Нарада у Міністерстві культури України

mincult.kmu.gov.ua11 грудня 2014 р. у приміщенні Міністерства культури України відбулась зустріч Віце-прем’єр-міністра – міністра культури України В’ячеслава Кириленка з головами національних творчих спілок України, в якій взяла участь заступник голови Національної спілки краєзнавців України Руслана Маньковська.

В’ячеслав Кириленко зупинився на головних пріоритетах та напрямах у діяльності Міністерства, проінформував учасників наради про питання, які порушувалися на першому засіданні Комітету з питань культури і духовності нового скликання Верховної Ради України 10 грудня 2014 р., акцентував увагу, що вагомим завданням залишається розвиток української культури та збереження культурної спадщини, забезпечення відповідної законодавчої бази. Віце-прем’єр-міністр наголосив про необхідність розробки нової Стратегії національної гуманітарної політики, основні положення якої увійшли до Програми діяльності Кабінету Міністрів України. У відповідності до окреслених перспектив стратегічними завданнями Уряду є надання підтримки національному культурному продукту через окремий закон, з метою отримання нових можливостей та джерел фінансування сфери культури в умовах дефіциту бюджетних коштів та економічних втрат через події на Сході та анексію Криму.

Відомі діячі української культури, очільники національних спілок обговорили із керівником Міністерства нагальні питання галузі, зокрема, проблеми фінансування сфери культури, відбувся обмін думками щодо дієвого залучення національних спілок не лише до творення національного культурного продукту, але і до активного поширення його серед української громадськості.

У своєму виступі заступник голови НСКУ Руслана Маньковська запропонувала стратегію національної гуманітарної політики спрямувати засобами культури на розвиток національної свідомості, особливу увагу приділяючи молодому поколінню, відзначила глибокий культурний потенціал краєзнавства у відродженні історичної пам’яті, формуванні національної гідності, патріотичних почуттів та любові до рідного краю. Розповідаючи про видавничу діяльність Спілки, музейне, бібліотечне, пам’яткоохоронне краєзнавство, Р. Маньковська наголосила на важливості краєзнавчої освіти для виховання національно свідомої молоді, представила інформацію про підготовлений краєзнавцями уніфікований підручник «Основи краєзнавства» для студентів вищих навчальних закладів усіх спеціальностей. Національна спілка краєзнавців України розробила низку пропозицій щодо розвитку національної культури та удосконалення духовних засад українського суспільства і, безперечно, долучиться до творення Стратегії національної гуманітарної політики України.

Віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко запевнив, що усі інституції та заклади, які знаходяться у сфері відповідальності Міністерства культури, в тому числі усі національні творчі спілки, отримають належну увагу з боку Міністерства.

25 років ВООНСКУ

Учасники урочистостей присвячених 25-річчю ВООНСКУ20 листопада 2014 року відбулися урочистості з нагоди 25-ої річниці від часу створення Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України та 52 Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція “Минуле і сучасне Волині та Полісся. Розвиток краєзнавства і краєзнавчої освіти на Волині”.
Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України бере свій початок від часу, коли було створено Волинське обласне товариство краєзнавців 17 листопада 1989 р. на III Волинській історико-краєзнавчій конференції, в роботі якої взяли участь делегати з багатьох районів і міст Волинської області, представники державних установ і громадських організацій.

З утворенням Всеукраїнської спілки краєзнавців, яку очолив академік НАН України Петро Тимофійович Тронько, обласна організація була зареєстрована як складова частина спілки у 1993 р.

До краєзнавства постійно прилучаються все нові й нові сили, але, на жаль, мало молоді. Хоча учнівські олімпіади, робота Малої Академії Наук, курсові та дипломні роботи студентів, наукові дослідження аспірантів дають кожного разу нові імена та підстави для оптимізму. Серед краєзнавців не просто любителі історії, культури, природи краю. Серед них є досвідчені з глибокими знаннями і багатою дослідницькою працею науковці, архівісти, працівники бібліотек, музеїв, вчителі. Саме їхніми трудами збираються документи та експонати, виринають із забуття відомі колись, забуті або нововідкриті історичні постаті. Саме завдяки краєзнавству, подвижниками краєзнавчого руху заповнюється певний “вакуум” у збереженні традицій, звичаїв, побуту, багатьох культурних надбань для збереження історичної пам’яті, забезпечення національної самосвідомості та національно-культурного розвитку краю і держави. Читати далі 25 років ВООНСКУ

До «Джерел духовності»

Джерела духовностіВийшов друком збірник документів і матеріалів Науково-краєзнавчих експедицій Національної спілки краєзнавців України 2009–2013 рр. (Джерела духовності: Науково-краєзнавчі експедиції Національної спілки краєзнавців України 2009–2013 рр. Документи та матеріали / Нац. спілка краєзнавців України; за заг. ред. О. П. Реєнта; упоряд.: Є. В. Букет, С. Д. Гальчак, В. І. Дмитрук, Р. В. Маньковська. – Вінниця: ПП Балюк І.Б., 2014. – 340 с.: 8 с., іл.).

Науково-краєзнавчі експедиції – важливий напрям у роботі Національної спілки краєзнавців України на сучасному етапі. Вони стали дієвою формою залучення широкої громадськості до проблем збереження історико-культурної спадщини нашої держави, сприяють конструктивному діалогу науковців і влади, дають поштовх до вирішення назрілих проблем у дослідженні історії рідного краю і генерують нові проекти. Детально з усіма етапами проведення науково-краєзнавчих експедицій від формування ініціативної групи до підсумкового суспільного резонансу заходу знайомить перший збірник документів і матеріалів науково-краєзнавчих експедицій Національної спілки краєзнавців України 2009–2013 рр. під заголовком «Джерела духовності», який побачив світ на початку лютого цього року за підтримки Вінницької обласної організації Спілки.

У збірнику представлені матеріали дев’яти експедицій Спілки, присвячені нагальним проблемам збереження історико-культурної спадщини. Зокрема, науково-краєзнавча експедиція до Полтавської області 25–26 червня 2009 р., де відбулося знайомство зі станом історико-краєзнавчої спадщини краю та його пам’ятками. Експедиція «Світові пам’ятки сакральної архітектури Львівщини: проблеми збереження», що відбулася 7–8 жовтня 2010 р., учасники якої прагнули привернути увагу державних органів і широкої громадськості до занепаду української сакральної дерев’яної архітектури та спонукати їх до рішучих дій. Суголосною львівській була й експедиція до м. Новомосковська Дніпропетровської області в межах перших «Троньківських читань» 19 листопада 2010 року. Метою цієї подорожі, на якій наполіг Голова Національної спілки краєзнавців України, академік П. Т. Тронько, було якомога більше дізнатися про сучасний стан перлини козацького бароко дерев’яного Свято-Троїцького храму.

Метою експедиції до Національного історико-культурного заповідника «Качанівка», присвяченої 30-річчю від дня його заснування та 10-річчю надання статусу Національного 14 травня 2011 р. було вивчення стану пам’яткоохоронної діяльності в області, збереження садибної архітектури та парково-ландшафтного довкілля у межах охоронної зони національного заповідника.

За темою «Олешківській Січі – 300 років: історичні та сучасні інтерпретації» 15–16 червня 2011 р. відбулася експедиція на Запорожжя та Херсонщину. Члени делегації відвідали о. Хортицю, Кам’янську, Олешківську козацькі Січі, провели обговорення проблем вивчення та збереження пам’яток історії українського козацтва, виробили конкретні завдання щодо музеєфікації Олешківської Січі.

Під час експедиції «Сторінки історії Кіровоградщини: від минулого до сьогодення» 6–7 червня 2012 р. її учасники привернули увагу громадськості до проблеми стану музеїв області, пошуків відповідей на дискусійні питання історії краю та постатей регіону.

Черкаську область краєзнавці відвідали 30 вересня – 1 жовтня 2012 р. Результатом візиту стала ініціатива спільного проекту, присвяченого Т. Г. Шевченку, а також підтримка ініціативи колективу природного заповідника «Холодний Яр» щодо надання йому статусу Національного.

200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка була присвячена науково-краєзнавча експедиція на Яготинщину 24 квітня 2013 р., де було презентовано проект НСКУ «Краєзнавча Шевченкіана України». Результатом реалізації цього проекту стало видання 2014 року книги «Україна Тараса Шевченка».

Науково-краєзнавчу експедицію 3–4 жовтня 2013 р. до Вінницької області за темою «Сакральна історія Поділля» члени Спілки присвятили 1000-річчю заснування Лядовського Усікновенського скельного чоловічого монастиря. Головним завданням експедиції було привернення уваги широкого загалу до історико-культурної спадщини Поділля, внеску місцевих краєзнавців у дослідженні історії рідного краю.

У книзі також висвітлюються актуальні питання розвитку українського краєзнавства в перших десятиліттях ХХІ століття та внесок краєзнавців у збереження і популяризацію історико-культурної спадщини України.

Видання здійснене за загальною редакцією голови Національної спілки краєзнавців України, члена-кореспондента НАН України Олександра Петровича Реєнта. Він докладно розповідає у вступній статті про завдання та важливість науково-краєзнавчих експедицій. О. П. Реєнт акцентує увагу також на головних етапах формування засад експедиційних досліджень вітчизняної історії, сучасному стані цього напряму.

Започатковані Спілкою науково-краєзнавчі експедиції відбувалися за участю провідних українських істориків, археологів, музеєзнавців, пам’яткоохоронців, фахівців освітянської галузі, активних громадських і політичних діячів, краєзнавців-аматорів тощо. Багаторічний очільник краєзнавчого руху в Україні, академік НАН України, Герой України Петро Тимофійович Тронько вважав експедиції однією із перспективних форм роботи Спілки, який дозволяє оцінити стан справ на місцях не дистанційно, а перебуваючи в безпосередньому контакті з людьми, які не лише відповідають, а й борються за збереження історико-культурної спадщини нашої країни.

У рамках експедицій проводилися тематичні круглі столи, наукові наради та консультації з провідними фахівцями, розглядалися проблеми збереження духовного та матеріального культурного надбання України. Серед учасників експедицій: голова НСКУ, член-кореспондент НАН України Олександр Реєнт, генеральний директор Львівської національної художньої галереї, Герой України Борис Возницький, ректор Інституту туризму Федерації профспілок України Сергій Попович, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, директор Науково-дослідного інституту козацтва, доктор історичних наук Тарас Чухліб, президент Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ІКОМОС) Микола Яковина, заступники голови Спілки, голови регіональних організацій, члени правління НСКУ.

Академік Петро Тронько особисто брав участь у науково-краєзнавчій експедиції Обухівським районом Київської області, яка відбулася 10 вересня 2009 року. У межах цієї експедиції було презентовано створення майбутнього «Літературного музею Івана Франка на Дніпрі» у селі Халеп’я. Учасники презентації відвідали музеї сіл Трипілля та Германівки, а також краєзнавчий музей у місті Обухів, зустрілися з місцевими дослідниками минулого. Окрім Петра Тронька участь у ній взяли заступник директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Сергій Гальченко, онук І. Я. Франка Роланд Франко, заступник голови НСКУ Григорій Клепак, відповідальний секретар Руслана Маньковська та ін. Подібні одноденні експедиційні виїзди до окремих районів регулярно відбуваються у кожній області, де активно діє спілчанська організація. Результатом місцевої експедиції до Обухівського району Київської області стало відкриття 27 жовтня 2010 року вищезгаданого музею, а також тісна співпраця краєзнавців і обухівської громади, які спільно організували кілька наукових конференцій, зокрема з нагоди 100-річчя Андрія Малишка у листопаді 2012 р. і 200-річчя Тараса Шевченка у травні 2014 року. Всеукраїнська науково-краєзнавча експедиція, як правило, окрім високого представницького статусу, відбувається протягом кількох днів і охоплює кілька адміністративно-територіальних районів того чи іншого краю.

Опублікована інформація про експедиції обов’язково містить її науково-організаційні засади, програму, список учасників, хронологію подій: описи відвідних об’єктів, стенограми заходів тощо, та підсумкові матеріали: ухвали, звернення, пропозиції, знакові статті у наукових виданнях і засобах масової інформації тощо. До видання включені, зокрема, авторські матеріали Сергія Гальчака, Олександра Гуржія, Павла Зайцева, Руслани Маньковської, Володимира Дмитрука, Ігоря Кочергіна, Арнольда Сокульського, Олени Титової, Олександра Харлана, Тараса Чухліба, Ганни Швидько та ін. Окремим розділом до збірника увійшли правові засади збереження історико-культурної спадщини в Україні, що складаються з повних текстів кількох профільних Законів України.

Матеріали зібрали, опрацювали та упорядкували заступник голови НСКУ Руслана Маньковська, відповідальний секретар Спілки Володимир Дмитрук, прес-секретар НСКУ Євген Букет та голова правління Вінницької обласної організації Сергій Гальчак.

Збірник, без сумніву, стане в нагоді вченим, освітянам, краєзнавцям та усім, хто хоче пізнати свій рідний край, адже містить важливу наукову і пізнавальну інформацію про ті джерела нашої духовності, які увібрали історичну пам’ять минулого нашого народу та щедро живлять і наповнюють наступні покоління почуттям національної гідності за неповторну й самобутню культуру українського народу.

Літопис. Відлуння епох

8 листопада 2014 р. в студійному проекті “Літопис. Відлуння епох” телеканалу “Глас” в обговоренні на тему “Краєзнавство” взяли участь відповідальний секретар НСКУ, кандидат історичних наук Володимир Дмитрук і прес-секретар НСКУ, редактор газети “Культура і життя” Євген Букет.

Всеукраїнська туристсько-краєзнавча конференція учнівської молоді

DSC_6519Відповідно до Плану всеукраїнських і міжнародних організаційно-масових заходів з дітьми та учнівською молоддю на 2014/2015 навчальний рік за основними напрямами позашкільної освіти (наказ МОН України від 14.08.2014 року № 936) у  м. Ужгороді з 30 жовтня по 02 листопада п.р. була проведена Всеукраїнська туристсько-краєзнавча конференція учнівської молоді (далі – конференція).

Конференція завершила I етап Всеукраїнської історико-краєзнавчої акції учнівської та студентської молоді „А ми тую славу збережемо” (далі – акція) з дослідження подій Другої світової війни 1941-1944 років на території України. Присвячувалася конференція 70-й річниці звільнення українських земель від нациських загарбників.

Проводили захід Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, Закарпатський центр туризму, краєзнавства, екскурсій і спорту учнівської молоді у співпраці з Радою Організації ветеранів України та Правлінням Національної спілки краєзнавців України за підтримки органів державної влади Закарпатської області. Читати далі Всеукраїнська туристсько-краєзнавча конференція учнівської молоді

Краєзнавча Шевченкіана України

03_11_2014_0924 –25 жовтня 2014 року в Шевченківському національному заповіднику у Каневі відбулася ХІІІ Всеукраїнська наукова історикокраєзнавча конференція «Краєзнавча Шевченкіана України», присвячена 200-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка.

Цією конференцією Національна спілка краєзнавців України та її регіональні організації продовжили заходи ювілейного Шевченківського року. На конференції у доповідях та повідомленнях охарактеризовано процес зародження та розвиток шевченківських традицій в різних куточках України, розкрили різні аспекти життя і творчості Т.Г. Шевченка.

На основі використання широкого комплексу джерел (архівних документів, наукової літератури, матеріалів періодичної преси і творів мистецтва) учасники конференції висвітлили історію творення всенародної Шевченкіани в Україні, показали широку палітру форм і художньо-мистецьких засобів вшанування пам’яті Т.Г. Шевченка та популяризації його творчої спадщини в регіонах держави.

Вітаючи учасників конференції в. о. ректора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, доктор економічних наук О.В.Черевко зазначив: «Нинішня конференція відбувається в унікальний історичний час творення нової України, яку заповів нам Шевченко. Глибоко переконаний, що вона стане важливою віхою у справі дослідження і наукового осмислення феномена Тараса Шевченка, розкриттю нових граней його творчості, зарядженої потужною енергетикою загальнолюдських гуманістичних цінностей».

Підбиваючи підсумки всеукраїнського наукового форуму, головаНаціональної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту історії України НАН України О.П. Реєнт наголосив: «Особливість нашої конференції не тільки у широкому колі порушених проблем шевченкознавства, а й в тому, що зроблена, на мій погляд, успішна спроба розширити межі пізнання Т.Г. Шевченка. Не обмежуючись аналізом його літературної творчості, учасники конференції акцентували увагу на історико-краєзнавчих, мистецтвознавчих, філософських аспектах шевченкіани. І не менш важливо, що бачення проблеми висвітлювалося крізь призму самобутності різних куточків України, де знають і шанують великого Кобзаря. Читати далі Краєзнавча Шевченкіана України

Треті «Сікорські читання» у Переяславі

ІІІ Всеукраїнський історико-культурологічний форум «Сікорські читання» цьогоріч відбувся в день народження Героя України Михайла Сікорського – 13 жовтня. Захід, присвячений пам’яті видатного музейного діяча, покликаний розвивати наукові, культурні та творчі зв’язки між істориками, краєзнавцями, культурологами, музеєзнавцями, діячами мистецтва, зібрав яскраву плеяду учасників – від студентської молоді до відомих політиків. На форум завітали поважні гості з різних областей України та місцева інтелігенція. У складі делегації Національної спілки краєзнавців України його відвідали Олександр Реєнт, Руслана Маньковська, Григорій Савченко, Євген Букет, Володимир Дмитрук, Валентина Гончарова, Олександр Завальнюк, Ярослава Ткачук. Гостями зібрання було чимало колишніх та діючих працівників Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» – друзів та колег М.І. Сікорського.

Співзасновники форуму ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» та громадська культурно-просвітницька організація «Переяславський Скарб» разом з Національною спілкою краєзнавців України традиційно запропонували учасникам та гостям форуму змістовне наповнення. Це культурно-мистецькі та наукові ініціативи, що об’єднали відомих в Україні діячів науки, культури, освіти, представників журналістської справи. Зокрема, програма цьогорічних заходів включила три основні частини: урочисту (заходи по вшануванню пам’яті М.І. Сікорського), виставково-експозиційну та науково-презентаційну. Зокрема, основною подією урочистої частини, що зібрала учасників форуму та широку громадськість у актовій залі переяславського університету стало друге за ліком вручення Премії імені Героя України Михайла Сікорського Національної спілки краєзнавців України. За вагомий внесок у дослідження і збереження культурної спадщини України та розвиток музейної справи її було вручено цьогорічним лауреатам які були визначені рішенням Президії правління НСКУ 1 жовтня 2014 року. Ними стали:

Завальнюк Олександр Михайлович – професор кафедри історії України Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, доктор історичних наук, член президії правління НСКУ;

Козій Ганна Іванівна – соратник М.І. Сікорського, співавтор наукової концепції та структурного плану Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в Переяславі-Хмельницькому;

Ткачук Ярослава Юріївна – директор Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського Івано-Франківської області;

Томенко Микола Володимирович – народний депутат України, засновник фонду Миколи Томенка «Рідна Країна», доктор політичних наук. Читати далі Треті «Сікорські читання» у Переяславі

Звітно-виборна конференція обласної організації

10 жовтня 2014 року в м. Хмельницькому відбулася третя після створення Національної спілки краєзнавців України звітно-виборна конференція обласної Спілки краєзнавців. У її роботі взяло участь 46 делегатів від 55 обраних у 22 міських та районних організацій НСКУ Хмельниччини, а також запрошені та гості. Розпочалася конференція з вшанування присутніми хвилиною мовчання Пам’яті полеглих у війні на Сході держави українських воїнів та окремо – померлих за звітний період подвижників краєзнавчого руху в Україні та області.

Згідно з встановленим порядком денним були заслухані доповіді голови обласної Спілки, доктора історичних наук, професора Л.В. Баженова  «Звіт правління обласної організації НСКУ про роботу за період з 26 жовтня 2011 року по 10 жовтня 2014 року» та голови, вчителя історії, магістра І.П. Русого «Звіт про роботу ревізійної комісії Хмельницької обласної організації НСКУ» за цей же період діяльності. З матеріалу доповідей учасники конференції довідалися, що сьогодні обласна Спілка має в своєму складі 6 міських та 16 районних організацій краєзнавців, які об’єднують 308 членів НСКУ, зокрема міські – Хмельницька (голова Ю.І. Блажевич) – 51, Кам’янець-Подільська (О.Б. Комарніцький) – 52, Хмельницька районна – 30, Віньковецька, Старосинвська, Славутська районні – по 20 членів, решта осередків – від 15 до 4 членів Спілки. Серед них 15 осіб є доторами наук, професорами, 57 – кандидатами наук, доцентами, решта – педагоги, працівники культури, музеїв, архіві. 4 члени Спілки є Почесними краєзнавцями України, 6 – лауреатами Премій НСКУ імені Д. Яворницького та академіка П. Тронька. Читати далі Звітно-виборна конференція обласної організації

1 жовтня відбулося засідання Президії правління НСКУ

1 жовтня 2014 р. в залі засідань Національної спілки краєзнавців України (м. Київ, вул. М. Грушевського, 4) відбулося чергове засідання Президії правління НСКУ.

На початку засідання Голова Спілки, член-кореспондент НАН України О.П.Реєнт поінформував присутніх про проведені та заплановані заходи Спілки, останні видання за кілька попередніх місяців 2014 р., вручив членські квитки та значки новим членам НСКУ.

На засіданні було висунуто на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2015 р. за напрямом «літературознавство і мистецтвознавство» художній альбом «Київ живописний» (К.: «Новий друк», 2013. – 288 с.: іл., укладачі: Ю.А.Осламовський, Т.Ю.Литвиненко, О.Є.Заїка), також було підтримано висунення Національною спілкою журналістів України кандидатуру С.В.Шевченка на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2015 р. у сфері публіцистики і журналістики за книгу публіцистики «Соловецький реквієм».

Про завершення підготовки навчального підручника для студентів вищих навчальних закладів «Основи краєзнавства» доповів член Правління НСКУ, член-кореспондент НАПН України О.А.Удод. Підручник рекомендовано до друку та обговорено питання про введення навчального курсу «Основи краєзнавства» до гуманітарного циклу обов’язкових дисциплін у вищих навчальних закладах усіх профілів. Читати далі 1 жовтня відбулося засідання Президії правління НСКУ

Першопочатки історії Кам’янця-Подільського знову в полі дискусії науковців

Робота круглого столу «Кам’янець – Литовський чи Руський?»

Упродовж вже багатьох років в наукових колах ведуться дискусії навколо часу заснування міста Кам’янця-Подільського і його ранньої історії. З цього питання, 26 вересня 2014 р. в будинку Ратуші Польського магістрату, що в Старому місті Кам’янця-Подільського, відбувся круглий стіл на тему «Кам’янець – Литовський чи Руський?», приурочений 815-річчю з часу об’єднання князем Романом Мстиславовичем Волинської та Галицької земель. Його організаторами виступили Кам’янець-Подільська міська організація Національної спілки краєзнавців України (голова – кандидат історичних наук О.Б.Комарніцький), Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка (ректор – доктор історичних наук С.А.Копилов) та Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник (директор – В.С.Травінський). В роботі круглого столу взяли участь 9 осіб (з них 1 доктор і 2 кандидати історичних наук). Була присутня місцева преса, громадськість.

Модерував науковий форум старший науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника П.А.Болтанюк. Першим з доповіддю виступив кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Д.П.Ващук (тема: «Магдебурзьке право Кам’янця: концепція Юхима Сіцінського»). Глибокий науковий зміст носила доповідь доктора історичних наук, професора кафедри історії України Київського університету імені Бориса Грінченка В.М.Михайловського («Від місцевості до столиці Поділля: Кам’янець у другій половині XIV – першій третині XV ст.»). Грошовий обіг, зокрема «Подільський полугрошик» та «Подільська копа», як складові грошового ринку Подільського князівства Коріатовичів (ІІ пол. XIV ст.) відображені дослідженнях директора Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» О.Г.Погорільця.

Окрім результатів вивчення писемних джерел, новини надійшли від археологів. Зокрема, проблема датування Кам’янця-Подільського на основі керамічного матеріалу піднята кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником Інституту Археології НАН України Л.І.Виногродською. Вагомий внесок в давньоруську концепцію походження Кам’янця-Подільського було зроблено старшим науковим співробітником музею, археологом П.А.Болтанюком, який за підсумками археологічних експедицій підготував дослідження «Давньоруське укріплення на території Кам’янця-Подільського». Аспірант Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка І.О.Старенький підготував доповідь «Пам’ятки давньоруського часу на території Кам’янця-Подільського», а проблема Пониззя в контексті Великого Західного походу монгольських військ 1235-1242 рр. відображена в дослідженнях аспіранта того ж вишу С.М.Омарова. Тема історіографії прозвучала в доповіді молодшого наукового співробітника НІАЗ «Кам’янець» В.В.Пагора («Першопочатки історії Кам’янця-Подільського в студіях науковців Національного університету імені Івана Огієнка»). Краєзнавець С.М.Лисюк підняв проблему «Етимологічні (правдонаучні) корені походження назви та минулого міста Кам’янець, котре в под?лі навколишнього ландшафту, історично – на п?ділі цивілізацій, географічно – на сучасному Поділлі».

Кожна доповідь супроводжувалася обговоренням. Все це вилилося в жваву дискусію між дослідниками писемних джерел і археологами. За результатами круглого столу було вирішено в наступні роки організувати більш масштабний науковий форум (можливо конференцію), запросивши на нього широке коло фахівців з даної проблематики. Можна сподіватися, що проблема датування Кам’янця-Подільського близька до вирішення.

 

Валентин Пагор,

член НСКУ