Багата на вікопомні події історія Чернігово-Сіверщини, де, за влучним висновком акад. М.Грушевського, «поховані секрети Старої України», повсякчас приваблювала учених і аматорів старовини. На зламі ХІХ – ХХ ст. відбулося організаційне оформлення історико-краєзнавчого руху в регіоні. Його провідними осередками стали Чернігівська губернська вчена архівна комісія та Ніжинське історико-філологічне товариство. За нових історичних умов на початку 20-х рр. ХХ ст. було створено Чернігівське наукове товариство, а згодом своєрідну наукову асоціацію — Чернігівський інститут краєзнавства, який у жовтні 1924 р. провів першу губернську краєзнавчу конференцію. Місцеві дослідники підтримували тісний зв’язок з Українським комітетом краєзнавства і Комісією Лівобережної України, що діяла у структурі Всеукраїнської Академії наук. Результатом цього плідного співробітництва став збірник наукових праць «Чернігів і Північне Лівобережжя», виданий у 1928 р. за редакцією акад. М.Грушевського.
Однак, внаслідок політичних репресій 30-х рр. ХХ ст. державні й громадські краєзнавчі осередки були знекровлені, що зумовило занепад краєзнавчого руху на Чернігівщині. Минуло чимало часу, перш ніж вдалося бодай частково відновити науковий потенціал регіону.
Позитивну роль у цьому відношенні відіграли місцеві організації створеного у 1966 р. Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, широке залучення краєзнавців до підготовки «Історії міст і сіл Української РСР», а також зініційоване акад. П.Троньком проведення Республіканських наукових конференцій з історичного краєзнавства, одна з яких у 1984 р. відбулась у Чернігові. Це дало поштовх для активізації краєзнавчого руху, і у другій половині 80-х рр. було започатковано проведення обласних наукових конференцій та семінарів з історичного краєзнавства.
У грудні 1989 р. відбулась установча конференція, яка прийняла рішення про заснування Чернігівського обласного історико-краєзнавчого товариства. Наступного 1990 р. після створення Всеукраїнської спілки краєзнавців товариство трансформувалося в її обласну організацію. У жовтні 2008 р. Чернігівська обласна організація Всеукраїнської спілки краєзнавців була зареєстрована Головним управлінням юстиції у Чернігівській області. У зв’язку зі зміною статусу і затвердженням нового Статуту Національної спілки краєзнавців України, Головне управління юстиції в Чернігівській області у вересні 2012 р. зареєструвало нову редакцію Положення Чернігівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України (далі ЧООНСКУ).
За цей час відбулися чотири звітно-виборчі конференції ЧООНСКУ, на останній з яких у травні 2014 р. до складу Правління було обрано І.Я.Каганову, О.Б.Коваленка, О.І.Крука, А.Л.Курданова, С.Л.Лаєвського, А.М.Острянка, О.Я.Рахна, Л.В.Ясновську, до складу ревізійної комісії — Л.П.Лінюк, А.В.Морозову, Ю.А.Русанова,. Головою Правляння було обрано О.Б.Коваленка, заступниками голови — О.І.Крука й О.Я.Рахна, відповідальним секретарем — Л.В.Ясновську, головою Ревізійної комісії — Ю.А.Русанова.
Станом на 1 квітня на обліку в ЧООНСКУ перебувають 54 особи — викладачі вищих навчальних закладів і вчителі, співробітники музеїв та архівів, журналісти й літератори, які плідно досліджують історію рідного краю.
З ініціативи Правління ЧООНСКУ з метою створення належних умов для забезпечення виконання Указу Президента України «Про додаткові заходи з підготовки та випуску багатотомного енциклопедичного видання» «Звід пам’яток історії та культури України» у жовтні 2008 р. Чернігівська обласна рада ухвалила рішення про заснування комунального закладу — «Науково-методичного центру з випуску Чернігівського тому енциклопедичного видання» «Звід пам’яток історії та культури». Новостворений осередок згуртував фахівців і надав роботі по доопрацюванню текстів Чернігівського тому «Зводу» системного характеру. Протягом 2009–2014 рр. співробітники Центру за безпосередньою участю членів НСКУ обстежили понад 3800 пам’яток історії та культури (у тому числі близько 1580 нововиявлених) на території усіх районів області, а також міст Чернігова, Ніжина і Прилук. Здійснено наукове редагування близько 2500 статей, написано понад 1160 статей про нововиявлені об’єкти історико-культурної спадщини, виготовлено близько 1200 фотографій і 800 планів та схем до статей про пам’ятки. До друку підготовлено «Каталог пам’яток історії та культури Чернігівської області» й «Звід пам’яток історії та культури Чернігівського району».
Ще один комунальний заклад — «Пошукове агентство по створенню науково-документальних видань «Книга пам’яті» та «Реабілітовані історією» за участю краєзнавчого активу підготував чотири томи серіалу «Реабілітовані історією» по Чернігівській області, а також збірники документів та матеріалів «Партизанська слава. Чернігівська область» (2011), «Чернігівщина в роки нацистської окупації» (2013), «Настрої та поведінка населення Чернігівщини в умовах сталінської революції «згори». 1928–1938» (2012).
Члени ЧООНСКУ активно долучилися до вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 р. Вони підготували серію науково-популярних видань під назвою «Пам’ять народу неубієнна» і увійшли до складу колективу упорядників «Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 р. в Україні» по Чернігівській області (2008).
ЧООНСКУ брала безпосередню участь у розробці й реалізації масштабного науково-просвітницького проекту, пов’язаного з відродженням колишньої гетьманської столиці — Батурина. Міжнародна Батуринська археологічна експедиція, створена на базі Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка, докладно дослідила територію гетьманської столиці, що уможливило відтворення споруд Цитаделі Батуринської фортеці та палацового комплексу К.Г.Розумовського.
Аналогічний науково-просвітницький проект, що має на меті відродження стародавнього містечка Любеча, де у 1097 р. зібрався знаменитий з’їзд князів Київської Русі, також був зініційований правлінням ЧООНСКУ. Наприкінці 2008 р. Чернігівська обласна рада ухвалила рішення про створення «Історико-археологічного музейного комплексу «Древній Любеч». Наступного 2009 р. розгорнула роботу Міжнародна Любецька археологічна експедиція, також створена на базі Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Було також проведено роботи по реставрації та музеєфікації так званої Ближньої печери св. Антонія і кам’яниці П.Л. Полуботка, започатковано створення історико-краєзнавчого музею.
Члени Правління ЧООНСКУ увійшли до складу створеної у 2011 р. розпорядженням голови Чернігівської обласної державної адміністрації робочої групи з підготовки пропозицій щодо внесення номінації «Чернігівський Дитинець — комплекс історико-архітектурних пам’яток XI–XIX ст.» до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Вони беруть участь в опрацюванні проекту реконструкції та музеєфікації архітектурного й природного ансамблю історичного центру Чернігова.
З метою забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини, популяризації історико-культурного потенціалу області Правління ЧООНСКУ зініціювала розробку і затвердження Чернігівською обласною радою у березні 2013 р. цільової «Програми проведення археологічних досліджень в Чернігівські області на 2013–2020 роки». На цій підставі на базі Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства імені О.М.Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка, було створено Чернігівську, Новгород-Сіверську, Мезинську, Любецьку, Лиственську, Батуринську, Виповзівську та Седнівську археологічні експедиції, які плідно досліджують середньовічні та ранньомодерні старожитності регіону.
Системоутворюючими центрами історико-краєзнавчого руху на Чернігівщині залишаються фахові кафедри Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства імені О.М.Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка — історії та археології України й етнології та краєзнавчо-туристичної роботи. В Інституті також створено Науково-дослідний центр історико-краєзнавчих студій імені П.К.Федоренка, Навчально-наукові станції «Любеч» і «Седнів», здійснюється підготовка фахівців за спеціальністю «історія» зі спеціалізацією «українознавство та краєзнавчо-туристична робота». На історико-юридичному і філологічному факультетах Ніжинського державного університету імені М.В.Гоголя також сформувався помітний осередок студій в галузі історичного і літературного краєзнавства. Важливу роль в організації історично-краєзнавчих досліджень відіграють Чернігівський обласний історичний музей імені В.В.Тарновського, Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця», а також Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені В.Г.Короленка.
Важливим напрямком роботи ЧООНСКУ залишається проведення наукових конференцій, читань і круглих столів з широкого кола проблем історії краю за участю місцевих дослідників, а також учених з інших регіонів України та зарубіжних фахівців.
КЕРІВНИЦТВО
(обрано у 2019 р.)
Голова Правління: Коваленко Олександр Борисович — директор Інститут історії та соціогуманітарних дисциплін ім. О.М.Лазаревського Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка, кандидат історичних наук, професор, Заслужений працівник освіти України.
Заступники голови – О.І.Крук, О.Я.Рахно, відповідальний секретар – Л.В.Ясновська, голова ревізійної комісії – Ю.А.Русанов.
Місцезнаходження юридичної особи: проспект Миру, 13, Чернігів, Чернігівська область, Україна.
E-mail: olexkov@ukr.net