Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2015 році

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 12, ст.82)

З метою консолідації та розвитку історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті та належного відзначення пам’ятних дат і ювілеїв Верховна Рада України постановляє:

1. Урочисто відзначити на державному рівні у 2015 році пам’ятні дати і ювілеї згідно з додатком.
2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

забезпечити відзначення у 2015 році на державному рівні пам’ятних дат і ювілеїв згідно з додатком;

у місячний термін з дня прийняття цієї Постанови утворити організаційний комітет з відзначення у 2015 році пам’ятних дат і ювілеїв, розробити та затвердити плани заходів з відзначення пам’ятних дат і ювілеїв 2015 року, вирішити питання щодо їх фінансового та матеріально-технічного забезпечення.

3. Рекомендувати Міністерству освіти і науки України:

забезпечити проведення у середніх та вищих навчальних закладах уроків, виховних годин, “круглих столів”, науково-практичних конференцій, інших тематичних заходів, приурочених до пам’ятних дат і ювілеїв 2015 року;

включити теми, присвячені пам’ятним датам і ювілеям 2015 року, до переліку тем конкурсів Малої академії наук України, рефератів, курсових та дипломних робіт у вищих навчальних закладах.

4. Рекомендувати Міністерству культури України забезпечити організацію у закладах культури тематичних виставок, експозицій, присвячених пам’ятним датам та ювілеям 2015 року.
5. Рекомендувати Міністерству закордонних справ України подати у 2015 році пропозиції щодо включення найбільш визначних пам’ятних дат і ювілеїв 2016 та 2017 років до Календаря пам’ятних дат, до відзначення яких ЮНЕСКО приєднуватиметься протягом 2016-2017 років.
6. Рекомендувати Державному комітету телебачення і радіомовлення України організувати тематичні теле- і радіопередачі, присвячені пам’ятним датам і ювілеям 2015 року, та сприяти висвітленню державними засобами масової інформації заходів, що проводитимуться у зв’язку з їх відзначенням.
7. Рекомендувати органам місцевого самоврядування розробити та затвердити за погодженням з Українським інститутом національної пам’яті переліки пам’ятних дат і ювілеїв 2015 року, що відзначатимуться на місцевому рівні.
8. Запропонувати:

Національному банку України виготовити і ввести в обіг ювілейні монети, присвячені пам’ятним датам і ювілеям 2015 року;

Українському державному підприємству поштового зв’язку “Укрпошта” видати поштові конверти і поштові марки, присвячені пам’ятним датам і ювілеям 2015 року.

9. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності.
10. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Голова Верховної Ради України	В.ГРОЙСМАН
м. Київ  11 лютого 2015 року  № 184-VIII

Додаток до Постанови Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року № 184-VIII

ПАМ’ЯТНІ ДАТИ І ЮВІЛЕЇ 2015 РОКУ

Цього року на державному рівні відзначатимуться такі пам’ятні дати і ювілеї:

1. Відомих подій в Україні:

1000 років з часу заснування міста Борисполя Київської області (1015);

600 років з часу першої писемної згадки про місто Одесу (1415);

600 років з часу надання місту Рогатину Івано-Франківської області Магдебурзького права (1415);

475 років з часу першої писемної згадки про місто Тернопіль (1540);

400 років з дня заснування Київського Богоявленського братства і школи при ньому (15.10.1615), яка згодом перетворилася на колегію (1632) та Києво-Могилянську академію (1701);

390 років з дня укладення першого в історії військово-політичного союзу між Запорізькою Січчю та Кримським ханством – Базавлуцької угоди (03.01.1625);

350 років з дня проголошення гетьманом України Петра Дорошенка – одного з найвидатніших борців за незалежність та цілісність українських земель (28.08.1665);

175 років з часу виходу в світ першої поетичної збірки Тараса Шевченка “Кобзар” (1840);

150 років з часу заснування Полтавського товариства сільського господарства (1865);

150 років з дня заснування Одеського національного університету імені І. Мечникова (13.05.1865);

150 років з часу заснування Острозького Кирило-Мефодіївського православного церковного братства та братської бібліотеки (07.1865);

125 років з дня заснування Русько-української радикальної партії – першої української політичної партії (04.10.1890);

100 років з часу боїв за гору Маківка між підрозділами Українських січових стрільців та російською армією (29.04-04.05.1915);

90 років з дня заснування Спілки української молоді (СУМ) (16.06.1925);

85 років з дня початку масових антирадянських повстань та виступів в Українській СРР (15.02.1930);

75 років з часу заснування Рівненського учительського інституту (нині – Рівненський державний гуманітарний університет) (1940);

75 років з дня заснування Станіславського учительського інституту (нині – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника) (01.03.1940);

70 років з дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (08-09.05.1945);

25 років з дня відновлення українського парламентаризму – перших порівняно демократичних виборів до Верховної Ради Української РСР (04.03.1990);

25 років з дня проголошення Декларації про державний суверенітет України (16.07.1990);

25 років з дня початку Студентської революції на граніті (02.10.1990).

1. Видатних особистостей:

960 років з дня народження Нестора Літописця (1055-1113), історика і літератора;

420 років з дня народження Богдана Хмельницького (1595-1657), гетьмана України, творця Української держави, полководця;

250 років з дня народження Василя Полетики (1765-1845), історика, громадського діяча;

3 січня – 120 років з дня народження Бориса Лятошинського (1895-1968), композитора, диригента, педагога, музично-громадського діяча;

8 січня – 80 років з дня народження Василя Симоненка (1935-1963), поета, письменника, журналіста;

15 січня – 200 років з дня народження Василя Подолинського (1815-1876), громадсько-політичного діяча, публіциста;

20 січня – 150 років з дня народження Михайла Туган-Барановського (1865-1919), економіста, державного діяча, члена Центральної Ради;

27 січня – 100 років з дня народження Якова Гніздовського (1915-1985), художника, кераміста та мистецтвознавця;

28 січня – 90 років з дня народження Леоніда Молодожанина (псевдонім – Лео Мол) (1915-2009), скульптора, живописця;

2 лютого – 170 років з дня народження Івана Пулюя (1845-1918), фізика, електротехніка, винахідника, громадського діяча;

11 лютого – 120 років з дня народження Петра Дяченка (1895-1965), військового діяча, полковника, командира полку “Чорних запорожців” Армії УНР;

20 лютого – 130 років з дня народження Дмитра Абриньби (1885-1918), військового діяча, командира Гайдамацького куреня Армії УНР;

20 лютого – 110 років з дня народження Уласа Самчука (1905-1987), письменника, драматурга;

21 лютого – 100 років з дня народження Євгена Ліфшиця (1915-1985), фізика-теоретика;

25 лютого – 110 років з дня народження Павла Вірського (1905-1975), балетмейстера і хореографа;

13 березня – 130 років з дня народження Ольгерда Бочковського (1885-1939), політолога і етнолога, політичного діяча;

19 березня – 120 років з дня народження Максима Рильського (1895-1964), поета, перекладача, літературознавця, громадського діяча;

21 березня – 145 років з дня народження Олександра Лотоцького (1870-1939), громадсько-політичного і державного діяча, вченого, педагога, публіциста;

4 квітня – 100 років з дня народження Миколи Лемика (1915-1941), політичного діяча;

7 травня – 160 років з дня народження Миколи Кащенка (1855-1935), біолога, ембріолога, селекціонера;

15 травня – 170 років з дня народження Іллі Мечникова (1845-1916), імунолога та мікробіолога;

16 травня – 120 років з дня народження Тодося Осьмачки (1895-1962), письменника, перекладача;

27 травня – 100 років з дня народження Олександра Гіталова (1915-1994), державного і громадського діяча, хлібороба;

5 червня – 90 років з дня народження Миколи Плав’юка (1925-2012), політичного і громадського діяча, останнього Президента УНР в екзилі;

12 липня – 100 років з дня народження Петра Тронька (1915-2011), історика, організатора музейної та краєзнавчої справи, громадського діяча;

15 липня – 1000 років з дня смерті Великого Князя Київського Володимира Святославовича (962-1015), хрестителя Київської Русі;

16 липня – 130 років з дня народження Володимира Сальського (1885-1940), військового діяча, генерала-хорунжого Армії УНР;

28 серпня – 250 років з дня народження Тадеуша Чацького (1765-1813), польського освітнього діяча, дослідника історії України, засновника Кременецького ліцею;

29 серпня – 140 років з дня народження Лонгина Цегельського (1875-1950), громадсько-політичного діяча, дипломата, адвоката, журналіста, видавця;

7 вересня – 140 років з дня народження Олександра Мурашка (1875-1919), живописця, педагога, громадського діяча;

10 вересня – 130 років з дня народження Олександра Палладіна (1885-1972), біохіміка, громадсько-політичного діяча, педагога;

12 вересня – 140 років з дня народження Олександра Кошиця (1875-1944), хорового диригента, композитора і етнографа;

22 вересня – 180 років з дня народження Олександра Потебні (1835-1891), мовознавця, літературознавця, фольклориста, філософа, педагога;

29 вересня – 170 років з дня народження Івана Карпенка-Карого (справж. – Тобілевич) (1845-1907), письменника, драматурга, актора, режисера;

25 жовтня – 95 років з дня народження Султана Амет-Хана (1920-1971), військового льотчика, випробувача, двічі Героя Радянського Союзу;

26 жовтня – 130 років з дня народження Андрія Ніковського (1885-1942), громадсько-політичного діяча, члена Центральної Ради, літературознавця, мовознавця, журналіста;

28 жовтня – 120 років з дня народження Майка Йогансена (1895-1937), письменника, перекладача, журналіста, критика;

6 листопада – 160 років з дня народження Дмитра Яворницького (1855-1940), історика, археолога, етнографа, письменника;

26 листопада – 110 років з дня народження Ніла Хасевича (1905-1952), художника, політичного діяча та підпільника;

3 грудня – 140 років з дня народження Олександра Греківа (1875-1959), військового діяча, генерала-хорунжого Армії УНР, командувача Української галицької армії;

25 грудня – 120 років з дня народження Григорія Верьовки (1895-1964), композитора, хорового диригента і педагога.

III. Відомих подій світової історії:

15 червня – 800 років з дня затвердження Великої хартії вольностей (Magna Carta) (1215), першого правового акта, в якому закладено основи концепції прав людини;

1 серпня – 40 років з дня підписання Гельсінського акта – Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі (1975), день утворення ОБСЄ;

25 серпня – 95 років з дня завершення Варшавської битви (1920), де польські та українські війська здобули перемогу над військами Червоної армії;

2 вересня – 70 років з дня завершення Другої світової війни (1945).

6 лютого 2015 р. під головуванням Заступника Міністра культури України Ростислава Карандєєва відбулася нарада з вирішення проблемних питань національних творчих спілок.

На сьогодні найбільш гостро постали питання щодо оренди приміщень, орендної плати за земельні ділянки, комунальних платежів тощо. Для їх розв’язання на нараду були запрошені представники Департаменту комунальної власності міста Києва та Департаменту культури Київської міської державної адміністрації, а також спеціалісти Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

За результатами розмови було визначено першочергові завдання для творчих об’єднань, Фонду держмайна, Київської міської державної адміністрації та Міністерства культури.

Від Національної спілки краєзнавців України в нараді взяла участь заступник голови НСКУ Руслана Маньковська.

Відбулося засідання Президії правління НСКУ, основні питання розгляду на якому присвячувалися відзначенню 90-річчя НСКУ та 100-річчя Героя України, академіка Петра Тронька

10 лютого 2015 р. в залі засідань Національної спілки краєзнавців України (м. Київ, вул. М. Грушевського, 4) відбулося перше в 2015 р. засідання Президії правління НСКУ.

На початку засідання Голова Спілки, член-кореспондент НАН України О.П.Реєнт вручив спілчанські відзнаки, членські квитки і значки новим членам НСКУ та поінформував присутніх про діяльність НСКУ 2014 року. Зокрема, протягом 2014 року відбулося чотири засідання Президії правління НСКУ. Одне з них, разом із головами правлінь регіональних організацій, відбулося 7–8 липня 2014 р. в Полтаві на базі Полтавського університету економіки і торгівлі.

Офіційно зареєстровано Чернівецьку обласну організацію (голова правління – Добржанський Олександр Володимирович, декан факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України), а також у процесі реєстрації Рівненська обласна організація (голова правління – Жив’юк Андрій Анатолійович, керівник науково-редакційної групи книги «Реабілітовані історією. Рівненська область», завідувач кафедри історії Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. академіка Степана Дем’янчука, кандидат історичних наук). Читати далі Президія правління →

Шановні краєзнавці, члени Національної спілки краєзнавців України!

Щиро вітаємо Вас з Новим 2015 роком!

Від щирого серця бажаємо всім краєзнавцям України міцного здоров’я, щастя, добробуту і благополуччя, виконання творчих планів і бажань, гарної долі в новому році.

Раді Вам повідомити про відновлення повноцінної роботи веб-сайту НСКУ!

Хай цей рік стане роком втілення давніх сподівань і продовження добрих традицій, принесе успіх та процвітання в справах, подарує взаєморозуміння, душевне тепло та добробут в родинному колі.

Щиро бажаємо, щоб негаразди і смуток обходили стороною, а віра й надія наповнювали серця благословенним миром і любов’ю!

Щасливого Нового року!

З повагою

Правління Національної спілки краєзнавців України

Національна спілка краєзнавців України напередодні нового року провела «краєзнавчі забави» для наймолодших. Дітей і онуків спілчан за ініціативи голови спілки Олександра Реєнта зібрали у центральному офісі організації, де на них чекала оригінальна новорічна програма і подарунки.

«Праця краєзнавців спрямована на виховання підростаючого покоління, – зазначив Олександр Реєнт. – Тому дуже важливо залучати дітей до пізнання рідного краю змалечку. Національна спілка краєзнавців України започатковує такі забави для дітлахів, щоб ще з дитячого садочка, з перших класів школи вони фіксували в пам’яті нашу краєзнавчу бібліотеку, вивчили назви міст і сіл України, тяжіли до пізнання своєї Батьківщини».

Видавничий проект Національної спілки краєзнавців України до 200-річчя від дня народження великого сина українського народу

Краєзнавча громада України жваво відгукується та долучається до всіх визначних подій, що відбуваються в українському суспільстві, є ініціатором і бере активну участь у державних і регіональних заходах із відзначення знаменних історичних дат і вшанування пам’яті видатних постатей нашої історії та культури. Останнім часом краєзнавці здійснили велику роботу з увічнення імені великого українця Івана Франка, заснувавши Літературний музей у селі Халеп’я на Київщині; на Волині постав музей українського діяча В. Липинського; відбулися науково-краєзнавчі експедиції, присвячені 300-річчю Олешківської Січі на Херсонщині, 1000-літтю Лядовського Усікновенського скельного чоловічого монастиря на Вінниччині та низка інших краєзнавчих проектів у всіх регіонах України.

У 2014 р. Україна і світ відзначили 200-річчя з дня народження українського генія і пророка Тараса Шевченка. Саме цивілізаційному змісту постаті Шевченка 5 березня 2014 р. були приурочені у Верховній Раді України парламентські слухання на тему: «Тарас Шевченко як постать світового значення (до 200-річчя з дня народження)». Приєдналась до відзначення ювілею Кобзаря і міжнародна спільнота, включивши Шевченкове свято до Календаря пам’ятних дат на генеральній конференції 37-ї сесії ЮНЕСКО. Традиції вшанування та увічнення пам’яті Т. Г. Шевченка в Україні зародилися відразу після його смерті і в подальшому набули всенародного розмаху, започаткувавши творення всенародної Шевченкіани: збереження і поширення безцінної творчої спадщини українського мислителя, проведення глибоких наукових шевченкознавчих досліджень, відображення шевченківської тематики у літературних та мистецьких творах, музейних та виставкових експозиціях, громадських ініціативах.

До 200-річного ювілею Т. Г. Шевченка Національна спілка краєзнавців України приурочила ХІІІ Всеукраїнську наукову історико-краєзнавчу конференцію «Краєзнавча Шевченкіана України», яка відбулася 24–25 жовтня 2014 р. у Шевченківському національному заповіднику в Каневі. У краєзнавчому форумі взяли участь члени регіональних організацій Спілки, науковці, освітяни, музейники, архівісти, представники громадських організацій. З ініціативи та за підтримки НСКУ світ побачила книга «З «Кобзарем» у серці» за матеріалами фондів унікального Музею однієї книги «Кобзаря» Т. Г. Шевченка у Черкасах, а також всі краєзнавчі організації провели тематичні наукові та культурно-мистецькі заходи.

Знаковою подією для української громадськості стала поява документально-публіцистичного видання, підготовленого Національною спілкою краєзнавців України – «Україна Тараса Шевченка». Ще за кілька років до ювілею на розширеній Президії правління Спілки (Черкаси, 2012 р.) за пропозицією краєзнавців прийнято рішення систематизувати, проаналізувати та узагальнити краєзнавчий матеріал, пов’язаний із іменем Тараса Шевченка, щоб колективно здійснити давноочікуваний проект про краєзнавчу Шевченкіану України. На той час були опубліковані окремі дослідження про перебування Тараса Шевченка у Києві, на Черкащині, Полтавщині, Чернігівщині, Сумщині, Волині. В академічному виданні 1957 р. «Шевченківські місця України» вміщено матеріали про перебування Тараса Шевченка у понад сорока населених пунктах України з їх короткими історичними довідками, однак книга не розкриває повну картину подорожей та відвідин поетом України. Окремим подіям із життя Тараса Шевченка під час його перебування в Україні присвячена низка інших наукових досліджень та публікацій. Читати далі «Україна Тараса Шевченка» →

11 грудня 2014 р. у приміщенні Міністерства культури України відбулась зустріч Віце-прем’єр-міністра – міністра культури України В’ячеслава Кириленка з головами національних творчих спілок України, в якій взяла участь заступник голови Національної спілки краєзнавців України Руслана Маньковська.

В’ячеслав Кириленко зупинився на головних пріоритетах та напрямах у діяльності Міністерства, проінформував учасників наради про питання, які порушувалися на першому засіданні Комітету з питань культури і духовності нового скликання Верховної Ради України 10 грудня 2014 р., акцентував увагу, що вагомим завданням залишається розвиток української культури та збереження культурної спадщини, забезпечення відповідної законодавчої бази. Віце-прем’єр-міністр наголосив про необхідність розробки нової Стратегії національної гуманітарної політики, основні положення якої увійшли до Програми діяльності Кабінету Міністрів України. У відповідності до окреслених перспектив стратегічними завданнями Уряду є надання підтримки національному культурному продукту через окремий закон, з метою отримання нових можливостей та джерел фінансування сфери культури в умовах дефіциту бюджетних коштів та економічних втрат через події на Сході та анексію Криму.

Відомі діячі української культури, очільники національних спілок обговорили із керівником Міністерства нагальні питання галузі, зокрема, проблеми фінансування сфери культури, відбувся обмін думками щодо дієвого залучення національних спілок не лише до творення національного культурного продукту, але і до активного поширення його серед української громадськості.

У своєму виступі заступник голови НСКУ Руслана Маньковська запропонувала стратегію національної гуманітарної політики спрямувати засобами культури на розвиток національної свідомості, особливу увагу приділяючи молодому поколінню, відзначила глибокий культурний потенціал краєзнавства у відродженні історичної пам’яті, формуванні національної гідності, патріотичних почуттів та любові до рідного краю. Розповідаючи про видавничу діяльність Спілки, музейне, бібліотечне, пам’яткоохоронне краєзнавство, Р. Маньковська наголосила на важливості краєзнавчої освіти для виховання національно свідомої молоді, представила інформацію про підготовлений краєзнавцями уніфікований підручник «Основи краєзнавства» для студентів вищих навчальних закладів усіх спеціальностей. Національна спілка краєзнавців України розробила низку пропозицій щодо розвитку національної культури та удосконалення духовних засад українського суспільства і, безперечно, долучиться до творення Стратегії національної гуманітарної політики України.

Віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко запевнив, що усі інституції та заклади, які знаходяться у сфері відповідальності Міністерства культури, в тому числі усі національні творчі спілки, отримають належну увагу з боку Міністерства.

Вийшов друком збірник документів і матеріалів Науково-краєзнавчих експедицій Національної спілки краєзнавців України 2009–2013 рр. (Джерела духовності: Науково-краєзнавчі експедиції Національної спілки краєзнавців України 2009–2013 рр. Документи та матеріали / Нац. спілка краєзнавців України; за заг. ред. О. П. Реєнта; упоряд.: Є. В. Букет, С. Д. Гальчак, В. І. Дмитрук, Р. В. Маньковська. – Вінниця: ПП Балюк І.Б., 2014. – 340 с.: 8 с., іл.).

Науково-краєзнавчі експедиції – важливий напрям у роботі Національної спілки краєзнавців України на сучасному етапі. Вони стали дієвою формою залучення широкої громадськості до проблем збереження історико-культурної спадщини нашої держави, сприяють конструктивному діалогу науковців і влади, дають поштовх до вирішення назрілих проблем у дослідженні історії рідного краю і генерують нові проекти. Детально з усіма етапами проведення науково-краєзнавчих експедицій від формування ініціативної групи до підсумкового суспільного резонансу заходу знайомить перший збірник документів і матеріалів науково-краєзнавчих експедицій Національної спілки краєзнавців України 2009–2013 рр. під заголовком «Джерела духовності», який побачив світ на початку лютого цього року за підтримки Вінницької обласної організації Спілки.

У збірнику представлені матеріали дев’яти експедицій Спілки, присвячені нагальним проблемам збереження історико-культурної спадщини. Зокрема, науково-краєзнавча експедиція до Полтавської області 25–26 червня 2009 р., де відбулося знайомство зі станом історико-краєзнавчої спадщини краю та його пам’ятками. Експедиція «Світові пам’ятки сакральної архітектури Львівщини: проблеми збереження», що відбулася 7–8 жовтня 2010 р., учасники якої прагнули привернути увагу державних органів і широкої громадськості до занепаду української сакральної дерев’яної архітектури та спонукати їх до рішучих дій. Суголосною львівській була й експедиція до м. Новомосковська Дніпропетровської області в межах перших «Троньківських читань» 19 листопада 2010 року. Метою цієї подорожі, на якій наполіг Голова Національної спілки краєзнавців України, академік П. Т. Тронько, було якомога більше дізнатися про сучасний стан перлини козацького бароко дерев’яного Свято-Троїцького храму.

Метою експедиції до Національного історико-культурного заповідника «Качанівка», присвяченої 30-річчю від дня його заснування та 10-річчю надання статусу Національного 14 травня 2011 р. було вивчення стану пам’яткоохоронної діяльності в області, збереження садибної архітектури та парково-ландшафтного довкілля у межах охоронної зони національного заповідника.

За темою «Олешківській Січі – 300 років: історичні та сучасні інтерпретації» 15–16 червня 2011 р. відбулася експедиція на Запорожжя та Херсонщину. Члени делегації відвідали о. Хортицю, Кам’янську, Олешківську козацькі Січі, провели обговорення проблем вивчення та збереження пам’яток історії українського козацтва, виробили конкретні завдання щодо музеєфікації Олешківської Січі.

Під час експедиції «Сторінки історії Кіровоградщини: від минулого до сьогодення» 6–7 червня 2012 р. її учасники привернули увагу громадськості до проблеми стану музеїв області, пошуків відповідей на дискусійні питання історії краю та постатей регіону.

Черкаську область краєзнавці відвідали 30 вересня – 1 жовтня 2012 р. Результатом візиту стала ініціатива спільного проекту, присвяченого Т. Г. Шевченку, а також підтримка ініціативи колективу природного заповідника «Холодний Яр» щодо надання йому статусу Національного.

200-річчю від дня народження Т. Г. Шевченка була присвячена науково-краєзнавча експедиція на Яготинщину 24 квітня 2013 р., де було презентовано проект НСКУ «Краєзнавча Шевченкіана України». Результатом реалізації цього проекту стало видання 2014 року книги «Україна Тараса Шевченка».

Науково-краєзнавчу експедицію 3–4 жовтня 2013 р. до Вінницької області за темою «Сакральна історія Поділля» члени Спілки присвятили 1000-річчю заснування Лядовського Усікновенського скельного чоловічого монастиря. Головним завданням експедиції було привернення уваги широкого загалу до історико-культурної спадщини Поділля, внеску місцевих краєзнавців у дослідженні історії рідного краю.

У книзі також висвітлюються актуальні питання розвитку українського краєзнавства в перших десятиліттях ХХІ століття та внесок краєзнавців у збереження і популяризацію історико-культурної спадщини України.

Видання здійснене за загальною редакцією голови Національної спілки краєзнавців України, члена-кореспондента НАН України Олександра Петровича Реєнта. Він докладно розповідає у вступній статті про завдання та важливість науково-краєзнавчих експедицій. О. П. Реєнт акцентує увагу також на головних етапах формування засад експедиційних досліджень вітчизняної історії, сучасному стані цього напряму.

Започатковані Спілкою науково-краєзнавчі експедиції відбувалися за участю провідних українських істориків, археологів, музеєзнавців, пам’яткоохоронців, фахівців освітянської галузі, активних громадських і політичних діячів, краєзнавців-аматорів тощо. Багаторічний очільник краєзнавчого руху в Україні, академік НАН України, Герой України Петро Тимофійович Тронько вважав експедиції однією із перспективних форм роботи Спілки, який дозволяє оцінити стан справ на місцях не дистанційно, а перебуваючи в безпосередньому контакті з людьми, які не лише відповідають, а й борються за збереження історико-культурної спадщини нашої країни.

У рамках експедицій проводилися тематичні круглі столи, наукові наради та консультації з провідними фахівцями, розглядалися проблеми збереження духовного та матеріального культурного надбання України. Серед учасників експедицій: голова НСКУ, член-кореспондент НАН України Олександр Реєнт, генеральний директор Львівської національної художньої галереї, Герой України Борис Возницький, ректор Інституту туризму Федерації профспілок України Сергій Попович, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, директор Науково-дослідного інституту козацтва, доктор історичних наук Тарас Чухліб, президент Українського національного комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ІКОМОС) Микола Яковина, заступники голови Спілки, голови регіональних організацій, члени правління НСКУ.

Академік Петро Тронько особисто брав участь у науково-краєзнавчій експедиції Обухівським районом Київської області, яка відбулася 10 вересня 2009 року. У межах цієї експедиції було презентовано створення майбутнього «Літературного музею Івана Франка на Дніпрі» у селі Халеп’я. Учасники презентації відвідали музеї сіл Трипілля та Германівки, а також краєзнавчий музей у місті Обухів, зустрілися з місцевими дослідниками минулого. Окрім Петра Тронька участь у ній взяли заступник директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Сергій Гальченко, онук І. Я. Франка Роланд Франко, заступник голови НСКУ Григорій Клепак, відповідальний секретар Руслана Маньковська та ін. Подібні одноденні експедиційні виїзди до окремих районів регулярно відбуваються у кожній області, де активно діє спілчанська організація. Результатом місцевої експедиції до Обухівського району Київської області стало відкриття 27 жовтня 2010 року вищезгаданого музею, а також тісна співпраця краєзнавців і обухівської громади, які спільно організували кілька наукових конференцій, зокрема з нагоди 100-річчя Андрія Малишка у листопаді 2012 р. і 200-річчя Тараса Шевченка у травні 2014 року. Всеукраїнська науково-краєзнавча експедиція, як правило, окрім високого представницького статусу, відбувається протягом кількох днів і охоплює кілька адміністративно-територіальних районів того чи іншого краю.

Опублікована інформація про експедиції обов’язково містить її науково-організаційні засади, програму, список учасників, хронологію подій: описи відвідних об’єктів, стенограми заходів тощо, та підсумкові матеріали: ухвали, звернення, пропозиції, знакові статті у наукових виданнях і засобах масової інформації тощо. До видання включені, зокрема, авторські матеріали Сергія Гальчака, Олександра Гуржія, Павла Зайцева, Руслани Маньковської, Володимира Дмитрука, Ігоря Кочергіна, Арнольда Сокульського, Олени Титової, Олександра Харлана, Тараса Чухліба, Ганни Швидько та ін. Окремим розділом до збірника увійшли правові засади збереження історико-культурної спадщини в Україні, що складаються з повних текстів кількох профільних Законів України.

Матеріали зібрали, опрацювали та упорядкували заступник голови НСКУ Руслана Маньковська, відповідальний секретар Спілки Володимир Дмитрук, прес-секретар НСКУ Євген Букет та голова правління Вінницької обласної організації Сергій Гальчак.

Збірник, без сумніву, стане в нагоді вченим, освітянам, краєзнавцям та усім, хто хоче пізнати свій рідний край, адже містить важливу наукову і пізнавальну інформацію про ті джерела нашої духовності, які увібрали історичну пам’ять минулого нашого народу та щедро живлять і наповнюють наступні покоління почуттям національної гідності за неповторну й самобутню культуру українського народу.

8 листопада 2014 р. в студійному проекті “Літопис. Відлуння епох” телеканалу “Глас” в обговоренні на тему “Краєзнавство” взяли участь відповідальний секретар НСКУ, кандидат історичних наук Володимир Дмитрук і прес-секретар НСКУ, редактор газети “Культура і життя” Євген Букет.