25 листопада 2015 р. Дніпропетровська обласна організація НСКУ на базі бібліотеки ДВНЗ «Національний гірничий університет» за участі студентського історико-краєзнавчого клубу ГРАНІ провела презентацію книги Долгова Миколи Олексійовича «Самарівка у вирі історії».
В книзі вперше на підставі архівних матеріалів та розповідей односельців зроблено спробу показати історію, працю, побут та культуру мешканців одного з районів Дніпропетровська – Самарівка. Самарівка – давнє поселення, що існує з кінця XVIII ст. й лише у другій половині ХХ ст. стало частиною обласного центру.
У пропонованому дослідженні йдеться про одну з найдавніших вулиць колишнього хутора Золотого (нині Самарівка), яка носить назву Бутової. Простежено історію від козацьких часів до сьогодення: колонізація кінця XVIII ст., перша і друга світова війни, голодомор 1932–1933 рр., голод 1946–1947 рр., генеалогія та обряди мешканців Самарівки тощо.
Книга багато ілюстрована, має додаток, в якому представлено список мешканців хутора Золотого на 1932 р.
Збір переможців
Міністерством освіти і науки України, Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді у партнерстві з Національною спілкою краєзнавців України, Українським географічним товариством 24 – 25 листопада ц.р. у м. Києві було проведено збір переможців Всеукраїнської історико-географічної експедиції «Історія міст і сіл України» за темою «Історико-географічна експедиція «Історія міст і сіл України»: підсумки та досягнення» (далі – збір).
Десять років освітяни у плідній співпраці з Національною спілкою краєзнавців України, Українським географічним товариством, багатьма іншими громадськими організаціями за сприяння державних та комунальних музеїв успішно реалізовували програми зазначеної експедиції. Учні, студенти під керівництвом педагогів, викладачів та за активної підтримки науковців академічних Інститутів НАН України вели краєзнавчо-дослідницьку роботу за двома програмами: «Нариси – описи» про село чи місто за заданими засновниками напрямами досліджень та «Туристсько-краєзнавчі або екскурсійні маршрути», які б були цікаві як для жителів даного регіону, так і для туристів-краєзнавців інших міст і областей.
У зборі взяли участь 22 делегації областей України та м. Києва.
Урочисте відкриття збору відбулося 24 листопада в приміщенні Українського державного центру позашкільної освіти. Юних краєзнавців привітали: Н.В.Савченко – директор Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, С.В Бут, головний спеціаліст відділу позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дитини Міністерства освіти і науки України, Р.В. Маньковська – 1-й заступник Голови Національної спілки краєзнавців України, Д.Г. Омельченко – член Вченої Ради Українського географічного товариства. Вітальні виступи супроводжувались високохудожніми патріотичними номерами вихованців Центру дитячо-юнацької творчості Дарницького району м. Києва (директор – Л.М. Пазюк). Після урочистостей делегаціям було запропоновано декілька екскурсійних маршрутів столицею, серед яких були місця «Революції гідності», «Подвигу Небесної сотні», історико-культурні об’єкти та музеї м. Києва.
У середу 25 листопада відбулася краєзнавча конференція учасників збору, на якій учні продемонстрували своїм ровесникам, педагогам, вченим краєзнавчо-пошукові здобутки, розкрили перед друзями історичне минуле та сьогодення рідного краю.
24 – 25 листопада для учасників збору були організовані автобусна екскурсія «Київ – столиця України» та екскурсія до Національного музею народної архітектури та побуту України «Побут і традиції українського села», що тісно пов’язано з тими дослідженнями, які вели протягом десяти років учні та педагоги.
Усі учні відзначені Дипломами учасників збору, а педагоги та вчені отримали Грамоти Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, Національної спілки краєзнавців України, Українського географічного товариства. За багаторічну плідну роботу з проведення Всеукраїнської історико-географічної експедиції «Історія міст і сіл України» у 2006-2015 роках Грамотами Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді було нагороджено колективи обласних та Київського міського центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді, станцій юних туристів.
ВСЕУКРАЇНСЬКА КРАЄЗНАВЧА КОНФЕРЕНЦІЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ “МІЙ РІДНИЙ КРАЙ, МОЯ ЗЕМЛЯ ОЧИМА СУЧАСНИКІВ”
20-22 листопада 2015 р. у Миколаєві пройшла Всеукраїнська (Х Міжрегіональна) краєзнавча конференція учнівської молоді “Мій рідний край, моя земля очима сучасників”, яку вже вшосте приймає Миколаївський обласний Центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді (директор – Тетяна Горбова). Активну участь в її проведенні взяли члени Миколаївської обласної організації НСКУ О.Тригуб, А.Погорєлов, О.Смирнов, К.Горбенко та інші.
На форум юних краєзнавців прибули делегації із Дніпропетровської, Донецької, Вінницької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Львівської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Харківської, Херсонської областей. А також пошуковці-дослідники з усіх куточків Миколаївщини. В заочному етапі взяли участь представники Чернігівської, Черкаської та Чернівецької областей. А також представники Німеччини (всього 164 пошукових проекти).
Конференція розпочала свою роботу з урочистого відкриття і пленарного засідання, яке модерував Голова Миколаївської обласної організації НСКУ, доктор історичних наук, професор Олександр Тригуб.
Особливу атмосферу справжнього краєзнавчого свята підкреслювало місце проведення основної частини конференції – Миколаївський обласний краєзнавчий музей «Старофлотські казарми».
Учасників заходу привітали: Горбова Т.О. – директор МОЦТКЕ УМ; Савченко Н.В., директор Українського державного центру туризму, краєзнавства і екскурсій учнівської молоді; Личко Г.В., начальник відділу дошкільної, загальної, середньої, та позашкільної освіти та ресурсного забезпечення ДОНМО Миколаївської облдержадміністрації; Шуляр В.І., директор Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти; Василевич Т.А., учителька української мови та літератури Миколаївської приватної загальноосвітньої школи I-III ступенів “Гіпаніс-ЕОС”.
З Божим благословенням до юних краєзнавців прийшов отець Іван, настоятель храму Кафедрального собору Касперівської Ікони Божої Матері.
Шанованими гостями свята були і відомі миколаївці: Чижова Л.Я., поетеса, лауреат Аркасівської премії; Погорєлов А.А., доцент Навчально-наукового інституту історії, політології та права Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського; Смирнов О.І., старший викладач Навчально-наукового інституту історії, політології та права Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського; Чернявський В.В., заступник директора з наукової роботи Миколаївського обласного краєзнавчого музею.
Відповідно до Умов VІ Всеукраїнської (Х Міжрегіональної) краєзнавчої конференції учнівської молоді «Мій рідний край, моя земля очима сучасників» представлено 6 секцій:
– «Історичне краєзнавство»;
– «Географічне краєзнавство та геологія»;
– «Археологічне краєзнавство»;
– «Екологічне краєзнавство»;
– «Культура, література, архітектура та мистецтво рідного краю»;
– «Етнографічне краєзнавство та музейна справа».
– «Історичне краєзнавство»;
– «Географічне краєзнавство та геологія»;
– «Археологічне краєзнавство»;
– «Екологічне краєзнавство»;
– «Культура, література, архітектура та мистецтво рідного краю»;
– «Етнографічне краєзнавство та музейна справа».
Проблемні питання історичного минулого, діяльність яскравих особистостей кожного регіону України висвітлювали юні дослідники-історики на секції «Історичне краєзнавство», яке працювало двома підгрупами.
Зв’язок сьогодення зі стародавніми поселеннями на території України і подальша доля археологічних пам’яток – головні теми виступів юних археологів. Роботу секції організовано на базі лабораторії археології та етнології навчально-наукового Інституту історії, політології та права Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського.
На секції «Екологія» юні дослідники обговорювали екологічні проблеми, які виходять за межі рідного краю і області, можливість активізувати природоохоронну роботу через туристсько-краєзнавчу діяльність.
Творчий пошук в процесі вивчення географії України сприяє розвитку в учнів порівняльного підходу до характеристики фізико-географічних процесів і явищ, глибшому розкриттю закономірних зв’язків у природному середовищі – це стало головним висновком після виступів юних географів.
У більшості робіт секції «Етнографія та музейна справа» автори-дослідники розкривали особливості українського ремесла, рукоділля, поетично показали самобутні портрети майстрів народної творчості, музейні перлини свого регіону.
На секції «Культура. Література. Архітектура та мистецтво рідного краю» виступи юних дослідників були цікавими і творчими. Вони розкривали багатогранний світ митців культури і мистецтва рідного краю, що є запорукою невмирущості нації, вікової культура і духовності, пам’яті і слави народу.
У секції «Історичне краєзнавство» представлено 50 доповідей, в секції «Етнографічне краєзнавство та музейна справа» – 26 доповідей, “Археологічне краєзнавство” – 14 доповідей, “Географічне краєзнавство та геологія” – 22 доповіді, «Культура, література, архітектура та мистецтво рідного краю» – 23 доповіді, “Екологічне краєзнавство” – 16 доповідей.
Керівниками секцій стали провідні науковці Миколаєва, представники інших регіонів України – провідні профільні спеціалісти. Почесною гостею секцій стала директор департаменту освіти, науки та молоді Миколаївської облдержадміністрації Веліховська А.Б.
По закінченні роботи секцій всіх учасників запросили взяти участь в різноманітних майстер-класах, а козацькою громадою Миколаївської області (Голова в Ради отаманів м.Миколаєва та Миколаївської області Щербаков С.А.) влаштовано для юних краєзнавців ігрову програму.
21 листопада в Миколаївському обласному Центрі туризму, краєзнавства та екскурсій урочисто підведено підсумки VІ Всеукраїнської краєзнавчої конференції учнівської молоді “Мій рідний край, моя земля очима сучасників”. Всі учасники отримали грамоти за активну участь у краєзнавчій конференції, диски з матеріалами конференції, спецвипуск газети МОЦТКЕУМ «Рідна стежина».
Авторам кращих науково-пошукових робіт вручені сертифікати на право друку робіт в збірнику VІ Всеукраїнської конференції «Мій рідний край».
Всього до проведення заходу залучено понад 350 учасників.
Керівниками секцій стали провідні науковці Миколаєва, представники інших регіонів України – провідні профільні спеціалісти. Почесною гостею секцій стала директор департаменту освіти, науки та молоді Миколаївської облдержадміністрації Веліховська А.Б.
По закінченні роботи секцій всіх учасників запросили взяти участь в різноманітних майстер-класах, а козацькою громадою Миколаївської області (Голова в Ради отаманів м.Миколаєва та Миколаївської області Щербаков С.А.) влаштовано для юних краєзнавців ігрову програму.
21 листопада в Миколаївському обласному Центрі туризму, краєзнавства та екскурсій урочисто підведено підсумки VІ Всеукраїнської краєзнавчої конференції учнівської молоді “Мій рідний край, моя земля очима сучасників”. Всі учасники отримали грамоти за активну участь у краєзнавчій конференції, диски з матеріалами конференції, спецвипуск газети МОЦТКЕУМ «Рідна стежина».
Авторам кращих науково-пошукових робіт вручені сертифікати на право друку робіт в збірнику VІ Всеукраїнської конференції «Мій рідний край».
Всього до проведення заходу залучено понад 350 учасників.
За матеріалами офіційного сайту
Миколаївського обласного Центру туризму, краєзнавства та екскурсій
учнівської молоді (http://nikturcentr.mksat.net)
День працівників культури та майстрів народного мистецтва
Обласна організація НСКУ спільно з правлінням культури облдержадміністрації (начальник – член ЗОО НСКУ Ю. Ф. Глеба), за сприяння члена правлінь Закарпатської обласної організації та Національної спілки краєзнавців України С. М. Аржевітіна вперше організували відзначення професійного свята працівників культури в музейному комплексі «Старе село». День працівників культури у Колочаві відзначали не випадково, адже у селі працюють 10 історико-культурних музеїв.
На святі були представлені експозиції виставок творів народних умільців Колочави та інших населених пунктів Міжгірського району Закарпатської області. Окремо було презентовано кулінарне мистецтво.
На початку свята перед музеєм «Старе село» шановних гостей зустріли історичні постаті села Колочави – останній опришок Карпат Микола Шугай, угорський жандарм та інші. Староста села запросив усіх на територію музейного комплексу. В супроводі чарівної мелодії трембіт та сопілок краєзнавці місцевого осередку, молоді дівчата в національних костюмах зустріли гостей хлібом-сіллю. В супроводі троїстих музик учасники зібрання пройшли на територію сільського музею архітектури і побуту, де вони ознайомилися з експозиціями виставок. Екскурсоводи-кразнавці розповідали про народну творчість сіл і району і пригощали смачними верховинськими стравами.
Офіційні вітання працівникам культури і народного мистецтва проголосили заступник голови Міжгірської райдержадміністрації Василь Васильович Юрик і начальник управління культури облдержадміністрації Юрій Федорович Глеба.
Колочавці-краєзнавці запросили учасників зібрання на майстер-клас своєї традиційної страви – ріплянки. Майстерність для гостей демонстрував, зокрема, член ревізійної комісії ЗОО НСКУ Анатолій Миколайович Сюгай та ін. Дегустація всім прийшлася до смаку.
Гостей також було ознайомлено з численними музейними експозиціями. Особливий інтерес викликало відвідування єврейської корчми «У Вольфа». Тут під звуки єврейських мелодій у виконанні троїстих музик працівники культури ознайомилися з історією колочавських євреїв, а бажаючі випили «децу». На святі було багато цікавого і повчального.
У СВЯТОГІРСЬКУ ТЕПЕР Є ВУЛИЦЯ ІМЕНІ СІБІЛЬОВА
Святогірська міська рада на виконання Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» 20 жовтня ц.р. ухвалила рішення про перейменування низки міських вулиць. Тепер у духовному та рекреаційно-туристичному центрі Донеччини є вулиці Соборна (Комсомольська), Курортна (60 років Жовтня), Шкільна (Леніна), Г.Сковороди (Свердлова). а вулицю Жовтневу перейменували у вулицю імені Миколи Сібільова.
Микола Вікентійович Сібільов – археологр, музейник, краєзнавець. Він зробив неоціненний внесок у збереження цінних музейних експонатів, пропаганду знань про Слобожанський край, особливо про території Ізюмщини та Святогіря.
М.Сібільов народився 2 лютого 1873 р. у м. Глухів Чернігівської губернії. У 1912 р. переїхав до м. Ізюм Харківської губ. Тут він зайнявся археологією та історією краю. Відкрив понад 350 стоянок первісних людей, древніх поселень, городищ, могильників. Зібрав у Придінців’ї більше 60 тисяч предметів побуту, знарядь праці наших далеких предків. Майже всі знахідки стали експонатами Ізюмського краєзнавчого музею, відкритого 1920 року, ініціатором та першим директором якого і став невтомний краєзнавець. Свої археологічні відкриття і знахідки на територіях Ізюмського, Слов’янського, Краснолиманського та Артемівських районів М.В.Сібільов описав у чотирьох книгах «Древности Изюмщины» та в деяких наукових статтях.
З 1934 р. М.В.Сібільов жив у Святогірську, продовжував археологічні дослідження. Разом з дружиною С.М.Одинцовою створювали краєзнавчий музей, директором якого призначили Софію Миколаївну. У 1936 р. М.Сібільова зарахували ст. науковим співробітником Інституту археології АН України.
Війна, нав’язана фашистською Німеччиною, змусила шукати можливість зберегти хоча б найцінніші експонати Ізюмського та Святогірського музеїв. У Святогірську Сібільову вдалося закопати чимало експонатів, деяку частину переправити до Уфи. Тільки у 2008 р. краєзнавцям вдалося віднайти яму, у якій Сібільов у 1942 р. сховав від окупантів музейні експонати. Завдячуючи подвижництву таких людей, як М.В.Сібільов, ми дізнаємося про минуле, зберігаємо свою пам’ять. А ім’я невтомного краєзнавця справедливо увічнено у назві вулиці, у його честь у Святогірську започатковані “Сібільовські читання”.
Віктор Скрипник, голова Слов’янської краєзнавчої організації, член НСЖУ.
Лауреати Премії імені Дмитра Яворницького 2015 року
10 листопада 2015 р. Національна спілка краєзнавців України урочисто, за участю членів Президії правління НСКУ, відомих істориків, діячів культури та науки, працівників музеїв і бібліотек Києва, відзначила Премією імені Дмитра Яворницького активістів краєзнавчого руху. Вручав Премію голова Національної спілки краєзнавців України, заступник директора Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України Олександр Реєнт. Грошову винагороду Премії, як і минулого року, за рішенням Президії правління НСКУ, було перераховано на потреби Збройних Сил України.
У 160-річний ювілей від дня народження академіка Дмитра Яворницького за вагомий внесок у збереження історико-культурної спадщини в Україні високу нагороду громадськості отримали:
Дмитренко Микола Костянтинович – фольклорист, етнограф, краєзнавець, літературознавець, письменник, журналіст, педагог, доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України.
Член Національної спілки письменників України, Національної спілки краєзнавців України. Член редакційних колегій серії «Український історичний роман» видавництва «Український центр духовної культури», журналів «Матеріали до української етнології», «Фольклористичні зошити», «Міф і фольклор», «Київська старовина».
Член Комітету з присудження державної премії при Президентові України «Українська книжка року», лауреат премії ім. І.Патмара в галузі фольклористики (Чуваська Автономна Республіка). Автор понад 350 наукових праць.
Учасник багатьох міжнародних з’їздів славістів, конференцій, симпозіумів, фольклорних і кінофестивалів в Україні, Франції, Голландії, Польщі, Росії, Грузії, Білорусі, Киргизстані, книжкових виставок. Записав понад дві тисячі народних пісень, сотні легенд, переказів, загадок, прикмет, повір’їв, прислів’їв і приказок.
Організатор, науковий керівник науково-дослідних робіт «Український фольклор: від архаїки до модерну», «Український фольклор: динаміка функціонування, методологія дослідження», проектів «Історія української фольклористики: В 3-х т.», «Українська фольклористична енциклопедія: У 2-х т.», «Українські народні думи: В п’яти томах». Досліджує проблеми наукової методології, теорії фольклору, історії фольклористики, фольклорно-літературні зв’язки.
За його редакцією опубліковано понад 30 монографій, навчальних посібників, фольклорних збірників. Значним внеском в українське краєзнавство став фольклорно-етнографічний часопис «Народознавство» (1914–2014), засновником, головним редактором і видавцем якого є М.К.Дмитренко. Упродовж тривалого часу в часопису опубліковано десятки матеріалів у спеціальних рубриках «Ріднокрай», «Народознавці України», «Студії», «Символи» та ін.
Киркевич Віктор Геннадійович – краєзнавець, дослідник історії Києва, колекціонер, літератор, автор понад 500 статей та 27 книг з історії Києва і України, а також путівників, туристичних карт. Заслужений працівник культури України.
Підготував 15 авторських передач на телебаченні. За сценаріями Віктора Киркевича знято десять науково-популярних фільмів, серед яких: «Реріх і Україна», «Зайди на гори київські», «Княжий пам’ятник» (Студія науково-популярних фільмів); «Владислав Городецький», «Таємниця Міжгір’я» («Укртелефільм») та ін.
Величезна колекція Віктора Киркевича містить: поштівки та листівки, книги, журнали та газети, гравюри та твори живопису, твори декоративно-ужиткового мистецтва та предмети побуту тощо. Більшість експонатів колекції існує в обмеженій кількості примірників. Протягом кількох останніх років В.Киркевич намагається передати свою колекцію державі для створення у місті Києві Музею історії державотворення та незалежності України. Брав участь у понад 20 виставках у різних містах України та за кордоном, має чимало персональних виставок.
Багато років по усьому світу збирає усе, що має відношення до шведсько-українських дипломатичних відношень, постатей його улюблених героїв І.Мазепи та Карла ХІІ та їх оточення. Це зібрання демонструвалася на виставках у Льончопінгу (Швеція), Нью-Йорку (США), Києві.
Кот Сергій Іванович – член Правління НСКУ, керівник Центру історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України.
Дослідник теоретичних і практичних проблем збереження історико-культурної спадщини, історії становлення пам’яткоохоронної справи в Україні, питань повернення та реституції культурних цінностей.
Член редколегій журналів «Пам’ятки України», «Розбудова держави». Учасник міжнародних переговорів з питань повернення в Україну культурних цінностей. Автор базового Закону України «Про ввезення, вивезення та повернення культурних цінностей» (1999), член робочої групи з підготовки Закону України «Про охорону культурної спадщини» (2000).
Нестуля Олексій Олексійович – голова правління Полтавської обласної організації НСКУ, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі, доктор історичних наук, професор, Лауреат Державної премії у галузі науки і техніки України, заслужений працівник освіти України. Член Президії Науково-методичної комісії з торгівлі Міністерства освіти і науки України, голова ради директорів та директорів ВНЗ споживчої кооперації України, голова Полтавського навчального комплексу «Освіта», очолює наукову школу університету з дослідження пам’яток та культурних цінностей України. Має близько 200 опублікованих наукових праць, з них 9 монографій. Як науковий керівник підготував 10 кандидатів наук, двох докторів наук, є головним редактором вісника Полтавського університету економіки і торгівлі, членом редакційних колегій наукових журналів «Археологічний літопис Лівобережної України», «Історична пам’ять».
Шакін Микола Іванович – лауреат Премії імені академіка Петра Тронька НСКУ, громадський діяч, письменник, краєзнавець, журналіст, художник, кандидат технічних наук.
Його роботи отримали визнання як на Харківщині, так і за її межами. Він автор, ініціатор та організатор понад 20-ти пам’ятних меморіальних дощок відомих і видатних людей Слобожанщини та України, зокрема Героя України, академіка Петра Тронька.
Шакін М.І. зробив вагомий внесок в уславлення пам’яті українських письменників і краєзнавців. Ним у 2013 р. започаткована Всеукраїнська літературно-мистецька та краєзнавча премія ім. Петра Василенка, того ж року відновлена у новому форматі Всеукраїнська літературна премія ім. М.Чабанівського. Його коштом розроблено та виготовлено нагородну атрибутику цих премій (нагрудний знак – медаль, посвідчення та диплом).
В низці населених пунктів на Харківщині установлені знаки, що позначають назви та дати заснування цих населених пунктів. Шакін М.І. піклується та капітально ремонтує, відновлює пам’ятники видатним вченим та науковцям.
За видання 4-томного «Тернопільського енциклопедичного словника» (2004–2009 рр.) та 3-томного енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл» (2014 р.):
Мельничук Богдан Іванович – головний науковий редактор енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл», почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта», письменник, редактор, журналіст, краєзнавець, лауреат ряду всеукраїнських літературно-мистецьких премій, член Національних спілок журналістів, письменників, краєзнавців України, Наукового товариства ім. Т.Шевченка.
Видав 43 своїх книги драматургії, прози й поезії. Автор і співавтор 40 краєзнавчих книжок. У академічних обласних і народних театрах поставлено 36 п’єс та інсценізацій Б.Мельничука, ряд вистав отримали високі відзнаки.
Автор сотень статей, нарисів, рецензій та інших публікацій у ЗМІ. Укладач і редактор більше 600 книжок. Пісенні твори на слова Б.Мельничука відзначені на різноманітних фестивалях і конкурсах.
Уніят Віктор Богданович – керівник редакційно видавничої групи енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл», заступник голови правління Тернопільської обласної організації НСКУ, голова Тернопільської обласної організації «Асоціація краєзнавців-енциклопедистів Тернопільщини», первинного осередку Тернопільської обласної організації НСЖУ, член правління обласних організацій «Асоціації релігієзнавців», Геральдичної спілки Тернопільської області, член «Меморіалу» та НТШ.
Автор та співавтор 15 книг на історико-краєзнавчу тематику, упорядник ряду книг. Близько 4-х тисяч статей у 4-х томному «Тернопільському Енциклопедичному Словнику» і енциклопедичному виданню «Тернопільщина. Історія міст і сіл».
Володимир Дмитрук, відповідальний секретар НСКУ
Із Бердичевом – від давнини до сьогодення – ознайомилися учасники всеукраїнської краєзнавчої конференції
Протягом двох днів Бердичів слугував місцем збору вітчизняних краєзнавців: у рамках всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції вони знайомилися з усім, що стосується Бердичівського краю – від сивої давнини і до сьогодення. Рік 2015-й був обраний для проведення цього форуму невипадково: саме 585 років тому, за свідченням фахівців, вперше письмово згадали місцевість, на якій виник Бердичів. Окрім того, 470 років тому місто вперше згадали в історичних документах. Ну і ще дві знаменних «ювілейних» причини: 170-та річниця від надання Бердичеву статусу міста та 70 років перемозі над нацизмом у 2-й Світовій війні.
Окрім міського голови Василя Мазура, свої привітання учасникам конференції передав голова правління Національної спілки краєзнавців Олександр Реєнт. У своєму листі він зазначив: форум у Бердичеві співзвучний з багатьма краєзнавчими ювілеями.
Високими поняттями «Батьківщини» й «національної гідності» людина може оволодіти лише тоді, коли знає природу та історію краю, де народилася, зростала, де пройшло її дитинство. Переконаний у цьому, головний краєзнавець Житомирщини, директор Музею історії Бердичева Павло Скавронський нагадав: межуючи з Волинню та Поділлям, Бердичівський край є окремою яскравою сторінкою історії та культури України. І цю сторінку весь час доповнюють як науковці, так і аматори-краєзнавці.
У різні роки, зокрема, у 1999-му, 2001-му, 2005-му та 2007-му, за матеріалами краєзнавчих конференцій, місцеві дослідники історії Бердичівського краю видавали збірки наукових праць. Вони були і є активними учасниками не лише масштабних зібрань у себе вдома: на рахунку краєзнавців міста десятки поїздок на всеукраїнські та міжнародні форуми. А їхні праці, зі слів Павла Скавронського, зберігаються у найпрестижніших книгозбірнях країни.
За перший день своєї роботи учасники конференції встигли дізнатися чимало цікавого з історії Бердичева: зокрема, про життя міста у роки 1-ї Світової, про діяльність братства Босих кармелітів. Окремі доповіді були присвячені знищенню нацистами бердичівських євреїв, роботі митниці і діяльності контрабандистів. День другий присвятили роботі у секціях – археології та історії рідного краю, постатей землі Житомирської, секції загальних питань краєзнавства, географії, туризму та музейної справи.
Автор: Олександр Єжель
Камера: Юрій Гавриш
Про відзначення 97 – ї річниці утворення Чехословацької Республіки
Клуб Т. Г. Масарика в Ужгороді (голова – І. Латко) спільно із Закарпатською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України (голова – М. Делеган) відзначили 97-річчя утворення Першої Чехословацької Республіки мітингом-реквієм у скверику ім. першого президента ЧСР Томаша Гарика Масарика. В мітингу взяли участь історики, краєзнавці, члени Клубу Т. Г. Масарика та словацького культурного товариства, гості, зокрема, педагоги із Чехії. Учасники акції поклали вінок та квіти до пам?ятника першому президенту ЧР. Як відомо, чехи із краю Височина постійно надають підтримку у зміцненні матеріально-технічної бази освіти області, зокрема, ужгородської ЗОШ № 3.
Нагадаємо, що Закарпаття під назвою Підкарпатська Русь входило до складу Першої Чехословацької Республіки у 1919 – 1938 роках.
Виступаючі, зокрема і голова ЗОО НСКУ, відзначили суттєвий розквіт Підкарпатської Русі в період її перебування у складі Чехословацької Республіки. Особливого розвитку набуло в умовах демократичної країни шкільництво, наука, культура і т. ін.
ІІІ звітно-виборна конференція Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України
27 жовтня 2015 року відбулася ІІІ звітно-виборна конференція обласної організації Національної спілки краєзнавців України в приміщені Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.
Почесним гостем ІІІ звітно-виборної конференції став голова Національної спілки краєзнавців України Олександр Петрович Реєнт, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної Академії Наук України. У своєму виступі Олександр Петрович відзначив колосальну роботу краєзнавців Прикарпаття, їх високий професіоналізм. Голова Національної спілки краєзнавців України найактивнішим краєзнавцям області вручив дипломи «Почесний краєзнавець України» та відзначив Подяками і Грамотами НСКУ, а Богдан Михайлович Гаврилів був нагороджений премією академіка П.Тронька.
Також були присутні очільники творчих спілок області, представники влади.
Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України у 2015 році святкує 90-річчя НСКУ та 100-річчя від дня народження П. Т. Тронька, академіка НАН України, Героя України, першого голови НСКУ. Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України об’єднує навколо себе науковців, вчителів, культурно-освітніх працівників, всіх тих, хто не тільки любить свій край, але й активно займається його вивченням. Ми пишаємося своїми колегами – провідними вченими і краєзнавцями-аматорами, імена яких широко відомі не тільки на Прикарпатті, але й далеко за його межами. На сьогодні до складу організації входить 118 осіб, з них: 4 академіки, 15 професорів, докторів наук, 24 доцентів, кандидатів наук, 33 науковців і викладачів, 20 заслужених працівників різних галузей, 10 лауреатів премій Національної спілки краєзнавців України, 25 лауреатів обласної премії в галузі краєзнавства ім. В. Полєка, 20 лауреатів премій з різних галузей знань, 14 Почесних краєзнавців України.
З часу ІІ звітно-виборної конференції відбулися важливі суспільно-політичні зміни в Україні, активними учасниками яких стали наші краєзнавці. Івано-Франківська ОО НСКУ взяла участь у всеукраїнських акціях «Бібліотека українського воїна» та «Купи книгу – допоможи бійцям АТО». Зібрані кошти були направлені на допомогу нашим землякам – бійцям 122 окремого десантного штурмового батальйону Збройних Сил України.
Працюючи над збагаченням загальнонаціональної історичної пам’яті, прищепленням любові до рідного краю, національно-патріотичним вихованням, краєзнавці області видали понад 150 книг, провели ряд семінарів, наукових конференцій, виставок, презентацій видань. 31 грудня 2014 р. відкрито і освячено пам’ятник діячам «Руської трійці». В рамках відзначення 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка видано ілюстрований довідник «Пам’ятники Кобзареві на Прикарпатті», відкрито Музей народної шани Тараса Шевченка, зареєстровано рекорд України у категорії «Мистецтво» під назвою «Найбільша кількість пам’ятників Т. Г. Шевченку в одній області».
Делегати конференції одноголосно знову обрали головою Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Михайла Косила, директора Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, Відмінника освіти України, Почесного працівника туризму України, Заслуженого працівника освіти України.
“Де шумів сосновий бір”
20 жовтня 2015 року в актовій залі Борівської школи І–ІІІ ступенів Фастівського району Київської області відбулася презентація книги “Де шумів сосновий бір”, упорядником якої є Зоя Вікторівна Чередниченко, вчитель української мови та літератури, учитель вищої категорії, вчитель-методист, “Відмінник освіти України”, член Київської обласної організації Фастівського міськрайонного осередку Національної спілки краєзнавців України.
Привітати Зою Вікторівну з довгоочікуваним виданням прийшли голова селищної ради Анатолій Франчук, спонсор видання Віктор М’ялик, адміністратор сайту “Борова орг”, член НСКУ Андрій Гладченко, краєзнавці Фастівщини, представники Фастівського державного музею, Фастівського районного еколого-етнографічного центру, колеги, учні та небайдужі до історії борівчани.