На ІV з’їзд зібралось понад 300 делегатів та гостей з усіх куточків України, серед яких 5 академіків Національної академії наук України, 69 докторів та 117 кандидатів наук, ректори провідних вузів України, народні депутати, представники усіх гілок влади, вчені-історики, краєзнавці-аматори, музейники, працівники бібілотек, архівів, колекціонери, пам’яткоохоронці, журналісти.
Напередодні, 16 жовтня, Уряд України прийняв доленосну Постанову для членів Всеукраїнської спілки краєзнавців: спілці надано національний статус і відтепер її іменують Національною спілкою краєзнавців України. Вона зайняла, нарешті, чільне місце серед інших національних професійних творчих спілок України – журналістів, письменників, композиторів, художників, скульпторів, кобзарів, народних майстрів та інш.
Краєзнавців і гостей з’їзду урочисто та віртуозно вітав відомий в Україні і світі Національний симфонічний оркестр Національного радіо під керуванням Заслуженого діяча мистецтв України Володимира Шейка, керівники творчих спілок, зарубіжні друзі і шанувальники української історії з Канади, Америки, Польщі, Чехії, Росії, народні депутати, відомі діячі української культури та науки. Надійшли також теплі вітання від Президента України Віктора Ющенка, Прем’єр-Міністра Юлії Тимошенко, Голови Верховної Ради України Арсенія Яценюка. Вітальну телеграму з Білорусі надіслав Надзвичайний і Повноважний Посол України Ігор Ліховий, котрий тривалий час був членом правління Спілки.
Національна спілка краєзнавців сьогодні об’єднує близько 2 тисяч членів ? вболівальників історії та духовності української нації від всесвітньо відомих учених-істориків до краєзнавців з найвіддаленіших сільських музеїв та понад 30 тисяч дослідників-аматорів рідного краю. Не за гроші, а за совість вони займаються широкою науково-пошуковою та просвітницькою діяльністю, відновленням призабутих імен видатних постатей в українській історії, збереженням пам’яток історії та культури, природоохоронною діяльністю, популяризацією народних традицій і звичаїв, відновлюють та возвеличують патріотичний дух у молодіжному середовищі, допомогають збереженню самобутності культур національних меншин, історично пов’язаних з долею українського народу.
Більш аніж 80-річна історія краєзнавства в Україні огорнута і славою добрих справ і трагічними втратами.
31 травня 1925 року у Харкові було утворено Український комітет краєзнавців при Головнауці. Ці роки стали зоряним часом шанувальників історії рідного краю. На 1 січня 1929 року в Україні діяло 51 краєзнавче товариство і 658 гуртків у 32 округах. Краєзнавчий рух об’єднував 30 тисяч активістів.
Але вже на початку 30-х років увесь цвіт краєзнавства, як і десятки тисяч представників української інтелігенції, офіційною владою були звинувачені у націоналізмі. Краєзнавчі осередки розпустили, їх членів знищили у катівнях НКВС, журнал „Краєзнавство” закрили.
У 70-х роках минулого століття 100-тисячний авторський колектив краєзнавців зумів підготувати понині унікальну і єдину у світі енциклопедію – 26-томне загальнодержавне видання „Історія міст і сіл УРСР”. А зараз з ініціативи спілки краєзнавців створюється документальна історія про трагічні роки сталінізму – загальноукраїнське науково-документальне видання серії книг „Реабілітовані історією”. Вийшло світ 25 томів у 52 книгах майже з всіх областях держави, а їх загальна кількість сягне сотні. У книгах можна знайти не лише ретельне дослідження механізмів репресій радянської доби, оригінальні документи і фото, а й найповніший мартиролог безневинно репресованих співвітчизників.
Краєзнавцями разом з Всеукраїнським фондом відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара взято під опіку та охорону більше 50 пам’яток, що підлягають відновленню згідно з Державною програмою збереження національних святинь.
Членам спілки належить головна участь у краєзнавчих, етнографічних та фольклорних експедиціях, підтримка дієвих зв’язків з усіма бібліотечними установами держави, надання методичної допомоги колекціонерам-аматорам та досвідченим збирачам української старовини.
На сьогоднішній день власні друковані видання мають 17 місцевих осередків Спілки. В усіх областях постійно видаються краєзнавчі монографії, путівники, буклети, різноманітні цікаві довідники, в т.ч. – туристичні.
Члени Спілки розробляють туристично-екскурсійні маршрути, беруть участь у створенні нових і поповненні експозицій існуючих музейних закладів, розвивають шкільне краєзнавство, готують краєзнавчі підручники для шкіл та вузів, допомагають вітчизняному туризму в усіх його формах. Лише за останні роки діяльності Національної спілки краєзнавців України її членами видано більше 600 науково-дослідницьких, публіцистичних та краєзнавчих книг з історії та культури рідного краю, проведено 13 загальноукраїнських та понад 500 регіональних краєзнавчих конференцій.
Спілка краєзнавців в інтересах активізації культурного обміну з українською діаспорою ближнього та дальнього зарубіжжя, встановила та зміцнює культурологічні та наукові зв’язки зі Спілкою дослідників історії Польщі (Польська Республіка ? Варшава, Краків); Українсько-австрійським товариством (Австрія – Відень); культурно-просвітницькою громадськістю Чехії (Чеська Республіка – Прага); Фундацією української спадщини Альберти, Канадським інститутом українських студій при Альбертському університеті, Товариством об’єднаних українців Канади (Оттава); Українським інститутом Гарвардського університету (США); Міжнародною літньою школою молодих істориків країн СНД; Міжнародним науковим центром буковинознавства (Чернівці – Австралія, Канада, Німеччина, Румунія, Франція); Асоціацією військових істориків США (Вашінгтон) та ін.
Серед найбільш пріоритетних завдань Спілки на найближчий час є активне сприяння та допомога Президенту, Уряду, органам державної влади України всіх рівнів, науковим установам, закладам культури та освіти, громадським організаціям у питаннях відродження та захисту історичної, духовної та культурної спадщини українського народу, формуванні патріотичних настроїв у суспільстві.
Понад 100 членів Спілки за активну участь у краєзнавчому русі, вагомі досягнення у відродженні правдивої української історії і культури відзначені державними нагородами, Грамотами Кабінету Міністрів та Верховної Ради України, багатьох міністерств і відомств. Велику групу краєзнавців нагороджено загальноукраїнською премією імені Дмитра Яворницького.
Багатобарвна книжкова виставка краєзнавчої літератури з усієї України, презентація книги спогадів про талановитого українського краєзнавця та історика Юрія Данилюка, презентація фундаментальної книги на вшанування академіка П. Т. Тронька „Що залишимо нащадкам”, український дух, бадьорі пісні у виконанні майстрів вітчизняної естради, що лунали в Українському домі, створили неповторне відчуття національної єдності і справжнього свята на цьому дійсно подієвому і авторитетному форумі України.
Особисто народний депутат Петро Ющенко зробив екскурсію для делегатів з’їзду залами Українського дому, де він розгорнув унікальну виставку портретного живопису „Українці в світі”. Не могли не викликати гордості за рідну землю презентовані тут всесвітньовідомі особистості!
Разом з видатним українцем Героєм України, поетом, академіком, керівником Українського фонду культури Борисом Олійником академік П. Т. Тронько захистив від згубної промислової забудови околиці національної святині – Чернечу гору у Каневі. Разом вони „відвойовували” у Міністерства оборони колишнього СРСР приміщення Києво-Могилянської академії.
П. Тронько, котрий вже 18 років очолює краєзнавчий рух України, був єдиним на Пленумі ЦК КПУ у далеких 60-х роках минулого століття, хто публічно захистив геніального Олеся Гончара і його „Собор”.
Одержимі своєю діяльністю краєзнавці – люди, не багаті коштами, а щедрі духовністю, любов’ю до свого рідного краю, до України. Тому проведення краєзнавчого форуму могло не відбутись без доброчинних пожертвувань самих краєзнавців, дієвої і безкорисливої фінансової допомоги депутата Хмельницької обласної Ради Михайла Немова, відомих своїм патріотизмом та глибокою духовністю в українському політикумі народних депутатів Петра Ющенка та Станіслава Аржевітіна, який сам нещодавно презентував 2-ий том власної історико-краєзнавчої праці ? унікальної багатотомної документальної історії свого рідного села Колочаїв на Закарпатті.
На ІV з’їзді у Києві краєзнавці України обрали нове керівництво Національної спілки, прийняли Звернення до української громадськості.