11 вересня у рамках відзначення днів пам’яті М. І. Сікорського за ініціативи Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» (Київська область) та підтримки відділу культури і туризму міської ради в музеї «Заповіту» Т. Г. Шевченка відбулося відкриття виставки «Мистецька колекція Петра Тронька: я тобою, Україно, живу…», присвяченої 92-річчю з дня народження Героя України, фундатора музейної справи Сікорського Михайла Івановича.
З вітальним словом на заході виступили: міський голова Тарас Костін, донька Петра Тронька Лариса Тронько, виконуючий обов’язки голови правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. О. Гончара Роланд Франко, голова Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Григорій Савченко, заступник голови ради обласної організації Товариства охорони пам’яток історії та культури Наталія Булаєвська, завідувач науково-дослідного відділу музею археології Заслужений працівник культури України Галина Бузян. У концертній програмі заходу взяли участь вокальний ансамбль «5/8» у складі викладачів дитячої музичної школи ім. П. Сениці, директор ДМШ ім. П. Сениці Анна Іфтоді, учениця музичної школи Надія Томчук, солістка НЦК «Зустріч» Наталія Александрова та її вихованка Катерина Гігійчук. По завершенню церемонії відкриття всі бажаючі мали змогу переглянути виставку.

12 липня 2015 р. видатному вченому, краєзнавцеві, історику Петрові Тимофійовичу Троньку виповнилося б 100 років. По всій Україні проводяться урочисті заходи з ушанування його пам’яті. Наукові співробітники Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», долучившись до цієї благородної справи, створили виставку «Петро Тронько: з любов’ю до Переяславщини».

Відкриття виставки відбулося 10 липня 2015 р. у приміщенні Музею «Заповіту» Т.Г. Шевченка. На заході були присутні: Генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» Олексій Михайлович Лукашевич, донька П.Т. Тронька Лариса Петрівна Тронько, в.о. голови правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. О. Гончара Роланд Тарасович Франко (онук І. Франка), виконавчий директор Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. О. Гончара Валентина Михайлівна Іршенко, відомий український письменник, автор книги «Переяславський скарб», присвяченої М.І. Сікорському, Микола Гаврилович Махінчук, Заслужений працівник культури України, перший лауреат Премії імені Петра Тронька, заступник голови ради обласної організації Товариства охорони пам’яток історії та культури Наталія Іванівна Булаєвська, лауреат Премії імені Героя України Михайла Сікорського, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка, Почесний громадянин м. Переяслава-Хмельницького, шевченкознавець, громадський діяч Борис Михайлович Войцехівський, керуюча справами виконкому Переяслав-Хмельницької міської ради Тетяна Давидівна Швидка, відповідальний секретар Національної спілки краєзнавців України Володимир Іванович Дмитрук.

У промовах виступаючі відзначили видатний внесок Петра Тимофійовича у відродження української культури, духовності, науки, музейної справи, сприяння Михайлу Сікорському у створенні в м. Переяславі-Хмельницькому Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, Меморіального музею Г.С. Сковороди, Музею-діорами «Битва за Дніпро в районі Переяслава і створення Букринського плацдарму восени 1943 року». Валентина Іршенко вручила колективу заповідника відзнаку Фонду – медаль «За благодійність та доброчинність у відтворенні втрачених святинь».

Експонатами виставки є особисті речі, книги, документи, відзнаки П.Т. Тронька, передані на тимчасове збереження до НІЕЗ «Переяслав» його донькою – Л.П. Тронько, світлини, книги та періодичні видання, передані Національною спілкою краєзнавців України, Українським товариством охорони пам’яток історії та культури, Всеукраїнським фондом відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. О. Гончара, архівним відділом виконкому Переяслав-Хмельницької міської ради.

Такі виставки завжди будуть актуальними і цікавими, пробуджуючи у численних відвідувачів переяславських музеїв почуття щирої любові до Батьківщини, глибокої вдячності і пошани до непересічних особистостей ? П. Тронька, М. Сікорського, які присвятили усе своє життя відновленню та збереженню унікальної скарбниці історії українського народу.

Олена Калінович, зав. сектору НІЕЗ «Переяслав», фото Юрія Пасічника

16 травня 2015 р., напередодні Міжнародного дня музеїв Національна спілка краєзнавців України у селі Богданівка Яготинського району Київської області організувала і провела за підтримки Київської обласної державної адміністрації, Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000», Яготинського історичного музею  свято «Катеринин день. Мистецтво жити на землі», присвячене 115-й річниці від дня народження геніальної української художниці Катерини Білокур, 90річчю заснування Національної спілки краєзнавців України та 100річчю від дня народження академіка П. Т. Тронька.  Ініціаторами культурологічного проекту стали Галина Братчук – почесний краєзнавець України, заслужений працівник культури України та Руслана Маньковська – заступник голови Спілки, які прагнули пробудити інтерес до життя та творчості народної художниці, показати, що Меморіальний музей-садиба Катерини Білокур у Богданівці є місцем особливої духовної сили. Саме тут були написані картини, цінність яких визнав увесь світ.

На малу батьківщину Катерини Василівни, до її хати – нині Меморіальний музей-садиба Катерини Білокур, краєзнавці запросили відомих українських діячів культури, художні колективи та майстрів народних мистецтв, дітей київських шкіл, мешканців села та журналістів. З привітальним словом до учасників свята звернулись Руслана Маньковська – заступник голови Національної спілки краєзнавців України, яка розповіла про започаткування свята «Катеринин день», наголосила на ролі малої батьківщини у житті кожної людини. Слово мали Катерина Ющенко – голова наглядової ради Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000», Галина Братчук – автор проекту, активіст краєзнавчого руху, талановитий педагог, Іван Шулла  – директор Яготинського історичного музею, Роланд Франко – голова правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам?яток історико-культурної спадщини ім. О. Гончара, член правління Національної спілки краєзнавців України.

Поетично-мистецький уклін видатній художниці виконали Катерина Мотрич – українська письменниця, Борис Лобода – заслужений артист України, школярі ліцею Міжнародних відносин № 51 міста Києва, вихованці Київського палацу дітей та юнацтва, тріо бандуристок 28 київської дитячої музичної школи, дитячий танцювальний колектив «Фламінго». Звучали твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Ірини Жиленко «Цар Колос», учні 2-б класу ліцею № 51 читали листи Катерини Білокур, підготували малюнки за мотивами картин художниці та з побажаннями до захисників України передали їх у Широкине бійцям 38 Запорізької бригади.

Про драматичну долю Катерини Василівни, її жагу до творчості з особливою проникливістю розповіла відвідувачам і ознайомила із експозицією музею Ольга Шаповал – завідувачка Меморіального музею-садиби  Катерини Білокур. У музеї пройшла демонстрація документально-художнього фільму режисера Ольги Самолевської «Катерина Білокур. Послання».

Учасники свята взяли участь у майстер-класах: з живопису на склі, який проводила художниця Світлана Рак, учениця Анастасії Рак – лауреата премії імені Катерини Білокур; з театрального мистецтва, під керівництвом Бориса Лободи; ковалів – художників по металу, членів товариства «Птах» із м. Бровари, які подарували музею композицію із мальв у металі. Гості свята під час презентації українського народного костюму, яку проводила Галина Безкоровайна – заступник генерального директора Національного музею українського народно-декоративного мистецтва, дізналися про сакральне значення кожної деталі національного костюму, відзначили особливості народного вбрання Полтавщини, Київщини, Поділля. Також всі охочі оглянули фотовиставку архітектурно-ландшафтних робіт президента київського ландшафтного клубу Оксани Джунь, автора щорічних виставок квітів на Співочому полі у Києві.

На завершення учасники обмінялись подарунками на згадку про «Катеринин день», зробили пам’ятне фото про перебування на батьківщині української художниці з яскравим талантом, яка є гордістю України та генієм у когорті світових митців. Хотілось би, щоб такі зустрічі біля хати художниці стали традиційними,  щоб до Катерини Білокур їхали всі, хто бажає пізнати унікальну українську культуру, доторкнутися до духовних джерел людського буття та відкрити незбагненні таїни творчості.

У суботу, 16 травня 2015 року у Фастівському державному краєзнавчому музеї відбулося святкування Міжнародного дня музеїв та 25-річчя створення ФДКМ.

Захід розпочався з презентації виставки “Сторінки історії українського театру. Фастівщина театральна” – спільний проект ФДКМ та Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, яка дивує цікавими світлинами, документами, ексклюзивними речами. Тетяна Неліна – директор музею, тепло, по-домашньому зустріла гостей привітними словами, подякувала співробітникам за працю, яка була вкладена у створення виставки і передала слово колективу зразкової театральної студії “Дзвіночок” (керівник Юлія Шилова). Вражала чудова, змістовна розповідь наукового секретаря МТМК України Ади Сапьолкіної. Про народний, театральний колектив БК заводу “Червоний Жовтень” розповідала старший науковий співробітник ФДКМ Валентина Кімліченко. Вона представила акторів, які були присутні і про кожного з них розповіла цікаві факти творчого життя.

На подвір’ї музею о 13 годині було відкрито “Ярмарок народних звичаїв, обрядів та ремесел”. Талановиті вчителі Фастівської школи народної майстерності, керівники гуртків Фастівського центру позашкільної роботи, Станції юних натуралістів проводили найрізноманітніші майстер-класи, що приваблювали як дітей, так і дорослих.

З привітаннями на заході виступили: міський голова Михайло Нетяжук, який урочисто вручив колективу музею подяку за пропагування найкращих надбань національної культури, долучення широкого загалу до багатогранної історико-культурної спадщини України та з нагоди Міжнародного дня музеїв; заступник міського голови з гуманітарних питань Жанна Швидка; голова громадської ради м. Фастова, депутат ФМР – Людмила Скурська; представники депутата Верховної ради Руслана Сольвара – Олеся Бурдик, Зоя Бєженова та Яна Хрустальова, які зазначили роль музею, його спвробітників в збереженні історичної пам’яті, оприлюдненні “білих плям”  минулого, вихованні громадянської гідності, поваги до людини… Начальник відділу культури і туризму ВК ФМР, член Національної спілки краєзнавців України (НСКУ) Ірина Безкровна; завідуюча методичним кабінетом – Тетяна Хмельницька. Працівникам музею вручено грамоти та подарунки.

З привітаннями у музичній та віршованій формах виступили учні ЗОШ № 3, барабанщиці комітету місцевого самоврядування населення  мікрорайону Казнівка, вокально-інструментальний колектив християнської організації “Труба” (керівник – Роман Солом’яний), представники молодіжної організації “Нове покоління Фастівщини”.

В свою чергу, співробітники ФДКМ урочисто нагородили грамотами дарителів, помічників, спонсорів музею, дякуючи їм за всебічну підтримку.

Того ж дня відбувся “круглий” стіл “Історико-культурна спадщина Фастівщини”, за яким зібралися голова Фастівського міськрайонного осередку НСКУ, директор музею Тетяна Неліна; старший науковий співробітник, член НСКУ Валентина Кімліченко, старший науковий співробітник Надія Семенова; Фастівський козак, краєзнавець, поет Микола Марченко; доктор філософії в галузі історії, заслужений журналіст України, науковий та літературний редактор видань ФДКМ Олександр Неживий; археолог, член НСКУ Андрій Стеценко, лікар Центральної районної лікарні Олександр Руденко, вчителі історії Фастівського НВК – Наталія Мосіюк, ЗОШ № 2 – Олена Фаб’янчук, ЗОШ № 3 – Лідія Єрофєєва, ЗОШ № 10 – Ірина Бірюкова. Головним гостем круглого столу був член правління НСКУ, заступник голови Київської обласної організації НСКУ, головний редактор газети “Культура і життя” Євген Букет, який підготував докладну доповідь, поділився новими дослідженнями, віднайденими в українських та закордонних архівах.

Фото надані В. Плютою та Н. Семеновою

Старший науковий співробітник Н. Семенова

29 квітня 2015 року Національна спілка краєзнавців України провела експедицію «Історико-краєзнавча спадщина Фастівщини». Участь у ній взяли Олександр Петрович Реєнт – голова НСКУ, заступник директора Інституту історії НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук; Руслана Вікторівна Маньковська – заступник голови, член Президії правління НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, доцент; Григорій Петрович Савченко – голова Київської обласної організації, член правління НСКУ, професор Київського Національного університету ім. Т. Шевченка, кандидат історичних наук, а також краєзнавці – члени Київської обласної та Київської міської організацій, Фастівського міськрайонного осередку НСКУ.

Спочатку експедиція відвідала Меморіальний музей-садибу співака І. С. Козловського у с. Мар’янівка, який очолює Олександра Петрівна Сомова. Музей-садиба видатного співака, великого тенора ХХ ст. потопає в різнобарв’ї квітів, поряд розкинувся парк з перехрестям алей, спланований Іваном Семеновичем.

Потім краєзнавці оглянули заповідні території «Переп’ятове поле» – кургани “Переп’ятиха” та “Переп’ят”, почули краєзнавчі розвідки про перебування Т. Г. Шевченка на Фастівщині.

Стародавні кургани між селами Фастівцем та Мар’янівкою – наочне підтвердження легенди про загибель київського князя Переп’ята та його дружини Переп’ятихи, які під час загрози Києву в нічній битві не розпізнали один одного, прийнявши війська за ворогів.

Під час розкопок кургану “Переп’ят” 1846 року до складу археологічної комісії був зарахований членом-співробітником з художніх і малярських справ поет і художник Т. Г. Шевченко. Деякий час він жив у с. Фастівець, буваючи і в м. Фастові, про що свідчать його малюнки-начерки. Записував тут він від селян пісні про ватажків народних повстань, перекази та легенди про минуле Фастівщини.

Фастівщина лишила у серці поета помітний слід, адже вже скоро згадає він цей край у своїх творах “Лілея”, “Чернець”, “Швачка” тощо, в сам Фастів назве “славним містом”.

На Залізничному вокзалі м. Фастова учасники експедиції відвідали Громадський музей-вагон “Музей колесах”, директором якого є член НСКУ Едуард Адольфович Мондзелевський.

Станція Фастів – важливий стратегічний вузол Південно-Західної залізниці. Від неї в чотирьох напрямках розходяться залізничні шляхи.

Тут, на коліях станції біля вокзалу, далекого 1918 року у вагоні (модель якого представлена для відтворення тих важливих для України подій) було підписано Передвступний договір про злуку ЗУНР та УНР в одну єдину соборну державу. Ця подія відіграла важливу роль у вітчизняній історії та залишила яскраву сторінку в історії краю. Сам Акт злуки був проголошений 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.

Потім експедиція завітала до Фастівського державного краєзнавчого музею, директором якого є Тетяна Вікторівна Неліна, член правління НСКУ, голова Фастівського міськрайонного осередку КОО НСКУ.

Музей засновано 17 вересня 1990 року. Його будівля є історичною та архітектурною пам’яткою кінця ХІХ ст. За 25 років свого існування музей поправу можна назвати науково-дослідницьким та культурним центром  нашого міста. Тут щороку відкриваються понад 30 нових виставок, проводяться ярмарки народних звичаїв, презентації книг, музичні вітальні, літературні читання, персональні виставки тощо. При музеї діє археологічна експедиція , знахідки яких частково представлені в експозиції.

Тут проходять збори, наукові конференції, круглі столи краєзнавців.

Високоповажні гості взяли участь в урочистому відкритті виставки “Фастівщина театральна: погляд крізь роки”. В заході також взяли участь Фастівський міський голова Михайло Володимирович Нетяжук, заступник міського голови з гуманітарних питань Жанна Петрівна Швидка, голова громадської ради ВК ФМР, голова комісії з питань освіти, культури, мистецтва, фізкультури і спорту, молодіжної політики Фастівської міської ради Людмила Миколаївна Скурська.

Опісля учасників експедиції чекала оглядова екскурсія по місту Фастову. Краєзнавці побачили пам’ятник відомому винахіднику М. Бенардосу, який з 1898 року жив у Фастові і працював тут останні роки свого життя. Світову славу Бенардосу принесло винайдення дугового електрозварювання та різання металів – важливого технологічного процесу, яким користуються у всьому світі до сьогоднішніх днів. Микола Бенардос працював на заводі Брандта. Помер та похований винахідник у м. Фастові, на колишньому церковному кладовищі. Проте його могилу встановити досі не вдалося.

Пам’ятник винахіднику встановлено 1981 року та приурочено 100-річчю відкриття М. Бенардоса –електродугового зварювання. Автор пам’ятника – скульптор А. А. Древецький, член НСКУ, архітектор – В. С. Тофан.

Керівники та члени НСКУ відвідали Римо–католицький костел Воздвиження Святого Хреста – величну споруду ХХ ст. (1911 р.), збудовану в романо-готичному стилі за проектом архітектора В. Домбровського. Костел – осередок духовного та культурного життя на Фастівщині. За роки свого існування не раз переживав скрутні часи, потребував реставрації… 1989 року костел передали римо-католицькій громаді. Повноцінно відновив свою діяльність лише вкінці 1990-х років.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці, що стала наступним етапом оглядової екскурсії, одна з небагатьох на Київщині дерев’яних архітектурних пам’яток ХVІІІ ст. Збудована 1781 року на місці старої (1716 р.). Проте, недбалість місцевої влади призвела до того, що вона позбулася ошатного вигляду, потребувала реставрації та не раз мало не була знесена як непотріб. Всередині 1980-х років в церкві розмістився етнографічний музей побуту та праці на громадських засадах, що зберегло церкву від знищення. Сьогодні церква належить православній громаді.

Далі маршрут експедиції проліг до с. Веприк, де знаходиться меморіальний музей-садиба композитора К. Стеценка (директор – Валентина Антонівна Умрик, член НСКУ).

У с. Веприк К. Г. Стеценко провів останні два роки свого життя, працюючи священиком. Видатний композитор – диригент, музичний критик, педагог, громадський діяч, фундатор української духовної музики, гідний учень М. Лисенка. За часів перебування на Фастівщині видатного українського композитора, Веприк став духовно-релігійним центром.

1982 року до 100-річчя від дня народження К. Г. Стеценка відкрився Меморіальний музей-садиба композитора, фундатором і до 2000 року директором якого був В. І. Косовський – колишній  політв’язень, поет, Член Національної спілки письменників.

Потім краєзнавці відвідали Ризоположенчеський чоловічий монастир у с. Томашівка. Приміщення  музейного комплексу є зразком громадянської садибної архітектури кін. ХІХ – поч. ХХ ст. До 1917 року у Томашівській панській садибі проживала родина графа Хоєцького.

Наостанок експедиція НСКУ завітала на хутір Млинок, де на березі р. Кирші віднайдено давньоруське поселення, одне з найбільших городищ Київщини. Розташоване у важкодоступному місці і колись було оточене високим земляним валом і глибоким ровом. 1974 року експедицією Інституту археології розпочато дослідження Змієвих валів. Дослідження довели, що ці укріплення Скіфського періоду на х. Млинок датуються VІ ст. до н.е.

У нинішній складний час дати, пов’язані з основами української державності мають архіважливе значення для суспільства. В умовах війни, коли всі потуги українства спрямовані на боротьбу з окупантом, може здатися, що проведення наукових конференцій не на часі. Проте, кожен, хто відвідав 20 березня місто Бориспіль, де відбувалася Всеукраїнська науково-практична краєзнавча конференція «Державний гімн України та його творці», міг переконатися наскільки важливі такі заходи саме в наш час. Адже в умовах наскрізної інформаційної війни люди потребують справжньої, підкріпленої посиланнями на документи, історичної правди, яка дозволяє їм пересвідчитися у необхідності тієї свободи, яку ціною величезних жертв, виборює Україна.

Конференція, що проходила в приміщенні Бориспільської міської ради, була присвячена одному з символів нашої держави. Організатори (а це Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Відділ історії України ХІХ – початку ХХ століть Інституту історії України НАН України, Київська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Бориспільська міська рада, Київська обласна організація Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Бориспільський НВК «Ліцей «Дизайн освіта» імені Павла Чубинського») приурочили подію 200-річчю від дня народження автора музики Славня Михайла Вербицького та 150-й річниці першого публічного виконання національного Гімну.

Місто Бориспіль, як відомо, є батьківщиною українського етнолога, фольклориста, поета, громадського діяча, автора слів Гімну України Павла Платоновича Чубинського. Місцева громада пишається своїм земляком і присвятила йому кілька пам’ятних місць, які учасники конференції мали змогу оглянути.

Відкрив конференцію міський голова Борисполя Анатолій Федорчук. Муніципальний хор Борисполя виконав національний і духовний гімни України. Вітання учасникам і гостям конференції надіслали ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, академік НАН України Леонід Губерський, директор Інституту історії України НАН України, академік НАН України Валерій Смолій та голова Київської обласної державної адміністрації Володимир Шандра.

Вели конференцію професор кафедри новітньої історії України історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, голова правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Григорій Савченко та заступник Бориспільського міського голови Людмила Пасенко. Читати далі ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ ТА ЙОГО ТВОРЦІ →

31 січня 2015 року до Державного архіву Київської області було передано документи та друковані видання для новоствореного фонду особового походження краєзнавця, журналіста, громадського діяча Євгена Букета та підписано договір дарування. До фонду увійшли рукописи книжок, статей, документи про участь у всеукраїнських та міжнародних конференціях, фотографії тощо. Раніше до книжкового фонду Державного архіву Київської області надійшло 5 книжок автора, під час роботи над якими були використані архівні документи Державного архіву Київської області. Тематика наукових досліджень Євгена Букета – історія Правобережної Київщини, зокрема, Макарівського району.

Євген Букет з 2005 року співпрацює з Наталією Іванівною Булаєвською. Вони обидва є заступниками голови Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Наталія Булаєвська з 2002 року також є фондоутворювачем Державного архіву Київської області. На початку 2015 року відбулося чергове поповнення фонду особового походження її документами, серед яких була книга Євгена Букета «Колонщина» (2008), до якої Наталія Іванівна написала передмову.

Нагадаємо, 23 грудня 2014 року Державний архів Київської області та Київська обласна організація Національної спілки краєзнавців України уклали Договір про співпрацю у сфері вивчення історії та культурної спадщини, сприяння роботи істориків та дослідників, підготовку публікацій у засобах масової інформації та спеціалізованих виданнях. Договір заключено до кінця 2019 року.

23 грудня 2014 року о 14-00 у приміщенні Державного архіву Київської області (м. Київ, вул. Мельникова, 40) відбулася Презентація видань членів Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України кандидата історичних наук Чернецького Є.А. та заступника голови Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Букета Є.В., підготовлених з використанням інформації документів Державного архіву Київської області. Після презентації було підписано угоду про співпрацю між Державним архівом Київської області та Київською обласною організацією НСКУ та окреслено ряд найближчих спільних проектів. Серед них – організація виставки архівних документів з нагоди 100-річчя П.Т. Тронька

У музеї історії та культури «Уваровський дім» 2 серпня відбувся перегляд художнього фільму «Параджанов» (реж. Серж Аведикян та Олена Фетисова; Україна, Франція, Грузія, Вірменія; 2013 р.) та збір благодійних пожертв для поранених солдатів української армії. На Одеському міжнародному кінофестивалі цього року фільм отримав приз «Золотий Дюк» як найкраща українська повнометражна кінострічка. Ініціатива проведення заходу належала кінооператору і кінопродюсеру Андрію Зажарському, який є мешканцем Ворзеля. Виступаючи перед глядачами, він розповів про фільм, а також запропонував музею започаткувати серію показів сучасного вітчизняного кіно під назвою «Наше нове кіно».
Після перегляду фільму відбувся збір благодійних пожертв. Глядачі (їх було 32 особи) від щирого серця підтримали цю акцію. Сума зібраних коштів становила 611 грн. Гроші були передані А. Зажарському, який особисто вручив їх трьом пораненим солдатам 95-ї окремої аеромобільної бригади та 26-ї Бердичівської артилерійської бригади, які перебувають на лікуванні в Головному військовому клінічному госпіталі в м. Києві. Ці воїни ще не мають й 20 років, а один з них втратив ногу, інший – руку, третій має тяжкі поранення обох ніг. Сподіваємось, що наша, можливо незначна, але від усього серця допомога, допоможе їм одужати, а головне – покаже, що ми їх любимо і поважаємо.
Музей має намір і надалі проводити благодійні заходи для допомоги пораненим солдатам.

Олександр Соколенко,
зберігач фондів – керівник музею, член НСКУ

12 липня в музеї історії та культури «Уваровський дім» селища Ворзель, що на Київщині, відбувся цікавий і пізнавальний для усіх любителів старовини захід: зустріч з відомим істориком, дослідником київської минувшини Михайлом Кальницьким. Михайло Борисович є автором понад 2000 журнальних та газетних матеріалів з історії місцевостей, вулиць та споруд Києва, його архітектури та видатних особистостей тощо. Він є також членом редколегії та автором значної кількості статей тому «Київ» “Зводу пам’яток історії та культури України”, автор понад 20-ти книг з історії столиці.
Під час лекції на тему «Дачне життя у Ворзелі на початку ХХ ст.», яка тривала майже півтори години, М. Кальницький розповів про життя у Києві наприкінці ХІХ – початку ХХ ст., про передумови виникнення дачного життя киян, про перші дачні місцевості поблизу Києва. Особливо зацікавила присутніх книжка «Дачникъ. Дачныя местности вблизи Кіева», видана видавництвом Ф. Л. Іссерліса у 1909 році, оригінал якої відомий історик продемонстрував на лекції. Це видання є справжнім раритетом і збереглося тільки у кількох київських колекціонерів.
У другій частині лекції М. Кальницький розповів про декого з перших мешканців дачного поселення Ворзель і передав у фонд музею статті про них та фото: купця 1-ї гільдії Карла Яковича Септера – власника 40 дачних ділянок в урочищі Ворзель та першого власника будівлі нинішнього “Уваровського дому”; засновника першої київської приватної чоловічої гімназії Готліба Андрійовича Валькера; відомого київського аптекаря та власника миловаренного заводу, магістра фармації А. В. Зейделя (його колишня дача збереглася і знаходиться на території санаторію «Прапор»). Розповів він також і про перебування у Ворзелі видатного письменника Ісаака Бабеля та запропонував провести восени виставку, присвячену його життю та творчості.

Олександр Соколенко,
зберігач фондів – керівник музею, член НСКУ