12 квітня 2013 року о 12.00 з нагоди відзначення 40-річчя Святошинського району відбулося урочисте покладання квітів до пам’ятника Святому Миколі Святоші, котрий знаходиться поряд зі Святошинською райдержадміністрацією і ім’ям якого названий район. В заході взяли участь керівники району, студенти, учні шкіл, представники громадських організацій та мешканці району.

Цього ж дня о 15.00 в Центрі позашкільної освіти Святошинського району, де діють кабінет краєзнавства та Музей історії району, відбувся “круглий стіл”, який відкрив Сергій Вакулишин – методист Центру, голова Святошинського осередку КМО НСКУ, автор ряду праць з історії району. Він привітав присутніх з ювілеєм району та Днем космонавтики, розповів про історію місцевості, створення району (12 квітня 1973 року), який тоді мав назву Ленінградський (з 2001 р. – Святошинський), та його розвиток. Член НСКУ Валерій Фісун, поділився із присутніми цікавою інформацією, зокрема, про створення районної газети “Святошинські вісті”, перший номер якої вийшов у 2003 році. Валерій Пилипович був одним із перших її літературних редакторів. На шпальтах газети подавалась цікава й різноманітна інформація. На жаль, у зв’язку з ліквідацією райради, випуск  видання в 2008 році призупинився. Завідувачка бібліотекою ім. О. Герцена Людмила Ричек розповіла про створення та діяльність закладу, який є одним із важливих культурних центрів району. Бібліотека пропонує читачам   різноманітну літературу, проводить творчі вечори, літературні читання тощо. Про трагічні сторінки голодомору в районі повідала присутнім Лариса  Запольська. Учасники “круглого столу” порушили багато інших питань, які стосувалися історії та сьогодення району. У заході взяли участь учні місцевих навчальних закладів, котрі порадували присутніх своїми творчими виступами. Учасники “круглого столу” також мали змогу ознайомитися з виставкою книг та оглянути Музей історії району.

Наступного дня урочистості проходили в залі по проспекту Перемоги, 112, за участю керівників району, народних депутатів України та депутатів Київської міської ради, представників КМДА, керівників підприємств, громадськості району. З нагоди ювілею району були вручені подяки колективам ряду закладів та людям, які зробили вагомий внесок у розвиток Святошинського району. Також вручені відзнаки найактивнішим громадським організаціям, що багато років працюють в районі. Свято супроводжувалось концертною програмою, в якій взяли участь дитячі творчі колективи, артисти та творчі колективи освітян.

Валентина Гончарова

Фото Петра Скрипника

4 березня в Публічній бібліотеці імені Лесі Українки міста Києва відбувся вечір-реквієм, присвячений 70-им роковинам з часу трагічної події – страшної розправи фашистів на початку березня 1943 року над мирними жителями містечка Корюківка, що на Чернігівщині. За три дні нацисти розстріляли та спалили живцем близько семи тисяч людей. Ця трагічна подія минулого висвітлена у документальному фільмі Сніжани Потапчук “Корюківка. Злочин проти людяності”. Його прем’єра відбулася під час заходу, в якому взяли участь студенти Київського професійного педагогічного коледжу ім. А. Макаренка, користувачі та працівники бібліотеки. Автор фільму поділилася із присутніми історією його задуму та створення. Також участь у вечорі взяв Василь Євдокимович Устименко – генерал-майор, колишній дипломатичний працівник, громадський діяч – член Правління Національної спілки краєзнавців України та член Президії правління Київської міської організації НСКУ, лауреат краєзнавчої премії ім. Дмитра Яворницького, автор, співавтор, автор-упорядник багатьох книжок. Остання з його книг “У кожного своя правда. Істина одна: Корюківка : довічний біль” (К., 2013) присвячена пекучій темі німецько-фашистських злочинів. Автор книги поділився своїми спогадами про ті страшні часи. Побачене й почуте ним у шестирічному віці про трагедію Корюківки у перші березневі дні 1943 року закарбувалося у свідомості і пам’яті на все життя. У подарунок бібліотеці автор передав, окрім названого видання, ще дві свої книги: “Обов’язок. Звитяга. Честь: З історії Урядового військово-кур’єрського зв’язку та Служби дипломатичних кур’єрів України” (К., 2011) та “Зведи свій храм : історико-документальне дослідження” (К., 2011), а Сніжана Потапчук подарувала бібліотеці та студентам коледжу диски з документальним фільмом.

http://lucl.kiev.ua/

https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=RBhO2gRXpB8

27 лютого 2013 р. в Інституті туризму Федерації профспілок України відбулася III (звітно-виборча) конференція Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України. Колектив Інституту на чолі з ректором С.І.Поповичем, краєзнавчий осередок закладу надали міській організації НСКУ значну допомогу у проведенні на належному рівні важливого форуму. Учасники конференції мали можливість ознайомитися з роботою навчального закладу, книгами на краєзнавчу тематику, які були представлені на виставці, та туристично-краєзнавчими публікаціями викладачів Інституту туризму ФПУ.

З часу проведення Установчої конференції Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України, яка відбулася 26 лютого 2010 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, минуло три роки. Відповідно закінчився термін повноважень виборних керівних органів КМО НСКУ: Правління та Ревізійної комісії, які обирались згідно “Положення про Київську міську організацію Національної спілки краєзнавців України” на три роки. В роботі звітно-виборчої конференції взяли участь 44 делегати.
На конференцію також прибули високоповажні гості: Скорохватова Алла Віталіївна – генеральний директор Національної історичної бібліотеки України та Смілянець Світлана Іванівна – заступник генерального директора з наукової роботи, Войцехівська Галина Анатоліївна – директор Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В.Г.Заболотного, Сєриков Анатолій Никифорович – директор Фундації Героя України, академіка Петра Тронька, Грищенко Надія Борисівна – завідувач відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Публічної бібліотеки імені Лесі Українки, Галайба Василь Васильович – відомий києвознавець та ін.
Із привітанням звернувся до учасників конференції ректор Інституту туризму ФПУ С.І. Попович. Він ознайомив присутніх з діяльністю навчального закладу та побажав плідної праці на ниві краєзнавства. У вітальному слові голова НСКУ, заступник директора Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України О. П. Реєнт розповів про діяльність Спілки, означив проблемні питання та основні завдання на сучасному етапі. Найактивніші члени міської організації були нагороджені відзнаками Спілки – званнями, грамотами та подяками. Звання “Почесний краєзнавець України” здобули Сергій Вакулишин, Віктор Киркевич, Віктор Колесник, Сергій Попович, грамотами НСКУ відзначено Світлану Бабушко, Бориса Войцехівського, Надію Голоту, Лілію Іваницьку, Григорія Казьмирчука, Людмилу Соловей, Юрія Сороку, Наталію Терес, подяками НСКУ – колектив Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В.Г.Заболотного, Павла Бабенка, Лалі Гриценко, Надію Грищенко, Ірену Грінченко, Сергія Макеєва, Віктора Пилипенка, Володимира Семенюка, Олену Соболєву, Віктора Соколова, Геннадія Черевичного, Володимира Яковенка. Голова НСКУ вручив також членські квитки новим членам Спілки: Марині Гримич, Ігорю Курусу, Антоніні Макаревич, Віталію Шевченку.
Учасники конференції працювали згідно затвердженого порядку денного:
1. Звіт Правління Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України.
2. Звіт Ревізійної комісії Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України.
3. Про Положення про Ревізійну комісію Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України.
4. Вибори членів Правління Київської міської організації НСКУ.
5. Вибори членів Ревізійної комісії КМО НСКУ.
6. Різне.
Із звітною доповіддю виступив член президії правління НСКУ, голова правління Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України Олександр Гончаров.
В обговоренні звітної доповіді взяли участь: Людмила Соловей – викладач кафедри іноземних мов Інституту туризму ФПУ, голова первинного осередку КМО НСКУ в Інституті, Володимир Семенюк – завідувач краєзнавчого відділу Міжнародного центру дитячо-юнацького туризму міста Києва, голова первинного осередку КМО НСКУ установи, Надія Грищенко – завідувач відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Публічної бібліотеки імені Лесі Українки, Олена Жидецька – завідувач науково-методичного відділу Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В.Г.Заболотного, Сергій Вакулишин – методист Центру позашкільної роботи Святошинського району міста Києва, голова Святошинського осередку КМО НСКУ, Олександр Реєнт – голова НСКУ, Світлана Смілянець – заступник генерального директора Національної історичної бібліотеки України з наукової роботи, Павло Бабенко – директор Київського територіального  департаменту Ліги політологів-міжнародників “ДИПКОРПУС”.
Обговоривши звіт правління міської організації за три роки, конференція визнала роботу правління задовільною. Також було заслухано звіт ревізійної комісії (доповідач Вербиленко Г.А. – секретар  комісії) і затверджено “Положення про ревізійну комісію Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України” (доповідач Дмитрук В.І – член президії правління НСКУ, відповідальний секретар НСКУ). Конференція обрала новий склад правління та ревізійної комісії.
В цей же день відбувся пленум правління Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України, на якому обрано президію правління у складі 11 осіб, голову правління, заступників і відповідального секретаря. Очолюватиме організацію впродовж наступної каденції Олександр Гончаров.

З 11 по 28 лютого 2013 р. проходила історико-краєзнавча практика студентів 4 курсу історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, запровадження якої розпочато, згідно  навчального плану факультету, з 2012 / 2013 н. р.

В організації практики взяла активну участь Київська міська організація НСКУ. У червні 2012 р. укладено “Угоду про співробітництво між Київською міською організацією Національної спілки краєзнавців України і кафедрою етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка” (кафедра є базовою в організації та проведенні практики). У грудні 2012 р.Київська міська організація НСКУ уклала з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка договір на проведення історико-краєзнавчої практики терміном на 5 років, за яким Університет буде направляти на практику в КМО НСКУ 10 студентів. Також за посередництвом і активною участю КМО НСКУ Університет уклав угоди на проходження практики з установами і організаціями, в яких діють осередки Спілки: з Національною спілкою краєзнавців України, Інститутом історії України НАН України, Центром позашкільної роботи Святошинського району міста Києва та Міжнародним центром дитячо-юнацького туризму міста Києва. Окрім цього, за посередництвом міської організації НСКУ Університетом укладені договори на проходження студентами практики в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В.Г.Заболотного та Публічній бібліотеці імені Лесі Українки міста Києва.

 Керуючись розробленою кафедрою етнології та краєзнавства програмою історико-краєзнавчої практики, яка містить загальні положення та настанови щодо її організації, установи-бази практики розробили власні робочі програми з індивідуальними та груповими завданнями для студентів,  відповідно до профілю цих установ. Так, студенти, котрі проходили практику в Національній спілці краєзнавців України (керівники практики – кандидати істор. наук: Р.В. Маньковська, заступник голови НСКУ та В.І. Дмитрук, відповідальний секретар  НСКУ), ознайомилися з діяльністю Спілки, краєзнавчою літературою, документами тощо. Практиканти брали   участь у створенні Літопису Спілки, краєзнавчої бібліотеки та архіву. Студенти-архівісти, зацікавившись діяльністю Спілки, обрали теми для підготовки наукових статей з метою участі у VI міжнародній науковій  конференції студентів, аспірантів та молодих учених “Дні науки історичного факультету – 2013”.

Студенти-практиканти, які проходили практику в Центрі досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України (керівник практики – канд. істор. наук С.І. Кот, завідувач Центру), одержали практичні навики з підготовки статей про пам’ятки історії, виконали індивідуальні завдання, що стосувалися основних принципів класифікації пам’яток історії, дослідження пам’яток воєнної історії в Україні,  розкриття проблематики по формуванню комплексів пам’яток історії з виробництва та техніки.

В Міжнародному центрі дитячо-юнацького туризму міста Києва (керівник практики – В.Є. Семенюк, завідувач краєзнавчого відділу) студенти ознайомилися з історією, організаційною структурою, діяльністю та практичною значимістю закладу, відвідали музей Центру – “Музей розвитку дитячого туризму в Києві”. Проходження активної практики включало  виконання групових завдань, що передбачали розроблення екскурсійних маршрутів на певній території та підготовку теоретичної бази і завдань для проведення квесту по даних маршрутах. Одна група займалася розробленням краєзнавчого квесту “Вулицями Подолу”, інша – “Ім’я Шевченка на карті Києва”. Студенти також залучалися до участі в міських краєзнавчих заходах, які проводив заклад.

В Центрі позашкільної роботи Святошинського району міста Києва (керівник практики – С.М. Вакулишин, методист Центру) студенти-практиканти виконували різні індивідуальні завдання, пов’язані з  розробленням оглядової екскурсії в Музеї історії Святошинського району,  пішохідної екскурсії по “Шулявці” і автобусної екскурсії околицями Києва, дослідженням пам’яток історії та архітектури Святошина, опитуванням  відомих особистостей, життя й діяльність яких пов’язана з районом тощо.

Студенти-практиканти, котрі проходили практику в Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В.Г. Заболотного (керівник практики – О.В. Жидецька, завідувачка науково-методичного відділу), були поділені на кілька груп і працювали над дослідженням  галузевих періодичних видань та літератури на теми: “Історія малих міст України” (відповідно до списку малих міст України), “Життя та діяльність архітектора І. Григоровича-Барського”, “Заболотний Володимир Гнатович у виданнях фонду ДНАББ ім. В.Г. Заболотного” (джерела за період з 1998 до 2013 р.). Студенти також брали участь у наукових заходах, що проводилися в бібліотеці, зокрема творчих вечорах та презентаціях книг відомих києвознавців – Дмитра Малакова та Михайла Кальницького.

Група студентів проходила практику на базі відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Публічної бібліотеки імені Лесі Українки міста  Києва (керівник практики – Н.Б. Грищенко, завідувачка відділу). Відповідно до програми практики, студенти підготували біографічні нариси, присвячені відомим києвознавцям: Д. Малакову, В. Кіркевичу, А. Макарову, І. Гиричу та Т. Скібицькій, до серії бібліографічних покажчиків “Києвознавці” та захистили їх на києвознавчих читаннях. Під час проходження практики студенти також брали участь у краєзнавчих заходах, які проводилися у   відділі (вечір-портрет “Георгій Малаков – відомий український художник-графік” – зустріч з його рідним братом, києвознавцем Дмитром Малаковим) та ін. (http://lucl.kiev.ua/12-28, 15, 27 лютого) (http://kiekray-nadin.blogspot.com/ 13, 15 лютого).

Частина студентів проходила практику в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка – на кафедрах етнології та краєзнавства і археології та музеєзнавства. Практика студентів кафедри етнології та краєзнавства (керівники практики – Т.О. Жилко та Т.П. Вишня) відбувалася  на базі Міжфакультетської фольклорно-етнографічної навчально-методичної лабораторії. Вони описували етнографічний матеріал, призначений для зберігання в музеї кафедри; обробляли та систематизували етнокраєзнавчі джерела, які зберігаються у фондах лабораторії; готували матеріал для екскурсій в учбовому музеї етнографії; проводили наукові дослідження за спеціально розробленою тематикою, пов’язаною з розвитком етнології та краєзнавства в університеті та ін.

Студенти-практиканти, які проходили практику на кафедрі археології та музеєзнавства (керівник практики – Л.Г. Самойленко, завідувачка Археологічного музею), оволодівали навиками підготовки і проведення оглядових пішохідних екскурсій за темами: “Київський національний університет імені Тараса Шевченка – центр освіти, науки і культури”,  “Університет і “латинський квартал” у Києві”, “Червоний корпус на березі зеленої оази”.  Під час проходження практики для студентів були організовані спеціальні екскурсії в музеї університету: Музей історії  університету, Зоологічний музей, Археологічний музей, Музей Астрономічної обсерваторії, Музей історії Ботанічного саду імені академіка О. Фоміна та оранжерейні експозиції, Лінгвістичний музей. Також студенти відвідали Педагогічний музей Національної академії педагогічних наук України, Національний музей Медицини, Історико-меморіальний музей  Михайла Грушевського.

Окремі студенти та групи проходили практику в музеях Києва – Національному музеї історії України, Національному музеї Тараса Шевченка,   Музеї видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького та ін.

Частина студентів проходила практику в регіонах країни – Київській, Вінницькій, Волинській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій та Чернігівській областях – в історико-культурних заповідниках, центрах дитячо-юнацького туризму, обласних і районних історичних та краєзнавчих музеях, шкільних музеях. Загалом, включаючи Київ, базами практики були 70 установ, закладів і організацій краєзнавчого спрямування.

Олександр Гончаров

24 грудня 2012 р. в конференц-залі Центру позашкільної роботи Святошинського району відбувся пленум правління Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України.

Пленум заслухав звіт президії правління Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України про діяльність у 2012 р. (доповідач – голова правління КМО НСКУ Олександр Гончаров).

У звіті, зокрема, наголошувалось на важливості організаційної роботи, оскільки організація є молодою, тому ця ланка роботи була і ще тривалий час буде пріоритетною. Протягом року велась робота з підтримання на належному рівні внутрішнього діловодства та обліку членів Спілки. Проведена звірка особових справ. Завершено створення електронного реєстру. Продовжувалась робота з розбудови організації, залучення в ряди Спілки нових членів. Столична організація налічує 115 чол.

У звіті також йшлося про необхідність удосконалення структури організації, зокрема формування комісій і секцій за напрямками діяльності. Результатом обговорення цього питання стало затвердження переліку комісій та секцій. Президії правління доручено розробити положення про комісії і секції КМО НСКУ та здійснити роботу з їх формування, підбору керівників.

Керівництвом організації здійснена значна робота з налагодження співпраці з іншими  установами та організаціями, укладено 3 угоди про  співробітництво. Загалом же столичною краєзнавчою організацією, або ж за її посередництвом і сприянням, було укладено 9 договорів про співробітництво між різними установами і організаціями.

Велика увага приділялася освітянському краєзнавству. Київська міська організація НСКУ бере активну участь в організації історико-краєзнавчої практики для студентів історичного факультету Київського національного  університету імені Тараса Шевченка, зокрема на базі тих установ, в котрих працюють осередки Спілки. Підтримана пропозиція започаткувати в рамках практики в установах – базах практики студентські історико-краєзнавчі читання.

Пленум правління розглянув питання про підготовку до III (звітно-виборчої) конференції Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України, яка відбудеться у лютому наступного року, а також питання про висунення кандидатур від Київської міської організації НСКУ на здобуття премій Національної спілки краєзнавців України.

 Новим членам Спілки урочисто вручено членські квитки.

На засіданні “круглого столу” з проблем києвознавства проаналізовано   хід виконання раніше накреслених заходів та обговорено основні позиції плану роботи з розвитку києвознавства на 2013 рік.

Наприкінці зустрічі учасники заходу ознайомилися з експозицією  Музею історії Святошинського району, який є складовою Центру позашкільної роботи.

Фото Петра Скрипника

22 грудня 2012 р. в рамках підвищення кваліфікації для професорсько-викладацького складу Інституту туризму ФПУ було організовано науково-методичний семінар «Музеї Київщини» з відвідуванням Державного історичного музею та Картинної галереї м. Яготина Київської області.

Прослухавши змістовні екскурсії, учасники семінару дізналися про відданого своїй справі краєзнавця О.С. Непорожнього, діяльність якого сприяла отриманню місцевим історичним музеєм державного статусу. Сьогодні музей є осередком вивчення та дослідження місцевої історії та культури. Серед 5 тис. експонатів, представлених у 14 залах музею, почесне місце посідають ті, що пов’язані з іменами останнього гетьмана України К. Г. Розумовського, родини князів Репніних, Т. Г. Шевченка, М. В. Гоголя та ін.

Яготинщина дала світові народну художницю України Катерину Білокур. Понад 70 творів цієї самобутньої майстрині – живопис, акварель, графіка, ескізи представлено в Картинній галереї поряд з картинами інших вітчизняних художників М. Глущенка, І. Їжакевича, М. Малинки, С. Шишка, Т. Яблонської та ін.  Це про неї і про її творчість Пабло Пікассо, побачивши у 1954 р. картини К. Білокур на Міжнародній виставці в Парижі, зауважив: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили би про неї говорити цілий світ». Відвідини таких музеїв нікого не залишать байдужими, а будуть сприяти зростанню поваги до української культури, надихати та стимулювати розвиток українського народного мистецтва.

Людмила Соловей, голова первинного осередку КМО НСКУ в Інституті туризму ФПУ

16 листопада 2012 року у Національному музеї історії Великої Вітчизняної війни  1941 – 1945 років відбувся I зліт пошукових загонів загальноосвітніх та позашкільних закладів м. Києва, присвячений 69-й річниці визволення Києва від фашистських загарбників  “Подвиг. Пам’ять крізь роки”.

На зльоті  підведено підсумки конкурсу музеїв краєзнавчого та історичного профілю при навчальних закладах м. Києва “Пізнай світ через історію”.

Загальне керівництво конкурсом здійснював Міжнародний центр дитячо-юнацького туризму, де КМО НСКУ має свій осередок, та Меморіальний комплекс “Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр.”. Конкурс проходив у номінаціях “Експозиція музею”, “Музейно-просвітницькі проекти”, “Пошуково-дослідницька робота в музеї”. На ІІ тур (міський) конкурсу було подано 24 роботи з різних районів міста. Переможцями конкурсу визначено:

І місце – робота “Загальна історична характеристика київського укріпрайону”. Автори: Бучинський Олексій Сергійович, Сулима Станіслав Олегович. Центр туризму і краєзнавства учнівської молоді Оболонського району. Керівник: Бобров Олег Зіновійович.

ІІ місце – робота “Про землю Борщагівську”. Автор: колектив гуртківців Центру військово-патріотичного виховання “Десантник”. Керівник: Дзівалтовський В’ячеслав Іванович.

ІІІ місце – робота “Форпост в урочищі Клепачі”. Автор: Скоблюк Анастасія Русланівна,  учениця СЗШ № 281 Святошинського району. Керівник: Костирко Світлана Василівна; робота “Теремки – І: шляхи історії”. Автор: Обертас Яна Віталіївна, учениця СШ № 286 Голосіївського району. Керівник: Бондар Тетяна Миколаївна.

Грамотами МЦДЮТ були нагороджені всі вчителі-керівники пошукових робіт.

Учасники зльоту відвідали Меморіальний комплекс “Національний музей історії Великої Вітчизняної війни  1941 – 1945 рр.” та Державний музей-заповідник “Битва за Київ у 1943 р.” (с. Нові Петрівці).

Володимир Семенюк, завідувач краєзнавчого відділу МЦДЮТ

Розвиваючи традиції співробітництва між Національною спілкою краєзнавців України та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка з метою дальшого поліпшення підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі історії та краєзнавства, зміцнення зв’язків працівників  державних закладів туристсько-краєзнавчого напряму з професорсько-викладацьким складом історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 14 червня 2012 р. було укладено “Угоду   про співробітництво між Київською міською організацією Національної спілки краєзнавців України і кафедрою етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка”.

Київська міська організація НСКУ зобов’язалася: взяти участь у розробці та реалізації програми виробничої історико-краєзнавчої практики для студентів 4 курсу ОКР “бакалавр” історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка; визначити бази практики – державні заклади туристсько-краєзнавчого напряму, позашкільної роботи з учнівською молоддю у місті Києві, в яких діють первинні осередки Національної спілки краєзнавців України; cприяти укладанню договорів між ними і Київським національним університетом імені Тараса Шевченка; надавати допомогу у керівництві студентами-практикантами в ході проходження практики, забезпечити організацію та проведення ознайомлювальних екскурсій для студентів-практикантів на базі туристсько-краєзнавчих закладів, розташованих у місті Києві та ін.

Кафедрою етнології та краєзнавства взяті, зокрема, такі зобов’язання: при призначенні керівників історико-краєзнавчої практики від кафедри і факультету надавати пріоритет викладачам – членам Національної спілки краєзнавців України; розвивати і удосконалювати систему підготовки кадрів для галузі краєзнавства (закладів туристсько-краєзнавчого напряму, позашкільної освіти тощо), ширше впроваджувати в лекційні курси, семінарські заняття, виробничу практику новітні теоретичні та методичні розробки, виконані під егідою Національної спілки краєзнавців України; наблизити тематику курсових, дипломних і магістерських робіт студентів, кандидатських і докторських дисертацій викладачів та пошукувачів кафедри до вирішення актуальних проблем історії, теорії, методики і практики краєзнавства, брати участь у наукових, культурно-просвітніх заходах, які проводяться Національною спілкою краєзнавців України та її Київською міською організацією, залучати викладачів та студентів до їх проведення, сприяти наданню на безоплатній основі відповідних приміщень у стінах університету для краєзнавчих заходів, які проводяться за участю викладачів та студентів університету.

Сторони зобов’язалися  також забезпечувати спільні заходи щодо: підготовки навчальних посібників, методичних розробок для студентів з дисциплін етнокраєзнавчого циклу; проводити спільні наукові та науково-практичні конференції і семінари з проблем краєзнавства тощо.

Керівництво Київської міської організації НСКУ впевнене, що реалізація укладеної угоди та проведення історико-краєзнавчої практики в закладах туристсько-краєзнавчого напряму будуть сприяти більш активному залученню студентської молоді до історико-краєзнавчих досліджень, підвищенню інтересу до історії та історико-культурної спадщини столиці, вихованню свідомих громадян нашої країни.

Олександр Гончаров

26 квітня 2012 р. в читальному залі Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного в рамках соціально-бібліотечного проекту “Історія малих міст України” в форматі бібліотечного клубу “Національні святині” відбулося двадцяте засідання, присвячене м. Новомиргороду Кіровоградської області.

На зустріч прибула делегація на чолі з головою Новомиргородської міської ради Яковом Немировським. Його розповідь була присвячена розвиткові міста від давніх-давен і до наших днів, людям, які тут мешкають. Окрема частина доповіді стосувалася багатого архітектурного спадку Новомиргорода.

Про археологічне минуле краю розповів Леонід Залізняк, український археолог, доктор історичних наук, завідувач відділу археології кам’яної доби Інституту археології НАНУ, професор Києво-Могилянської академії. Уже сім років тривають археологічні розкопки на околицях Новомиргорода, що підтверджують факти життя на цій території ще за кам’яної доби.

Пам’ятці архітектури місцевого значення – Златопільській гімназії – присвятив свій виступ голова Новомиргородської районної ради Микола Чепіжак. Він детально зупинився на архітектурних особливостях будівлі, етапах становлення гімназії, згадав видатних людей, які в ній навчалися або працювали, зокрема зі стін навчального закладу вийшов видатний український письменник, державний діяч, голова першого Українського уряду В.К.Винниченко.  Голова райради  розповів присутніми про плани з реставрації гімназії та про ідею створення в її стінах спеціалізованого навчального закладу. Великі надії влада покладає на переведення об’єкту з пам’ятки архітектури місцевого значення до пам’яток загальнодержавного реєстру і сподівається на підтримку науковців у вирішенні цього питання, адже гімназія являє собою архітектурну цінність як один з прикладів естетичного вирішення споруд навчальних закладів кінця ХІХ ст.

Продовжив тему освітянських традицій Новомиргородщини уродженець краю Микола Левшин – професор, кандидат педагогічних наук, завідувач відділу педагогіки і психології вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України, професор кафедри педагогіки і психології Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Він згадав імена  славних земляків, які завдяки власному розумові та здібностям досягли значних висот на професійній ниві. Виступаючий просив підтримати ідею створення навчального закладу на базі Златопільської гімназії.

Місто Новомиргород Кіровоградської обл. у виданнях фонду ДНАББ ім. В. Г. Заболотного представив  Дмитро Мироненко, бібліограф І категорії, в. о. зав. відділу бібліографічної та довідково-інформаційної роботи. В обговоренні взяли участь Володимир Сугаков, Анатолій Кривошей, Валерій Сопілка, Маргарита Хохол.

Голова правління Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України Олександр Гончаров у своєму виступіповідомив, щов минулому році Національна спілка краєзнавців України з ініціативи КМО НСКУ видала книгу Олександра Тулуба “Київ та його давня давнина у творах народних”. Автору книги, котрий працював у 20 – 30-ті роки в структурах Всеукраїнської академії наук, не вдалося тоді опублікувати зібраний ним фольклорний матеріал. І лише в часи незалежної України науковці Київського національного університету імені Тараса Шевченка – члени НСКУ підготували його до друку.

Увагу присутніх було звернуто на те, що життєвий шлях Олександра Олександровича Тулуба пов’язаний з Кіровоградщиною, з Єлисаветградом,  де він 17 років працював судовим слідчим. У Єлисаветграді О. Тулуб прилучився до громадської діяльності: 1911 р. він взяв активну участь у збиранні коштів на встановлення пам’ятника Тарасові Шевченку в Києві (мав бути поставлений на тому місці, де споруджено пам’ятник княгині Ользі). У Єлисаветграді О.Тулуб потоваришував із членами  Київської “Старої громади” Я.Шульгіним, О.Михалевичем, В.Ястребовим.

З Кіроворгадщиною, а саме Новомиргородом, пов’язаний також життєвий шлях батька О.Тулуба – Олександра Даниловича Тулуба, члена Кирило-Мефодіївського товариства, котрий декілька років (1847 – 1849) працював вчителем повітового дворянського училища в Златополі (у 1959 р. об’єднаний з Новомиргородом). Тут  Олександр Данилович розпочав творчу діяльність, підготувавши історичний нарис “Златопіль”, опублікований спочатку в “Киевских губернских ведомостях” за 1848 р., а потім у “Современнике” (1850).

Біографічні відомості про Тулубів містяться в  передмові до книги одного з її укладачів професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Василя Ульяновського, написаній на матеріалах з архіву О.Тулуба та спогадах Зінаїди Тулуб. О.Гончаров висловив сподівання, що ця книга буде цікавою як для науковців, так і для громадськості Кіровоградщини і подарував комплект книг О.Тулуба представникам  Новомиргорода.

Виступаючий висловив упевненість, що Національна спілка краєзнавців України підтримає ідею створення навчального закладу на базі Златопільської гімназії, переведення об’єкту з пам’ятки архітектури місцевого значення до пам’яток загальнодержавного реєстру, зазначивши зокрема, що  життєвий шлях багатьох видатних людей, які в ній навчалися або працювали, був пов’язаний також з Києвом, вони багато зробили для   блага України.    

Під час засідання слухачі задавали питання виступаючим щодо історичних постатей, які вершили долю краю, місцевих династій, будинку дворянського зібрання, костелу, наявності в місті музеїв тощо.

Двадцяте засідання Бібліотечного клубу вкотре підтвердило необхідність дослідження історії малих міст України, зокрема задля вивчення й збереження пам’яток архітектури, культури, історії.

Олександр Гончаров, Олена Жидецька

«Київ – місто юних майстрів». Саме цю тезу утвердили учасники ІІ міської виставки-звіту дитячої творчості, організованої Головним управлінням освіти і науки КМДА.

Виставка «Київ – місто юних майстрів» пройшла 16 лютого 2012 року у приміщенні Київського Палацу дітей та юнацтва. Як зазначили організатори виставки, подібні заходи мають на меті підтримку та розвиток науково-практичної та експериментальної діяльності талановитої учнівської молоді.

На виставці були представлені досягнення та вироби юних киян за напрямами: еколого-натуралістичний, науково-технічний, художньо-естетичний, фізкультурно-спортивний, туристсько-краєзнавчий, дослідницько-експериментальний та інформаційно-комунікаційний.

Свої досягнення демонстрували талановиті учні загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів управлінь освіти районних у м. Києві державних адміністрацій, а також вихованці Київського Палацу дітей та юнацтва, Міжнародного центру дитячо-юнацького туризму, позашкільного навчального закладу «Київська Мала академія наук учнівської молоді». Преважна більшість учасників – це переможці у міських, всеукраїнських та міжнародних конкурсах, змаганнях, фестивалях у 2010–2011 навчальному році.