28 травня за участі заступників голови Національної спілки краєзнавців України Богдана Андрусишина та Руслани Маньковської відбулася Науково-краєзнавча експедиція “Пам’ятні місця Слобожанщини Героя України, академіка Петра Тронька”.

Спершу її учасники відвідали місто Богодухів, центр однойменного району, завітали до міської ради, де зустрілися з заступником міського голови Богодухова Любов’ю Іванівною Рогинською. Вона, зокрема, розповіла, що Петро Тимофійович Тронько для міста Богодухова зробив чимало добрих справ. За це ще за життя був обраний почесним громадянином міста Богодухова. Краєзнавці сфотографувалися біля покинутої будівлі, де Петро Тимофійович закінчував учительські курси, щоб потім викладати українську мову в с. Кленовому, що під Богодуховим.

Директор Богодухівського районного краєзнавчого музею Ярослав Володимирович Козловський провів змістовну екскурсію ввіреним йому закладом. У Богодухівському районному краєзнавчому музеї учасники експедиції мали змогу ознайомляться з культурою та історією міста Богодухів. В музеї представлені експонати, що символізують культуру міста, історію створення та розвитку Богодухівського району. Структура музею складається з п’яти експозицій: «Наш край в сиву давнину» (від появи людини до 16ст.), «Народна культура побуту» (18 – поч. 20ст.), «Видатні люди Богодухівщини», де чільне місце належить Петру Тимофійовичу Троньку, «Богодухів в роки Другої світової війни», «Сучасна Богодухівщина». Краєзнавці подарували до фондів музею останні номери журналу «Краєзнавство», книжки П.Т. Тронька і про нього, видання «Україна Тараса Шевченка» та ін. Навзаєм Ярослав Володимирович презентував учасникам експедиції книжку про історію Богодухівщини.

Після цього експедиція завітала до с. Заброди, поруч із Богодуховим, де 12 липня 1915 року народився Петро Тимофійович Тронько. Тут, ушанувавши пам’ять загиблих в роки Другої світової війни забродівців, краєзнавці завітали до місцевої загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. Петро Тимофійович за життя опікувався цим навчальним закладом, зокрема, допоміг отримати комп’ютерний клас. Тепер школа хоче носити ім’я славетного земляка, про що підготувала необхідні документи. Про це учасникам експедиції розповіли місцеві вчителі, також вони познайомили зі стендами, де розміщено фотолітопис, присвячений Петру Тимофійовичу.

І наостанок краєзнавці побачили школу в с. Кленовому, де П.Т. Тронько вчителював по завершенні курсів у Богодухові.

Євген Букет

27 травня 2015 р. в Харківському національному університеті ім. В.Н.Каразіна відбувся Урочистий пленум Правління НСКУ, присвячений 100-річчю від дня народження П.Т.Тронька та 90-річчю НСКУ.
А 28 травня 2015 р. відбулася Науково-краєзнавча експедиція “Пам’ятні місця Слобожанщини Героя України, академіка Петра Тронька”.

У Каразінському університеті відбувся урочистий пленум Правління Національної спілки краєзнавців України, присвячений 100-річчю від дня народження Героя України, академіка Національної академії наук України П. Т. Тронька та 90-річчю з дня заснування Національної спілки краєзнавців України.

Захід пройшов за участю ректора університету, академіка Віля Бакірова, голови Національної спілки краєзнавців України, професора Олександра Реєнта, заступників голови Національної спілки краєзнавців України — проректора Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, професора Богдана Андрусишина та доцента Руслани Маньковської, — декана історичного факультету, професора Сергія Посохова, директора Центру краєзнавства імені П. Т. Тронька університету, професора Сергія Куделка, а також представників обласних організацій Національної спілки краєзнавців України з різних регіонів.

З вітальним словом до присутніх звернувся Віль Бакіров: «Мені дуже приємно, що цей урочистий пленум відбувається саме в стінах нашого університету, який завдяки діяльності його науковців був безпосередньо причетний до створення Українського комітету краєзнавства 90 років тому. Також варто відзначити, що Петро Тимофійович Тронько, який дуже багато зробив для відродження і розвитку краєзнавчого руху в нашій державі, був першим головою Наглядової ради Харківського університету. Тому наше зібрання, яке об’єднало представників краєзнавчих спільнот з різних регіонів України, вкотре демонструє єдність, патріотизм, бажання краще зрозуміти, збагачувати та передавати майбутнім поколінням наші історичні традиції».

В рамках пленуму Олександр Реєнт презентував доповідь «Ювілеї українського краєзнавства: історичний поступ майбутнього», в якій розповів про історію створення Національної спілки краєзнавців України, роль П. Т. Тронька у відродженні та становленні краєзнавчого руху в Україні в часи її незалежності, окреслив основні досягнення та поточні напрямки діяльності спілки. Крім цього, голови обласних відділень Національної спілки краєзнавців України поділилися з присутніми своїми здобутками, розповіли про наявні проблеми в їх осередках тощо. Також було введено нових членів до правління Національної спілки краєзнавців України, відзначено активістів краєзнавчого руху.

Під час заходу ректора, академіка Віля Бакірова та професора Сергія Куделка було нагороджено медалями імені Петра Орлика «За наукові досягнення. Гуманітарні науки», у свою чергу ректор вручив Олександру Реєнту університетську відзнаку — медаль імені В. Н. Каразіна, а голова правління Донецької обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців Валерій Романько — відзнаку «Почесний краєзнавець Донеччини».

Джерело: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Читати далі Урочистий пленум правління НСКУ →

21 квітня в ІА RegioNews (м. Київ, вул. Хрещатик, 10-б, оф. 8) відбулася прес-конференція, присвячена 90-річчю Національної спілки краєзнавців України та 100-річчю від дня народження її першого голови Академіка Петра Тронька.

У прес-конференції взяли участь:

Руслана Маньковська – заступник голови Національної спілки краєзнавців України, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, доцент;

Борис Олійник – український поет, перекладач, дійсний член НАНУ, голова Українського фонду культури. Герой України, Почесний академік Академії мистецтв України. Член правління Національної спілки краєзнавців України;

Роланд Франко – онук Івана Франка, голови правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені О. Гончара. Член правління Національної спілки краєзнавців України.

2015 року відзначаються ювілейні дати в історії Національної спілки краєзнавців України. 90 років тому, в травні 1925 року під час І Всеукраїнської краєзнавчої конференції було створено Український комітет краєзнавства. 25 років тому, в березні 1990 року його правонаступницею на І Установчому з’їзді стала Всеукраїнська спілка краєзнавців, яку очолив академік НАН України Петро Тимофійович Тронько (1915–2011), 100-річний ювілей якого припадає також на 2015 рік.

Цьогоріч Спілка ініціювала перейменування однієї з вулиць Києва ім’ям академіка Петра Тронька. Серед інших запланованих ювілейних заходів можна виокремити наступні: Урочистий пленум Правління НСКУ; науково-краєзнавча експедиція «Пам’ятні місця Слобожанщини Героя України, академіка Петра Тронька»; науково-краєзнавча експедиція «Народне музейництво Закарпаття»; липневі Урочистості з нагоди відзначення 100-річчя від дня народження Героя України, академіка П.Т.Тронька, вручення Премії імені академіка Петра Тронька НСКУ 2015 р., круглий стіл «Петро Тронько: державник, учений, громадський діяч», Треті краєзнавчі читання пам’яті Петра Тронька в Національній історичній бібліотеці України; Міжнародна наукова конференція «Дев’ятнадцяті Слобожанські читання»; «Наукові читання на честь П.Т. Тронька» у рамках «Ольвійського форуму – 2015» на базі Чорноморського державного університету імені Петра Могили; урочисте відкриття погруддя П.Т.Троньку в м.Богодухові та меморіальної аудиторії у Харківському національному університеті ім. В.Н.Каразіна, встановлення меморіальної дошки П.Т.Троньку на приміщені Національного заповідника «Хортиця»; просвітницький лекторій «Краєзнавство у розвитку духовних засад суспільства», 34 Міжнародна науково-краєзнавча конференція молодих вчених, присвячена 100-річчю від дня народження Героя України, академіка П.Т. Тронька у Харківському національному університеті ім. В.Н.Каразіна; виставка в Національній спілці краєзнавців України з нагоди 90-річчя НСКУ та 100-річчя академіка Петра Тронька; екскурсійний маршрут «Київські адреси Петра Тронька»; проведення ювілейних виставок, фотовиставок, краєзнавчих читань, круглих столів, видання літератури за затвердженими планами регіональних і місцевих організацій НСКУ тощо.

Крім того, Національна спілка краєзнавців України протягом 2015 року запланувала видати низку видань про діяльність Спілки за останні десятиліття.

Про все це розповідали під час прес-конференції. Колеги та учні Петра Тимофійовича поділилися своїми спогадами про видатного українця, захисника національних скарбів, відданого сина України.

3 квітня 2015 р. об 11.00 у приміщенні Укрдержархіву (м. Київ, вул. Солом’янська, 24, конференц-зала, 3 поверх) відбулося чергове спільне засідання Громадської та Науково-експертної рад при Державній архівній службі України.

На порядку денному засідання було три питання:

1. Обговорення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до порядку утворення та діяльності комісій з проведення експертизи цінності документів».
2. Обговорення проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» (щодо повернення культового майна релігійним організаціям), поданого до Верховної Ради України народним депутатом України О.Б.Фельдманом (номер, дата реєстрації – 2398 від 17.03.2015).
3. Обговорення проекту Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років».

У спільному засіданні взяли участь члени Національної спілки краєзнавців України: В.Ю.Васильєв (заступник голови Громадської ради), члени правління НСКУ Є.В.Букет і Р.Ю.Подкур (члени Громадської ради), відповідальний секретар НСКУ В.І.Дмитрук (член Науково-експертної ради).

Запрошеними на засіданні були керівники та представники центральних державних архівів України.

Фоторепортаж

16 березня  в книгарні “Довженко книги.кава.кіно” видавництво “Фоліо” та Національна спілка краєзнавців України презентували унікальну книгу – «Україна Тараса Шевченка».

Видання є внеском краєзнавців України до святкування 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка і розраховане на широкий загал шанувальників української культури та історії.
Зважаючи на доленосні і бурхливі події в Україні, бачимо, що Шевченко, як і ота трагічна Небесна Cотня сучасних юних героїв гордої і незламної країни, живе посеред нас, додає сміливості і впевненості у боротьбі з нашими відвертими і прихованими ворогами.

До видання увійшло 26 нарисів, підготовлених дослідниками з усіх областей України, в тому числі Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, кожен з яких висвітлює місця, пов’язані з життям та творчістю Тараса Шевченка. Ілюстративним доповненням книжки є репродукції, архівні документи, світлини пам’ятників, твори мистецтва тощо.
Тарас Шевченко для України і в Україні житиме вічно. Він сьогодні, як ніколи, органічно злився зі своїм великим, нескореним народом і твердо ступає повсюдно у вільній державі. Авторський колектив доклав величезних зусиль для того, щоб читачі змогли пройти шевченківським життєвим шляхом боротьби за свободу.

У презентації взяли участь заступник голови НСКУ, упорядник книги Руслана Маньковська, відповідальний секретар Володимир Дмитрук, голова Черкаської ОО НСКУ, упорядник книги, Василь Мельниченко,  голова Київської ОО НСКУ Григорій Савченко та ін. Серед гостей – представники Національного музею Тараса Шевченка та Національної історичної бібліотеки.

11 березня 2015 р. у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання на тему: «Роль, значення та вплив громадянського суспільства на формування етнонаціональної політики єдності в Україні».

Обговоривши роль, значення та вплив громадянського суспільства на формування етнонаціональної політики єдності в Україні, на думку учасників парламентських слухань, серед першочергових завдань державної етнонаціональної політики мають стати визначення її основних концептуальних засад і принципів, суб’єктів та об’єктів, недопущення расової та етнічної дискримінації, посилення діалогу між органами державної влади й інститутами громадянського суспільства, надання підтримки ініціативам, спрямованим на збереження міжнаціональної злагоди та забезпечення етнонаціонального розвитку.

У парламентських слуханнях від Національної спілки краєзнавців України брали участь заступник голови НСКУ Р.В.Маньковська, голова Ревізійної комісії НСКУ С.І.Попович, члени Київської міської організації НСКУ: С.Р.Бабушко, О.І.Бонь, Г.Й.Братчук, С.А.Дмитрук, Л.С.Соловей.

25 лютого 2015 р. відбулося засідання Комісії з питань найменувань і пам’ятних знаків Київської міської державної адміністрації, на якому серед іншого розглядалися запропоновані Національною спілкою краєзнавців України кілька варіантів щодо увічнення пам’яті П.Т.Тронька у назвах вулиць м. Києва.

Комісія підтримала та вирішила винести на пленарне засідання Київради звернення Національної спілки краєзнавців України щодо перейменування вулиці Лауреатської у Голосіївському районі (з продовженням її до вулиці Академіка Заболотного) на честь Героя України, почесного громадянина міста Києва, академіка НАН України Петра Тронька.

20 лютого 2015 р. об 11.00 у приміщенні Укрдержархіву (м. Київ, вул. Солом’янська, 24, конференц-зала, 3 поверх) відбулося спільне засідання Громадської та Науково-експертної рад при Державній архівній службі України.

На порядку денному засідання було два питання:

1. Обговорення проекту Закону України «Про порядок повернення у власність релігійних організацій культових будівель, їх комплексів», поданого до Верховної Ради України народним депутатом України В.З.Рабіновичем (номер, дата реєстрації – 2002 від 03.02.2015).
2. Обговорення пропозиції Рахункової палати України щодо доцільності віднесення архівних установ до закладів культури та внесення відповідних змін до Закону України «Про культуру».

У спільному засіданні взяли участь члени Національної спілки краєзнавців України: заступник голови НСКУ Г.О.Клепак (голова Громадської ради), члени правління НСКУ Є.В.Букет і Р.Ю.Подкур (члени Громадської ради), відповідальний секретар НСКУ В.І.Дмитрук (член Науково-експертної ради).

Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2015 році

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 12, ст.82)

З метою консолідації та розвитку історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті та належного відзначення пам’ятних дат і ювілеїв Верховна Рада України постановляє:

1. Урочисто відзначити на державному рівні у 2015 році пам’ятні дати і ювілеї згідно з додатком.
2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

забезпечити відзначення у 2015 році на державному рівні пам’ятних дат і ювілеїв згідно з додатком;

у місячний термін з дня прийняття цієї Постанови утворити організаційний комітет з відзначення у 2015 році пам’ятних дат і ювілеїв, розробити та затвердити плани заходів з відзначення пам’ятних дат і ювілеїв 2015 року, вирішити питання щодо їх фінансового та матеріально-технічного забезпечення.

3. Рекомендувати Міністерству освіти і науки України:

забезпечити проведення у середніх та вищих навчальних закладах уроків, виховних годин, “круглих столів”, науково-практичних конференцій, інших тематичних заходів, приурочених до пам’ятних дат і ювілеїв 2015 року;

включити теми, присвячені пам’ятним датам і ювілеям 2015 року, до переліку тем конкурсів Малої академії наук України, рефератів, курсових та дипломних робіт у вищих навчальних закладах.

4. Рекомендувати Міністерству культури України забезпечити організацію у закладах культури тематичних виставок, експозицій, присвячених пам’ятним датам та ювілеям 2015 року.
5. Рекомендувати Міністерству закордонних справ України подати у 2015 році пропозиції щодо включення найбільш визначних пам’ятних дат і ювілеїв 2016 та 2017 років до Календаря пам’ятних дат, до відзначення яких ЮНЕСКО приєднуватиметься протягом 2016-2017 років.
6. Рекомендувати Державному комітету телебачення і радіомовлення України організувати тематичні теле- і радіопередачі, присвячені пам’ятним датам і ювілеям 2015 року, та сприяти висвітленню державними засобами масової інформації заходів, що проводитимуться у зв’язку з їх відзначенням.
7. Рекомендувати органам місцевого самоврядування розробити та затвердити за погодженням з Українським інститутом національної пам’яті переліки пам’ятних дат і ювілеїв 2015 року, що відзначатимуться на місцевому рівні.
8. Запропонувати:

Національному банку України виготовити і ввести в обіг ювілейні монети, присвячені пам’ятним датам і ювілеям 2015 року;

Українському державному підприємству поштового зв’язку “Укрпошта” видати поштові конверти і поштові марки, присвячені пам’ятним датам і ювілеям 2015 року.

9. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності.
10. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Голова Верховної Ради України	В.ГРОЙСМАН
м. Київ  11 лютого 2015 року  № 184-VIII

Додаток до Постанови Верховної Ради України від 11 лютого 2015 року № 184-VIII

ПАМ’ЯТНІ ДАТИ І ЮВІЛЕЇ 2015 РОКУ

Цього року на державному рівні відзначатимуться такі пам’ятні дати і ювілеї:

1. Відомих подій в Україні:

1000 років з часу заснування міста Борисполя Київської області (1015);

600 років з часу першої писемної згадки про місто Одесу (1415);

600 років з часу надання місту Рогатину Івано-Франківської області Магдебурзького права (1415);

475 років з часу першої писемної згадки про місто Тернопіль (1540);

400 років з дня заснування Київського Богоявленського братства і школи при ньому (15.10.1615), яка згодом перетворилася на колегію (1632) та Києво-Могилянську академію (1701);

390 років з дня укладення першого в історії військово-політичного союзу між Запорізькою Січчю та Кримським ханством – Базавлуцької угоди (03.01.1625);

350 років з дня проголошення гетьманом України Петра Дорошенка – одного з найвидатніших борців за незалежність та цілісність українських земель (28.08.1665);

175 років з часу виходу в світ першої поетичної збірки Тараса Шевченка “Кобзар” (1840);

150 років з часу заснування Полтавського товариства сільського господарства (1865);

150 років з дня заснування Одеського національного університету імені І. Мечникова (13.05.1865);

150 років з часу заснування Острозького Кирило-Мефодіївського православного церковного братства та братської бібліотеки (07.1865);

125 років з дня заснування Русько-української радикальної партії – першої української політичної партії (04.10.1890);

100 років з часу боїв за гору Маківка між підрозділами Українських січових стрільців та російською армією (29.04-04.05.1915);

90 років з дня заснування Спілки української молоді (СУМ) (16.06.1925);

85 років з дня початку масових антирадянських повстань та виступів в Українській СРР (15.02.1930);

75 років з часу заснування Рівненського учительського інституту (нині – Рівненський державний гуманітарний університет) (1940);

75 років з дня заснування Станіславського учительського інституту (нині – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника) (01.03.1940);

70 років з дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (08-09.05.1945);

25 років з дня відновлення українського парламентаризму – перших порівняно демократичних виборів до Верховної Ради Української РСР (04.03.1990);

25 років з дня проголошення Декларації про державний суверенітет України (16.07.1990);

25 років з дня початку Студентської революції на граніті (02.10.1990).

1. Видатних особистостей:

960 років з дня народження Нестора Літописця (1055-1113), історика і літератора;

420 років з дня народження Богдана Хмельницького (1595-1657), гетьмана України, творця Української держави, полководця;

250 років з дня народження Василя Полетики (1765-1845), історика, громадського діяча;

3 січня – 120 років з дня народження Бориса Лятошинського (1895-1968), композитора, диригента, педагога, музично-громадського діяча;

8 січня – 80 років з дня народження Василя Симоненка (1935-1963), поета, письменника, журналіста;

15 січня – 200 років з дня народження Василя Подолинського (1815-1876), громадсько-політичного діяча, публіциста;

20 січня – 150 років з дня народження Михайла Туган-Барановського (1865-1919), економіста, державного діяча, члена Центральної Ради;

27 січня – 100 років з дня народження Якова Гніздовського (1915-1985), художника, кераміста та мистецтвознавця;

28 січня – 90 років з дня народження Леоніда Молодожанина (псевдонім – Лео Мол) (1915-2009), скульптора, живописця;

2 лютого – 170 років з дня народження Івана Пулюя (1845-1918), фізика, електротехніка, винахідника, громадського діяча;

11 лютого – 120 років з дня народження Петра Дяченка (1895-1965), військового діяча, полковника, командира полку “Чорних запорожців” Армії УНР;

20 лютого – 130 років з дня народження Дмитра Абриньби (1885-1918), військового діяча, командира Гайдамацького куреня Армії УНР;

20 лютого – 110 років з дня народження Уласа Самчука (1905-1987), письменника, драматурга;

21 лютого – 100 років з дня народження Євгена Ліфшиця (1915-1985), фізика-теоретика;

25 лютого – 110 років з дня народження Павла Вірського (1905-1975), балетмейстера і хореографа;

13 березня – 130 років з дня народження Ольгерда Бочковського (1885-1939), політолога і етнолога, політичного діяча;

19 березня – 120 років з дня народження Максима Рильського (1895-1964), поета, перекладача, літературознавця, громадського діяча;

21 березня – 145 років з дня народження Олександра Лотоцького (1870-1939), громадсько-політичного і державного діяча, вченого, педагога, публіциста;

4 квітня – 100 років з дня народження Миколи Лемика (1915-1941), політичного діяча;

7 травня – 160 років з дня народження Миколи Кащенка (1855-1935), біолога, ембріолога, селекціонера;

15 травня – 170 років з дня народження Іллі Мечникова (1845-1916), імунолога та мікробіолога;

16 травня – 120 років з дня народження Тодося Осьмачки (1895-1962), письменника, перекладача;

27 травня – 100 років з дня народження Олександра Гіталова (1915-1994), державного і громадського діяча, хлібороба;

5 червня – 90 років з дня народження Миколи Плав’юка (1925-2012), політичного і громадського діяча, останнього Президента УНР в екзилі;

12 липня – 100 років з дня народження Петра Тронька (1915-2011), історика, організатора музейної та краєзнавчої справи, громадського діяча;

15 липня – 1000 років з дня смерті Великого Князя Київського Володимира Святославовича (962-1015), хрестителя Київської Русі;

16 липня – 130 років з дня народження Володимира Сальського (1885-1940), військового діяча, генерала-хорунжого Армії УНР;

28 серпня – 250 років з дня народження Тадеуша Чацького (1765-1813), польського освітнього діяча, дослідника історії України, засновника Кременецького ліцею;

29 серпня – 140 років з дня народження Лонгина Цегельського (1875-1950), громадсько-політичного діяча, дипломата, адвоката, журналіста, видавця;

7 вересня – 140 років з дня народження Олександра Мурашка (1875-1919), живописця, педагога, громадського діяча;

10 вересня – 130 років з дня народження Олександра Палладіна (1885-1972), біохіміка, громадсько-політичного діяча, педагога;

12 вересня – 140 років з дня народження Олександра Кошиця (1875-1944), хорового диригента, композитора і етнографа;

22 вересня – 180 років з дня народження Олександра Потебні (1835-1891), мовознавця, літературознавця, фольклориста, філософа, педагога;

29 вересня – 170 років з дня народження Івана Карпенка-Карого (справж. – Тобілевич) (1845-1907), письменника, драматурга, актора, режисера;

25 жовтня – 95 років з дня народження Султана Амет-Хана (1920-1971), військового льотчика, випробувача, двічі Героя Радянського Союзу;

26 жовтня – 130 років з дня народження Андрія Ніковського (1885-1942), громадсько-політичного діяча, члена Центральної Ради, літературознавця, мовознавця, журналіста;

28 жовтня – 120 років з дня народження Майка Йогансена (1895-1937), письменника, перекладача, журналіста, критика;

6 листопада – 160 років з дня народження Дмитра Яворницького (1855-1940), історика, археолога, етнографа, письменника;

26 листопада – 110 років з дня народження Ніла Хасевича (1905-1952), художника, політичного діяча та підпільника;

3 грудня – 140 років з дня народження Олександра Греківа (1875-1959), військового діяча, генерала-хорунжого Армії УНР, командувача Української галицької армії;

25 грудня – 120 років з дня народження Григорія Верьовки (1895-1964), композитора, хорового диригента і педагога.

III. Відомих подій світової історії:

15 червня – 800 років з дня затвердження Великої хартії вольностей (Magna Carta) (1215), першого правового акта, в якому закладено основи концепції прав людини;

1 серпня – 40 років з дня підписання Гельсінського акта – Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі (1975), день утворення ОБСЄ;

25 серпня – 95 років з дня завершення Варшавської битви (1920), де польські та українські війська здобули перемогу над військами Червоної армії;

2 вересня – 70 років з дня завершення Другої світової війни (1945).