За ініціативою Національної спілки краєзнавців України в Києві з’явилася вулиця Академіка Петра Тронька

Київрада на засіданні в четвер, 8 жовтня, перейменувала 19 вулиць та провулків і дала назви трьом новим вулицям.

Так, вулицю з проектною назвою Житлова (Печерський район) назвали іменем Кахи Бендукідзе, безіменний проїзд від вул. Академіка Заболотного до Національного музею народної архітектури та побуту України назвали вул. Академіка Петра Тронька (Голосіївський район), вулицю з проектною назвою 19 км Житомирського шосе (від Житомирського шосе до кінця забудови) найменували вулицею Оборони Києва (Святошинський район), повідомляється на сайті Київради.

Вулиці Калінінградській у Солом’янському районі повернено історичну назву. Тепер це вулиця Гладківська.

Серед решти вулиць, які перейменували, варто виділити нову назву вул. Марини Раскової в Дніпровському районі. Тепер це вулиця Євгена Сверстюка.

На Хортиці відкрили меморіальну дошку «хрещеному батьку» Музею історії запорозького козацтва

DSC03390До меморіальних дошок “хрещених батьків” Музею історії запорозького козацтва Миколі Киценку і Степану Кириченку на будівлі музею додалася дошка третьому засновнику – Петру Троньку, яку урочисто відкрили 8 жовтня. Нагадаємо, що є там і дошка відомому досліднику запорозького козацтва Дмитру Яворницькому.
– Петру Тронько цього року виповнилося б сто років, до слова, до сторіччя він не дожив лише чотири роки, – розповідає “Індустріалці” завідувач філією “Кам’янська Січ” Національного заповідника “Хортиця”, екс-заступник генерального директора заповідника (з 2005 по 2010 рік), відповідальний секретар Запорізької обласної організації Національної Спілки краєзнавців України Сергій Сурченко. – Обласна організація Спілки краєзнавців і заповідник “Хортиця” вийшли з ініціативою увічнити пам’ять Петра Тимофійовича.
Видатна людина! Герой України, академік, він воював і був у пошані і в радянські часи, і при цій владі. Я двічі бачив його в Києві, але особисто спілкуватися з ним не довелося.

Микола Киценко обіймав посаду заступника голови Запорізького облвиконкому, а Степан Кириченко очолював там управління культури. Вони були “штовхачами” цієї справи – увічнення пам’яті запорозьких козаків. Коли Петро Тимофійович – а він був заступником голови Ради Міністрів УРСР – приїхав сюди, вони висловили йому цю ідею. І Тронько, відповідно, в Києві проштовхував її через Петра Шелеста та інших секретарів ЦК Компартії України. Завдяки цим людям у нас і відкрився цей музей, та й заснований заповідник “Хортиця”.

Рішення про створення заповідника було прийнято 50 років тому. Там передбачалося створення Музею історії запорозького козацтва та етнографічного комплексу. Але в 1973 році почалася боротьба з українським буржуазним націоналізмом і цю ідею поховали. А музей все-таки почали будувати. Будували більше 10 років і відкрили в 1983 році. Його назвали Музеєм історії міста Запоріжжя і він був філією обласного краєзнавчого музею. А свою нинішню назву отримав в 1991 році.

Вітальну адресу від голови НСКУ Олександра Реєнта зачитав член Правління Спілки Євген Букет. На відкриття приїхав і автор меморіальної дошки, скульптор, громадський діяч і меценат Микола Шакін з Харкова.

– Петро Тронько – наш земляк, він родом з Харківської області, – каже “Індустріалці” Микола Іванович. – Над бронзовою меморіальною дошкою працювали я і харківські скульптори Олександр Демченко та Василь Семенюк.
Студентом я ходив на його лекції з краєзнавства. Петро Тимофійович був спокійною людиною, виважено приймав рішення. І було видно, що жив не для себе, а відданий народу, постійно в роботі. Із заслуг Петра Тронька варто також відзначити, що він – головний редактор 26-томника “Історія міст і сіл Української РСР”.P1310345

За матеріалами http://iz.com.ua