Краєзнавці 6 лютого 2025 р. взяли участь у круглому столі «Постать Героя України Петра Тимофійовича Тронька. Гуманітарний дискурс до 110-річчя», який відбувся в Національному музеї народної архітектури та побуту України. У рік 100-літнього ювілею Національної спілки краєзнавців України дослідники відзначають ще одну знаменну річницю – 110 років від дня народження академіка Петра Тронька, який у 1990 р. відродив тоді Всеукраїнську спілку краєзнавців, засновану в 1925 р. у Харкові. Згідно Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024–2025 рр.» 100-літній ювілей Петра Тронька в 2025 р. відзначається на державному рівні.

Постать Петра Тимофійовича Тронька є знаковою в історії України ХХ – початку ХХІ ст. Державницька, наукова та громадська діяльність П.Т.Тронька була пронизана повагою до історії і культури українського народу, непереборним прагненням бути його гідним сином. Тож цілком зрозуміло, що, не зважаючи на політичні та ідеологічні перестороги радянського часу, Петро Тимофійович наполегливо втілював в життя важливі для кожного українця унікальні проекти державних масштабів. Перебуваючи сімнадцять років на посаді заступника голови Уряду УРСР, згодом на науковій та громадській роботі, він ініціював і невтомно здійснював справи національно-патріотичного змісту: проведення на державному рівні ювілеїв видатних особистостей української культури Григорія Сковороди, Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Василя Стефаника, Олександра Довженка та інших велетів української нації, фестивалів народної творчості, декад української культури в ближньому та дальньому зарубіжжі, пропагуючи глибоке і самобутнє історико-культурне надбання українського народу, створив, відродив і очолив Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, Національну спілку краєзнавців України, Всеукраїнський фонд з відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара, сприяв відродженню Михайлівського Золотоверхого Собору, Успенської церкви Києво-Печерської Лаври та інших українських святинь. Створені за його участю музейні заклади, комплекси, заповідники, серед яких Національний музей народної архітектури та побуту України, Національний музей історії України в Другій світовій війні, Національний заповідник «Хортиця» та інші, складають безцінну скарбницю національної та світової культури. Вони стали для українців символами національної самоідентифікації, духовною скарбницею збереження історичної пам’яті, традицій та звичаїв своїх попередніх поколінь.

У заході взяли участь представники Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, наукових установ, університетів, національних заповідників, музеїв, бібліотек, громадських організацій. Метою зібрання було розробити та скоординувати план заходів у ювілейний рік, розглянути організаційні питання щодо вшанування пам’яті академіка НАН України та Героя України Петра Тронька. З конкретними пропозиціями щодо створення організаційного комітету виступив заступник міністра Сергій Бєляєв, наголосивши на вагомому внеску П. Т. Тронька в українську культуру, директор Національного музею народної архітектури та побуту України Оксана Повякель зазначила, що 6 лютого 1969 р. був заснований музей, зупинилася на ролі Петра Тимофійовича в створенні музею. Заступник голови НСКУ Руслана Маньковська висвітлила заходи Спілки щодо увічнення пам’яті Петра Тронька впродовж десяти років, ознайомила з планами краєзнавців України у ювілейний рік, про перспективи Всеукраїнського фонду з відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара розповів Станіслав Аржевітін. Свої пропозиції подали ректор Національного Київського університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров, директори Національного музею історії України в Другій світовій війні Юрій Савчук, Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська, Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» Максим Остапенко, Національного заповідника «Хортиця» Валерій Шевченко, владика Єфрем Михайлівського Золотоверхого Собору та представники інших організацій.

Рішення круглого столу засвідчили, що збереження пам’яті про історика, вченого та громадського діяча Петра Тронька є важливим кроком для популяризації його наукової спадщини серед широкого загалу. Заходи про життя та діяльність П. Тронька, що пройдуть у 2025 р. по всій Україні, сприятимуть формуванню громадянської позиції, збереженню національної спадщини та історичної пам’яті українського народу.