12 липня 2025 року в стінах Національного музею історії України у Другій світовій війні відбулася урочиста церемонія нагородження лауреатів Премії імені академіка Петра Тронька. Захід традиційно розпочався з покладання квітів біля могили академіка Тронька, після чого голова НСКУ Олександр Реєнт вручив відзнаки цьогорічним лауреатам.

У своєму виступі голова Національної спілки краєзнавців України Олександр Реєнт наголосив, що Премія імені академіка Петра Тронька — це не просто вшанування пам’яті видатного українського державного діяча, вченого та ініціатора сучасного краєзнавчого руху, а й висока відзнака за вагомий внесок у збереження, дослідження й популяризацію місцевої історії, культури, пам’яток та традицій українського народу. Він підкреслив, що цьогорічні лауреати не лише гідно продовжують справу Петра Тимофійовича, а й є яскравим втіленням головної мети Премії — підтримки самовідданої праці краєзнавців, які на місцевому рівні формують історичну пам’ять, утверджують національну ідентичність і сприяють громадянському розвитку суспільства.

Анатолій Нагребецький

Почесний краєзнавець України, історик, краєзнавець, журналіст, член правління Вінницької обласної організації НСКУ. Народився 9 травня 1945 року в Плебанівці (Вінниччина). Автор понад 30 наукових робіт, серед яких – книги «Моя Плебанівка», «Конатківці — єдине село на планеті», «Сторінки історії Пеньківки-Мурафської», «Шаргородщина: духовні скарбниці та люди», «Козлівський фольклор і народна творчість», «Наш рідний край — Козлівка і Мальовниче», та інші. У 2021‑2022 роках був відзначений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, обласною журналістською премією ім. Олександра Гетьмана та ювілейною медаллю «25 років незалежності України».

Олександр Шамрай

Кандидат історичних наук, краєзнавець, громадський діяч, член правління Черкаської обласної організації НСКУ.

Упродовж своєї професійної діяльності зробив вагомий внесок у збереження та популяризацію історико-культурної спадщини Черкащини. Є автором понад 50 наукових праць, серед яких монографії, навчальні посібники, книги з історії рідного краю. Його дослідження зосереджені на культурно-освітньому житті українського села в післявоєнні роки, духовному вимірі регіональної історії, а також постатях, пов’язаних із Кам’янщиною.

Олександр Шамрай активно впроваджує краєзнавство в освітній процес: є ініціатором регіонального курсу «Моя Черкащина», мережі гуртків та шкільних дослідницьких проєктів. Організатор і учасник краєзнавчих конференцій, видавничих ініціатив, автор ідеї та співавтор книг «Місто на скелястих берегах Тясмину», «Відомі особистості Кам’янщини» та ін.

Його багаторічна праця сприяє формуванню історичної пам’яті, патріотичного виховання молоді та розвитку сучасного українського краєзнавства.

Олександр Тригуб

Доктор історичних наук, професор, знаний дослідник історії Півдня України, очільник Миколаївської обласної організації Національної спілки краєзнавців України.

Автор понад 300 наукових праць різнопланової тематики, у яких охоплено питання новітньої історії України, історії церкви, краєзнавства, міжнародних відносин, а також духовного життя українського суспільства. Ініціатор та координатор низки краєзнавчих ініціатив Миколаївщини: «Зниклі села», «Історія міст та сіл», «Туристичні стежки».

Під його участі створено низку провідних українських фахових видань, де він є членом редакційних колегій: «Наукові праці: Історія», «Чорноморський літопис», «Емінак», «Старожитності Лукомор’я», «Український селянин», «Історико-археологічний альманах» та інші.

Олександр Тригуб активно співпрацює з Миколаївською групою «Реабілітовані історією» (нині – Обласний центр пошукових досліджень), підтримуючи дослідження та збереження пам’яті про жертв політичних репресій.

Нагороджений численними грамотами та відзнаками за наукову і громадську діяльність, він залишається одним із провідних популяризаторів історико-краєзнавчих студій у регіоні та в Україні загалом.

Людмила Бабенко

Докторка історичних наук, професорка, завідувачка кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, членкиня Української асоціації релігієзнавців та Національної спілки краєзнавців України.

Сфера її наукових інтересів охоплює державно-церковні відносини в радянській Україні, діяльність органів радянської державної безпеки, політичні репресії 1920–1950-х років, а також історико-краєзнавчі студії, зосереджені на Полтавщині.

Є авторкою та співавторкою низки наукових монографій, серед яких фундаментальні праці з вивчення релігійного підпілля та антицерковної політики радянської влади, зокрема: «Радянські органи державної безпеки в системі взаємовідносин держави і Православної церкви в Україні (1918 – середина 1950-х рр.)» (Полтава, 2014); «Органи державної безпеки на Полтавщині (1919–1991)» (Полтава, 2005); «Ліквідація небільшовицьких партій на Полтавщині в першій половині 1920-х років» (Полтава, 2009); «Технологія боротьби з Церквою (1920-початок 1950-х рр.): чекістський сегмент» // Радянські органи державної безпеки в Україні (1918–1991), Інститут історії України НАНУ (Київ, 2014),

Працює і мешкає в Полтаві, активно бере участь у науковому та громадському житті регіону, є учасницею краєзнавчих конференцій і дослідницьких ініціатив. Її ґрунтовні праці становлять значущий внесок у сучасне українське релігієзнавство, історію політичних репресій та регіональне краєзнавство.

Юрій Телячий (1970–2025) (посмертно)

Український історик, краєзнавець, доктор історичних наук, професор, заслужений працівник культури України, активний волонтер та громадський діяч. Очолював Хмельницьку обласну організацію Національної спілки краєзнавців України, багато років працював у сфері вищої освіти, зокрема в закладах Хмельницького регіону, де займав провідні науково-педагогічні та адміністративні посади. Він був визначним представником сучасної української інтелігенції, який поєднував наукову діяльність з просвітництвом, громадянською активністю та служінням громаді.

Науковий доробок Юрія Телячого налічує понад 260 праць, серед яких близько 30 монографій та навчальних посібників. У центрі його досліджень — історія національної освіти, науки та культури ХІХ – початку ХХІ століття. Він ґрунтовно аналізував розвиток теоретико-методологічних засад українського культурного будівництва, приділяв значну увагу історії української діаспори, її внеску в збереження і примноження культурної спадщини України.

Юрій Васильович активно підтримував краєзнавчий рух в Україні, був учасником численних наукових конференцій, автором статей у провідних історичних збірниках та часописах. Його раптова смерть стала великою втратою для наукової спільноти, краєзнавчого середовища та всієї української гуманітаристики.

Світла пам’ять про Юрія Телячого житиме в його працях, у вдячних учнях і колегах, а також у тих ініціативах, які він започаткував і підтримував усе життя.

Дмитрій Ніколайчук, прес-секретар НСКУ