5–6 листопада 2025 р. у Києві колектив Національної історичної бібліотеки України спільно з Національною спілкою краєзнавців України, Інститутом історії України НАН України, Центром досліджень історико-культурної спадщини України, Кафедрою інформаційної діяльності та зв’язків з громадськістю Київського національного університету культури і мистецтв та за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України провели Восьмі Троньківські читання, присвячені вшануванні пам’яті академіка Петра Тронька. Краєзнавчий форум об’єднав краєзнавців, бібліотекарів, науковців, освітян, працівників галузі культури з усієї України.

У межах читань відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Поєднати минуле, сучасне й майбутнє»: краєзнавство на захисті історико-культурної спадщини України». Основний фокус уваги учасників краєзнавчого зібрання був спрямований на здобутки українського краєзнавства та його потужної галузі – бібліотечного краєзнавства – в умовах воєнного стану та перспективи їхнього подальшого розвитку.

Учасників краєзнавчих читаннях привітали представники державних, наукових, культурно-освітніх установ та громадських організацій. Захід відкрила в.о. генерального директора Національної історичної бібліотеки України Ірина Дяченко. З вітальним словом звернулася начальник Управління видавничої справи та бібліотечної діяльності МКСК України Людмила Фіть, відзначивши важливу роль краєзнавства та бібліотечної галузі в формуванні національної ідентичності українського суспільства, особливо під час російсько-української війни.

До учасників конференції звернувся голова Національної спілки краєзнавців України, заступник директора Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олександр Реєнт, який в своєму виступі «Національна спілка краєзнавців України: традиції та інновації сторічного поступу» наголосив: «2025 р. став для краєзнавців роком вшанування на державному рівні знакових дат – 110 років від дня народження видатного вченого, історика й громадського діяча, Героя України, академіка Петра Тимофійовича Тронька та 100-річчя діяльності Національної спілки краєзнавців України», а також очільник краєзнавців акцентував увагу на тому, що подальший розвиток краєзнавчого руху має стратегічне значення для національної єдності, культурного поступу та державної безпеки, а праця краєзнавців, спрямована на збереження культурної спадщини, повинна отримати належну державну підтримку та суспільне визнання як один із визначальних чинників культурного і суверенного поступу української держави.

Під час пленарного засідання конференції учасники обговорили коло важливих питань, що стосуються ролі краєзнавства в утвердженні історичної пам’яті та національної ідентичності. З доповіддю «Наукова спадщина академіка Петра Тронька в сучасних комеморативних практиках: до 110-річчя від дня народження» виступила заступниця голови НСКУ, керівниця Центру досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України, докторка історичних наук, професорка Руслана Маньковська, яка наголосила на вагомості наукової спадщини академіка Петра Тронька, висвітлила діяльність академіка як міст між минулим і сьогоденням українського суспільства, виокремила основні аспекти значення наукової творчості очільника всеукраїнського краєзнавчого руху для формування гуманітарної платформи та консолідації українського суспільства, його пам’яттєвого простору, як основи національної ідентичності та збереження культурного коду української нації.

Зі змістовними доповідями виступили Ніна Волошінська, заступниця генерального директора з наукової роботи НІБУ, яка висвітлила провідну роль установи у становленні та розвитку бібліотечного краєзнавства в Україні, Наталія Розколупа, заступник генерального директора з наукової роботи Національної бібліотеки імені Ярослава Мудрого, яка приділила особливу увагу питанню нормативно-правового визнання бібліотек як ключових суб’єктів у системі державної політики національної пам’яті. Олександр Гончаров, голова Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України, кандидат історичних наук, представив результати діяльності Київської міської організації НСКУ, спрямованої на дослідження й охорону історико-культурної спадщини столиці. У доповіді Катерини Чабан, директора Хмельницької ОУНБ було узагальнено досвід Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки. Спільна доповідь Оксани Матвійчук та Наталії Петрощук з Київського університету імені Бориса Грінченка була присвячена потенціалу цифрових інструментів у краєзнавчій освіті.

Під час конференції відбулося засідання Круглого столу «Петро Тимофійович Тронько – фундатор національного краєзнавства». Обговорення було присвячене осмисленню його наукової спадщини, життєвого шляху та ролі у формуванні національного краєзнавства. Також йшлося про значення проєкту «Історія міст і сіл Української РСР», який має сучасне продовження у цифрових краєзнавчих ресурсах Національної історичної бібліотеки України. Доповідачі підкреслювали, що ідеї Тронька залишаються надзвичайно актуальними і донині. Під час обговорення запропоновано створити єдиний електронний ресурс, який би об’єднав документи, публікації, фото- та відеоматеріали, присвячені вченому. Також працювали секції: «Краєзнавча діяльність бібліотек: крізь час і випробування», «Краєзнавчі ініціативи бібліотек, музеїв, архівів, освітніх установ та громадських організацій у формуванні національної свідомості», «Бібліотечна теорія та практика у вимірі інформаційного освітнього простору».

За результатами роботи конференції буде підготовлено збірник тез і повідомлень. Восьмі Троньківські читання стали своєрідним підсумковим заходом ювілейного краєзнавчого 2025 року, який продемонстрував глибоку тяглість інтелектуальних традицій, закладених академіком Петром Тимофійовичем Троньком. Його наукова, організаційна та громадська діяльність стала визначальною для формування краєзнавства як комплексного міждисциплінарного наукового напряму, що поєднав історичні, культурологічні, архівні, музеєзнавчі та освітні підходи до вивчення минулого України, а також для оформлення потужного громадського руху України з дослідження малої батьківщини кожного її громадянина.

Оргкомітет конференції