4 грудня 2025 року VІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція (з міжнародною участю) «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження», започаткована кафедрою історії та права, об’єднала в Черкаському державному технологічному університеті небайдужих до культурно-історичної спадщини та її збереження музейників, істориків, краєзнавців, філософів, архівістів, судових експертів, архітекторів, дизайнерів, етнографів, громадських діячів, аспірантів, студентів, вчителів, учнів із України, Польщі, Австрії, Німеччини та Великобританії.

Співорганізатором конференції від часу її започаткування є Національна спілка краєзнавців України.

Цьогорічну подію організатори присвятили видатному гетьману, державотворцю, політичному діячеві, полководцю, дипломату – Богдану Хмельницькому, чиє 430-річчя від дня народження світова спільнота відзначатиме 27 грудня (6 січня).

Урочисте відкриття події розпочалося з Гімну України у виконанні Марії Ткаченко, солістки вокального колективу ЧДТУ «Сила роду» під керівництвом народної артистки України Лідії Зайнчківської. Вокальний колектив ЧДТУ «Сила роду» виконав на конференції українську народну пісню «На городі верба рясна» – автентичний зразок музичної спадщини, збережений у фольклорних збірниках XIX–XX століть завдяки етнографам.

– Такі конференції надзвичайно важливі сьогодні, адже ми демонструємо світовій спільноті нашу культурно-історичну спадщину, показуємо, ким ми є – українці. Ми пишаємося своєю країною, нашою освітою, нашою культурою, нашою молоддю – студентами ЧДТУ, які є справжніми патріотами нашої держави. Вони – наше майбутнє. А ми повинні пам’ятати наше минуле, щоб створювати майбутнє, – наголосив у вітальному слові ректор ЧДТУ, доктор політичних наук, професор Олег Григор, побажавши учасникам конференції цікавої та плідної роботи.

Своєю чергою заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації, кандидат історичних наук, доцент, почесний краєзнавець України Олександр Шамрай, переказавши вітання від начальника Черкаської ОВА Ігоря Табурця, висловив вдячність Черкаському державному технологічному університету за ініціювання конференції «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження» та цьогорічну присвяту наукового зібрання Богдану Хмельницькому.

– Тішить те, що в ювілейний рік, 430-ту річницю від дня народження Богдана Хмельницького, конференція присвячена постаті видатного гетьмана, його ролі в державотворчих процесах XVII століття. Це чудова нагода обмінятися думками, дослідженнями, напрацюваннями, поговорити про нашу національну ідентичність, яка об’єднує мову, традиції, культуру, – зазначив Олександр Шамрай, принагідно запросивши учасників конференції 27 грудня доєднатися до покладання квітів до пам’ятника гетьману України на площі Богдана Хмельницького у Черкасах.

За дорученням голови Національної спілки краєзнавців України, заступника директора Інституту історії України НАН України, доктора історичних наук, професора, член-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки і техніки України Олександра Реєнта від краєзнавчої спільноти України учасників конфренції привітала Руслана Маньковська, перший зуступник голови Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук, професор, заслужений працівник культури України.

Модератор конференції – доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України, проректор з гуманітарно-виховних питань ЧДТУ, голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Валентин Лазуренко зазначив, що тема конференції: «Богдан Хмельницький – видатна постать в історії українського державотворення: сучасний незаполітизований погляд на одного із батьків української нації» та присвячена 430-й річниці від дня народження видатного гетьмана, державотворця, політичного діяча, полководця, дипломата.

Вчений, зокрема, зазначив: «Для кожного щирого українця і патріота своєї землі постать гетьмана України Богдана Хмельницького на сьогодні є уособленням державності і справжньої нефальшивої любові до рідного народу. Про визначні прояви непересічної особистості Богдана Хмельницького можна писати досить багато: державотворець, дипломат, військовий діяч. Стратег і тактик. Для своєї епохи, як писали його сучасники, він був «Богом даний вождем». Як за життя постать гетьмана була оповита багатьма легендами і міфами, так і після його смерті вона залишила по собі для нащадків чимало незрозумілого і втаємниченого, а в деяких аспектах обросла і фальсифікаціями.

Сьогодні, коли в жорстокій боротьбі з рашизмом Україна виборює своє право бути державою вільною, незалежною і самостійною, суспільство, яке десятиліттями не цікавилось глибинно своєю історією – починає ставити собі запитання: а хто ж наші батьки української державності? І тут важливу місію відведено історикам, адже фахові проукраїнські дослідження розкривають нам особливості нашого українського державотворення, з акцентом на події, явища, персоналістику».

Валентин Лазуренко, на початку конференції зауважив, що потужну науково-дослідницьку складову конференції забезпечили член-кореспондент НАН України, 18 докторів наук, 20 професорів, 36 кандидатів наук (докторів філософії), 9 академіків галузевих академій, 7 заслужених працівників України (освіти та культури) з Варшави, Відня, Мюнхена, Лондона, Києва, Переяслава, Кропивницького, Охтирки, Кам’янки, Харкова, Умані, Житомира, Тального, Чигирина, Ніжина, Кам’янки Дніпровської області, Ромнів, Сторожинця Чернівецької області, Черкас.

Загалом, 127 авторів (співавторів) з України, Польщі, Німеччини, Великої Британії надали 110 статей для збірника матеріалів конференції, які отримали в день конференції усі учасники: представники Інституту історії України НАН України, Центру досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України, Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України, Національної спілки краєзнавців України, Державного архіву Черкаської області, Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво», Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», Національного історико-етнографічний заповідник «Переяслав», Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», Шевченківського національного заповідника, Національного музею «Чорнобиль», Кам’янського державного історико-культурний заповідника, Черкаського обласного краєзнавчого музею, Суботівського історичного музею (відділ Національного історико-культурного заповідника «Чигирин»), Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею, Комунального закладу «Охтирський міський краєзнавчий музей», філіалу «Холодний Яр» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», Наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Комунального закладу «Черкаський обласний центр робот з обдарованими дітьми Черкаської обласної ради» Черкаське територіальне відділення Малої академії наук України, Національної спілки краєзнавців України, Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, Черкаської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тараса Шевченка, Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації, Royal College of Art (London, UK), VIZJA University, Варшава, Польща, ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», Національного університету цивільного захисту України, Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Українського університету імені Михайла Драгоманова, Українського Вільного Університету (Мюнхен, ФРН), Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Черкаського державного технологічного університету, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Ніжинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 7, Сторожинецької гімназії Чернівецької області, Тальнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2, Тальнівського будинку дітей та юнацтва, КЗ «Дитячий екологічний центр» Кам’янської міської ради Дніпропетровської області, Фонду «Рідна країна», Громадської організації «Національна академія наук вищої освіти України».

Про важливість  збереження та примноження історико-культурної спадщини, про роль Богдана Хмельницького в державотворенні, про відновлення історичної правди, яка покликана формувати культурний світогляд, патріотизм і почуття національної гідності,  протидіючи російській пропаганді, у своїх вітальних виступах говорили: ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур, доктор філологічних наук, професор Університету VIZJA (м. Варшава, Республіка Польща) та Таврійського державного агротехнологíчного університету імені Дмитра Моторного Ян Капранов; докторка філософії (соціальні науки), доцентка Університету VIZJA (м. Варшава, Республіка Польща) Божена Івановська; докторка історичних наук, професорка, керівниця Центру досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України Руслана Маньковська, директор Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею, заступник голови Кіровоградської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Борис Шевченко, доктор історичних наук, професор, перший віцепрезидент з аналітичної та видавничої діяльності, академік-секретар відділення масової комунікації ГО «Національна академія наук вищої освіти України» Віктор Шпак,  докторка історичних наук, професорка, заслужена діячка науки і техніки України, директорка Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» Алла Киридон, докторка історичних наук, професорка, завідувачка кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Університету Григорія Сковороди в Переяславі Валентина Молоткіна, очільниця Комунального закладу «Черкаський обласний краєзнавчий музей» Черкаської обласної ради  Ірина Собко.

Про державотворчу роль Богдана Хмельницького в оцінках українських істориків у своєму виступі акцентував голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Валентин Лазуренко.

Пленарне засідання презентацією «Богдан Хмельницький – образ-символ нації» розпочав доктор історичних наук, професор, завідувач Навчально-наукової лабораторії експертизи культурно історичних цінностей Історичного факультету Українського університету імені Михайла Драгоманова Олександр Потельчак. Про деміфологізацію постаті гетьмана Богдана Хмельницького в українській філателії та пам’ятній нумізматиці у своєму виступі говорив кандидат історичних наук, доцент, директор Наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Григорій Голиш. Своєю чергою докторка історичних наук, професорка, керівниця Центру досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України Руслана Маньковська присвятила свою доповідь інтеграції наукових методів у дослідження нерухомої спадщини під час війни.

Проблемні питання про стан розроблення історико-архітектурних опорних планів в Черкаській області порушив начальник відділу містобудівної діяльності та містобудівного кадастру Департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації Михайло Клименко. Докторка політичної економії, секретар Українського Вільного Університету, м. Мюнхен, ФРН Лілія Бондаренко акцентувала увагу на видавничій діяльності Українського вільного університету в Мюнхені як інструменту публічної дипломатії та кризового управління національною ідентичністю (1945–2025 рр.). Заслужена працівниця культури України, директорка комунального закладу «Охтирський міський краєзнавчий музей» Людмила Міщенко виступила з промовою «Терновий оберіг пам’яті», присвяченою 185-річчю від дня народження Олександра Твердохлєбова. Про створення інклюзивно-освітнього простору в експозиції музею Богдана Хмельницького у межах проєкту «Доступна історія» розповіла завідувачка відділу «Музей Богдана Хмельницького» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Ольга  Пискун. 

Після пленарного засідання учасники конференції працювали у чотирьох тематичних секціях: «Культурно-історична спадщина у цифрову добу: атрибуція, вивчення, правовий захист і збереження цінностей, інновації доступу і комунікацій, генерування об’єктів»; «Український державотворець Богдан Хмельницький і його епоха»;  «Заповідники, музеї та музейні колекції у сучасному культурно-історичному вимірі»; «Актуальні питання історії України. Краєзнавчі дослідження локальної історії». 

Упродовж роботи конференції діяла виставка художніх робіт «Квітковий код нації» черкаської мисткині та художниці Олени Кононенко та виставка літератури «Богдан Хмельницький – видатна постать в історії українського державотворення», до 430-ої річниці від дня народження видатного гетьмана, державотворця, політичного діяча, полководця, дипломата.

VІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження» до 430-річчя від дня народження видатного гетьмана, державотворця, політичного діяча, полководця, дипломата Богдана Хмельницького вчергове стала відкритою платформою для фахового діалогу та взаємного обміну ідеями. 

Захід об’єднав науковців, освітян і дослідників задля спільних напрацювань у сфері виявлення, вивчення, збереження, примноження та популяризації культурно-історичних цінностей України, відновлення історичної справедливості, зокрема щодо видатних постатей в державотворенні, яким був Богдан Хмельницький, зміцнення національної свідомості й ідентичності, а також протидії російським фейкам і пропаганді. 

Співорганізаторами конференції виступили: Міністерство освіти і науки України, Черкаський державний технологічний університет (кафедра історії та права), Державний архів Черкаської області, Національна спілка краєзнавців України, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Національний університет цивільного захисту України, Національний історико-культурний заповідник «Чигирин», Кам’янський державний історико-культурний заповідник, Черкаський обласний краєзнавчий музей, Центральноукраїнський обласний краєзнавчий музей, Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», Черкаський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України, Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Шевченка, Фонд Миколи Томенка «Рідна країна» та Громадська організація «Національна академія наук вищої освіти України».  

Ольга Квятковська,

керівник пресслужби Черкаського державного

технологічного університету