Для співробітників кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка вже стало традиційним наприкінці року організовувати виставки за результатами сезону літніх польових досліджень, щоб розповісти про нові знахідки. Ось і наприкінці 2010 року Археологічний музей та Центр підводної археології університету підготували невелику тимчасову експозицію у виставковому залі Музею історії університету і назвали її «Візерунки середньовіччя». Але тепер організатори виставки прагнуть привернути увагу університетської спільноти та інших відвідувачів до витончених ліній візерунків на середньовічній кераміці, яку вони вивчають останнім часом.
Керамічний посуд – найбільш масове археологічне джерело. Зародження керамічного виробництва як особливого типу спеціальної людської діяльності сягає рубежу 7-6 тис. до н. е. Кераміка різних розмірів, типів, форм і призначення задовольняла різноманітні людські потреби та служила впродовж життя і супроводжувала у потойбічний світ. Зберігаючи тепло і вміння рук давніх гончарів, їхні уявлення про доцільність, красу, практичність, сакральні знання тощо кераміка впродовж майже двох століть привертає прискіпливу увагу допитливих науковців. На основі детального опрацювання, застосовуючи різні методи дослідження, вчені за допомогою отриманої інформації, що її несе в собі кераміка, визначають ареали археологічних культур, рівень розвитку людського суспільства та виробничих сил, релігійні уявлення, традиції спілкування, напрямки торгових шляхів і багато-багато іншого. А ще – вміння людини сприймати прекрасне і милуватись навколишнім світом…
На стендах виставки представлено зразки орнаментованого столового посуду 11-13 ст. різних типів і форм, різних і за технікою оздоблення. Це глеки, келишки, миски, тарелі, піали, що призначалися для сервірування столу, розписані фарбою або орнаментовані у техніці «сграфіто» і вкриті прозорою поливою різного кольору. Виставка знайомить з орнаментальними мотивами, особливо популярними у жителів Середземноморського регіону. Тут можна побачити посуд, виготовлений у різних гончарних центрах Малої Азії та Італії. Річ у тім, що представлено предмети з вантажу кораблів, які співробітники Центру підводної археології університету ось уже кілька років поспіль досліджують на дні бухти біля с. Новий світ у Криму.
Очевидно, посуд був закуплений у крамницях багатолюдного константинопольського ринку, завантажений на кораблі і прямував на продаж. Та купцям не вдалося вигідно збути свій товар… Чорне море, що з давніх давен з’єднувало торговими маршрутами Європу і Азію, стало останнім притулком для великої партії тендітного краму, який так і не потрапив за призначенням. Драматичні події минулих століть призвели до загибелі кораблів, а товари, які перевозили купці, тепер стали об’єктом вивчення. Археологічний матеріал, здобутий науковцями університету під час щорічних підводних досліджень, свідчить про численні торгові та культурні зв’язки між різними містами басейну Чорного та Середземного морів.
Виставка для пересічного відвідувача є можливістю познайомитися із ще однією сторінкою давньої історії Причорномор’я, дізнатися про складні стосунки між державами на перетині торговельних маршрутів і боротьбу за стародавні ринки збуту, помилуватися на витонченість роботи давніх гончарів. , Для співробітників же університету і студентів це – завершення певного етапу у навчальній і науковій роботі. Адже сучасний університетський музей не лише зберігає стародавні реліквії або пропонує прослухати екскурсію. Він є практичним майданчиком, де можна вдосконалювати фахові навички, навчитися здобувати нову інформацію, досліджувати історію.
Одержані внаслідок розкопок археологічні матеріали надходять, згідно з чинним законодавством України, до фондів Археологічного музею і складають частину Музейного фонду України. Але археологічні артефакти не відразу стають музейними експонатами. Спершу вони проходять всебічну камеральну обробку і систематизацію. На всіх етапах наукового опрацювання археологічних колекцій -від розкопок до музеєфікації – до їхнього вивчення залучаються студенти. Робота в музеї дає їм можливість краще зрозуміти теоретичні викладки професорів, допомагає застосовувати набуті знання на практиці, спонукає глибше вивчати археологічний матеріал, сприяє знайомству з історією, побутом і культурою різних народів, що проживали на теренах України.
Музейна робота допомагає сприймати археологічні артефакти як історичні джерела, а відтак – усвідомлювати історію. Іншими словами, саме в музеї здобуті під час розкопок археологічні предмети, ще брудні і часто абсолютно мовчазні, поступово перетворюються на переконливі історичні свідчення і факти. Із уламків вони обертаються на художні витвори, що розкривають грані давньої культури. І, якщо студенти зуміють оволодіти закономірностями цього важливого і копіткого процесу, вони стануть справжніми фахівцями.
Університетський музей має особливі завдання і функції, а тематичні виставки як найбільш динамічна форма роботи будь-якого музею, є гарною базою для освітнього процесу. Навряд чи можна уявити сучасний музей без організації тимчасових виставок, які свідчать про постійну науково-пошукову роботу і про бажання доповнити й розширити зміст існуючої основної експозиції, показати широке коло фондових матеріалів. Археологічний музей університету не є винятком. Попри відсутність фінансування та штату наукових працівників у музеї, щороку археологи університету запрошують викладачів і студентів на нові виставкові експозиції. Кожна з них відображає певний етап розвитку археології і музейної справи в університеті, допомагає отримати новий досвід інтеграції музейних експонатів в систему гуманітарної освіти і сучасної культури. Тісна співпраця науковців і студентів під час підготовки виставок сприяє творчому пошуку, допомагає студентам побачити реальні результати власної праці, відчути причетність до збереження і охорони історико-культурної спадщини України.
Відкриття виставки стало можливим не лише завдяки копіткій праці викладачів, співробітників, студентів та аспірантів історичного факультету – підтримав Відділ культури і співробітництва Посольства Франції в Україні. Це, крім іншого, – презентація результатів міжнародної наукової співпраці України та Франції в галузі археології та музеєзнавства. Адже вивчення кераміки проводять спільно співробітники Київського національного університету імені Т. Шевченка та лабораторії керамології Ліонського університету-2 згідно з планами проекту французько-української програми науково-технічного співробітництва «Дніпро». Співробітники Центру підводної археології активно беруть участь у виконанні кількох спільних проектів ще з 2005 р.
На відкритті виставки, що відбулося 9 грудня 2010 р., декан історичного факультету Віктор Колесник привітав усіх охочих першими роздивитися унікальні знахідки. Він відзначив, що співпраця вчених у рамках українсько-французького науково-технічного проекту «Дніпро» приносить в галузі історичної науки відчутні результати. До присутніх також звернувся Надзвичайний та Повноважений посол Франції в Україні пан Жак Фор, котрий разом із представниками Відділу культури і співробітництва Посольства Франції в Україні завітав до університету. Пан посол підкреслив історичне значення Причорноморського регіону як місця взаємодії культур різних народів упродовж століть і теж висловив задоволення від співробітництва, наголосивши на необхідності його розширення. Проректор із науково-педагогічної роботи Петро Бех високо оцінив роботу українських та французьких підводних археологів і подякував Посольству Франції за підтримку в організації виставки.
Ми також висловлюємо щиру подяку всім, хто долучився до опрацювання археологічних матеріалів, підготовки та оформлення виставки. А бажаючих її відвідати запрошуємо в Музей історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська 60, червоний корпус, третій поверх, історичний факультет, кімната 334). Виставка «Візерунки середньовіччя» буде працювати протягом місяця щодня, крім вихідних, із 12 до 17 год. за попереднім записом телефонами (044) 239-32-92 або 239-34-26.
Любов Самойленко,
завідувач музею
