24 серпня, в День Незалежності України, в селищі Колочава Міжгірського району Закарпатської області, де встановлений єдиний в Україні пам’ятник вчительці, народним депутатом України V – VI скликань, членом правлінь ЗОО НСКУ та НСКУ Станіславом Михайловичем Аржевітіним і Закарпатською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України організовано і проведено патріотичну акцію, лейтмотивом якої стало гасло «Стоп війні». У 2014 році виповнюється кілька пам’ятних дат. Саме тому урочиста хода-реквієм слідами найжорстокіших і кровопролитних воєн минулого століття об?єднала 100 – річчя Першої світової війни, 75 – річчя початку Другої світової війни, 35 – річчя початку війни в Афганістані, 75 – річчя початку нелегального переходу закарпатців до СРСР і 100 – річчя початку національно-визвольного руху в Колочаві, на Міжгірщині.
Із стометровим, шириною на всю центральну вулицю селища, прапором України, незважаючи на постійний дощ, від обеліска на честь загиблим у роки Першої світової війни (1914-1918 рр.) в центрі селища учасники ходи-реквієм пройшли до пам’ятника Примирення, спорудженого на честь загиблих у роки Другої світової війни колочавців, які воювали по обидві сторони фронтів, і далі – до меморіалу на честь воїнів-інтернаціоналістів. Перші два пам?ятники реставровані, а меморіал на честь воїнів-інтернаціоналістів спроектований і споруджений з ініціативи та на кошти С. М. Аржевітіна.
До підготовки і проведення патріотичної акції були залучені вчителі і учні навчальнх закладів Колочавського куща – селища Колочави, присілків Колочава-Горб, Колочава-Брадолець, Мерешор і Сухар, а також ряду найближчих сіл.
Під бурхливі оплески учасників ходи-реквієм, серед яких було і багато гостей із східних областей України, у Колочаві було відкрито ще одну нову пам’ятну композицію на честь учасників нелегального переходу закарпатців до Радянського Союзу, які масово тікали туди, рятуючись від жорстокого угосько-фашистського режиму. Театралізовані сценки, продемонстровані учнями і вчителями, місцевими краєзнавцями, вдало і реалістично відтворили трагічні сторінки давно минулих, але незабутніх днів. З одного боку радянські солдати активно запрошують закарпатців до Радянського Союзу, а з іншого – угорські жандарми переслідують, ловлять і карають їх, відправляють на Східний фронт. Продовжують театралізовані сценки відтворення історичних подій далекого минулого перехід кордону до Радянського Союзу з надією на обіцяне щастя, роботу і перспективи. А в результаті нелегалів чекав ГУЛАГ, вдало відтворений педагогами-краєзнавцями.
Увесь процес історично-пізнавальної, краєзнавчої розповіді здійснював особисто Станіслав Михайлович Аржевітін.
У виступах перед учасниками патріотичної акції, зокрема, зазначалося, що кращої долі, нелегально перейшовши кордон СРСР, шукали, згідно з даними архівних документів, 85 жителів Колочави (це тільки з одного закарпатського населеного пункту), з яких повернулися живими додому тільки 26. На превеликий жаль, доля втікачів до СРСР із Закарпаття і до нинішнього часу належно не досліджена. Тому повідомляються різні загальні дані втікачів – від 5,5 до 7,5 тисяч. А в архівному документі, що був направлений М. Климпотюком – одним з місцевих партійних керівників Й. Сталіну називається навіть цифра 25 тисяч. Проблема чекає на своє повне вивчення.
Багатьом втікачам до Радянського Союзу останнім притулком стала вічна мерзлота далекого і чужого Сибіру, а ті хто вижив стали основою Першого Чехословацького армійського корпусу генерала Людвіка Свободи були зразком служіння боротьбі з фашизмом у жорстоких і кровопролитних боях за Київ та інші українські міста і села, в боях за Дуклю (Словаччина). Закарпатці-добровольці корпусу Л. Свободи були учасниками визволення від фашистів Польщі, Чехословаччини та її столиці Праги.
Символічні сліди закарпатців-нелегалів при переході кордону до СРСР були удостоєні залишити на свіжій бетонній доріжці С. М. Аржевітін, С. Д. Федака, професор Ужгородського національного університету і голова обласної організації краєзнавців.
Учасники патріотичної акції поклали вінки і квіти до пам’ятників 750 колочавців, які загинули у боях під час Першої і Другої світових воєн та при виконанні інтернаціонального обов’язку.
Виступаючі, усі учасники акції одноголосно висловилися за припинення війни Росії проти українського народу, за відновлення миру і спокою у нашій незалежній державі, щасливе майбутнє наших дітей.
Акція «Стоп війні» пройшла організовано, змістовно, на хвилях патріотичного піднесення. Важливо, що головними її учасниками були школярі, діти та вчителі, від свідомого ставлення яких у значній мірі залежить як їхнє майбутнє, так і майбутнє української держави у цілому.
