Перше зібрання у Красноармійську мало статус тільки міськрайонного, на якому все ж плідно обговорено питання діяльності цього регіону Донеччини.
Уже традиційно члени Донецької обласної краєзнавчої організації збираються на початку року, щоб підбити підсумки роботи за рік минулий й обговорити завдання на перспективу. Як правило, таке масове представництво дослідників рідного краю з багатьох міст та селищ Донеччини проходило в обласному центрі, у затишній та гостинній залі наукової бібліотеки ім. Н.К.Крупської. У зв’язку з тим, що зараз Донецьк знаходиться під тимчасовим контролем так званої ДНР, зібратися там немає можливості.
На 11 лютого ц.р. було заплановано провести обласну краєзнавчу конференцію у місті Красноармійську, де гостей зі щирістю погодилися прийняти працівники міського історичного музею. Але напередодні, 10 лютого, нагло й без попередження сепаратистами та російськими найманцями було обстріляно ряд населених пунктів, особливо дісталося того дня мешканцям міста Краматорська та села Гродівки Красноармійського району. Прислухавшись до порад облдержадміністрації про небезпеку пересування, головою обласної краєзнавчої організації було прийнято рішення краєзнавцям не обов’язковим виїзд до Красноармійська. І все ж зібрання відбулося: з’їхалися з навколишніх сіл Красноармійського району – Людмила Овсяник з с. Миколаївка, Діана Бєлоконь з с. Петрівка, Наталія Семенюк з с. Сергіївка, Людмила Жовнір з Родинського, Сергій Луковенко з Димитрового, Віктор та Андрій Батицькі з Добропілля, чимало з Красноармійська на чолі з головою міської організації Євгеном Гайворонським: учителі, бібліотекарі, представники засобів масової інформації, працівники історичного музею з директором Юлією Костюченко… Не змогли відійти від шоку делегати з села Гродівки – їх можна зрозуміти, то їх звідти й не було. Зі Слов’янська з відповідними труднощами через блокпости, що за Краматорськом та Костянтинівкою, до Красноармійська приїхав голова Донецької облорганізації краєзнавців Валерій Романько – у такий день він не міг залишити своїх побратимів наодинці.
У Красноармійську на фоні тих подій, що відбулися у 2014 році, коли з 12 квітня по 5 липня був окупований Слов’янськ, а потім чорна чума сепаратизму покотилася до Донецька й охопила значну територію Донеччини, Валерій Романько довів, що краєзнавці все ж встигли чимало зробити добрих справ. Використовуючи слайди, керівник донецьких краєзнавців нагадав, що, не зважаючи на нелегкий час, краєзнавці провели чимало Шевченківських заходів, гідно відмітивши ювілей Кобзаря; видано ряд краєзнавчих видань, проведені презентації, декілька осіб взяли участь у обласних та всеукраїнських конференціях, друкувалися чисельні статті у місцевих газетах…
Особисто Валерію Романьку пощастило побувати на Міжнародному Шевченківському святі «В сімї вольній, новій…», яке відбулося у травні 2014 р. на Черкащині. А пізніше – 24-25 жовтня 2014 р. він взяв участь у Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Краєзнавча Шевченкіана України» (м. Канів), 29 листопада – як делегат від Донеччини взяв участь у роботі 7 з’їзду письменників України (Жовтневий палац, м. Київ). Своїм спілчанам очільник краєзнавців презентував перший номер Інформаційного бюлетеня «Краєзнавець Донеччини», який він уклав та видав у Словянську, та в електронному варіанті довідник «Краєзнавці Донеччини» – 2015. Більш детальнішу інформацію делегати могли почерпнути саме з Інформаційного бюлетеня та декількох номерів газет «Донеччина» (їх передав з Києва спеціально для делегатів конференції Ігор Зоц з Києва), де надрукований детальний звіт Валерія Романька про діяльність ДонОО НСКУ у зв’язку з 25-річчям від дня її заснування. Акцентувалася увага й на тому, що рік 2015 для краєзнавців має три ювілейні дати: 25 років ДонОО, 90 років НСКУ, 100 років від дня народження патріарха українського краєзнавства П.Т.Тронька.
В обговоренні стан краєзнавчих справ на Красноармійщині виступили Юлія Костюченко, Людмила Жовнір, Петро Гайворонський, Людмила Овсяник, Наталія Семенюк, Микола Білоконь, Віктор Батицький. Збори рекомендували вчителя Сергіївської ЗОШ Наталію Семенюк до лав НСКУ. Були фото на згадку.
* * *
І все ж, вважати зібрання у Красноармійську обласним заходом не було підстав – добре й детально обговорено діяльність краєзнавців тільки Красноармійська та Красноармійського району, так як делегатів з інших міст і селищ Донеччини того дня на конференції не було.
Зв’язавшись з головами первинних організацій в електронному та телефонному режимах, голова ДонОО В.Романько уточнив день і місце проведення обласної конференції – були надії, що друга спроба буде вдалою. Тим паче, що краєзнавці Дружківки внесли пропозицію, дотримуючись вимог Статуту НСКУ, цю конференцію провести як звітно-виборчу.
14 березня 2015 року делегати з первинних краєзнавчих організацій все ж зібралися у місті Костянтинівці. У зв’язку з тим, що частина території Донеччини тимчасово знаходиться під владою так званої ДНР, на конференцію до Костянтинівки не змогли направити своїх делегатів краєзнавчі організації з міст Донецька, Єнакієвого, Сніжного. Крім того, з прифронтової зони, у якій опинився Маріуполь, у зв’язку з воєнною небезпекою, відповідною віддаленістю, нелегким матеріальним станом мешканців теж не було представників з цього приазовського міста.
Таким чином, з 10 первинних осередків було представництво з 6-ти: Артемівська, Дружківки, Костянтинівки, Краматорська, Красноармійська, Слов’янська. Головою зборів обрано Валерія Романька, секретарем – Валентину Рогову.
Делегати обговорили стан справ в ДонОО НСКУ, заслухали звіт голови правління ДонОО НСКУ В.І.Романька, обговорили його доповідь. Участь в обговоренні взяли Володимир Качур (Дружківка), Сергій Луковенко (Димитров), Володимир Березін (Костянтинівка), Микола Сєров (Костянтинівка), Євген Фіалко (Дружківка), Ігор Корнацький (Артемівськ), Олег Максименко (Краматорськ).
Одноголосно на новий термін головою правління переобрано В.І.Романька, доцента Донбаського державного педуніверситету, кандидата педагогічних наук. Обрано нове правління у складі 9 осіб: Гайворонський П.Є. (Красноармійськ), Коцаренко В.Ф. (Краматорськ), Корнацький І.А. (Артемівськ), Лисак Т.К. (Слов’янськ), Качур В.В. (Дружківка), Березін В.Б. (Костянтинівка), Романько В.І. (Слов’янськ), Божко Р.П. (Маріуполь).
Правління обрало президію у складі 3-х осіб: Романько В.І. – голова ДонОО НСКУ, Корнацький І.А. – заступник, Лисак Т.К. – відп. секретар.
Членами ревізійної комісії обрано: Шаповалов Є.О. (Дружківка), Сєров М.П. (Костянтинівка), Луковенко С.П. (Димитрове).
Конференція внесла пропозицію створити первинну краєзнавчу організацію в місті Димитровому, відповідальність покласти на Луковенка С.П.
У складі ДонОО НСКУ затверджено такі діючі міські краєзнавчі організації, де є більше 3-х членів НСКУ: Артемівська, Донецька, Дружківська, Краматорська, Красноармійська, Костянтинівська, Єнакіївська, Маріупольська, Слов’янська, Сніжнянська. Акцентовано увагу на тому, що рік 2015 проходить під знаком відзначення трьох ювілейних краєзнавчих дат: 25 років ДонОО НСКУ, 90 років НСКУ, 100 років від дня народження патріарха українського краєзнавства П.Т.Тронька. Особливу увагу слід звернути на об’єктивне й правдиве, толерантне й зважене висвітлення ювілейної дати в історії України – 70 років Перемоги у війні з німецько-фашистськими загарбниками (9 травня 2015 р.). У своїй діяльності членам НСКУ слід суворо дотримуватись Статуту НСКУ та Кодексу професійної етики краєзнавця.
Детальний звіт про зібрання у Костянтинівці в електронному варіанті подав учасник конференції, член НСКУ Євген Шаповалов (нижче див. невеликий коментар до його матеріалу).
У первинні організації будуть відправлені конкретні рішення, прийняті 14.03.2015 р. на обласній конференції у Костянтинівці.
Голова ДонОО НСКУ В.І.Романько.
Деякі роздуми відносно статті Євгена Шаповалова «Донецька організація НСКУ: «На честном слове и на одном крыле…». Але жива!!!» (в електронному режимі).
14 березня 2015 р. в електронному варіанті з’явилася стаття Євгена Шаповалова, члена НСКУ, делегата Донецької обласної краєзнавчої конференції (14.03.2015 р., м. Костянтинівка). Вважаю, що в цілому автор правдиво й об’єктивно, своєчасно й детально подає звіт про важливу подію в житті краєзнавців Донеччини.
Разом з тим, повинен висловити сумніви відносно абзацу «Мало того, деякі члени спілки, навіть керівники міських осередків виявилися зрадниками…», а завершується абзац такими звинуваченнями: «Саме такі люди у часи війни ставали зрадниками і поліцаями!».
Євген Шаповалов назвав там чотири прізвища членів НСКУ: О.Гросова (Донецьк), Н.Макарову (Дружківка), А.Новосельського (Костянтинівка), В.Коцаренка (Краматорськ). Дійсно, деякі учасники конференції в кулуарах, а потім у ході роботи самої конференції висловлювали сумніви відносно твердих національно-свідомих позицій названих вище членів НСКУ у цей непростий час протистояння в українському суспільстві, у період боротьби українського народу проти сепаратизму та російської агресії. І все ж детально ці персоналії не розглядалися і їхні справи не обговорювалися. Для цього, якщо це буде необхідність, треба було створити спеціальну комісію, яка б віднайшла факти зради українській ідеї, факти сепаратизму, порушення основних вимог статуту НСКУ тощо, що б дало офіційні підстави для звинувачення того чи іншого члена НСКУ. На обласній конференції у Костянтинівці щодо названих осіб ніяких рішень не було прийнято.
Вважаю, що ті репліки, які були на обласному зібранні відносно О.Гросова, Н.Макарової, А.Новосельського, В.Коцаренка нікому, в тому числі й авторові статті, не дають підстав для офіційного звинувачення тієї чи іншої особи, та ще й імені делегатів обласної конференції. На даний час офіційне навішення ярликів у зраді не має підстав.
Як керівник обласної краєзнавчої організації пропоную Євгену Шаповалову зняти вказаний абзац із тексту згаданої статті, так як це не є рішенням обласних зборів. А стаття все ж є офіційним звітом про роботу обласного форуму краєзнавців і підписана членом НСКУ. У крайньому випадку свої суб’єктивні думки автор міг би висловити, не посилаючись на обласне зібрання – це його право. Повторюсь, що для такого серйозного звинувачення, яке прозвучало у цитованому абзаці, потрібні серйозні факти й рішення спеціальної комісії.
Сподіваюся, що Євген Шаповалов зрозуміє особливість даної ситуації і знайде вихід для її вирішення на користь авторитету всієї організації й окремих її членів.
Валерій Романько, голова ДонОО НСКУ. 18.03.2015 р.