Лауреати Премії імені Дмитра Яворницького 2015 року

0110 листопада 2015 р. Національна спілка краєзнавців України урочисто, за участю членів Президії правління НСКУ, відомих істориків, діячів культури та науки, працівників музеїв і бібліотек Києва, відзначила Премією імені Дмитра Яворницького активістів краєзнавчого руху. Вручав Премію голова Національної спілки краєзнавців України, заступник директора Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України Олександр Реєнт. Грошову винагороду Премії, як і минулого року, за рішенням Президії правління НСКУ, було перераховано на потреби Збройних Сил України.

У 160-річний ювілей від дня народження академіка Дмитра Яворницького за вагомий внесок у збереження історико-культурної спадщини в Україні високу нагороду громадськості отримали:

Дмитренко Микола Костянтинович – фольклорист, етнограф, краєзнавець, літературознавець, письменник, журналіст, педагог, доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України.

Член Національної спілки письменників України, Національної спілки краєзнавців України. Член редакційних колегій серії «Український історичний роман» видавництва «Український центр духовної культури», журналів «Матеріали до української етнології», «Фольклористичні зошити», «Міф і фольклор», «Київська старовина».

Член Комітету з присудження державної премії при Президентові України «Українська книжка року», лауреат премії ім. І.Патмара в галузі фольклористики (Чуваська Автономна Республіка). Автор понад 350 наукових праць.

Учасник багатьох міжнародних з’їздів славістів, конференцій, симпозіумів, фольклорних і кінофестивалів в Україні, Франції, Голландії, Польщі, Росії, Грузії, Білорусі, Киргизстані, книжкових виставок. Записав понад дві тисячі народних пісень, сотні легенд, переказів, загадок, прикмет, повір’їв, прислів’їв і приказок.

Організатор, науковий керівник науково-дослідних робіт «Український фольклор: від архаїки до модерну», «Український фольклор: динаміка функціонування, методологія дослідження», проектів «Історія української фольклористики: В 3-х т.», «Українська фольклористична енциклопедія: У 2-х т.», «Українські народні думи: В п’яти томах». Досліджує проблеми наукової методології, теорії фольклору, історії фольклористики, фольклорно-літературні зв’язки.

За його редакцією опубліковано понад 30 монографій, навчальних посібників, фольклорних збірників. Значним внеском в українське краєзнавство став фольклорно-етнографічний часопис «Народознавство» (1914–2014), засновником, головним редактором і видавцем якого є М.К.Дмитренко. Упродовж тривалого часу в часопису опубліковано десятки матеріалів у спеціальних рубриках «Ріднокрай», «Народознавці України», «Студії», «Символи» та ін.

Киркевич Віктор Геннадійович – краєзнавець, дослідник історії Києва, колекціонер, літератор, автор понад 500 статей та 27 книг з історії Києва і України, а також путівників, туристичних карт. Заслужений працівник культури України.

Підготував 15 авторських передач на телебаченні. За сценаріями Віктора Киркевича знято десять науково-популярних фільмів, серед яких: «Реріх і Україна», «Зайди на гори київські», «Княжий пам’ятник» (Студія науково-популярних фільмів); «Владислав Городецький», «Таємниця Міжгір’я» («Укртелефільм») та ін.

Величезна колекція Віктора Киркевича містить: поштівки та листівки, книги, журнали та газети, гравюри та твори живопису, твори декоративно-ужиткового мистецтва та предмети побуту тощо. Більшість експонатів колекції існує в обмеженій кількості примірників. Протягом кількох останніх років В.Киркевич намагається передати свою колекцію державі для створення у місті Києві Музею історії державотворення та незалежності України. Брав участь у понад 20 виставках у різних містах України та за кордоном, має чимало персональних виставок.

Багато років по усьому світу збирає усе, що має відношення до шведсько-українських дипломатичних відношень, постатей його улюблених героїв І.Мазепи та Карла ХІІ та їх оточення. Це зібрання демонструвалася на виставках у Льончопінгу (Швеція), Нью-Йорку (США), Києві.

_DSC0046

Кот Сергій Іванович – член Правління НСКУ, керівник Центру історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України.

Дослідник теоретичних і практичних проблем збереження історико-культурної спадщини, історії становлення пам’яткоохоронної справи в Україні, питань повернення та реституції культурних цінностей.

Член редколегій журналів «Пам’ятки України», «Розбудова держави». Учасник міжнародних переговорів з питань повернення в Україну культурних цінностей. Автор базового Закону України «Про ввезення, вивезення та повернення культурних цінностей» (1999), член робочої групи з підготовки Закону України «Про охорону культурної спадщини» (2000).

Нестуля Олексій Олексійович – голова правління Полтавської обласної організації НСКУ, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі, доктор історичних наук, професор, Лауреат Державної премії у галузі науки і техніки України, заслужений працівник освіти України. Член Президії Науково-методичної комісії з торгівлі Міністерства освіти і науки України, голова ради директорів та директорів ВНЗ споживчої кооперації України, голова Полтавського навчального комплексу «Освіта», очолює наукову школу університету з дослідження пам’яток та культурних цінностей України. Має близько 200 опублікованих наукових праць, з них 9 монографій. Як науковий керівник підготував 10 кандидатів наук, двох докторів наук, є головним редактором вісника Полтавського університету економіки і торгівлі, членом редакційних колегій наукових журналів «Археологічний літопис Лівобережної України», «Історична пам’ять».

Шакін Микола Іванович – лауреат Премії імені академіка Петра Тронька НСКУ, громадський діяч, письменник, краєзнавець, журналіст, художник, кандидат технічних наук.

Його роботи отримали визнання як на Харківщині, так і за її межами. Він автор, ініціатор та організатор понад 20-ти пам’ятних меморіальних дощок відомих і видатних людей Слобожанщини та України, зокрема Героя України, академіка Петра Тронька.

Шакін М.І. зробив вагомий внесок в уславлення пам’яті українських письменників і краєзнавців. Ним у 2013 р. започаткована Всеукраїнська літературно-мистецька та краєзнавча премія ім. Петра Василенка, того ж року відновлена у новому форматі Всеукраїнська літературна премія ім. М.Чабанівського. Його коштом розроблено та виготовлено нагородну атрибутику цих премій (нагрудний знак – медаль, посвідчення та диплом).

В низці населених пунктів на Харківщині установлені знаки, що позначають назви та дати заснування цих населених пунктів. Шакін М.І. піклується та капітально ремонтує, відновлює пам’ятники видатним вченим та науковцям.

За видання 4-томного «Тернопільського енциклопедичного словника» (2004–2009 рр.) та 3-томного енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл» (2014 р.):

Мельничук Богдан Іванович – головний науковий редактор енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл», почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта», письменник, редактор, журналіст, краєзнавець, лауреат ряду всеукраїнських літературно-мистецьких премій, член Національних спілок журналістів, письменників, краєзнавців України, Наукового товариства ім. Т.Шевченка.

Видав 43 своїх книги драматургії, прози й поезії. Автор і співавтор 40 краєзнавчих книжок. У академічних обласних і народних театрах поставлено 36 п’єс та інсценізацій Б.Мельничука, ряд вистав отримали високі відзнаки.

Автор сотень статей, нарисів, рецензій та інших публікацій у ЗМІ. Укладач і редактор більше 600 книжок. Пісенні твори на слова Б.Мельничука відзначені на різноманітних фестивалях і конкурсах.

Уніят Віктор Богданович – керівник редакційно видавничої групи енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл», заступник голови правління Тернопільської обласної організації НСКУ, голова Тернопільської обласної організації «Асоціація краєзнавців-енциклопедистів Тернопільщини», первинного осередку Тернопільської обласної організації НСЖУ, член правління обласних організацій «Асоціації релігієзнавців», Геральдичної спілки Тернопільської області, член «Меморіалу» та НТШ.

Автор та співавтор 15 книг на історико-краєзнавчу тематику, упорядник ряду книг. Близько 4-х тисяч статей у 4-х томному «Тернопільському Енциклопедичному Словнику» і енциклопедичному виданню «Тернопільщина. Історія міст і сіл».

Володимир Дмитрук, відповідальний секретар НСКУ

Із Бердичевом – від давнини до сьогодення – ознайомилися учасники всеукраїнської краєзнавчої конференції

Протягом двох днів Бердичів слугував місцем збору вітчизняних краєзнавців: у рамках всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції вони знайомилися з усім, що стосується Бердичівського краю – від сивої давнини і до сьогодення. Рік 2015-й був обраний для проведення цього форуму невипадково: саме 585 років тому, за свідченням фахівців, вперше письмово згадали місцевість, на якій виник Бердичів. Окрім того, 470 років тому місто вперше згадали в історичних документах. Ну і ще дві знаменних «ювілейних» причини: 170-та річниця від надання Бердичеву статусу міста та 70 років перемозі над нацизмом у 2-й Світовій війні.

Окрім міського голови Василя Мазура, свої привітання учасникам конференції передав голова правління Національної спілки краєзнавців Олександр Реєнт. У своєму листі він зазначив: форум у Бердичеві співзвучний з багатьма краєзнавчими ювілеями.

Високими поняттями «Батьківщини» й «національної гідності» людина може оволодіти лише тоді, коли знає природу та історію краю, де народилася, зростала, де пройшло її дитинство. Переконаний у цьому, головний краєзнавець Житомирщини, директор Музею історії Бердичева Павло Скавронський нагадав: межуючи з Волинню та Поділлям, Бердичівський край є окремою яскравою сторінкою історії та культури України. І цю сторінку весь час доповнюють як науковці, так і аматори-краєзнавці.

У різні роки, зокрема, у 1999-му, 2001-му, 2005-му та 2007-му, за матеріалами краєзнавчих конференцій, місцеві дослідники історії Бердичівського краю видавали збірки наукових праць. Вони були і є активними учасниками не лише масштабних зібрань у себе вдома: на рахунку краєзнавців міста десятки поїздок на всеукраїнські та міжнародні форуми. А їхні праці, зі слів Павла Скавронського, зберігаються у найпрестижніших книгозбірнях країни.

За перший день своєї роботи учасники конференції встигли дізнатися чимало цікавого з історії Бердичева: зокрема, про життя міста у роки 1-ї Світової, про діяльність братства Босих кармелітів. Окремі доповіді були присвячені знищенню нацистами бердичівських євреїв, роботі митниці і діяльності контрабандистів. День другий присвятили роботі у секціях – археології та історії рідного краю, постатей землі Житомирської, секції загальних питань краєзнавства, географії, туризму та музейної справи.

Автор: Олександр Єжель

Камера: Юрій Гавриш

Про відзначення 97 – ї річниці утворення Чехословацької Республіки

xxКлуб Т. Г. Масарика в Ужгороді (голова – І. Латко) спільно із Закарпатською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України (голова – М. Делеган) відзначили 97-річчя утворення Першої Чехословацької Республіки мітингом-реквієм у скверику ім. першого президента ЧСР Томаша Гарика Масарика. В мітингу взяли участь історики, краєзнавці, члени Клубу Т. Г. Масарика та словацького культурного товариства, гості, зокрема, педагоги із Чехії. Учасники акції поклали вінок та квіти до пам?ятника першому президенту ЧР. Як відомо, чехи із краю Височина постійно надають підтримку у зміцненні матеріально-технічної бази освіти області, зокрема, ужгородської ЗОШ № 3.

Нагадаємо, що Закарпаття під назвою Підкарпатська Русь входило до складу Першої Чехословацької Республіки у 1919 – 1938 роках.

Виступаючі, зокрема і голова ЗОО НСКУ, відзначили суттєвий розквіт Підкарпатської Русі в період її перебування у складі Чехословацької Республіки. Особливого розвитку набуло в умовах демократичної країни шкільництво, наука, культура і т. ін.

ІІІ звітно-виборна конференція Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України

DSC0389427 жовтня 2015 року відбулася ІІІ звітно-виборна конференція обласної організації Національної спілки краєзнавців України в приміщені Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.

Почесним гостем ІІІ звітно-виборної конференції став голова Національної спілки краєзнавців України Олександр Петрович Реєнт, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної Академії Наук України. У своєму виступі Олександр Петрович відзначив колосальну роботу краєзнавців Прикарпаття, їх високий професіоналізм. Голова Національної спілки краєзнавців України найактивнішим краєзнавцям області вручив дипломи «Почесний краєзнавець України» та відзначив Подяками і Грамотами НСКУ, а Богдан Михайлович Гаврилів був нагороджений премією академіка П.Тронька.

Також були присутні очільники творчих спілок області, представники влади.

Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України у 2015 році святкує 90-річчя НСКУ та 100-річчя від дня народження П. Т. Тронька, академіка НАН України, Героя України, першого голови НСКУ. Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України об’єднує навколо себе науковців, вчителів, культурно-освітніх працівників, всіх тих, хто не тільки любить свій край, але й активно займається його вивченням. Ми пишаємося своїми колегами – провідними вченими і краєзнавцями-аматорами, імена яких широко відомі не тільки на Прикарпатті, але й далеко за його межами. На сьогодні до складу організації входить 118 осіб, з них: 4 академіки, 15 професорів, докторів наук, 24 доцентів, кандидатів наук, 33 науковців і викладачів, 20 заслужених працівників різних галузей, 10 лауреатів премій Національної спілки краєзнавців України, 25 лауреатів обласної премії в галузі краєзнавства ім. В. Полєка, 20 лауреатів премій з різних галузей знань, 14 Почесних краєзнавців України.

З часу ІІ звітно-виборної конференції відбулися важливі суспільно-політичні зміни в Україні, активними учасниками яких стали наші краєзнавці. Івано-Франківська ОО НСКУ взяла участь у всеукраїнських акціях «Бібліотека українського воїна» та «Купи книгу – допоможи бійцям АТО». Зібрані кошти були направлені на допомогу нашим землякам – бійцям 122 окремого десантного штурмового батальйону Збройних Сил України.

Працюючи над збагаченням загальнонаціональної історичної пам’яті, прищепленням любові до рідного краю, національно-патріотичним вихованням, краєзнавці області видали понад 150 книг, провели ряд семінарів, наукових конференцій, виставок, презентацій видань. 31 грудня 2014 р. відкрито і освячено пам’ятник діячам «Руської трійці». В рамках відзначення 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка видано ілюстрований довідник «Пам’ятники Кобзареві на Прикарпатті», відкрито Музей народної шани Тараса Шевченка, зареєстровано рекорд України у категорії «Мистецтво» під назвою «Найбільша кількість пам’ятників Т. Г. Шевченку в одній області».

Делегати конференції одноголосно знову обрали головою Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Михайла Косила, директора Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, Відмінника освіти України, Почесного працівника туризму України, Заслуженого працівника освіти України.DSC03891 DSC03953

“Де шумів сосновий бір”

6 DSC0119120 жовтня 2015 року в актовій залі Борівської школи І–ІІІ ступенів Фастівського району Київської області відбулася презентація книги “Де шумів сосновий бір”, упорядником якої є Зоя Вікторівна Чередниченко, вчитель української мови та літератури, учитель вищої категорії, вчитель-методист, “Відмінник освіти України”, член Київської обласної організації Фастівського міськрайонного осередку Національної спілки краєзнавців України.

Привітати Зою Вікторівну з довгоочікуваним виданням прийшли голова селищної ради Анатолій Франчук, спонсор видання Віктор М’ялик, адміністратор сайту “Борова орг”, член НСКУ Андрій Гладченко, краєзнавці Фастівщини, представники Фастівського державного музею, Фастівського районного еколого-етнографічного центру, колеги, учні та небайдужі до історії борівчани.

Премії імені Михайла Сікорського вручено втретє

пхм13 жовтня в актовій залі Переяслав-Хмельницького педагогічного університету ім. Григорія Сковороди відбувся четвертий Всеукраїнський історико-культурологічний форум «Сікорські читання». Стало вже доброю традицією проводити цей захід в день народження великого музейника, Героя України Михайла Сікорського. Співзасновниками форуму є Національна спілка краєзнавців України, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, а також громадська культурно-просвітницька організація «Переяславський Скарб».
Цьогорічний культурологічний форум зібрав яскраву плеяду учасників. У складі делегації Національної спілки краєзнавців України (НСКУ) його відвідали голова спілки Олександр Реєнт, його заступник Руслана Маньковська, відповідальний секретар Володимир Дмитрук, член президії і голова Київської обласної організації НСКУ Григорій Савченко. Гостями зібрання були заступник голови КОДА Дмитро Христюк, член Національної спілки журналістів України Людмила Мех, краєзнавець-меценат Михайло Гич. На форум завітало чимало колишніх та діючих працівників Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» – друзів та колег Михайла Сікорського.
З вітальними словами до учасників форуму звернулися ректор вишу, академік Національної академії наук України Віктор Коцур, заступник голови КОДА Дмитро Христюк, генеральний директор НІЕЗ “Переяслав” Олексій Лукашевич, минулорічні лауреати премії Михайла Сікорського: Борис Войцехівський та Микола Махінчук, міський голова Тарас Костін.
Основною подією урочистої частини форуму стало третє за ліком вручення премій імені Михайла Сікорського Національної спілки краєзнавців України – за вагомий внесок у дослідження і збереження культурної спадщини України та розвиток музейної справи. Цього року її отримали вчитель історії Сакунівської школи Недригайлівського району на Сумщині Петро Коцур (посмертно), соратниця Михайла Сікорського, головний хранитель фондів заповідника у 1976-1984 роках Олена Юзвікова, директор Фастівського державного краєзнавчого музею Тетяна Неліна, дослідник археологічних пам’яток Переяславщини, кандидат історичних наук Олександр Колибенко, член президії Волинської обласної організації НСКУ, директор районного комунального краєзнавчого музею Олександр Остапюк і заслужений юрист України, краєзнавець, меценат Михайло Гич. Премії вручав голова НСКУ Олександр Реєнт. По завершенні урочистої частини відбулося розширене засідання президії правління НСКУ, на якому розглядалися питання про діяльність спілки в 2015 році, вручення членських квитків новим її членам. Під час засідання відбулася презентація краєзнавчих видань навчально-наукового центру усної історії Переяслав-Хмельницького університету. Заслухали на ньому і дві доповіді. Одна присвячена Михайлу Сікорському – «Інтелектуальний портрет краєзнавця», інша – «Село Єрківці на Переяславщині в краєзнавчих дослідженнях та джерелах».
Форум продовжить свою роботу у п’ятницю, 16 жовтня, засіданням круглого столу. Тема його – «Краєзнавство Переяславщини: дослідження, проблеми, постаті».

За ініціативою Національної спілки краєзнавців України в Києві з’явилася вулиця Академіка Петра Тронька

Київрада на засіданні в четвер, 8 жовтня, перейменувала 19 вулиць та провулків і дала назви трьом новим вулицям.

Так, вулицю з проектною назвою Житлова (Печерський район) назвали іменем Кахи Бендукідзе, безіменний проїзд від вул. Академіка Заболотного до Національного музею народної архітектури та побуту України назвали вул. Академіка Петра Тронька (Голосіївський район), вулицю з проектною назвою 19 км Житомирського шосе (від Житомирського шосе до кінця забудови) найменували вулицею Оборони Києва (Святошинський район), повідомляється на сайті Київради.

Вулиці Калінінградській у Солом’янському районі повернено історичну назву. Тепер це вулиця Гладківська.

Серед решти вулиць, які перейменували, варто виділити нову назву вул. Марини Раскової в Дніпровському районі. Тепер це вулиця Євгена Сверстюка.

На Хортиці відкрили меморіальну дошку «хрещеному батьку» Музею історії запорозького козацтва

DSC03390До меморіальних дошок “хрещених батьків” Музею історії запорозького козацтва Миколі Киценку і Степану Кириченку на будівлі музею додалася дошка третьому засновнику – Петру Троньку, яку урочисто відкрили 8 жовтня. Нагадаємо, що є там і дошка відомому досліднику запорозького козацтва Дмитру Яворницькому.
– Петру Тронько цього року виповнилося б сто років, до слова, до сторіччя він не дожив лише чотири роки, – розповідає “Індустріалці” завідувач філією “Кам’янська Січ” Національного заповідника “Хортиця”, екс-заступник генерального директора заповідника (з 2005 по 2010 рік), відповідальний секретар Запорізької обласної організації Національної Спілки краєзнавців України Сергій Сурченко. – Обласна організація Спілки краєзнавців і заповідник “Хортиця” вийшли з ініціативою увічнити пам’ять Петра Тимофійовича.
Видатна людина! Герой України, академік, він воював і був у пошані і в радянські часи, і при цій владі. Я двічі бачив його в Києві, але особисто спілкуватися з ним не довелося.

Микола Киценко обіймав посаду заступника голови Запорізького облвиконкому, а Степан Кириченко очолював там управління культури. Вони були “штовхачами” цієї справи – увічнення пам’яті запорозьких козаків. Коли Петро Тимофійович – а він був заступником голови Ради Міністрів УРСР – приїхав сюди, вони висловили йому цю ідею. І Тронько, відповідно, в Києві проштовхував її через Петра Шелеста та інших секретарів ЦК Компартії України. Завдяки цим людям у нас і відкрився цей музей, та й заснований заповідник “Хортиця”.

Рішення про створення заповідника було прийнято 50 років тому. Там передбачалося створення Музею історії запорозького козацтва та етнографічного комплексу. Але в 1973 році почалася боротьба з українським буржуазним націоналізмом і цю ідею поховали. А музей все-таки почали будувати. Будували більше 10 років і відкрили в 1983 році. Його назвали Музеєм історії міста Запоріжжя і він був філією обласного краєзнавчого музею. А свою нинішню назву отримав в 1991 році.

Вітальну адресу від голови НСКУ Олександра Реєнта зачитав член Правління Спілки Євген Букет. На відкриття приїхав і автор меморіальної дошки, скульптор, громадський діяч і меценат Микола Шакін з Харкова.

– Петро Тронько – наш земляк, він родом з Харківської області, – каже “Індустріалці” Микола Іванович. – Над бронзовою меморіальною дошкою працювали я і харківські скульптори Олександр Демченко та Василь Семенюк.
Студентом я ходив на його лекції з краєзнавства. Петро Тимофійович був спокійною людиною, виважено приймав рішення. І було видно, що жив не для себе, а відданий народу, постійно в роботі. Із заслуг Петра Тронька варто також відзначити, що він – головний редактор 26-томника “Історія міст і сіл Української РСР”.P1310345

За матеріалами http://iz.com.ua

«Рідний край над Здвижень-рікою. Дві Великі Перемоги»

ridnii_krai_33Під такою назвою побачила світ книжка брусилівського краєзнавця Володимира Святненка, в якій представлено найбільш значущі події в історії Брусилівського району Житомирської області упродовж 1941—1991 років. Це видання є заключним у краєзнавчій трилогії «Рідний край над Здвижень-рікою» — ґрунтовного дослідження історії рідного краю, що не має аналогів у сучасній українській краєзнавчо-історичній літературі.

Книжка «…Дві Великі Перемоги» складається з трьох частин. Перша охоплює період німецько-радянської війни. У ній представлені як документальні факти, так і свідчення очевидців про бойові дії на території Брусилівщини, про життя людей під час окупації сіл фашистськими загарбниками, про долю остарбайтерів, а також про героїзм земляків на фронтах Другої світової війни. Друга частина присвячена життю мешканців Здвижень-краю в часи післявоєнної відбудови. У третій ідеться про історію сіл Брусилівського району в останній період існування радянської економічної та політичної системи, який отримав назву Застій.

Власне, книжка, як і вся трилогія, закінчується 1991 роком — роком здобуття Україною незалежності.

Під час написання книжки автор використав велику кількість опублікованих збірників документів і матеріалів, досі невідомі архівні фонди України, газетно-журнальну періодику, фотодокументи, листування та свідчення очевидців тих подій, розповіді старожилів. Він не оминув своєю увагою історію деяких сіл сучасних Коростишівського та Попільнянського районів Житомирської області, які в той час були адміністративно пов’язані з Брусилівщиною. Книжка не тільки цікава та змістовна, але й добре художньо оформлена — в твердій кольоровій обкладинці. Вона містить 472 сторінки тексту, 324 світлини, в ній подаються відомості про понад 3000 людей.

У передньому слові доктор фізико-математичних наук, професор Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова Юрій Архипович Пасічник зазначає, що автор подає події Другої світової війни без ідеологічних забарвлень і номенклатурних штампів, розвінчує деякі міфи радянської комуністичної пропаганди архівними документами, підкріплюючи їх свідченнями очевидців. З особливою повагою він пише про своїх земляків, які загинули на фронтах німецько-радянської війни та у фашистському полоні, а також про тих, хто героєм повернувся з тієї страшної війни, але чиї подвиги й героїчні вчинки свідомо чи несвідомо замовчувалися. Канву цієї частини книжки найкраще передають слова Вольтера: «Перед живими ми в боргу увагою, перед мертвими — лише правдою».

Для читачів старшого покоління книжка «…Дві Великі Перемоги» дозволить подумки поринути у тривожне воєнне дитинство та у важку післявоєнну юність, сповнену надій і сподівань, по-новому «пережити» атмосферу 70-х і 80-х років, а також згадати людей, з якими доля зводила їх на життєвих дорогах. Для молодих людей вона повинна стати настільним підручником, адже щоб по-справжньому любити свій рідний край, необхідно знати його історію. Бо, як писав світоч української культури Іван Огієнко, «Немає в людини нічого милішого над свою Батьківщину, над свою рідну землю. Де хто народився, де провів свої безтурботні дитячі роки, до тієї землі прив’язується усією душею своєю на ціле життя, а хто буває відірветься від своєї рідної землі, той мріє завжди про неї, про святість найбільшу».

Видання книжки «Рідний край над Здвижень-рікою. Дві Великі Перемоги» стало можливим завдяки благодійній допомозі меценатів, справжніх патріотів рідного краю: голови громадської організації «Рідний дім — Брусилівщина» Володимира Васильовича Габенця, голови Брусилівської районної організації політичної партії ВО «Свобода» Михайла Дмитровича Козара, голови Житомирської обласної організації політичної партії ВО «Свобода» Сидора Васильовича Кізіна, підприємців Анатолія Анатолійовича Дорогіна, Василя Васильовича Черкасенка, Валерія Васильовича Слободенюка, Василя Миколайовича Балибердіна, пенсіонера Михайла Олександровича Венглінського.

Детальніше про книжку читайте в Інтернеті на сторінці:

http://www.brusilov.org.ua/Knyga/knyga_3.php

«Я тобою, Україно, живу…»

21 вересня 2015 року в Музеї історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка відкрито виставку під назвою «Я тобою, Україно, живу…», присвячену 100-річчю від дня народження академіка Петра Тимофійовича Тронька, випускника історичного факультету університету 1948 року, Героя України.

Виставка створена спільними зусиллями Київського університету, зокрема Музею історії університету, історичного факультету, наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича, університетського архіву, Ради ветеранів війни та праці Київського університету та Київської обласної й міської організацій Національної Спілки Краєзнавців України.

Серед запрошених гостей, які добрими словами вшанували пам’ять про Петра Тимофійовича Тронька та високо оцінили його наукову спадщину були: ректор Київського університету Леонід Васильович Губерський; декан історичного факультету Іван Казимирович Патриляк; директор Інституту історії України, академік НАН України Валерій Андрійович Смолій; академік НАН України Олексій Семенович Онищенко; член-кореспондент НАН України Валерій Федорович Солдатенко; українські поети-Герої України Борис Ілліч Олійник та Іван Федорович Драч; заступник голови Національної спілки краєзнавців України Руслана Вікторівна Маньківська; професор історичного факультету університету Григорій Петрович Савченко, Голова правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України; донька академіка Петра Тронька Лариса Петрівна Тронько.

Від студентської молоді виступив магістр історичного факультету університету Андрій Петровський.

В експозиції представлені документи та рідкісні світлини, що розповідають про дитинство та студентські роки життя Петра Тимофійовича. Особливу увагу привертають вишиті маминими руками сорочки та рушники. Значне місце займають наукові праці, нагороди та відзнаки академіка Тронька, що свідчать про його вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки та культури.
Щиро дякуємо всім за допомогу у створенні виставки і сподіваємося на подальшу творчу співпрацю!

Директор Музею історії КНУ
Людмила Круглова