Президія правління Спілки ухвалила важливі рішення 29 лютого 2012 року

29 лютого в залі засідань Інституту історії України НАН України відбулося Перше в новому складі засідання Президії правління Національної спілки краєзнавців України.
Президія розглянула, зокрема, питання про реєстрацію Державною реєстраційною службою України документів НСКУ, про розподіл обов’язків членів Президії правління НСКУ, про штатний розпис апарату Спілки та план використання бюджетних коштів на 2012 рік, про план заходів НСКУ на 2012 рік, про заходи по увічненню пам’яті академіка НАН України П.Т.Тронька.
Рішенням Президії було дещо змінено порядок прийому в члени Національної спілки краєзнавців України. Так, відтепер, згідно із затвердженим на Президії Положенням про порядок прийому в члени НСКУ, прийом до Спілки здійснюється на підставі письмової заяви претендента з рекомендаціями трьох членів Спілки, котрі перебувають у ній не менше 3 років, автобіографії, анкети з переліком основних особистих творчих (наукових) доробків і справ у сфері краєзнавства, трьох кольорових фото (3,5х4,5 см). Автобіографія має містити наступні обов’язкові реквізити: прізвище, ім’я, по-батькові в називному відмінку; дату, місце народження; відомості про навчання; відомості про трудову діяльність; відомості про громадську роботу; короткі відомості про склад сім’ї; дату і підпис. В анкеті прізвище, ім’я і по батькові записуються друкованими літерами.
Вступні документи подаються до первинного осередку Спілки, а в разі його відсутності – до Правління місцевої чи регіональної організації, звідки після позитивного розгляду за поданням голови Правління регіональної організації надсилаються до Президії Правління Спілки.
Рішення про прийняття до Спілки нових членів відтепер ухвалюється лише Президією Правління Спілки. Часом вступу в члени Спілки вважається день засідання Президії Правління, на якому ухвалено відповідне рішення.
На засіданні 29 лютого було розглянуто питання про напрями роботи журналу «Краєзнавство» та затверджено склад його редакційної колегії. Головним редактором призначено Олександра Петровича Реєнта, голову НСКУ, заступника директора Інституту історії України НАН України, член-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, а його першим заступником – Олега Григоровича Бажана – члена Правління НСКУ, старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України, кандидата історичних наук.
На заході також було урочисто підписано меморандум про співпрацю між Національною спілкою краєзнавців України та громадською організацією «Вікімедіа Україна», яка є регіональним відділенням Фонду «Вікімедіа», що опікується розвитком Вікіпедії та низки інших вікі-проектів.
Меморандум передбачає взаємодію дослідників рідного краю і редакторів української Вікіпедії у проектах: «Населені пункти України», «Вікіекспедиції», «Вікі любить пам’ятки» та інших. А також проведення вишколів, залучення науковців, музейних працівників та викладачів до редагування статей української Вікіпедії.

Євген Букет, спеціально для nsku.org.ua

У Галичі вшанували пам’ять Патріарха Йосипа Сліпого

У Галичі вшанували пам’ять...

Одним з центрів християнського релігійного життя у давні часи та добу середньовіччя був славний Галич. Його терени були осідком єпископату та митрополії, тут проживали і працювали діячі церкви, тут було споруджено близько чотирьох десятків храмів. У всі часи – тяжкі і буремні, щасливі і радісні, наші краяни знаходили підтримку у вірі. Тому не випадково, що проголошення Синодом УГКЦ Року Патріарха Йосипа Сліпого знайшло відгук у серцях галичан і спонукало їх прийняти участь у ювілейних пам’ятних заходах. Ініціатором святкувань виступила відома академічна установа – Національний заповідник «Давній Галич».

17 лютого 2012 року у давній галицькій церкві Різдва Христового (опікуном якої був попередник Йосипа Сліпого, львівський митрополит Андрей Шептицький) зібралося духовенство навколишніх сіл, представники галицької громади, співробітники НЗ «Давній Галич». В наміренні Патріарха Й.Сліпого декан Галицький УГКЦ о. Василь Завірач відслужив Святу Літургію та чин панахиди. У слові до парафіян настоятель храму о. Завірач звернув увагу на важливих рисах характеру Патріарха – борця за віру: на любові до свого народу, до своєї церкви та власної держави – і закликав наслідувати його приклад.

Урочистості продовжилися у Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич». Відбувалися вони у формі наукових читань. Благословив науковий захід декан Галицький УГКЦ о. Василь Завірач. Гостями читань стали представники духовенства УГКЦ з Львівщини, монахи римо-католицького монастиря у Більшівцях. Присутні мали змогу ознайомитися з доповідями, які висвітлювали життєвий шлях Патріарха, з дослідженнями досі невідомих пам’яток сакрального мистецтва. Прозвучали наступні доповіді: «Отець доктор Сліпий, як ректор Академії» (науковий співробітник Галина Величко), «Нескорений провідник української нації» (директор Музею історії Давнього Галича Тарас Зіньківський), «Зовнішня політика Апостольської столиці у контексті душпастирської діяльності» (заступник генерального директора НЗ «Давній Галич» Семен Побуцький), «Наш Патріарх» (о. Андрій Боднар, Згромадження Селезіян), «Образ Галицької Божої матері з російського крейсера «Паллада»: 1914 – 1930-ті» (член НСКУ, магістр історії Андрій Чемеринський), «Патріарх Йосип Сліпий – ісповідник віри» (генеральний директор НЗ «Давній Галич» Олександр Береговський). Виступи ілюструвалися комп’ютерною презентацією світлин з життя Патріарха.

Підводячи підсумок науковим читанням, генеральний директор НЗ «Давній Галич» Олександр Береговський наголосив на тезах, прийнятих Синодом УГКЦ: «…Патріарх Йосиф є нашим сучасником. У цьому легко переконатися, коли познайомитися з перипетіями його життя чи прочитати його пастирське слово. Своїм баченням майбутнього він на кілька десятиліть випередив свій час, для того щоб бути поруч із нами…».

Чемеринський Андрій. Член НСКУ, магістр історії

Київ – місто юних майстрів

 Головна Новини регіональн?...

«Київ – місто юних майстрів». Саме цю тезу утвердили учасники ІІ міської виставки-звіту дитячої творчості, організованої Головним управлінням освіти і науки КМДА.

Виставка «Київ – місто юних майстрів» пройшла 16 лютого 2012 року у приміщенні Київського Палацу дітей та юнацтва. Як зазначили організатори виставки, подібні заходи мають на меті підтримку та розвиток науково-практичної та експериментальної діяльності талановитої учнівської молоді.

На виставці були представлені досягнення та вироби юних киян за напрямами: еколого-натуралістичний, науково-технічний, художньо-естетичний, фізкультурно-спортивний, туристсько-краєзнавчий, дослідницько-експериментальний та інформаційно-комунікаційний.

Свої досягнення демонстрували талановиті учні загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів управлінь освіти районних у м. Києві державних адміністрацій, а також вихованці Київського Палацу дітей та юнацтва, Міжнародного центру дитячо-юнацького туризму, позашкільного навчального закладу «Київська Мала академія наук учнівської молоді». Преважна більшість учасників – це переможці у міських, всеукраїнських та міжнародних конкурсах, змаганнях, фестивалях у 2010–2011 навчальному році.

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

Веб-конференція керівництва НСКУ

Веб-конференція керівництв...

8 лютого, у середу, о 12:00 на сайті Інформаційного агентства RegioNews відбулася веб-конференція з керівництвом Національної спілки краєзнавців України.
У конференції взяли участь: Олександр Петрович Реєнт – український історик, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту історії України НАН України, голова Національної спілки краєзнавців України; Руслана Вікторівна Маньковська – старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, заступник голови НСКУ; Володимир Іванович Дмитрук – старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, відповідальний секретар НСКУ.

Фотозвіт можна переглянути за посиланням.

Нижче подаємо відповіді учасників веб-конференції на поставлені відвідувачами сайту запитання.

 

Petro

Доброго дня. Проведіть паралелі між діяльністю Українського комітету краєзнавства в 1920-х – 1930-х рр. і нинішньою Спілкою краєзнавців. Дякую!

Український комітет краєзнавства та Національна спілка краєзнавців України утворилися в різних історичних реаліях. УКК створено 1925 р. в Харкові при Головнауці під час роботи Першої Всеукраїнської краєзнавчої конференції. Однак на початку 30-х рр. переважну більшість його членів було репресовано.
НСКУ (до 2008 р. – Всеукраїнська спілка краєзнавців) створено 1990 р. в Києві як громадську організацію – правонаступницю УКК. Нині – це національна всеукраїнська творча спілка, яку з часу її створення і до 2011 р. очолював академік НАН України, Герой України Петро Тимофійович Тронько.
Завдання перед УКК стояли: облік, систематизація та організація всієї краєзнавчої роботи; розробка планів і програм різних галузей краєзнавчої роботи; вивчення форм і методів краєзнавчої роботи; загальне організаційне і наукове керування роботою існуючих краєзнавчих організацій і утворення нових краєзнавчих осередків; зв’язок з науковими, державними та господарськими установами і організаціями; участь у наукових і громадських з’їздах, що мають відношення до краєзнавчої роботи. УКК всебічно сприяв дослідженню історії населених пунктів України, розробці наукових засад пам’яткоохоронної роботи. Одним із головних завдань УКК була підготовка кадрів для краєзнавчої роботи. УКК ініціював складання докладної бібліографії методичних матеріалів з краєзнавства, почав створення центральної картотеки і фонотеки краєзнавчих об’єктів.
На УКК покладалося вирішення організаційних питань і підготовчої роботи зі створення центрального науково-дослідного Інституту краєзнавства.
На сьогодні Спілка продовжує традиції, закладені фундаторами краєзнавчого руху. Важливими результатами її діяльності стали зростання ролі краєзнавства в українському суспільстві, зміцнення регіональних осередків та їх вплив на духовне життя громадськості, надання Спілці статусу Національної. Спілка в найближчій перспективі буде ініціювати Державну програму розвитку краєзнавства до 2025 року.

Гримка

Добридень, шановне панство! Підтримую ідею створення Інституту краєзнавства, на якому етапі процес? Дякую

Питання створення Інституту краєзнавства постало ще з часу відродження Спілки. 23 січня 2012 р. на V (позачерговому) з’їзді НСКУ прийнято рішення про створення при НСКУ науково-дослідного Інституту краєзнавства за підтримки Інституту історії України НАН України.
Нині розробляється Положення про Інститут, організаційні засади та напрями діяльності.
Основні тенденції розвитку краєзнавства, його суспільнозначима роль виявляють гостру потребу створення науково-дослідного Інституту краєзнавства, що дало б можливість подальшого удосконалення його науково-методологічних основ, поглибити дослідження джерельної бази, розширити розробку галузевих напрямів: історичне, природниче, культурно-мистецьке, пам’яткоохоронне, освітянське, туристичне, бібліотечне краєзнавство.
В українському краєзнавстві за багато десятиліть напрацьований значний матеріал, що потребує наукової систематизації і осмислення. Реалізація таких проектів, як енциклопедичне видання історії міст і сіл України, енциклопедія українського краєзнавства, музейна енциклопедія України, підручники, посібники і навчально-методична література з краєзнавства для шкіл і вищих навчальних закладів, туристичні довідники, бібліографічні каталоги тощо сприятимуть розвитку не лише краєзнавства, як науки, але й удосконаленню духовних засад українського суспільства.

Василь Швець

Як нині вдається зберігати пам*ятки від забудовників і як бере участь у цьому захисті держава? які найбільші досягнення, що вдалось врятувати останнім часом?

Це найболючіша проблема пам’яткоохоронної сфери. Спілка зазначила пам’яткоохоронну діяльність як стратегічний напрям. Масштабним проектом, у якому беруть активну участь краєзнавці України є “Звід пам’яток історії й культури України”. Особливість цього видання в комплексному підході до дослідження всієї культурної спадщини нашої країни. У нього ввійшли пам’ятки архітектури, археології, науки й техніки, історії, пам’ятні місця, пов’язані з історичними подіями, монументальні пам’ятники. В Україні понад 130 тис. пам’яток історії й культури, які перебувають під охороною держави. Ця робота активізувала дослідницьку діяльність по виявленню нових пам’яток, уточненню даних про існуючі. Вийшли дві книги по Києву, підготовлені до видання книги по Чернігівській, Херсонській областях, місту Севастополю.
У Чернігові створено науково-методичний центр, співробітниками якого обстежено 2400 пам’яток історії і культури краю, з них близько 800 нововиявлених, водночас підготовлено пропозиції щодо взяття на державний облік 79 пам’яток. Краєзнавці досліджують стародавні та історичні міста Батурин, Любеч, працюють над пропозиціями щодо внесення номінації «Чернігівський Дитинець – комплекс історико-архітектурних пам’яток ХІ – ХІХ ст.» до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Значна пам’яткоохоронна робота розгорнута в усіх регіональних організаціях. Краєзнавці АР Крим опікувались встановленням охоронних дощок на 78 об’єктах історико-культурної спадщини в регіоні. Члени Спілки брали участь в увічненні місць, пов’язаних з видатними діячами краю. В Обухівському районі на Київщині зусиллями активіста-краєзнавця Анатолія Шафаренка відкрито 67 меморіальних дощок відомим землякам. Також дослідники вшанували пам’ять В.Винниченка (Кіровоград), П.Т.Тутковського, М.О.Бердяєва (Житомир), Л.Кравцова (Рівне), В.Попенка (Дубровиці) та ін.
Краєзнавці не лише проводять дослідження з місцевої топоніміки, а й беруть активну участь у заходах із повернення історичних назв вулицям. В Харкові, Києві, Дніпропетровську, Чернігові вони входять до складу комісій, де відстоюють історичну минувшину рідного краю. 15–16 червня 2011 р. Національна спілка краєзнавців України здійснила науково-краєзнавчу експедицію, присвячену 300-річчю Олешківської Січі (1711–1728 рр.). В її роботі взяли участь провідні українські вчені-історики, представники органів державної влади та місцевого самоврядування, викладачі, учителі, музеєзнавці, краєзнавці, громадські діячі з Києва, Дніпропетровська, Запоріжжя, Херсона, Цюрупинська.
Метою цього заходу було привернення уваги суспільства до славних сторінок української історії. Експедиція охопила острів Хортицю, Кам’янську та Олешківську Січі.
В Цюрупинську відбулось засідання «круглого столу» «Олешківській Січі – 300 років: історичні та сучасні інтерпретації» , де було запропоновано Національній спілці краєзнавців України спільно з Національним заповідником «Хортиця» та Інститутом козацтва Інституту історії України НАН України з метою широкої популяризації історії українського козацтва розробити й ініціювати перед вищими органами державної влади України Державну програму «Часи козацькі – Січі Запорозькі», куди включити наукове вивчення та публікацію джерельної бази з проблеми козакознавства, збереження і музеєфікацію пам’яток козацької історії та заходи щодо залучення української громадськості до історичного минулого, пов’язаного з героїчними сторінками козацької доби.
Президія правління НСКУ спільно з керівництвом Національного заповідника «Хортиця» звернулась до Міністерства культури і туризму України та Херсонської обласної державної адміністрації з метою формування цілісного комплексу збережених козацьких Січей і з урахуванням високого наукового потенціалу й використання багатого дослідницького досвіду фахівців Хортицької та Кам’янської Січей приєднати Олешківську Січ до Національного заповідника «Хортиця» на правах філіалу, а також необхідності проведення археологічних досліджень на Олешківській Січі. Тісна співпраця із заповідником «Хортиця» продовжується.
Необхідно об’єднати зусилля всіх громадських організацій, що опікуються історико-культурною спадщиною.

Тамара

Вітаю, панове, є така проблема нашого краєзнавства, як старіння – молодь не особливо цікавиться проблемами краєзнаства, як Спілка реагує на ситуацію

Одним із напрямів роботи Спілки є освітянське краєзнавство. НСКУ активно співпрацює з МАН України, Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
З ініціативи НСКУ при університетах створюються науково-методичні Центри краєзнавства. Такий Центр уже діє в Харківському національному університеті ім. В.Каразіна, дослідницькі установи краю працюють в університетах Луцька, Івано-Франківська, Кам’янця-Подільського, Вінниці, в Уманському педагогічному університеті започатковано науково-дослідну лабораторію «Педагогічне краєзнавство Черкащини». Молоддю захищається багато кандидатських дисертацій з краєзнавчої тематики. Саме вищі навчальні заклади є центрами краєзнавчої роботи в регіонах. Останнім часом до лав НСКУ приєднується досить багато молоді.

Ofeliya

нещодавно була епопея з вибором Чудес України, як ставитесь до ідеї і результатів, щоб додали, а що може, і виключили?

Ідея добра. Можна ще більше популяризувати красу України не тільки згаданим проектом, а й десятками інших. Спілка спільно з Українським державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України проводить низку краєзнавчих експедицій. 2007 року було завершено історико-географічну експедицію «Сто чудес України», метою якої було виявити й описати пам’ятки природи та історико-культурної спадщини. Спільними зусиллями в підсумку було визначено 99 чудес нашої Батьківщини, а на останньому зборі в таборі учнівського туристсько-краєзнавчого активу в Осії на Закарпатті діти ухвалили рішення 100 чудом вважати саму Україну. Нині тривають експедиції «Люби і знай свій рідний край», «Краса і біль України» з програмами «Свята спадщина» і «З попелу забуття», історико-етнографічна «Україна вишивана», «Колосок пам’яті».

Настя

добрый день! в Украине много известно о больших городах, а как же маленькие селения, они тоже красивы и интересны, о них негде почитать, что бы туда поехать. Будут ли как-то популяризоватся наши села?

В Україні більше 350 сіл, яким понад 1000 років. За останні півстоліття зникло понад 2 тис. сіл. Краєзнавцями України вже напрацьований значний матеріал про історію міст і сіл рідного краю. Цікавими є видання «Історія міст і сіл Хмельниччини ( за працями Юхима Сіцінського та Миколи Теодоровича)», «Енциклопедія Львова», «Кіровоградщина. Історія. Традиції. Сучасність», «Краєзнавці Слобожанщини», розроблено концепцію 10-томної «Історії Галичини» та багато інших. Перед нами стоїть непросте завдання: вивчити, узагальнити і скоординувати велику роботу з підготовки енциклопедичного видання «Історія міст і сіл України».

Орест, Немирів

Чим краєзнавство на заході відрізняється від краєзнавства на сході нашої держави, де воно більш розвинене? Спасибі

Любов до рідного краю та бажання більше про нього дізнатися не вимірюється за такими принципами.

КОСТЯ

известна ли вам статистика, сколько музеев открылось и закрылось за годы независимости

Всього діє понад 500 державних і комунальних музеїв.
Понад 6 тис. громадських (сільських, шкільних, при вищих навчальних закладах, установах та ін.) і приватних музеїв.
Нові проекти НСКУ пов’язані з розвитком музейної справи України. Підтримуючи громадське музейництво, Спілка в 2009 р. провела Перший Всеукраїнський конкурс на кращий громадський музей, в ньому взяли участь понад 1000 музеїв, із них 103 музейних заклади були відзначені за п’ятьма номінаціями дипломами переможців.
27 жовтня 2010 р. в с.Халеп’є на Обухівщині з ініціативи краєзнавців Обухівщини та за підтримки НСКУ і за участі Роланда Тарасовича Франка, постав Літературний музей Івана Франка на Дніпрі.
Нині започатковано культурологічний проект «Музейні скарби України», де передбачається створити хронікально-документальну галерею музейних колекцій України. Велика робота проведена в Сумській та Івано-Франківській областях, на черзі АР Крим, Львівщина, Тернопільщина, Житомирщина та інші регіони України. Проект включає декілька етапів, і має на меті відтворити через музейні цінності історію українського музейництва ХІХ-ХХ ст.
Члени Спілки тісно співпрацюють з музейними закладами, долучаються до створення нових музеїв, тематичних музейних експозицій. Так, краєзнавці брали участь у створенні музею-садиби В’ячеслава Липинського у Затурцях на Волині, музею історії Луцького братства у Луцьку, етнографічного музею на історичному факультеті Миколаївського національного університету ім. В.О.Сухомлинського, музею Визвольної боротьби у Львові, музею історичної місцевості Опришівців у Івано-Франківську, музеїв в селах Германівка, Іванків, Ясногородка на Київщині та ін.

Sashko

Кого можна назвати першим українським краєзнавцем?

Витоки дослідників рідного краю сягають часів Київської Русі, від її літописців та Г.Сковороди. Краєзнавство оформилося як науковий напрям у ХІХ – на поч. ХХ ст. Свій внесок у його розвиток зробили видатні постаті: І. Франко, М.Костомаров, Леся Українка, засновники «Руської Трійці» (М.Шашкевич, Я.Головацький, І.Вагилевич), М.Грушевський, Д.Яворницький, Д.Багалій, М.Сумцов та багато інших, котрі заклали наукові та організаційні основи краєзнавства.

Slavko

Скільки на сьогоднішній день є реальних членів спілки, які отримали членські квитки. Де краєзнавців найбільше?

В Україні краєзнавчий рух об’єднує понад 2 тис. краєзнавців. У зв’язку з набуттям Спілкою статусу Національної (2008 р.) здійснюється перереєстрація членів Спілки, яких сьогодні нараховується понад 1 тис. Найчисленнішими є організації в Івано-Франківській, Хмельницькій, Черкаській, Донецькій, Волинській, Київській областях та м. Києві.

Andriy

Чи є сьогодні професія “краєзнавець”. Як можна відрізнити професіонального краєзнавця від аматора? Дякую!

23 січня 2012 р. V (позачерговим ) з’їздом НСКУ схвалено рішення звернутися до державних органів влади про внесення до «Класифікатора професій» професії «краєзнавець», яка включає в себе фахове дослідження рідного краю в галузі культури, історії, пам’яткознавства, фольклору, етнографії, природи тощо.

Lazar

Які заходи плануються по вшануванню пам’яті багаторічного голови Спілки, Героя України, академіка НАН України Петра Тимофійовича Тронька?

Перед Спілкою стоїть важливе завдання увічнення пам’яті видатної постаті в історії України ХХ ст. Ще за життя Петра Тимофійовича за сприяння Спілки світ побачили останні величні праці державного діяча і вченого «Що залишаємо нащадкам?», «Я тобою,Україно,живу», в яких автор виступив не лише, як свідок чи літописець цілої епохи, а як активний будівничий і захисник історії і культури своєї держави. Створено два хронікально-документальних фільми «Жити для людей» та «Видатні Українці. Петро Тронько», які зберегли унікальні кадри розповідей П.Т.Тронька про події з історії України..
Започатковані в 2010 р. з ініціативи краєзнавців Дніпропетровського гірничого університету Троньківські читання. 24 листопада 2011р. відбулися Другі Троньківські читання за участю науковців Києва, Дніпропетровська, Запоріжжя, Харкова. Проводились вони на базі Інституту гуманітарних проблем Дніпропетровського гірничого університету, якому за рішенням Вченої ради університету присвоєно ім’я П.Т.Тронька. Колектив Національної історичної бібліотеки України також започаткував і провів із Спілкою 22 листопада 2011р. Троньківські краєзнавчі читання в Києві. Ім’я П.Т.Тронька присвоєно Центру краєзнавства при Харківському національному університеті ім. Н.В.Каразіна.
Президією Спілки спільно з дирекцією Інституту історії України НАН України розробляються пропозиції до керівництва держави щодо увічнення пам’яті П.Т.Тронька: присвоєння його імені Національному музею народної архітектури і побуту України в Пирогово, створення меморіальних музеїв в Києві і на малій Батьківщині вченого, запровадження іменної премії Президії НАН України, призначення стипендій видатним діячам краєзнавчого руху, членам Національних творчих спілок України, встановлення меморіальних дощок та присвоєння його імені вулицям в столиці та на Харківщині.

Nestor

В Україні щороку видаються сотні краєзнавчих книжок. Чи можна довіряти інформації, яка міститься там? Чи моніторить Спілка цю літературу, чи має бібліотеку і чи немає планів робити цифрову бібліотеку дійсно важливих краєзнавчих видань у відкритому доступі в Інтернеті?

Кожен дослідник має критично ставитись до будь-яких публікацій, враховувати джерельну базу, фаховий рівень. На сьогодні Спілкою лише формується бібліотека краєзнавчої літератури. Одним із проектів Спілки є створення «Електронної картотеки краєзнавчої літератури».

Stepan

Чи планується перевидання “Історії міст і сіл України”? Дякую

Пріоритетним завданням для Спілки залишається підготовка енциклопедичного видання “Історія міст і сіл України”, яке продовжує розвивати фундаментальний напрямок в українській історіографії. Історики все більше цікавляться проблемами мікроісторії, актуальності набувають сучасні дослідженнями історії повсякденності.
12 червня 2009 р. НСКУ в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка провела нараду «Концептуальні засади організаційно-методичної роботи з підготовки енциклопедичного видання «Історія міст і сіл України», на якій було схвалено ряд відповідних заходів у цьому напрямі.

Anton

В Україні останнім часом горять дерев’яні храми. Чи зверталася спілка із запитами про захист цих пам’яток, про захист їх від свавілля релігійних організацій?

7-8 жовтня 2010 року Національна спілка краєзнавців України разом з Львівською обласною організацією НСКУ провела науково-краєзнавчу експедицію «Світові пам’ятки сакральної архітектури Львівщини: проблеми збереження». Увага до цієї теми викликана незадовільним станом більшості унікальних пам’яток дерев’яної архітектури західного регіону України. Учасники експедиції оглянули рідкісні пам’ятки дерев’яного зодчества у Жовкві, Крехові, Потеличі. На засіданні «круглого столу» було прийнято ухвалу, якою президії правління НСКУ доручено підготувати звернення до Президента України про затвердження Програми зі збереження і охорони сакральних пам’яток дерев’яної архітектури України, передбачити завершення інвентаризації дерев’яних церков в Україні та на українських етнічних землях.

Vasyl Ivanovich

Спілку краєзнавців іноді називають спілкою аматорів. Чи можете заперечити це твердження?

Більшістю членів Спілки є науковці, викладачі, музейники, бібліотекарі, вчителі, колекціонери та звичайно ж аматори. Таким чином, Спілка об’єднує як фахівців, так і непрофесійних дослідників рідного краю.

Nikolay

Як виховуються молоді краєзнавці? Чи є предмет “краєзнавство” у школах, у вузах?

Особливу увагу Спілка приділяє освітянському краєзнавству. 6-7 жовтня 2011 р. в Івано-Франківську, в приміщенні Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника відбулася ХІІ Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція «Освітянське краєзнавство: досвід, проблеми, перспективи», присвячена 200-річчю від дня народження українських просвітителів І.Вагилевича та М.Шашкевича.
Підсумковим документом обговорення нагальних проблем використання краєзнавчої складової в системі освіти стали рекомендації учасників форуму про введення в навчальну програму шкіл предмету «Історія рідного краю», внесення до гуманітарного циклу дисциплін у вищих навчальних закладах всіх профілів навчального курсу «Основи краєзнавства», підготовку підручників з краєзнавства, науково-методичну роботу із викладачами і вчителями дисципліни «Краєзнавство», форми і методи позашкільної освіти, участь у ній бібліотек, музеїв, закладів культури, туристичних організацій.
Президія Спілки започаткувала велику роботу з підготовки навчального посібника «Основи краєзнавства» для студентів вищих навчальних закладів. До його написання залучені відомі вчені, педагоги, фахівці з краєзнавства Києва, Луцька, Чернігова, Харкова, Кам’янця-Подільського. Розроблена наукова концепція, структура книги, триває процес підготовки і апробації її текстів. Поява такого підручника є нагальною потребою освітянського краєзнавства, вона сприятиме новому поштовху краєзнавчих досліджень.
Регіональні організації велику увагу приділяють учнівській молоді, залучаючи її до вивчення історії рідного краю через організацію конкурсів, експедицій, конференцій, фестивалів, діяльність гуртків, клубів (Черкаси, Сміла, Одеса, Івано-Франківськ, Луцьк, Львів, Харків, Київ, Дніпропетровськ та ін.).
У вищих навчальних закладах, на гуманітарних факультетах відкриті кафедри із спеціалізацією краєзнавства, де здійснюється підготовка наукових кадрів в цій галузі. Помітно збільшилась кількість дисертаційних досліджень з краєзнавчої тематики, що дозволяє поглиблено розробляти наукові засади та джерельну базу краєзнавства.

Pavlo

Які заходи проводить Національна спілка краєзнавців? Дуже хочеться взяти в них участь. З повагою, Павло Петрович.

Заходи Спілки висвітлюються на сайті Спілки та на сайтах регіональних організацій, а також у ЗМІ. За більш детальною інформацією звертайтеся до Президії правління Спілки.

Ivanko

Які видання (наукові та інформаційні) видає спілка. Чи можна надрукувати в них власні напрацювання?

Спілка видає науковий журнал «Краєзнавство», заснований 1927 р. і до 1930 р., коли журнал було репресовано, вийшло 28 номерів, Спілка його відновила 1993 р. і на сьогодні світ побачило вже 77 номерів. Журнал виходить щоквартально. Він з 2010 р. поширюється за 140 адресами у всі класичні університети, обласні бібліотеки, музеї та архіви України.
Слід відзначити видання регіональних краєзнавчих організацій: «Краєзнавство Черкащини», «Краєзнавець Прикарпаття», «Историческое наследие Крыма», «Галицька брама», «Краєзнавчий вісник Кіровоградщини», «Сумський історико-архівний журнал», «Сумська старовина», «Сіверянський літопис», «Ніжинська старовина», «Мариупольский краеведческий сборник» (Донецька обл.), «Острозький краєзнавчий збірник» (Рівненська обл.) тощо.
Важливим засобом інформування широкого загалу про діяльність Спілки є робота Інтернет-сайту Спілки, власні сайти відкрили Івано-Франківська, Волинська, Черкаська, Київська обласні організації, презентовано громаді Сумський історичний портал.

Ivanka

Розкажіть про програму “Реабілітовані історією”, інші видавничі проекти спілки

З 1992 року діє Державна програма «Реабілітовані історією», одним із засновників якої є Спілка. У всіх областях створені науково-редакційні відділи. На сьогодні видано 75 книг в усіх областях України, складено картотеку на понад 700 тис. реабілітованих громадян по архівно-кримінальних справах Державного архіву СБУ й обласних управлінь, однак ця цифра далеко не остаточна. Розпочато дослідження архівів МВС України по виявленню депортованих громадян країни.

Natalya

Доброго дня. Хто може бути членом Національної спілки краєзнавців і як ним стати.

Членом Спілки можуть бути (з 18 років) громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, основним заняттям котрих є фахове дослідження рідного краю у галузі культури, історії, пам’яткознавства, фольклору, етнографії, природи тощо.
Члени Спілки повинні визнавати положення Статусу Спілки та бути зацікавленими у розвитку українського краєзнавства, як окремої галузі духовної культури держави, а результатом їх індивідуальної чи колективної творчої діяльності мають бути твори, окремі публікації чи видання, що становлять культурно-історичну, духовну або наукову цінність.
З питань набуття членства у Спілці необхідно звертатися у регіональні організації.

Natalya

Шановні краєзнавці.Останнім часом Верховна рада займаається “законо витворяннями”,які не можуть не обурювати. Скажіть будь-ласка, як ви українські історики, особисто ставетеся до законопроектів: № 9690 «Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо передачі об’єктів культурної спадщини релігійним організаціям)» і зміни до Закону “Про Національний архівний фонд та архівні установи”?
Яка офеційна позиція Національної спілки краєзнавців, що до даних законопроектів?

Проблема збереження історико-культурної спадщини стоїть гостро в українському соціумі. Передача об’єктів культурної спадщини має розглядатися індивідуально щодо кожної пам’ятки, враховуючи її історичну та мистецьку цінність, зважаючи на її суспільну значимість. Вони мають об’єднувати громадянське суспільство, а не збурювати його.
Закон «Про Національний архівний фонд та архівні установи» є необхідним для покращення збереження архівних матеріалів та розширення можливостей користуватися архівними фондами дослідниками. Особливо це стосується документів, які висвітлюють механізм політичних репресій в Україні упродовж 1917 – 80-і рр.

Почесна відзнака

Почесна відзнака...

Президент України Віктор Янукович з нагоди Дня Соборності та Свободи України присвоїв почесне звання «ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ» ГРИГОР’ЄВІЙ Тетяні Федорівні – старшому науковому співробітникові відділу головної редколегії науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» при Президії Національної академії наук України, члену НСКУ. Відзнаку Тетяні Федорівні вручив Міністр культури України Михайло Кулиняк на підсумковій Колегії Міністерства культури України, яка проходила 31 січня в приміщенні Національної філармонії України. Привітати колегу прийшли краєзнавці міста Києва, на чолі з головою КМО НСКУ О.П. Гончаровим. Правління НСКУ приєднується до привітань і бажає Тетяні Федорівні подальших звершень на науковій і краєзнавчій ниві.

V з′їзд НСКУ у ЗМІ

“Відлуння віків”: Обрано Голову Національної спілки краєзнавців України; 24.01.2012 р.

ІА “RegioNews”: Спілка краєзнавців отримала нового голову; 26.01.2012 р.

“Слово Просвіти”: Головне завдання — створити інститут краєзнавства; Шоста із серії. Спільний проект просвітян і краєзнавців; Чим живуть краєзнавці?

Офіційний сайт НПУ ім. М. Драгоманова: Богдан Андрусишин: «Кожен учитель – це вже краєзнавець»;

Інститут політології та права: З’їзд Національної спілки краєзнавців;

Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського: V з’їзд Національної спілки краєзнавців України (23 січня 2012 року, м. Київ);

Краєзнавча Черкащина: V (ПОЗАЧЕРГОВИЙ) З’ЇЗД НСКУ;

Гімназія ім. В.Т. Сенатора: ВІДБУВСЯ З’ЇЗД НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ КРАЄЗНАВЦІВ УКРАЇНИ; 27.01.2012 р.

Портал “Релігія в Україні”: Обрано Голову Національної спілки краєзнавців України; 29.01.2012 р.

«Мальовнича рапсодія» відкрила виставковий сезон 2012 року

«Мальовнича рапсодія» відк...

25 січня 2011 р. у Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відкрито виставковий сезон 2012 року. Започаткувала його виставка під назвою «Мальовнича рапсодія» творів митця з Долини Олега Лавріва. Відкриття виставки поєднало в спогляданні прекрасного представників двох районів Прикарпаття – Галицького та Долинського. Це невипадково, адже твори, що експоновані на виставці одинаково близькі за сюжетом, як жителям Бойківщини, так і Покуття, а окремі історичні постаті, які зображені художником, одинаково дорогі всім галичанам.

Неповний перелік постатей зображений у роботах Олега Лавріва – Ісус Христос, Богородиця, Іван Хреститель, кардинал Мирослав Любачівський, кардинал Любомир Гузар, кардинал Йосиф Сліпий, митрополит Андрей Шептицький, поет Тарас Шевченко – засвідчує, що він добре володіє мистецтвом художника і є добрим портретистом.
Виставка мала особливо духовний характер – як за представленими творами, так і від енергетики присутніх на ній осіб. Особливо це відчулося з перших хвилин – з моменту благословення заходу протоієреєм, помічником єпископа, настоятелем храму у м. Долина о. Вітольдом Левицьким. Співане виконання ним колядки, а згодом псалму та пісні «Аве Марія» додало глядачам особливого настрою, який характерний для ідейно міцних громад.

На відкриття виставки завітали одногрупники майстра, які впродовж довшого часу не бачили одне одного – тож завдяки виставці могли згадати минули і спланувати наступні спільні зустрічі.

Відкрив виставку генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський. За його словами, у Картинній галереї впродовж останнього кварталу «витає дух містечка Долини, оскільки останні виставки популяризували творчість бойківських митців». Директор Заповідника пригадав події 10-ти річної давності, коли Олег Лаврів вперше презентував свої твори у митрополичих палатах Крилоса, тоді була сувора зима, але незважаючи на бездоріжжя і заметіль, всі запрошені прибули на виставку. Творчість майстра п. Олександр порівняв з відчуттями «риби у воді» – коли творча людина вільно почувається у своєму середовищі, що впливає на подальшу наснагу у творенні неповторних робіт. На думку дирекції Заповідника портрети діячів церкви створені Лаврівим заслуговують на те, щоб бути представленими у Музеї історії церкви (с. Крилос). Творчість п. Олега було порівняно з щоденною роботою мулярів, які цеглинка за цеглинкою вкладають працю у будівництво спільного дому – держави.

У своєму виступі Олег Лаврів пригадав основні етапи свого життя і творчості. Будучи народженим у сім’ї репресованих і живучи далеко від рідної землі, він з ранніх літ рвався на Батьківщину. «…Малювати я почав тоді, коли і почав ходити…» – говорить пан Олег. Любив завжди розглядати церковні розписи, що в подальшому справило значний вплив на його творчість. З юнацьких літ майстер цікавився історією України. Основні успіхи у своєму житті він завдячує вірі в Бога, тому й у всіх сферах свого життя старається плекати християнські цінності. Танцювальний колектив, служба у війську, навчання в інституті, робота на поважних чиновницьких посадах (начальник районного відділу культури, заступник голови райдержадміністрації, директор центру зайнятості) – це далеко не повний перелік основних життєвих етапів художника. Проте, він признається, що завжди його мрією було малювати – саме завдяки призначенню на посаду директора Долинської художньої школи він зумів повністю реалізувати свої таланти.

Від імені товаришів художника вітав його колега по цеху, головний зберігач фондів Івано-Франківського краєзнавчого музею п. Степан Осташа. Він відзначив добрі сюжети портретів створених майстром, наголосив на вмінні працювати у техніці пастелі, пригадав спільні роки навчання і побажав йому нових злетів у творчості та вдячних шанувальників живопису. Ймовірно, що виставка творів Лавріва після експонування у Галичі буде перевезена до обласного краєзнавчого музею у Івано-Франківську.

Підсумком відкриття «Мальовничої рапсодії» стало фахове слово куратора виставки, мистецтвознавця п. Христини Береговської. Основні тези щодо виставки були такими: «…Мистецтво Олега Лавріва є невід’ємне від віри. Воно не пішло окремим шляхом від Бога. Митець має покликаний талант, у його творах наявний сентимент духовності, що важливе для десекуляризованого суспільства. Виставка є у площині емоцій п. Олега, який не є типовим творцем; він постійно творить піднесено. Портрети є реальними, вони заторкують кожного глядача – кожен елемент є відповідний оригіналу. Сердечно дякуємо Вам за джерело натхнення…».

Виставковий сезон 2012 року розпочався. Попереду ще десяток цікавих зустрічей. Прийдіть у Картинну галерею Національного заповідника «Давній Галич» і будьте впродовж року у світі прекрасного!

«Зустрічі з цікавими людьми»: спілкування з Романом Лубківським та його побратимами

Зустрічі з цікавими людьми...

24 січня 2011 р. у Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відбулася зустріч з п. Романом Лубківським та його побратимами по державотворчій діяльності – Степаном Волковецьким та Дмитром Захаруком. Даний захід проходив у циклі заходів під назвою «Зустрічі з цікавими людьми», які були започатковані НЗ «Давній Галич» у 2011 році.

 

Тематика зустрічей передбачає представлення неординарних особистостей, які своєю творчістю або професійною діяльністю докладаються до прослави нашої області або держави. Під час цих зустрічей присутні мають змогу безпосередньо поспілкуватися з відомою особою, поставити запитання на проблематику, що цікавить і почути на них відповідь.

Роман Лубківський є саме тією особою, яка внесла значний вклад у процес українського державотворення – своєю безпосередньою працею у різних галузях, і авторським друкованим словом. Він відомий як письменник і поет, перекладач, народний депутат України (1990 – 1994), посол України в Чеській та Словацькій республіках (1993 – 1995), голова комітету з присудження Шевченківської премії (2005 – 2008). У його творчій скарбниці кілька десятків прозових творів та збірок поезій, перекладних творів з багатьох європейських мов.

Подібно йому, активними у державотворчих процесах були і залишаються його товариші по депутатській діяльності: колишній народний депутат України, Надзвичайний і Повноважний посол України, голова ОО ВУТ «Просвіта» Степан Волковецький та перший демократичний голова Івано-Франківського облвиконкому, колишній народний депутат України Дмитро Захарук.

Поспілкуватися з Р.Лубківським та його товаришами прийшли наукові працівники НЗ «Давній Галич», представники духовенства та громадськості міста, учні Галицької гімназії. Поважного гостя вітали заступник генерального директора з наукової роботи НЗ «Давній Галич» Семен Побуцький, заступник начальника управління культури облдержадміністрації Василь Тимків, начальник відділу культури і туризму Галицької РДА Марія Іваськів, науковець Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника Ігор Коваль, член Вченої ради НЗ «Давній Галич» проф. Богдан Тимків, о. Климентій (м. Львів) та ін.

Галич займає особливе місце в житті Романа Лубківського. «…Галич для мене щось більше, ніж назва міста – столиці. В певному сенсі столичний дух зберігся досі – адже тут генеруються державницькі настрої, зберігається історична пам’ять. З цієї землі вийшло багато працьовитих людей; ця земля дає невичерпну енергію. Галич – це місто, яке спонукує  до творчості. Крилос – Галич дали мені наснагу до поетичних писань. Маю дуже багато різних асоціацій пов’язаних з містом в якому князювали Ростиславовичі та Романовичі… Галич є дуже привабливим…».

Гість Заповідника розповів про дослідження творчості одного з членів товариства «Руська трійця» о. Маркіяна Шашкевича, мальовничі місцевості його парафії у Підлиссі, проблеми пов’язані з проведенням вшанування на державному рівні. На думку п. Романа, у сучасній Україні слід практикувати «теорію невеличких справ», яку започаткував у минулому столітті президент ЧСР Т.Масарик і яка полягає в тому, що кожен робить свою маленьку справу для добра держави і таким чином, досягається значного результату. Також, п. Р.Лубківський прочитав присутнім кілька поезій з нещодавно виданих збірок лірики.

Великої подяки, на думку п. Романа, заслуговує праця голови Івано-Франківської облдержадміністрації Михайла Вишиванюка, який доклав значний зусиль до облагородження історичних міст нашого краю – Галича та Коломиї. Гість висловив сподівання, що голова облдержадміністрації докладе максимум зусиль для створення літературного музею у плебанії – резиденції о. Рудольфа Моха у Курипові.

Заступник генерального директора з наукової роботи НЗ «Давній Галич» Семен Побуцький в констексті порушених питань розповів про заходи, які проводилися і які ще є в планах на відзначення пам’яті о. Маркіяна Шашкевича та його товаришів на терені Галицького району. Зокрема, Заповідником здійснюються заходи відносно відновлення плебанії о. Рудольфа Моха у с. Курипові, розробляється кошторис реставраційних робіт, затверджено тематико-експозиційний план. Також, п. Побуцький висловив подяку голові Івано-Франківської облдержадміністрації М.Вишиванюку за підтримку у проекті отримання фотокопії Галицького Євангелії з Російської Федерації.
Заступник начальника управління культури ОДА Василь Тимків передав щирі вітання присутнім від голови Івано-Франківської ОДА М.Вишиванюка та проінформував присутніх про заходи на увіковічнення пам’яті колеги о. М.Шашкевича – о. Івана Вагилевича у с. Ясень Рожнятівського р-ну.

Науковець Ігор Коваль порівняв cучасну зустріч Романа Лубківського з галичанами із зустріччю мешканців княжого міста, які прагли філософського слова, з давнім книжником Тимофієм, який орієнтовно в 1204 – 1205 рр. прибув до Галича. На його думку, творчість п. Лубківського вчить шанувати невеликі народи, які мали в минулому велику долю. «…Я вдячний Вам за згадку про Маркіяна Шашкевича, адже його слова «Днесь Галиче, честь твоя», збудили в ХІХ столітті перші аматорські дослідження історії княжої столиці» – підсумував п. Ігор Коваль.

Начальник відділу культури і туризму Галицької РДА Марія Іваськів розповіла про заходи, які проводитимуться спільно НЗ «Давній Галич» та Галицькою РДА для збереження нематеріальної спадщини галичан. Зокрема, в 2011 р. було започатковано етнофольклорний фестиваль «Галицька брама», який у цьому році буде проведений спільно з залученням більшої кількості учасників та належним матеріальним забезпеченням.

Розмова була досить цікавою і передбачала діалоги з аудиторією. Вона стосувалася поглядів на українську минувшину, місця Галича в історії України, важливості збереження культурної спадщини столиці Галицько-Волинського князівства, популяризації духовних скарбів нашого народу, відродження національної думки духовенством у ХІХ столітті, перипетій політичної боротьби за незалежність України на початку 90-их років ХХ століття, твори що були видані в останньому періоді, християнське виховання.

Тематика зустрічі мала багато різних напрямків – від потреби активізації осередків ВУТ «Просвіта» у містах і селах нашої держави до міжнародного становища України. Все це свідчило про те, що на зустріч прибули небайдужі громадяни.

На добру згадку про зустріч з галичанами п. Роману Лубківському та супроводжуючому його о. Климентію подаровано чудово створені копії Чудотворного образу Крилоської Божої матері.

Цикл «Зустрічей з цікавими людьми» продовжуватиметься. Запорукою того, що галичани ще неодноразово зустрічатимуться з відомими особистостями є активна праця завідувача науково-освітнього відділу Христини Береговської, яка є куратором всіх подібних заходів.

Андрій Чемеринський. Член НСКУ, магістр історії

ВІДБУВСЯ V (ПОЗАЧЕРГОВИЙ) З′ЇЗД НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ КРАЄЗНАВЦІВ УКРАЇНИ

23 січня у Київському міському будинку вчителя відбувся V (позачерговий) з’їзд Національної спілки краєзнавців України у зв’язку з необхідністю обрання нового складу керівних органів Спілки та її Голови після раптової смерті 12 вересня 2011 року засновника та протягом більше 20 років незмінного керівника Спілки, видатного державного, наукового і громадського діяча, академіка, Героя України незабутнього Петра Тимофійовича ТРОНЬКА.
На обласних конференціях делегатами з’їзду було висунуто 149 членів Спілки, в роботі з’їзду брало участь 134 делегати та численні гості.

З теплими словами у привітальних адресах до учасників з’їзду звернулись Президент України В.Ф.Янукович, Прем’єр-міністр України М.Я.Азаров, Голова Верховної Ради України В.М.Литвин, Президент Національної академії наук України академік Б.Є.Патон, міністр освіти і науки, молоді і спорту України Д.В.Табачник та міністр культури України М.А.Кулиняк, а також гості з’їзду.

Делегати і гості з’їзду хвилиною мовчання вшанували пам’ять членів Спілки, котрі відійшли у вічність: Героїв України П.Т.Тронька та М.І.Сікорського, Р.П.Семко та інш.

В.о. Голови НСКУ О.П.Реєнт доповів з’їзду звіт Правління Національної спілки краєзнавців України з жовтня 2008 року по січень 2011 року та проблеми і перспективи її діяльності на найближчий час. Робота Правління Спілки визнана задовільною.

У своїх виступах, в ході обговорення доповіді О.Реєнта, делегати та гості з’їзду поділились думками з приводу поліпшення роботи професійної творчої спілки, урізноманітнення та підвищення ефективності її науково-дослідницької, творчої, пам’яткоохоронної і просвітницької діяльності, наголошувалось на необхідності посилення взаємодії з аматорським краєзнавством, іншими творчими спілками, органами влади, архівними і музейними установами, закладами освіти і науки, з молоддю. Ними також було внесено ряд слушних пропозицій щодо зміни деяких положень чинного Статуту НСКУ та покращення державної підтримки краєзнавчого руху в Україні і Спілки.

Майже одноголосно (132 делегати із 134 присутніх) наступним Головою Національної спілки краєзнавців України обраний Олександр Петрович РЕЄНТ, заступник директора Інституту історії України НАН України, чл.-кор. НАН України, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, кавалер ордена “За заслуги” ІІІ ступеня, лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки, котрий, починаючи з 2003 року, обирався заступником Голови НСКУ.

З’їзд також обрав новий склад Правління і Ревізійної комісії НСКУ, вніс зміни до Статуту, прийняв Постанову за підсумками його роботи, а також Звернення до української громадськості і Президента України з пропозиціями про увічнення пам’яті видатного патріарха краєзнавчого руху України, Героя України, академіка П.Т.Тронька.

Голова Спілки оголосив на з’їзді про призначення своїми заступниками Богдана Андрусишина, проректора Київського національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова, д.і.н.; Григорія Клепака, працівника Адміністрації Президента України (на громадських засадах); Руслану Маньковську, старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України, доцента, к.і.н. та відповідальним секретарем НСКУ Володимира Дмитрука, старшого наукового співробітника Інституту історії України НАН України, к.і.н., голови первинної організації НСКУ в Інституті історії України НАН України.
Вл.інф.

II (ПОЗАЧЕРГОВА) КОНФЕРЕНЦІЯ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ КРАЄЗНАВЦІВ УКРАЇНИ

II (ПОЗАЧЕРГОВА) КОНФЕРЕНЦІЯ...

17 січня 2012 р. в залі засідань Інституту історії України НАН України відбулася II (позачергова) конференція Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України. Конференція була проведена відповідно до рішення грудневого 2011 року Пленуму Національної спілки краєзнавців України й розглянула рекомендовані питання: обрання делегатів від Київської міської організації НСКУ на V (позачерговий) з’їзд НСКУ (Доповідач Гончаров О.П. – голова правління КМО НСКУ); oбговорення та висунення кандидатури на посаду Голови НСКУ та кандидатур до складу Правління і Ревізійної комісії НСКУ від  Київської міської організації НСКУ (Доповідач Маньковська Р.В. – відповідальний секретар  НСКУ, член президії правління КМО НСКУ); про зміни і доповнення до Статуту НСКУ (Доповідач Дмитрук В.І. – член президії правління НСКУ, заступник голови правління КМО НСКУ).

 

ПОСТАНОВА
II (позачергової) конференції Київської міської організації
Національної  спілки краєзнавців України

 

17 січня 2012 року

 

м. Київ

Виконуючи рішення грудневого 2011 року Пленуму Національної спілки краєзнавців України про необхідність проведення V (позачергового) з’їзду НСКУ 23 січня 2012 р., який має розглянути питання обрання голови НСКУ, змін та доповнень до Статуту Спілки тощо, обговоривши  рекомендовані питання конференція ухвалила:

 

1. Обрати делегатів від Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України на V (позачерговий) з’їзд НСКУ у такому складі:

 

1.Аржевітін Станіслав Михайлович – член правління НСКУ, народний депутат України, кандидат економічних наук.
2.Бабенко Павло Валерійович – керівник міжнародних проектів НСКУ.
3.Бабушко Світлана Ростиславівна – завідувач кафедри іноземних мов Інституту туризму ФПУ, доцент, кандидат філологічних наук, відмінник освіти України.
4.Бажан Олег Григорович – голова Ревізійної комісії НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, доцент, кандидат історичних наук.
5.Боряк Геннадій Володимирович – член правління НСКУ, завідувач відділу  Інституту  історії України НАН України, доктор історичних наук.
6.Братчук Галина Йосипівна – педагогічний керівник Київського територіального відділення МАН України, заслужений працівник культури України.
7.Вакулишин Сергій Миколайович – заступник голови правління КМО НСКУ, голова Святошинського районного осередку КМО НСКУ, методист Центру позашкільної роботи “Північне сяйво” Св’ятошинської райдержадміністрації, відмінник освіти України.
8.Васильєв Валерій Юрійович – член правління НСКУ, член ревізійної комісії КМО НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, доцент.
9.Вербиленко Галина Анатоліївна – член Ревізійної комісії НСКУ та КМО НСКУ, молодший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Відмінник освіти України.
10.Гальченко Сергій Анастасійович – заступник директора Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації музеїв (ВУАМ), кандидат філологічних наук, заслужений працівник культури України.
11.Голота Надія Степанівна – член правління КМО НСКУ, директор СЗШ № 297 м. Києва.
12.Гончаров Олександр Петрович – член правління НСКУ, голова правління Київської міської організації НСКУ, доцент кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук.
13.Горбик В’ячеслав Олександрович – член правління НСКУ, керівник Центру “Зводу пам’яток історії та культури України” Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук.
14.Григор’єва Тетяна Федорівна – член правління НСКУ, старший науковий співробітник Відділу по розробці архівів ВУНК-ДПУ-НКВС-КДБ Головної редколегії науково-документальної серії книг “Реабілітовані історією”, кандидат історичних наук.
15.Гриценко Лалі Абесаломівна – бухгалтер НСКУ.
16.Денисенко Галина Григорівна – член правління НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.
17.Дмитрук Володимир Іванович – член президії правління НСКУ, заступник голови правління КМО НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.
18.Іршенко Валентина Михайлівна – член президії правління НСКУ, виконавчий директор Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара, заслужений працівник культури України.
19.Казьмирчук Григорій Дмитрович – член правління КМО НСКУ, завідувач кафедри історії для гуманітарних факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор.
20. Киркевич Віктор Геннадієвич – краєзнавець, літератор, колекціонер, заслужений працівник культури України.
21.Клепак Григорій Олексійович – заступник голови НСКУ, заслужений працівник культури України.
22.Колесник Віктор Федорович – член правління КМО НСКУ, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України.
23.Кот Сергій Іванович – член правління НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України.  
24.Коцур Анатолій Петрович – член правління КМО НСКУ, завідувач кафедри української історії та етнополітики Київського національного університету  імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України.
25.Маньковська Руслана Вікторівна – відповідальний секретар НСКУ, член президії правління КМО НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, доцент.
26.Олійник Борис Ілліч – член правління НСКУ, голова правління Українського фонду культури, академік НАН України, Герой України.
27.Омельченко Дмитро Григорович – член президії правління НСКУ,  заступник директора Українського державного центру туризму та  краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки.
28.Подкур Роман Юрійович – член правління НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.
29.Попович Сергій Іванович – заступник голови НСКУ, ректор Інституту туризму ФПУ, кандидат історичних наук.
30.Реєнт Олександр Петрович – заступник голови НСКУ, заступник директора Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, заслужений діяч науки і техніки України.
31.Рубльов Олександр Сергійович ¬– член президії правління НСКУ, учений секретар Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук.
32.Руденко Леонід Григорович – член президії правління КМО НСКУ, директор Інституту географії України НАН України, академік НАН України, доктор географічних наук.
33.Семенюк Володимир Євгенійович – голова первинного осередку Міжнародного центру дитячо-юнацького туризму КМО НСКУ, завідувач краєзнавчого відділу МЦДЮТ.
34.Ситник Анатолій Андрійович – член президії правління НСКУ, член редколегії журналу “Краєзнавство”, заслужений журналіст України.
35.Смолій Валерій Андрійович – член правління НСКУ, директор інституту Історії України НАН України, академік НАН України, доктор історичних наук.
36.Соловей Людмила Сергіївна – голова первинного осередку Інституту туризму ФПУ, викладач кафедри іноземних мов Інститут туризму ФПУ, кандидат педагогічних наук, відмінник освіти України.  
37.Терес Наталія Володимирівна – заступник голови правління КМО НСКУ, голова Голосіївського осередку КМО НСКУ, доцент кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук.
38.Толочко Петро Петрович – член правління НСКУ, директор Інституту археології НАН України, академік НАН України, доктор історичних наук.
39.Тронько Лариса Петрівна – голова Фундації імені П.Т.Тронька.
40.Устименко Василь Євдокимович – член правління КМО НСКУ, краєзнавець, лауреат Премії ім. Дмитра Яворницького.
41.Ходаківський Микола Степанович – член президії правління НСКУ,  професор Київського державного інституту декоративного прикладного мистецтва і дизайну ім. М.Бойчука, заслужений працівник культури України.

2. Підтримати рішення грудневого 2011р. Пленуму НСКУ та рекомендувати кандидатуру Реєнта Олександра Петровича – заступника голови НСКУ, заступника директора Інституту історії України НАН України, чл.-кор. НАН України, доктора історичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, кавалера ордена “За заслуги” ІІІ ступеня, лауреата Державної премії України у галузі науки і техніки на посаду Голови Національної спілки краєзнавців України.

3. Рекомендувати V (позачерговому) з’їзду НСКУ від Київської міської організації НСКУ до складу Правління Національної спілки краєзнавців України наступні кандидатури:
1.Аржевітін Станіслав Михайлович – член правління НСКУ, народний депутат України, кандидат економічних наук.
2.Бажан Олег Григорович – голова Ревізійної комісії НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, доцент, кандидат історичних наук.
3.Боряк Геннадій Володимирович – член правління НСКУ, завідувач відділу  Інституту  історії України НАН України, доктор історичних наук.
4.Вербиленко Галина Анатоліївна – член Ревізійної комісії НСКУ та КМО НСКУ, молодший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Відмінник освіти України.
5.Гончаров Олександр Петрович – член правління НСКУ, голова правління Київської міської організації НСКУ, доцент кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук.
6.Денисенко Галина Григорівна – член правління НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.
7.Дмитрук Володимир Іванович – член президії правління НСКУ, заступник голови правління КМО НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.
8.Іршенко Валентина Михайлівна – член президії правління НСКУ, виконавчий директор Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара, заслужений працівник культури України.
9.Клепак Григорій Олексійович – заступник голови НСКУ, заслужений працівник культури України.
10.Колесник Віктор Федорович – член правління КМО НСКУ, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України.
11.Кот Сергій Іванович – член правління НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України.  
12.Маньковська Руслана Вікторівна – відповідальний секретар НСКУ, член президії правління КМО НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, доцент.
13.Олійник Борис Ілліч – член правління НСКУ, голова правління Українського фонду культури, академік НАН України, Герой України.
14.Омельченко Дмитро Григорович – член президії правління НСКУ,  заступник директора Українського державного центру туризму та  краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки.
15.Подкур Роман Юрійович – член правління НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.
16.Реєнт Олександр Петрович – заступник голови НСКУ, заступник директора Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук.
17.Рубльов Олександр Сергійович ¬– член президії правління НСКУ, учений секретар Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук.
18.Ситник Анатолій Андрійович – член президії правління НСКУ, член редколегії журналу “Краєзнавство”, заслужений журналіст України.
19.Смолій Валерій Андрійович – член правління НСКУ, директор інституту Історії України НАН України, академік НАН України, доктор історичних наук.
20.Толочко Петро Петрович – член правління НСКУ, директор Інституту археології НАН України, академік НАН України, доктор історичних наук.
21.Тронько Лариса Петрівна – голова Фундації імені П.Т.Тронька.
22.Устименко Василь Євдокимович – член правління КМО НСКУ, краєзнавець, лауреат Премії імені Дмитра Яворницького.
23.Ходаківський Микола Степанович – член президії правління НСКУ,  професор Київського державного інституту декоративного прикладного мистецтва і дизайну ім. М.Бойчука, заслужений працівник культури України.

4. Рекомендувати V (позачерговому) з’їзду НСКУ від Київської міської організації НСКУ до складу Ревізійної комісії Національної спілки краєзнавців України такі кандидатури:         

 

1.    Попович Сергій Іванович (голова комісії) – ректор Інституту туризму ФПУ, кандидат історичних наук.
2.    Григор’єва Тетяна Федорівна (член комісії) – старший науковий співробітник Відділу по розробці архівів ВУНК-ДПУ-НКВС-КДБ Головної редколегії науково-документальної серії книг “Реабілітовані історією”, кандидат історичних наук.
3.    Катаргіна Тетяна Іванівна (член комісії) – старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.

5. Рекомендувати V (позачерговому) з’їзду НСКУ внести зміни та доповнення до Статуту Національної спілки краєзнавців України (додаються).

Голова правління
Київської міської організації НСКУ                                            О.П. Гончаров

 

Додаток ІДодаток ІI