СПОКУТУВАННЯ ГРІХІВ НАШИХ ПРАЩУРІВ

У селі Прелесне Слов’янського району на Донеччині краєзнавці ініціювали та взяли активну участь у встановленні пам’ятного хреста на місці колишньої Української автокефальної православної церкви, яку було спалено 1928 року за надмірну націоналістичну активність і авторитет серед вірян.

Проблеми рідного села, що має надзвичайну назву Прелесне, мене, як історика, хвилювали завжди. Вступивши до Національної спілки краєзнавців України, я почала розглядати історію села з наукової точки зору. Працюючи над матеріалами про сім’ю Бантишів, а пізніше — над книгою «Літопис села Прелесне», що вийшла з друку цьогоріч, звернула увагу на те, що в нашому селі існувала церква. Цю церкву в 1770 році побудував Василь Васильович Бантиш на честь Василія Великого, тому й назва її Василівська.

Це була дерев’яна однопрестольна церковна споруда, яка  на початку 1850 року  почала занепадати й була перебудована Олександром Федоровичем Бантишем. Під неї підвели кам’яний фундамент і повністю перебрали всі стіни. Нова церква була освячена після ремонту 19 грудня 1860 року. Згідно з архівними свідченнями священик Микола Ніклушин служив у Василівській церкві з 1903 року. Його дочки працювали вчителями в сільській школі. Виконувач обов’язків диякона Федір Попов служив у церкві з 1894 року. Церковним старостою був дворянин Олександр Бантиш з 1903 року.

Читати далі Встановлення пам’ятного хреста у селі Прелесне Слов’янського району на Донеччині →