У практичній роботі осередків НСКУ Черкащини важливе місце посідає тема Української революції 1917–1921 рр., зокрема пошуково-просвітницька робота з вивчення життя і діяльності незаслужено забутих земляків-учасників революції та увічнення їх пам’яті.
Одна із таких постатей – Михайло Олександрович Злобинець, який народився 1885 року на Золотоніщині. Відомий як активний культурно-освітній, громадський та політичний діяч доби Української революції 1917–1921 рр., поет, бандурист, педагог.
Першими дослідниками життєпису Михайла Злобинця були краєзнавці Михайло Пономаренко, Віктор Почепцов, Віктор Козоріз.
Вагомий внесок у повернення і пошанування незаслужено 
забутого імені громадського діяча і патріота України Михайла Злобинця зробили члени НСКУ, науковці – доктор історичних наук, професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Лариса Синявська та доктор історичних наук, професор Київського університету харчових технологій Оксана Силка (обидві – випускники історичного факультету Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького).
Підсумком їх дослідницько-пошукової роботи стала книга про 
Михайла Злобинця «Бандури пісня недоспівана…», яка у 2018 році відзначена обласною краєзнавчою премією імені Михайла Максимовича. Під час вручення премії її лауреати виступили з ініціативою за рахунок премії виготовити і встановити меморіальну дошку на приміщенні гімназії у Золотоноші, де Михайло Злобинець вчителював. Пропозиція знайшла підтримку в обласній організації Національної спілки краєзнавців України та Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького. Звернення обласної організації НСКУ було розглянуто і підтримано сесією Золотоніської міської ради. Фінансову допомогу для оплати матеріалів надав народний депутат України попереднього скликання Владислав Голуб.
Відкриття меморіальної дошки Михайлу Злобинцю відбулося 1 серпня 2019 року в Золотоноші. Ректор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, професор Олександр Черевко, відкриваючи дошку, сказав: «Михайло Злобинець поплатився лише за те, що хотів чути і творити українську пісню, жити в своїй державі, розмовляти своєю мовою. Він поклав життя на вівтар свободи, щоб ми сьогодні продовжували далі будувати Українську державу. Тому так важливо сьогодні увічнити пам’ять про нього. Це робота навіть не для сьогодення, а на майбутнє».
Цього дня біля колишньої чоловічої гімназії в Золотоноші, де працював Михайло Злобинець, пролунало ще багато слів про нього. Голова Черкаської облорганізації НСКУ, професор Василь Мельниченко зазначив, що «відкриття меморіальної дошки 
Михайлу Злобинцю – важлива подія загальноукраїнського значення. Цей захід – складова частина роботи з увічнення на Черкащині пам’яті видатних діячів Української революції 1917–1921 років. Меморіальна дошка увічнює пам’ять про тих людей, які століття тому відстоювали ідею української державності. І серед них – Михайло Олександрович Злобинець (який ще відомий під псевдонімами Злобинців або Домонтович). Він боровся за відродження української національної культури і її утвердження своєю головною зброєю – словом і піснею. У ті, уже далекі, роки української історії він розумів, що революція відбувається не тільки на полі бою, а й, передусім, у свідомості українців. Тому він усе своє життя присвятив справі просвітництва, формування національного світогляду своїх земляків».
Виступаючі на урочистостях із нагоди відкриття меморіальної дошки говорили про те, що Михайло Злобинець ще навчаючись в Київському університеті, організував студентський ансамбль бандуристів, який у 1906–1909 роках із успіхом виступав в Києві, зокрема на Шевченківських святах. Цікавився етнографією, збирав і записував від кобзарів українські народні пісні та думи. Був майстром з виготовлення бандур.
Із 1909 року Михайло Злобинець – вчитель математики у Золотоніській чоловічій гімназії. Продовжував займатися музикою і співом, всіляко популяризував кобзарське мистецтво. У 1913 році в Одесі під його авторством вийшов перший в Україні «Самонавчитель гри на кобзі або бандурі». Одночасно з роботою над створенням і виданням «Самонавчителя» він пише вірші, які почали друкуватися в 1905 році. Підготував також підручник з арифметики, дві частини якого у 1917–1918 роках були видані в Золотоноші. Як гласний повітового земського зібрання багато робив для поліпшення культури і освіти на Золотоніщині.
У роки Української революції 1917–1921 років Михайло Злобинець брав активну участь в громадсько-політичній та просвітницькій роботі. Став засновником товариства «Просвіта» на Золотоніщині, фундатором українських газет «Вільне слово» та «Вісті Просвіти». У 1917 році в Золотоноші він видає низку політичних праць, збірник революційних пісень, нариси з історії Золотоніщини. Виступає проти русифікації і відстоює ідеали української державності.
Михайла Злобинця, як і багатьох борців за волю України, спіткала трагічна доля. Він був репресований і його життя обірвалося у 1937 році. І хоч тодішня боротьба за Українську державність не увінчалася успіхом, жертовний подвиг таких патріотів як Михайло Злобинець, надихав наступні покоління українців і завдяки їм у 1991 році на політичній карті світу постала незалежна Українська держава.
Такі люди як Михайло Злобинець і сьогодні потрібні Україні. Тож нехай його ім’я і образ буде прикладом для нинішнього і наступних поколінь як любити Україну і як боротися за неї.
У відкритті меморіальної дошки Михайлу Злобинцю взяли участь міський голова Золотоноші В.О.Войцехівський, заступник міського голови М.Е.Нищенко, представники громадськості міста і району, ректор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького О.В.Черевко, директор наукової бібліотеки університету Г.М.Голиш, генеральний директор телекомпанії «Ільдана» М.М.Калініченко, голови обласних організацій національних спілок краєзнавців (Василь Мельниченко), художників (Іван Фізер), журналістів (Тетяна Калиновська),
Дошка встановлена на приміщенні Золотоніської чоловічої гімнації, де працював М.О.Злобинець (нині – міський Центр дитячої та юнацької творчості). Автор меморіальної дошки – заслужений художник України, професор Іван Фізер, який на безоплатній основі виготовив і встановив дошку.
Сергій Ганницький
Фото Т.Калиновської і С.Лисенко