XIV Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція «Українське краєзнавство в соціокультурному просторі: історичні ретроспекції та виклики сучасності»

_DSC016325 листопада 2016 року відбулася XIV Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція «Українське краєзнавство в соціокультурному просторі: історичні ретроспекції та виклики сучасності», присвячена 160-річчю від дня народження Івана Франка та 150-річчю від дня народження Михайла Грушевського.

Програма конференції

_DSC0176Захід проходив у приміщенні Факультету історичної освіти Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Заявки на участь у конференції надіслало понад 90 дослідників з більшості регіонів України, зокрема Києва та області, Івано-Франківська, Львова, Кам’янець-Подільського, Чернігова, Полтави, Чернівців, Черкас, Одеси, Рівного, Слов’янська, Вінниці та ін.

_DSC0174На пленарному засіданні свої доповіді виголосили голова НСКУ, член-кореспондент НАН України О.П.Реєнт («Науково-методологічні засади сучасного краєзнавства»); канд. іст. наук, голова правління Київської міської організації НСКУ О.П.Гончаров («Про місце краєзнавства в системі новітніх наукових напрямів і дисциплін»); докт. іст. наук, проф. В.Й.Борисенко («Час виникнення назви «Слобожанщина»); докт. іст. наук, проф. І.А.Коляда («Навчально-методичний комплекс з історичного краєзнавства як важлива складова організації наукової діяльності учнів-членів МАН України») та ін.

_DSC0185Доповіді учасників конференції були згруповані по наступних секціях:
1. Теоретико-методологічні засади наукового краєзнавства в контексті сучасної соціогуманітарної парадигми.
2. Українська Франкіана: краєзнавчий вимір.
3. Історико-краєзнавчі візії Михайла Грушевського.
4. Історія українського краєзнавства.
5. Проблематика сучасних краєзнавчих досліджень.

_DSC0182Науковий форум розглянув широку краєзнавчу тематику, яка охоплює проблеми розвитку теоретичних засад наукового краєзнавства, історії та сучасного стану краєзнавчого руху, висвітлює краєзнавчий аспект діяльності видатних діячів української культури і науки Івана Франка та Михайла Грушевського, торкається внеску освітніх, музейних закладів та громадських організацій в розширення краєзнавчих досліджень.

_DSC0172Учасниками заключного пленарного засідання, з урахуванням результатів обговорення на пленарному і секційних засіданнях заявлених доповідей, прийнято низку рекомендацій, спрямованих на подальший розвиток краєзнавства, увічнення пам’яті видатних діячів української історії та культури.

Зокрема, необхідно:

  • рекомендувати головам регіональних організацій затвердити у місцевих органах влади регіональну програму розвитку краєзнавства у відповідності з Державною програмою розвитку краєзнавства до 2025 року Національної спілки краєзнавців України;
  • активізувати наукове опрацювання, систематизацію та осмислення маловідомих сторінок історії українського краєзнавства, особливо періоду ХІХ–ХХ ст., з урахуванням новітніх дослідницьких підходів, концепцій і методик;
  • поглибити краєзнавчі дослідження за рахунок синтезу і посилення інтеграційних процесів, взаємовпливу і взаємопроникнення знань різних гуманітарних наук з історією, українознавством, етнографією, географією, регіоналістикою, археологією, природознавством, генеалогією, економікою, культурологією тощо;
  • продовжувати роботу з оновлення теоретико-методологічних засад краєзнавства, його категоріального апарату, обґрунтування власної номенклатури наукових дефініцій і понять, в тому числі й з урахуванням світового досвіду, проводити дискусії, до прикладу, з обґрунтування суті, специфіки, сфер та можливості використання для наукових досліджень терміну «теренознавство» як мікрорівень досліджень в системі краєзнавства;
  • здійснювати розробку теоретичних питань об’єктно-предметної сфери краєзнавства і загалом його теоретико-методологічного фундаменту;
  • залучати результати краєзнавчих досліджень до формування категоріально-термінологічного апарату, яким позначаються топонімічні назви, історико-етнографічні краї України;
  • зберігати, примножувати та вивчати предмети матеріальної та духовної культури українського народу, які зберігаються в музеях країни;
  • активізувати вивчення творчої спадщини відомих українських громадсько-політичних діячів (наприклад, Івана Франка та Михайла Грушевського) з точки зору дослідження краєзнавчих аспектів їх діяльності та праць;
  • вивчати роль окремих особистостей у розвитку українського краєзнавства, особливо періоду 1920–1930-х рр.;
  • розробити єдиний навчально-методичний комплекс з історичного краєзнавства для використання у навчально-виховній діяльності та для організації дослідницької діяльності учнів-членів МАН України, підвищення ефективності системи національно-патріотичного виховання громадян України;
  • досліджувати вже відомі та виявляти нові місця історичної пам’яті, популяризувати їх серед широкого загалу за допомогою активізації культурно-просвітницької краєзнавчої роботи;
  • здійснювати видання краєзнавчої літератури, збільшувати її тиражі та сприяти розповсюдженню серед якомога більшої кількості населення, не лише друкованих примірників, а й електронних у веб-просторі;
  • посилювати репрезентацію українського краєзнавства у веб-просторі, соціальних мережах з метою залучення молоді та підростаючого покоління, інформування про здобутки та напрацювання.

 

One thought on “XIV Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція «Українське краєзнавство в соціокультурному просторі: історичні ретроспекції та виклики сучасності»”

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *