Програма ХІІ Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції «Освітянське краєзнавство: досвід, проблеми, перспективи»

ХІІ Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція «Освітянське краєзнавство: досвід, проблеми, перспективи», присвяченій 200-річчю від дня народження українських просвітителів І.Вагилевича та М.Шашкевича.
Конференція відбудеться 6–7 жовтня 2011 року в Прикарпатському національному університеті ім.В.Стефаника (м. Івано-Франківськ, вул. Т. Шевченка, 57).

Наукова конференція у Новому Світі

Наукова конференція

Для кримознавців вже стало доброю традицією на початку жовтня збиратися у селищі Новий Світ на Міжнародну наукову конференцію «Актуальні питання історії, культури, етнографії Південно-Східного Криму». Кримська регіональна організація Національної спілки краєзнавців України, благодійний фонд «Афінеон» та Новосвітська селищна рада посприяли, аби 1–2 жовтня 2011 р. дослідники зустрілися вже вчетверте. Саме завдяки їхній активності зібрання науковців виявилися насиченими, повними цікавих доповідей та екскурсій.

1 жовтня під час ранкового та вечірнього засідань було заслухано понад двадцять змістових повідомлень. Серед інших хотілося б відзначити доповіді голови Кримської регіональної організації НСКУ професора Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського Андрія Анатолійовича Непомнящого та представників його наукової школи.

Цього року доповідь вченого була присвячена проблемі втрати культурних цінностей кримськими музеями в 20-ті роки XX ст. Проголошена інформація є частиною ґрунтовного дослідження Андрія Анатолійовича, пов’язаного з життям та науковою діяльністю видатного історика М. Л. Ернста. Присутніх на конференції вразили своєю різноманітністю та високим науковим рівнем доповіді, підготовлені під керівництвом А. А. Непомнящого: «З історії діяльності Феодосійського відділення Російського товариства з вивчення Криму» доцента Кримського університету культури, мистецтв і туризму О. В. Севастьянова, аспірантів Таврійського національного університету А. М. Савочки («До питання про вивчення громадської благодійності в Таврійській губернії») та Е. І. Сеїтової («Проблема заселення району Судака новими поселенцями (кінець 40 – 60 роки XX ст.)»); аспірантів Центру пам’яткознавства НАН України та УТОПІК (м. Київ) В. В. Каліновського («Священик В. Томкевич та археологічні дослідження Південно-Східного Криму») та Є. В. Молочко («Археологічні та культурно-історичні пам’ятки Південно-Східного Криму в путівниках О. Я. Безчинського»); студентів та магістрів сімферопольського вишу Олександра Кравчука, Шукрі Сейт-Маметова, Віктора Акімченкова, Кирилла Нагорняка.

Емоційністю та захопленням історією рідного краю також вирізнялися доповіді краєзнавців із Судака М. В. та О. С. Анісімових, М. І. Дементьєвої, О. Є. Вольфа та О. М. Герардіні. Кожне повідомлення викликало жваве обговорення.

Слід відзначити, що чи не вперше майже всі доповіді були безпосередньо пов’язані з Південно-Східним регіоном Криму. Загалом можна сказати, що засідання пройшли у творчій та дружній атмосфері. Завершився перший день екскурсією до будинку-музею князя Льва Сергійовича Голіцина та дегустацією виробів легендарного заводу шампанських вин «Новий Світ».

2 жовтня було підбито підсумки засідань та висловлено побажання зустрітися наступного року на п’ятій ювілейній конференції. Вона, скоріш за все, буде присвячена 1800-річчю Судака.

Завершилася конференція екскурсією до Судацького краєзнавчого музею.

Володимир Калиновський

Професійне свято в Інституті туризму ФПУ

Професійне свято в Інституті туризму ФПУ

Справжнім професійним святом став для професорсько-викладацького складу та студентства ІТ ФПУ Всесвітній день туризму, який уже в 15 раз відзначається в Україні. З нагоди свята було проведено різноманітні заходи туристично-краєзнавчого напряму: інтерактивні заняття з англійської мови, пізнавальна дводенна екскурсія-подорож,  туристичний зліт. В їх організації взяли активну участь члени Національної спілки краєзнавців України – в Інституті  діє первинний осередок Київської міської організації НСКУ у складі Поповича С.І., Бабушко С.Р., Соловей Л.С.

Ініціаторами інтерактивного заняття, в якому поєдналося вивчення англійської мови професійного спрямування з краєзнавчою роботою, стали викладачі кафедри іноземних мов: Бабушко С.Р., зав. кафедри іноземних мов, канд. філол. наук, доцент та Соловей Л.С., старший викладач кафедри іноземних мов.

Екскурсія-прогулянка річковим трамвайчиком по Дніпру – прекрасна нагода для вболівальників футбольних команд упродовж Євро-2012 в Україні, гостей міста та й самих мешканців Києва не лише побачити неповторну красу міста, його визначні пам’ятки, але й просто відпочити. Тому студентам-старшокурсникам було запропоновано виконати різноманітні завдання, які включали: пошук цікавої інформації про історію, культурну цінність пам’яток, обряди чи традиції, легенди, перекази, пов’язані з визначними місцями м. Києва, які добре видно з борту річкового судна і підготувати інформацію англійською мовою.

На наступному занятті в аудиторії студенти провели «віртуальну» екскурсію за допомогою сучасних засобів навчання з показом фото і демонстрацією всього маршруту для студентів інших груп.

Інформація, підібрана студентами була змістовною і цікавою. Заняття  промайнулояк мить. Учасники екскурсії дізналися багато нового, подивилися на все іншими очима. Зрозуміло, що такі види занятьнабагато цікавіші та продуктивніші за звичайні аудиторні. Кожен  мав змогу не лише розповісти про атракції, але і доповнити один одного, задати «екскурсоводу» запитання і, нарешті, зіграти роль туриста: зацікавленого чи знудьгованого, пересічного чи неординарного, привітного чи вередливого. Адже студенти-старшокурсники – майбутні фахівці сфери туризму – повинні бути готовими до іншомовного спілкування з різними людьми.

Ще один туристично-краєзнавчий захід було організовано студентками старших курсів Руденко Тетяною та  Пільтяй Марією – поїздка до Луцька, що відбулася 24-25 вересня для майбутніх професіоналів туристичної справи, а саме студентів 3,4,5 курсів і професорсько-викладацького складу. Очолив команду мандрівників виконуючий обов’язки ректора Сергій Іванович Попович, знаний краєзнавець, заступник Голови НСКУ. Активними учасниками виступили члени Київської міської організації НСКУ, викладачі кафедр іноземної мови та гуманітарних дисциплін.

Упродовж двох днів учасники подорожі мали змогу відвідати туристичні об’єкти за такою ниткою маршруту: Київ – Дубно – Тараканів – Берестечко – Луцьк.

Учасники подорожі відкрили для себе таємничість Тараканівського форту, шляхетність замку Любарта, шарм садиби архітектора Миколи Голованя та інші приваби української історії: Дубенський замок, Історико-культурний заповідник «Поле Берестецької битви», Музей Волинської ікони.

Марія та Тетяна, організатори: «Ми залишились дуже задоволені нашою мандрівкою. І враження наших туристів від поїздки склались яскраві та позитивні, про що вони самі нам доповіли і це було приємно. Щодо досвіду проведення такого проекту, у нас була прекрасна можливість показати свої організаторські здібності, знання та практичні навички з менеджменту організацій та наше прагнення до створення нового, якісного туристичного продукту в Україні здобуло підтримку, за що ми щиро вдячні. Все це ще раз доводить, що студенти Інституту туризму мають можливість реалізовувати свої ідеї та пропозиції у життя та отримувати всі необхідні знання, що допоможуть їм у майбутній кар’єрі».

А 27 вересня в день святкування Всесвітнього дня туризму весь колектив ІТ ФПУ на чолі з Поповичем С.І., студентством та випускниками зібралися на галявині у Пущі-Водиці для проведення туристичного зльоту.

Цікаві вікторини, міні-змагання з волейболу, настільного тенісу, туристичні пісні навколо вогнища створили атмосферу свята і незабутні враження. Хвилюючою хвилиною стала декламація власного вірша студенткою 4-го курсу Руденко Тетяною присвяченого Дню туризму та інституту.

У програмі зльоту також було проведено краєзнавчий квест, учасники якого мали пройти по топографічній карті району визначений маршрут, знайти контрольні пункти і виконати запропоновані краєзнавчі завдання. Емоційну напругу після квесту вболівальникам та учасникам допоміг зняти традиційний святковий пиріг «З Днем туризму». Переможців – знавців рідного краю та історії інституту, було нагороджено смачними солодкими призами. Свято туризму у Пущі-Водиці вдало поєднало, за словами П.Т. Тронька, «дві сторони медалі – туризм та краєзнавство».

Світлана Бабушко, Людмила Соловей

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

Поховали Сікорського

Поховали Сікорського...

Сьогодні в Переяславі-Хмельницькому (Київщина) пройшли траурні заходи пам’яті Героя України, засновника і почесного генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», члена правління НСКУ, заслуженого працівника культури України, почесного члена Академії архітектури України, почесного громадянина міста Переяслав-Хмельницький  Михайла Івановича Сікорського. 

Зранку видатного переяславчанина відспівали в церкві. А в музеї «Заповіту» Т. Г. Шевченка ближче до полудня розпочалося прощання зі славетним земляком. Вочевидь, місце було обрано невипадково – саме в цьому будиночку лікаря А. Козачковського жив його приятель Шевченко. Тут він написав свій «Заповіт», «Наймичку», «Кавказ», почав «Єретика». Великий Кобзар простягнув руку Великому Історику і Музейнику.

Перед входом до будинку виставили напрочуд гармонійне погруддя М. Сікорського. Воно швидко обросло квітами. Їх, квітів, сьогодні було якось особливо багато всюди – люди пам’ятали, як Михайло Іванович був зачудований прекрасним. А до книги пам’яті і шани була черга – кожен довго думав і вписував щось дуже інтимне і сердечне. Зробили записи і відомі краєзнавці – голова правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара, дипломат Роланд Тарасович ФРАНКО (праворуч на фото зліва внизу) та науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, заслужений працівник культури України Микола Степанович ХОДАКІВСЬКИЙ.

… Процесія рушила в бік кладовища. До ходи приставали молоді і старші. Відтак на погості, аби провести в останню путь удатного земляка, зібралося кількасот тих, хто його знав і любив.

Хрещеного батька музейництва Переяславщини, історика-краєзнавця надукраїнського масштабу, лауреата Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, лауреата Республіканської премії ім. Д. Яворницького (1983), лауреата Республіканської премії ім. В. Вернадського, заслуженого працівника культури України, почесного громадянина міста Переяслава-Хмельницького Михайла Сікорськогоу вічність проводжали люди різні. І владні мужі, і колеги, і пересічні земляки. Дехто благав прощення за завдані душевні рани. Таким чомусь забракло часу (чи мужності?) вибачитися в Батька – так Сікорського звали всі – за життя. Нічого, встигли…

Теплі слова про цноти найприземленішого із когорти Сікорських говорили голова Київської обласної ради Олександр Качний, міський голова Переяслава-Хмельницького Олександр Шкіра, в. о. начальника управління культури Київської облдержадміністраціїІгор Подолянець, голова Переяслав-Хмельницької районної ради Андрій Недяк, заступник голови Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації Ілона Куровська, почесний громадянин Переяслава-Хмельницького, директор інституту археології НАН України, голова Товариства охорони пам’яток історії та культури України, академік НАН України Петро Толочко, музейники, жителі та гості міста-музею.

 

Пригадували нетутешню скромність покійного, його суперпрофесіоналізм і принциповість. А ще безкомпромісність – рису завідомо незручну й непопулярну в науковому середовищі. «За це й страждав!», – як про вирок говорили живі про померлого. І не втнути – співчутливо чи злорадно. Так і сказане на його адресу слово «чудотворець» залишалося сприймати чи то як мовну фігуру, чи як ситуативне визнання паранормальних талантів корифея музейної справи й народного зодчого.

Метроном хвилини мовчання нагадав, як майже аспірант Київського держуніверситету імені Т. Шевченка натомість прибув до Переяслава-Хмельницького директором краєзнавчого музею з 36-ма експонатами. За тим 60 літ і злетіло, як один день … 15 медалей і 4 ордени,  “пологи” просто музею в унікальний комплекс-заповідник, щоденна борня за право бути. Не «завдяки», а «попри все» – так і підсумували життєве кредо славетного переяславчанина, спомином по котрому залишиться сюрреалістичний «Переяслав». Помріяли люди і про присвоєння дітищу Сікорського його імені та зведення пам’ятника самому Михайлові Івановичу…

Насамкінець над могилою Батька міста-музею було здійснено трикратний залп зі стрілецької зброї.

Випадок чи ні, але відтепер вічне пристанище великого переяславчанина на Альтицькому кладовищі Переяслава-Хмельницького – поруч із монументом жертвам Голодомору 1932-1933 рр.

Вічна пам’ять Людині…

«Макарівські історико-краєзнавчі читання»

«Макарівські історико-крає...

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА НОВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
МАКАРІВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
МАКАРІВСЬКА РАЙОННА РАДА
МАКАРІВСЬКА СЕЛИЩНА РАДА
КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ
УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА ОХОРОНИ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ
КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ КРАЄЗНАВЦІВ УКРАЇНИ
ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «РІДНЕ МІСТО» смт МАКАРІВ
 

проводять 25 листопада 2011 р. у смт Макарів Київської області наукову конференцію «Макарівські історико-краєзнавчі читання». Запрошуємо Вас взяти участь у роботі конференції.

Для обговорення на конференції пропонується тематика:

  • Давня та середньовічна історія Макарівщини.
  • Макарівщина козацької доби.
  • Макарівщина кінця XVІІІ – початку ХХ ст.
  • Макарівщина і Бишівщина у 1917-1921 рр.
  • Історія Макарівщини і Бишівщини 1920-х – 1930-х рр.
  • Макарівський та Бишівський райони у роки Другої світової війни.
  • Макарівський район у другій половині ХХ століття.
  • Макарівщина в історії незалежної України
  • Історія селищ і сіл Макарівщини.

Виступи повинні містити такі необхідні елементи:

  • постановка проблеми у загальному вигляді;
  • аналіз досліджень і публікацій, на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин проблеми, котрим присвячується означений виступ;
  • виклад основного матеріалу дослідження з посиланням на джерела та наукові дослідження;
  • висновок з цього дослідження.

За результатами роботи буде видано збірник матеріалів конференції. Матеріали приймаються до 3 листопада 2011 р. Обсяг публікації до 10 сторінок.

Вимоги для оформлення тексту: шрифт Times New Roman, кегель 14, інтервал – 1,5. Ілюстрації та таблиці не подаються. Посилання зазначають в кінці роботи (прикінцеві). Зноски друкуються тим же шрифтом, що й основний текст роботи. Прикінцева зноска виконується автоматично через меню Вставка?Ссылка?Сноска.  

Зразки оформлення зносок:

  • Державний архів Київської області. – Ф. 45. – Оп. 1. – Спр. 12121. – Арк.1.
  • Лінч Дж. Середньовічна церква. Коротка історія. – К.: Основи, 1994. – С. 154.
  • Зайцев Д. Методика краєзнавчої роботи // Краєзнавство. – 1927. – №3. – С.1–5.
  • Козицький М. Правда і кривда гетьмана Скоропадського // Старокиївські вісті. – 2003. – 15 травня. – С. 7.
  • Макарівські вісті. – 2003. – 15 травня. – С. 3.

Разом із рукописом подається електронний варіант виступу. Матеріали можна надсилати на електронні адреси організаторів: lystok@ukr.net;

Відомості про автора подаються у кінці статті (домашня адреса, поштовий індекс міста, телефон: роб., дом., моб.; місце роботи або навчання, вчене звання, науковий ступінь, посада). Виступ та відомості про автора повинні бути в одному файлі.

Автори відповідають за повноту висвітлення досліджуваних питань, системність викладення, достовірність наведених фактів, посилання на джерела, написання власних імен, географічних назв тощо. Дотримання згаданих вимог щодо оформлення матеріалу є обов’язковим для включення його до збірника конференції. Виступи друкуються в авторській редакції.

Повідомлення про включення матеріалів до програми конференції, час і місце проведення, запрошення на конференцію кожному автору буде надіслано додатково.

Оргкомітет конференції

В «Уваровськім домі» згадали партизанів і пошуковців

В «Уваровськім домі» згада?...

Останніми роками у Музеї історії та культури «Уваровський дім» смт Ворзель стали вже традиційними краєзнавчі заходи наукового спрямування. У першу чергу це започатковані  2010 року наукові читання з циклу «Сторінками історії Київщини». Уже пройшло три читання про маловідомі сторінки історії Київщини. Молоді науковці, студентство, краєзнавці  мають можливість оприлюднити та провести обговорення своїх досліджень з краєзнавства та історії Київщини перед фаховими науковцями та широким загалом. А ще – якнайбільше залучати до краєзнавчих досліджень усіх, хто цікавиться історією.

Завдяки таким заходам музей усе більше стає відомим серед науковців та краєзнавців не тільки як експозиційна установа, а й як науковий та громадський центр. Саме наш музей навесні цього року був обраний для проведення VIIІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Український технічний музей: історія, досвід, перспективи», у якій взяли участь близько 50-ти представників майже тридцяти музейних, наукових та пам’яткоохоронних установ України. Це – беззаперечне свідчення визнання музейниками України високого рівня роботи в «Уваровському домі».

Ще одним напрямком наукової діяльності музею є науково-практичні семінари. 24 вересня 2011 року тут відбувся науково-практичний семінар «Патріотичне виховання учнівської та студентської молоді на героїчних традиціях українського народу», присвячений 70-й річниці партизанського руху в Україні під час Великої Вітчизняної війни. У заході взяли участь близько 30 учасників, з-поміж яких: завідувач відділу патріотичного виховання Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти, молоді та спорту України Мельничук Ю. Л;заступник голови благодійного фонду пошуку «Пам’ять», командир пошукового загону ім. отамана Орлика Коротя В.; керівник пошукової ГО «КІУР» Кайнаран А.; член Комісії у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни Верховної Ради України, ветеран Великої Вітчизняної війни Александрович Г. В; докт. філос. наук, член Спілки кінематографістів України Кудін В. О.; докт. філос. наук, зав. сектору методології Інституту законодавства Верховної ради України Недюха М. П.; канд. пед. наук, Інститут проблем виховання Національної академії педагогічних наук України Зубалій М. Д.; член президії Всеукраїнської спілки учасників війни, ветеран Великої Вітчизняної війни Василюка Л. В.; віце-президент Європейського форуму миру, член президії Антифашистського комітету України Ромащенко В. М.; голова Київського обласного комітету Всеукраїнського громадського об’днання захисту конституційних прав і свобод громадян України «Правозахист» Косенко Г. М,; режисер-документаліст Соколенко С. В.; заступник Верховного отамана Міжнародної організації «Об’єднана рада українського та зарубіжного козацтва» Земляний В. А., головний отаман селянського козацтва України по Львівській обл. Путас Ю. В., голова ГО «Демократична Київщина» Найда І. В.; директор Ірпінського краєзнавчого музею Зборовський А. І., заст. голови Вишгородського районного об’єднання «Просвіта» Прокопенко С. В.; викладач Ірпінського економічного коледжу, канд. сільськогосподарських наук Поцелуйко М. Л.,; вчитель вищої категорії образотворчого мистецтва Ірпінської СЗОШ №1 художнього профілю ім. А. С. Макаренка Сморчков С. О.; студенти Молодої Січі Ірпінського економічного коледжу; студенти професійно-педагогічного коледжу ім. А. С. Макаренка; голова Ворзельської ради ветеранів Заруба М. Х., настоятель Ворзельського храму Петра і Павла о. Василій Чичак та ін. Серед почесних гостей семінару були Терехов В. Й., ветеран Великої Вітчизняної війни, останній із учасників Ворзельского підпілля та онуки й правнуки  Марії та Ніни Білостоцьких – ворзельських підпільниць, які були по-звірячому закатовані фашистами у 1943 році.

Семінар відкрився виступом артистів – п’ятикласника-барда Ворзельської ЗОШ №5 Владислава Богдана та заслуженого артиста Литовської РСР, соліста двічі Червонопрапорного ансамблю пісні Балтійського флоту Радія Пархоменка у супроводі акомпаніатора Андрія Бєлко (баян). Вони виконали пісні військової тематики.

Після вітального слова заступника Ворзельського селищного голови Карандюка Г. М. та виступу й молитви за героїв, що загинули за Батьківщину священика о. Василія, розпочалася робота семінару.  Він складався з трьох блоків. Перший – доповіді про практичну роботу з патріотичного виховання: «Передумови виникнення народного антифашистського руху опору на Київщині» –  Мельничук Ю. Л; «Виникнення та діяльність ворзельської підпільної організації»,  «Досвід проведення у Ворзельському музеї історії та культури «Уваровський дім» уроків мужності на тему: «Хто такий захисник Вітчизни?» Соколенко О. Г., зберігач фондів Ворзельського музею історії та культури «Уваровський дім». Згадані уроки, що проводяться за участі Мельничука Ю. Л. та Найди І. В. за минулий навчальний рік відвідали понад 1500 учнів та студентів із освітніх закладів Приірпіння та Києва. Крім того – «Роль і значення пошукової роботи у патріотичному вихованні учнівської і студентської молоді» – Коротя В. Тільки за 2009 рік пошуківці підняли із землі близько 300 останків солдатів, яких із почестями перепоховали у братські могили. Пошуківці також є активними учасниками формування експозиції музею «Уваровський дім». Також прозвучали доповіді «Про видання книги з історії Київського укріпрайону» – Кайнаран А. та «Роль і значення бібліотеки у вихованні учнів» – Євтищенко Н. І., завідувач Ворзельської бібліотеки ім. Д. І. Бедзика.

Другий блок складався з виступу режисера-документаліста Соколенко С. В., автора стрічок «Ми тремтіли за цю землю» (про 12-річну партизанку з Ворзеля В. Філіповську), «Переможці» (3-серійний фільм з відеоспогадами 20-ти ворзельських ветеранів) та перегляду її нового фільму «Останній герой», знятого за підтримки секретаря Ворзельської селищної ради Ковальчук А. В. У ньому розповідається про діяльність Ворзельської підпільної організації, порушуються нагальні питання про сучасний стан патріотичного виховання молоді. Слід зауважити, що фільм не залишив нікого із присутніх байдужими.

Третій блок складався з обговорення піднятих тем та виступів учасників семінару – науковців та практиків. Серед них можна відзначити доповіді Зубалія М. Д. (про те, як у роки перебудови довелося рятувати картотеку з прізвищами солдатів, що загинули на теренах Україн) та Зборовського А. І. – про передумови початку Великої Вітчизняної війни; Косенка Г. М., Найди І. В. та ін.

Завдяки такій побудові роботи семінару вдалося досягти основну мету заходу – всебічно обговорити та розглянути проблеми патріотичного виховання студентів та учнівської молоді на сучасному етапі.

Насамкінець учасники семінару висловили побажання, щоб даний семінар став щорічним. Тоді науковці і практики зможуть оприлюднювати наукові та практичні здобутки щодо патріотичного виховання молоді перед широким загалом.

О. Г. Соколенко,

зберігач фондів Музею історії та культури

«Уваровський дім»

Іван Франко і Тернопільщина

Іван Франко і Тернопільщин?...

У рамках підготовки до Всеукраїнського дня бібліотек у затишній залі обласної універсальної наукової книгозбірні 21 вересня говорили про нову книжку почесних краєзнавців НСКУ Богдана Мельничука та Віктора Уніята “Іван Франко і Тернопільщина”.

Автори розповіли про працю над цим дослідженням, у котрому широко проаналізовано зв’язки Каменяра з нашим краєм, висвітлено відтворення образу письменника і громадського діяча у роботах тернопільських поетів, художників, режисерів, акторів, а також вшанування його пам’яті.

Слово про книгу, видану завдяки фінансовій підтримці тернопільського міського голови Сергія Надала та з його вступним словом, мовили завідувачка краєзнавчим відділом бібліотеки Марія Друневич, голова Тернопільської обласної організації Національної спілки письменників України Євген Безкоровайний, очільники обласного “Меморіалу” та міської “Просвіти” Богдан Хаварівський і Дарія Чубата, журналіст та краєзнавець Михайло Ониськів, студенти-філологи, інші читачі. 

Уляна КОРОПЕЦЬКА

Хай м’яко стеляться туристам всі маршрути

СЬОГОДНІ – ДЕНЬ ТУРИЗМУ
По-справжньому «хворих» на вивчення історії й культури України в пленері небагато. Ліпоту нашої мальовничої Батьківщини переважна більшість українців активно чи пасивно пізнає під час відпочинку в Криму чи Карпатах. Як кажуть, і на тому спасибі… Але не бракує й таких, хто вирушає в гори чи степи навмисно, поповнюючи когорту професійних дослідників. І вони не дуже заважають один одному – дуже вже неозора наша люба ненька…
Ясна річ, не кожен турист – неодмінно краєзнавець. Як і навпаки. І все ж, існування Державної програми розвитку туризму на 2002 – 2010 роки передбачало якщо не сплеск інвестиційного інтересу до цієї – за мірками цивілізованої Європи й решти світу – безпрограшної галузі, то принаймні якесь пожвавлення.
Однак, нам тут не дуже пощастило. Чинників регресу одразу кілька. Це й дефіцит методичної та організаційної підтримки туристичної галузі, і, знову ж таки – традиційно незначні обсяги інвестицій у розвиток її матеріальної бази. Рівень комфорту більшості готелів, пансіонатів та будинків відпочинку України не відповідає світовим стандартам і нині. Як і 13 років тому, коли президент Л. Кучма підписував історичний указ про приєднання України до країн, де відзначають День туризму. Ганебно низькою залишається й сервісна та інформаційна інфраструктура галузі. А дороги… Згаданий вище «хрещений батько» українського свята недавно запевнив, що «Україна – не Росія», але обидві сакраментальні біди (одна з яких – дороги) нас із північним сусідом роблять ледь не близнюками…
«Куються» нові кадри туристичної галузі. Запроваджено нові спеціальності в навчальних закладах, працюють курси підвищення кваліфікації працівників, проводяться освітні семінари. Можливо, для когось це стане одкровенням, але практикується політика створення нових туристичних маршрутів. У тому числі й екстремального, культурно-пізнавального, мисливського та рибальського, підводного, релігійного, спортивно-оздоровчого спрямувань.
Заступник голови Національної спілки краєзнавців України, член президії НСКУ Сергій Іванович Попович – ще й перший проректор Інституту туризму Федерації профспілок України. Він – неодмінний учасник науково-краєзнавчих експедицій Спілки, які вирушають у різні куточки України. Сергій Іванович використовує кожну таку нагоду, аби не лише популяризувати існуючі маршрути, але й прокладати нові. При цьому вивчається можливості залучення незайнятого населення та зменшення рівня безробіття у сільській місцевості. Чим не обопільна користь!
Звісно, спершу вартувало б оптимізувати самі нормативно-правові засади розвитку туристичної та курортно-рекреаційної галузі, її інфраструктури. А грамотний облік туристичних ресурсів України плюс забезпечення їх раціонального використання виявив би, вочевидь, чимало цікавого…
До Євро-2012 менше року. Ще встигаємо усвідомити: пізнаючи виняткову природу України, її давню історію й культуру, іноземці зовсім інакше сприйматимуть і країну. Відтак і стимулів для інвесторів серед них побільшає. А що вже казати про поглиблення (чи наразі лише створення?) позитивного іміджу нашої держави у світовому співтоваристві.
… Іще раз вітаємо неозору армію туристів-аматорів і повнокровну когорту українських краєзнавців із Днем туризму. Нехай кожен із нас – принаймні спорадично – продовжує пізнавати рідний край не лише за топографічними мапами і сторінками фотоальбомів. І хай для цього в нього нарешті з’являться можливості.
І. К.

З життя пішов Михайло Сікорський…

З життя пішла людина великого серця, Герой України, заслужений працівник культури України, почесний член Академії архітектури України, лауреат багатьох премій, Почесний громадянин міста Переяслав-Хмельницький, засновник та почесний генеральний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» – Сікорський Михайло Іванович.
Михайло Іванович для багатьох нас був прикладом служіння народові, ідеалом справедливості, професійного відношення до справи, принциповості та моральності.
Все життя Михайло Іванович присвятив розвитку культури, збереженню історичної спадщини своєї Батьківщини, служінню Україні.
Колектив Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» висловлює щирі слова співчуття племінниці Михайла Івановича, Сікорській Валентині Іванівні. Ми поділяємо Ваше горе, сумуємо разом з Вами.
Пам’ять про Михайла Івановича назавжди залишиться в наших серцях…

Адміністрація та колектив НІЕЗ «Переяслав»

Президія НСКУ глибоко сумує з приводу смерті члена правління НСКУ, лауреата премії імені Д. Яворницького (1983) Михайла івановича Сікорського і висловлює щирі співчуття Валентині Іванівні Сікорській з приводу тяжкої втрати”

З життя пішов Великий Українець

На 97-му році життя перестало битися серце відомого державного, наукового та громадського діяча Петра Тимофійовича ТРОНЬКА.
П. Т. Тронько народився 12 липня 1915 року в селі Заброди Богодухівського повіту Харківської губернії у родині селян-бідняків. У п’ятирічному віці втратив батька. Підрісши, працював у господарстві, вчився у місцевій школі. У 17 років поїхав працювати на Донбас. Повернувшись, учителював у місцевій школі. В 1936-1937 рр. проходив військову службу, опісля став директором дитячого будинку, звідки перейшов на комсомольську роботу. Обирався першим секретарем райкому комсомолу, секретарем Сумського обкому комсомолу. 1939 р. був обраний першим секретарем Станіславського обкому комсомолу. У вересні 1939 року обирався делегатом Народних зборів у м. Львові, які ініціювали возз’єднання з УРСР. В 1941-1943 рр. брав участь в обороні Києва, Харкова, Сталінграда, у визволенні Донбасу. У 1943-1947рр. – перший секретар Київського обкому і міськкому комсомолу, другий секретар ЦК ЛКСМУ. Після закінчення Академії суспільних наук при ЦК КПРС 1951 р. – завідувач відділом, секретар Київського обкому КПУ, завідувач відділом ЦК КПУ.
В 1961-1978 рр. працював заступником голови Ради Міністрів України. 1978 року був обраний академіком АН УРСР, віце-президентом АН УРСР. У цей час від імені України головував на одному із засідань Генеральної Асамблеї ООН.
Із 1978 р. – завідуючий відділом регіональних проблем історії України Інституті історії АН УРСР. Обирався депутатом Верховної Ради УРСР дев’ятьох скликань.
22 роки очолював Товариство охорони пам’яток України. З 1990 року – голова правління Всеукраїнської спілки краєзнавців (згодом – НСКУ), почесний голова правління МГО «Харківське земляцтво» у м. Києві, голова правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара. Автор близько 600 наукових, публіцистичних праць, газетних статей, з них понад 20 монографій.
Почесний професор 11 вузів держави, почесний громадянин 7 міст України.
Нагороджений 14 державними орденами і 18 медалями СРСР та України. У 2000 році удостоєний звання Герой України.
Величезна заслуга П. Т. Тронька у справі збереження історико-культурної спадщини України, дальшого розвитку історико-краєзнавчих досліджень. Патріархом краєзнавства став внаслідок виходу у світ 26-томної «Історії міст і сіл України», удостоєної Державної премії СРСР у галузі науки і техніки.
Академік Тронько з групою провідних українських істориків першим відкрив широкій громадськості гірку правду про репресії 30-40-х та початку 50-х років минулого століття, очоливши Головну редакційну колегію науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією». Перші 56 книг цього фундаментального видання вже з’явилися друком, планується видати до 100 книг.
Завдячуючи неспокою академіка П. Тронька відроджено національні святині – Свято-Успенський собор на території Києво-Печерської Лаври та Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир у м. Києві. Не було б сьогодні ні Хортиці, ні диво-скансена в Пирогові, якби не П. Тронько. Державною опікою огорнуто десятки історичних та духовних святинь України.
Академік П. Тронько започаткував справжню школу наукового краєзнавства, усього себе віддав підготовці наукових кадрів НАН України, постійно працював із молоддю.
Петро Тимофійович завше відстоював принципові речі, був твердо переконаний у своїй правоті. Природна порядність і міць характеру допомогли йому виховати плеяду талановитих послідовників. Поруч завжди були вірні колеги й однодумці – без них він напевно стільки б не досяг у своєму довгому славному житті. Тронько людей поважав і любив. Вони йому віддячували тим же.
Петро Тимофійович зазнав ціну справжньої дружби, він кохав і до останніх днів був коханим чоловіком і батьком.
Ще скажуть інші слова подяки й любові до генія Тронька. Сьогодні ж тихо доземно вклонімося Краєзнавцю, Пошуковцю і Вченому. А передовсім – Людині кришталевої чесності, порядності й доброти.
Хай буде йому земля пухом. Світла пам’ять про Петра Тимофійовича Тронька, його праведні земні справи назавжди зостануться в серцях усіх, хто його знав. А його видатна творча спадщина стане духовним пам’ятником і дороговказом для наступних поколінь дослідників рідного краю.
Президія
Національної спілки краєзнавців України