Звіт про роботу Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України за 2012 рік

У звітному періоді правлінням, членами обласної організації Національної спілки краєзнавців проведена певна робота по розвитку краєзнавчих досліджень на Прикарпатті, організаційному зміцненню та удосконаленню діяльності, поповненню рядів нашої спілки.

Організаційна діяльність

У  січні 2012 року відбулися загальні збори Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, де було розглянуто актуальні питання спілчанського життя.  Оскільки видається велика кількість літератури, то постало питання про створення премії на кращу книгу року. Було прийнято рішення про заснування премії обласної організації НСКУ за кращу книжку року у двох номінаціях: «Краща монографія», «Краще науково-популярне видання».  Обрали комісію по призначенню премії на кращу книжку року у складі семи чоловік. До нього ввійшли:   Великочий В.С., Миронюк І.Ф., Монолатій І.С.; Горбань Г.В., Угорчак Ю.М., Жеребецький З.Й.; очолив комісію голова правління М.Ю.Косило.

Пізніше на урочистому пленумі   ОО НСКУ відбулося вручення обласної краєзнавчої премії ім. В.Полєка за 2011 рік. За вагомий внесок у справу вивчення, збереження і популяризації історико-культурної спадщини рідного краю Прикарпаття, особливий вклад у розвиток різних напрямків краєзнавчих досліджень присвоєні звання «Лауреат обласної премії ім. Володимира Полєка» та нагороджені Дипломами, почесними знаками і грошовими преміями члени Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України: Юрій Михайлович  Угорчак, краєзнавець, директор Музею освіти Прикарпаття;   Михайло Іванович Максим’юк, краєзнавець,  відповідальний секретар Надвірнянської організації Товариства охорони пам’яток та  історико-краєзнавче об’єднання «Моє місто» у складі Жеребецького Зеновія Йосиповича, Монолатія Івана Сергійовича, Іваночка Василя Степановича, Панчишина Ігоря Зіновійовича, Романця Василя Федоровича, Федунківа Зеновія Богдановича, Соколовського Зенона Богдановича, Бондарева Івана Михайловича, Головатого Михайла Івановича.

27 червня 2012 року у приміщенні музею історії Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника та освіти на Прикарпатті відбувся Пленум правління обласної організації Національної спілки краєзнавців України. На порядку денному розглядалися такі питання: про висунення кандидатів на здобуття обласної премії ім. Володимира Полєка у галузі краєзнавства; про скликання звітно-виборної конференції обласної організації.

         Оскільки  була започаткована премія «Краща краєзнавча книжка року» М.Ю.Косило оголосив рішення комісії, а Арсенич П.І. – старійшина краєзнавства вручив дипломи та грошові премії. Лауреатами премії стали – авторський колектив книги «Вшанування пам’яті «Руської трійці» (Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький) –   Гаврилів Б.М., Миронюк І.Ф., Угорчак Ю.М. та Мохорук Д.І. за книгу «Божий помазаник» (художньо-краєзнавчий роман).

19 жовтня 2012 року відбулася звітно-виборна конференція, де було всебічно проаналізовано роботу правління, президії, голови обласної організації. У звітній доповіді зроблено аналіз краєзнавчих досліджень на Прикарпатті у звітному періоді. На конференцію були запрошені голови обласних організацій Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України –  Євген Михайлович Баран і Вікторія Антонівна Плахта. Вони виступили на конференції з пропозиціями налагодження співпраці, взаємодії.

На звітно-виборній конференції обрано голову обласної організації НСКУ, правління, ревізійну комісію та постійно діючі комісії (туристичне краєзнавство, музейне краєзнавство, освітянське краєзнавство, історико-культурні пам’ятки, історичне краєзнавство, літературно-мистецьке краєзнавство, по зв’язках з органами державної влади та місцевого самоврядування).

25 грудня 2012 року відбулося вручення обласної краєзнавчої премії імені Володимира Полєка. Заступник голови ОДА Роман Іваницький вручив дипломи і грошові винагороди цьогорічним лауреатам премії ім. Володимира Полєка в галузі краєзнавства: авторському колективу науково-краєзнавчого видання «Покуття»  у складі Марчука Василя Васильовича, завідувача кафедри політології Інституту історії та політології, доктора історичних наук, професора, академіка; Королька Андрія Зіновійовича, доцента кафедри історії України Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника;  Паньківа Михайла Ілліча, доцента Інституту історії та політології, кандидата історичних наук, доцента; професору Володимиру Великочому, директору Інституту туризму Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника та Ігорю Ковалю, кандидату історичних наук, доценту Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника.

У звітному періоді  відбулося понад 15 презентацій книг активних членів Спілки краєзнавців. Зокрема, Тарас Шевченко і Прикарпаття : альбом / упоряд. В. Ковтун, передм. В. Савчука; Літературний StanislawIФ від                Ф. Карпінського до наших днів : антологія / упоряд.: В. Л. Єшкілєв, І. М. Бондарев ; передм. В. Л. Єшкілєва ; гол. ред. Є. В. Мєзенцева; Моє місто: хрестоматія з історії Івано-Франківська: 350-річчю надання місту магдебурського права присвяч. / редкол.: І. Бондарев, М. Головатий, З. Жеребецький (голова) [та ін.]; упоряд. І. Монолатій;  Харитон В. Село моїх снів. Сторінки історії Чернієва / В. Харитон; Івано-Франків. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців.

У 2012 році ряди спілки поповнили краєзнавці: Баран Євген Михайлович, голова ОО НСПУ, викладач ПНУ ім.В.Стефаника, Бігусяк Михайло Васильович, директор Наукової бібліотеки ПНУ ім.В.Стефаника.

Вуянко Марія Василівна, завідувач відділу археології Івано-Франківського краєзнавчого музею, Цепенда Ігор Євгенович, ректор Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника, Янковський Степан Степанович, краєзнавець, Тимів Іван Миколайович, викладач ВПУ №7 м.Калуш,  Бабій Василь Іванович, директор Хмелівської ЗОШ І-ІІІ ст. Богородчанського району, Лесюк Оксана Леонівна, методист відділу освіти Рожнятівської РДА.

Науково-дослідна діяльність

 

Аналізуючи  роботу  обласної  організації  Національної спілки краєзнавців за звітний період, маємо відзначити вагомі  і позитивні тенденції. Краєзнавці  Прикарпатського краю продовжували  традиційний  напрямок  у дослідницькій  роботі, опрацьовуючи з широким залученням нової джерельної  бази,  історію  сіл  і міст  області.  Плідною  була діяльність по нагромадженню експонатів  до діючих  музеїв, а також відкриття нових. Працюючи  над збагаченням загальнонаціональної історичної пам’яті, обласна організація зосередила  свою увагу над відкриттям пам’ятників  (пам’ятних знаків) визначним державним, громадсько-культурним діячам  Прикарпаття, виданням власного журналу, проведенням конференцій та інших заходів.

Ми усвідомлюємо, що завдання неупереджених дослідників, які стоять   на позиціях реалізму, історичної правди полягає у зваженому, глибоко обґрунтованому  висвітленні історичного процесу в усій його складності та суперечності. Історичний пошук має бути пошуком істини, і краєзнавчим дослідженням, тут належить особлива  роль. Адже  саме на місцях, у наших містах  і селах, крізь призму вже узагальненого  і осмисленого досвіду, пишеться сьогодні картини минулого  на тлі неприкрашеної правди.

До здобутків обласної  організації,  без сумніву, можна віднести реалізовані ініціативи з написання літописів та складання хронологічних довідників як з історії окремих населених пунктів області, так з  історії Прикарпаття загалом.

Активно вели дослідження  краєзнавці Галицько-Рогатинської  школи, визнаними лідерами  якої є науковці  Національного  заповідника «Давній Галич». Побачила світ,  як результат їх колективної праці, монографія «Опілля».

Ними проведено Всеукраїнські  та міжнародні конференції дослідників Давнього Галича «Галич і Галицька земля в доісторії і Середньовіччі. Проблеми методології». «Історико-релігійні та етнокультурні особливості Галицького регіону в загальноукраїнському контексті». Опублікували  статті Михайло Воробець, Олег  Бойкевич. Видав книги «Галицько-Волинська держава: історія, постаті, культура»  та  «Постаті Галицької історії», «Таємниця Духової  криниці»  Іван Драбчук.

Чимало статей друкується в місцевій газеті «Галичина». Є багато видань, які репрезентують наш край. Зокрема, «Прикарпаття – спадщина віків», «Історія західноукраїнської республіки», «Покуття», «Станіславів. Станіслав. Івано-Франківськ».

         У Калуші Світлана Загребельна  видала  посібник для вчителів і учнів «Краєзнавчий курс «Наше місто»,  Іван Тимів працює над написанням дисертаційного дослідження.

         У Долинсько-Рожнятівському  регіоні плідно працював Степан Янковський. Оксана Лесюк  упорядкувала та видала  книгу «Будитель Національного духу» до 200-річчя  з дня народження земляка Івана Вагилевича.

На Богородчанщині письменник, краєзнавець Василь Бабій видав книжку «Жінки Івана Вагилевича».

Василь  Мороз досліджуючи історію рідного села розширив експозицію музею с. Саджава.

На Косівщині Василь Курищук  видав оригінальне видання  «Яблунів причинки до історії  містечка». Плідна праця  краєзнавців  Надвірнянщини  лідером яких є Михайло Максим’юк. Михайло Іванович опублікував книгу «Нафтові копальні  Надвірнянщини»,  створив відеофільм з історії  сіл району, Іван Янко опублікував книгу з історії соляних копалень, «Солеварні міста гуцульсько-покутської межі», Світлана Флис  опублікувала ряд статей з давньої історії  Делятинщини та книгу «Медова долина». Іван Бойко про рідне село. Роман Киселюк декілька поетично-краєзнавчих книжок.

         Багато хороших справ на рахунку  Коломийських краєзнавців. Їх багатогранна творча праця втілена у багатьох виданнях зокрема «Топографія історична м. Коломия», «Золота доба Коломийської листівки».

Ряд заходів та видань організували науковці музею етнографії і побуту Гуцульщини і Покуття  на чолі  з Ярославою Ткачук.

Продовжує історико-культурологічні проекти краєзнавець, колекціонер Валерій  Ковтун, якому завдячуємо за видання «Коломийської бібліотеки»,  серії поштівок, альбому «Тарас Шевченко і Прикарпаття».

         Здійснили ряд досліджень Снятинські  краєзнавці  Мирослав Попадюк, Ярослав Романюк, Руслана Кірєєва, Орест Гунько. Окремих слів підтримки  заслуговує краєзнавець   і видавець Володимир Карий, який заснував ряд серій краєзнавчих видань, зокрема  «Скарби отчої землі», «Скрижалі вічності» .

Василь Харитон    видав книги «Село моїх мрій», «Покутяни»,  за останню  став лауреатом обласної премії ім. В.Стефаника.

         Однією із недавно виданого Спілкою є художньо-краєзнавчий  роман «Божий помазаник» присвячений Петрові Троньку, авторства Дмитра Мохорука, який удостоєний премії нашої Спілки як краща книжка року.

На Городенківщині здійснено під керівництвом Ярослава Левкуна проект «Благословенная  Богом, Городенківська земля», видана  історія  с.Торговиця колективом авторів Марчуків. Багато робить  для рідного краю Богдан Купчинський  як дослідник  і меценат.

Чи не половина складу нашої організації живе і працює у Івано-Франківську. Почесний голова нашої організації Володимир Васильович Грабовецький видав  два з половиною десятка книг лише за останні  два роки. Володимир Атаназійовича  Качкан засвітився ще однією гранню свого таланту  вченого, громадянина організувавши створення і відкриття  у медичному  університеті  першого в Україні музею «Руської Трійці». Професор  Володимир Боцюрко веде цілий комплекс досліджень рідного Маріямполя та робіт по створенню тут Маріїнінського центру.

Десятки книг з історії Прикарпаття побачили світ завдяки краєзнавцям-видавцям Василеві Іваночку та Василю Вітенку.

         Заслуговує уваги збірник Володимира Морозюка «Острови пам’яті», який виданий у «Бібліотеці журналу «Краєзнавець Прикарпаття».

         «Енциклопедичний словник Івано-Франківська»  виданий під керівництвом Ганни Карась. Доцент Мирослав Габорак підготував фундаментальне видання енциклопедичних словників-довідників «Топонімія Галицької Гуцульщини» та «Гідронімія Івано-Франківщини».  

         Професор  І. Миронюк, доцент І.Коваль опублікували об’ємне популярне видання   «Стародавній  Галич: цивілізація відома і таємнича», завдяки  професору  Миронюку,  доценту  Гавриліву,  Юрію Угорчаку  побачила  світ книга  «Вшанування  пам’яті «Руської Трійці».

         Феноменом краєзнавчого життя Івано-Франківська є історико-краєзнавче об’єднання «Моє місто», керівник якого Зеновій Жеребецький. Останні їх здобутки це видання десятка книг. Серед них всі, а особливо останні – «Івано-Франківськ на давній поштівці», «Хрестоматія з історії Івано-Франківська» мають ще і високий художньо-естетичний рівень.

         Михайло Головатий ведучи свою програму «Вулиця» на т/б «Галичина»  видав книгу «200 вулиць Івано-Франківська».

         Іван Бондарєв підготував історичний путівник «Привіт зі Станіславова», Зеновій Соколовський, Михайло Головатий «Станиславів  –  Івано-Франківськ: місто давнє і сучасне».

         Наукову редакцію всіх видань об’єднання «Моє місто» ( а їх біля 40) здійснив науковий редактор об’єднання професор Іван Монолатій,  20-річчя краєзнавчої наукової та громадської праці якого  відзначено виданням Бібліографічного покажчика друкованих праць за 1991-2011р. р.

Безперечно найбільший науковий краєзнавчий потенціал зосереджено у Прикарпатському Національному  університеті ім. В.Стефаника  на чолі з професором,  членом  НСКУ Ігорем Цепендою.

Всього на різних кафедрах вишу працює 30 активних дослідників краю членів Національної спілки краєзнавців України.

Відповідний доробок  останніх років є вагомий і вражаючий. Досить назвати монографії авторського колективу під керівництвом професора           М. Кугутяка двохтомне видання «Старожитностей Гуцульщини», авторський колектив під керівництвом  професора  В. Марчука, доцентів М. Паньківа,       А. Королька за видання історико-етнографічних нарисів Покуття, авторський колектив під керівництвом професора В. Великочого за видання   «Станиславів – Станислав – Івано-Франківськ» до 350-річчя заснування міста. Три монографії з освітянського краєзнавства підготувала і видала професор Тетяна Завгородня.

 

Зокрема, колектив Інституту історії та політології ПНУ ім. В.Стефаника є одним із найбільш знаних істориків в Україні. Керівництво цього інституту робить все для розвитку краєзнавства. Для студентів-істориків 2-3 курсів є запроваджений курс « Краєзнавство». Активно сприяють архівна і етнографічна практики. Дуже багато дипломних написано на тему «Історія міст і сіл». Організовано 3 обласних історико-краєзнавчих конференції; 4 конференції присвячені ЗУНР, С.Бандері; видано книги присвячені історичним постатям (О.Довбушу, М.Грушевському та ін.).; на базі ПНУ ім. В. Стефаника проведено ХІІ Всеукраїнську наукову історико-краєзначу конференцію. Результатом діяльності стало видання  «Історія ЗУНР».

За ініціативою Реєнта О.П. і Цепенди І.Є. відбулася реорганізація центру, який спільно займається виявленням і вивчення історії козацтва.

Ми стали використовувати інформаційно-комп’ютерні технології. Член нашої Спілки Андрій Чемеринський у жовтні 2010р. створив  веб-сторінку «Івано-Франківська обласна організація НСКУ». Статистика щодо сторінки ведеться  від 8 грудня 2010 року. На сторінці створені розділи «Історія ІФОО НСКУ», «Правління ІФОО НСКУ»,»Члени  ІФОО  НСКУ», «Премія ім.В.Полєка», «Наш часопис», «Моє місто», «Офіційні документи НСКУ», «Дослідники краю», «Пам’ятки краю», «Годинник часу», «Фотоальбом». Веб -сторінка регулярно (практично щоденно оновлюється). На даний час є однією з найбільш відвідуваних серед інших. Впродовж двох років сторінку відвідали 16574 особи у 45 державах світу. За рейтингом відвідувань перші позиції посіли Україна, Російська Федерація, США, Польща, Ісландія, Канада. Впродовж двох років сторінку відвідали у всіх 24 областях  України та АР Крим. Перші за кількістю відвідувань посідають Івано-Франківська, Одеська Київська,  Львівська, Харківська, Дніпропетровська, Донецька області.

Просвітницька діяльність

Тісна співпраця з Івано-Франківською обласною універсальною науковою бібліотекою ім. І. Франка, її краєзнавчим відділом.  Зокрема, краєзнавцями бібліотеки підготовлено ряд бібліографічних  покажчиків до ювілеїв провідних краєзнавців, проведено ряд презентацій краєзнавчих видань.

ОО НСКУ тісно співпрацює з Івано-Франківським обласним центром туризму і краєзнавства  учнівської молоді. Адже, краєзнавство займає важливе  місце  в національно-патріотичному вихованні  шкільної та студентської молоді. Учні шкіл Прикарпаття беруть активну  участь в акції  «Моя земля – земля моїх батьків», яка  покликана для збереження  і примноження традицій, звичаїв  і обрядів українського народу.

У червні 2012 року розпочалася історико-патріотична акція на Прикарпатті «Збудуємо пам’ятник «Руській трійці» – зачинателям українського національного відродження у Галичині, авторам альманаху «Русалка Дністровая» першої книги українською мовою на західноукраїнських землях (1837 р.) о.Маркіяну Шашкевичу, І.Вагилевичу, Якову Головацькому.

Спільно з письменницькою організацією ініційовано  спорудження  пам’ятника «Руській Трійці»  в Івано-Франківську. Пройшовши всі підготовчі, експертні етапи, громадські слухання. Зараз активно йде процес збору  народних пожертв на цю благородну справу. Уже зібрано понад 85 тис. грн.

 

 

 

Видавнича справа

Під грифом обласної організації НСКУ видано:

Бондарев І. Привіт зі Станиславова : іст. путівник / І. Бондарев, О. Гречаник ; пер. на пол. мову Т. Заяць. – Івано-Франківськ : Третяк І. Я., 2012. – 64 с. : іл. – Текст парал. : укр., пол.

Благословенна Богом Городенківська земля : іст.-краєзн., турист. путівник Городенківщини / текст : Я. Левкун. – Городенка, 2012. – 60 с. : фото.

Великочий В. Станиславів (Івано-Франківськ) у часи ЗУНР (1918-1919рр.) / В. Великочий // Історія України. – 2012. – № 17-18. – С. 3-8.

       Галицькі іконостаси і церковна археологія / Б. Бойчук, С. Кияк,        І. Коваль [та ін.] ; ПНУ ім. В. Стефаника. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2012. – 198 с. : іл.       

       Грабовецький В. Скит Манявський серед монастирів Прикарпаття ХІІ-ХVІІІ ст. в літописі та ілюстраціях : до 400-річчя заснування / В. Грабовецький ; Івано-Франків. держ. іст.-мемор. музей О. Довбуша. – 2-е вид., допов. – Івано-Франківськ, 2012. – 387 с.

       Драбчук І. Таємниця Духової Криниці / І. Драбчук. – Івано-Франківськ : Сімик, 2012. – 96 с.

       Тарас Шевченко і Прикарпаття : альбом / упоряд. В. Ковтун, передм. В. Савчука. – Коломия : Вік, 2012. – 96 с. – (Коломийське мистецтво в старій листівці)

       Благословенна Богом Городенківська земля / кер. проекту Я. Левкун. – Т. : Наш світ, 2012. – 60 с.

Королько А. Етнографічна мозаїка Прикарпаття. Гуцульщина, Бойківщина, Покуття, Опілля / А. Королько // Історія України. – 2012. – № 5-6 (лют.). – С. 34-40.

       Морозюк В. Голоси здалека (Пом’яник – 12) / В. Морозюк ; Літ. музей Прикарпаття. – Івано-Франківськ : Тіповіт, 2012. – 103 с. : іл.

       Морозюк В. Острови пам’яті (Вибране).- Івано-Франківськ: ВПП «Тіповіт»,  2012. – 327 с.

       Літературний StanislawIФ від Ф. Карпінського до наших днів : антологія / упоряд.: В. Л. Єшкілєв, І. М. Бондарев ; передм. В. Л. Єшкілєва ; гол. ред. Є. В. Мєзенцева. – Х. : Фоліо, 2012. – 385 с. : іл., фото.  

       Культурно-мистецька панорама Івано-Франківська : монографія : 350-річчю надання місту магдебур. права присвяч. / Г. В. Карась, В. Г. Дутчак, І. С. Монолатій та ін. ; ПНУ ім. В. Стефаника. – Івано-Франківськ : Місто НВ, 2012. – 179 с. : іл.

Історія Івано-Франківська в ХХ – початку ХХІ ст.: до 350-річчя міста Івана Франка : колект. моногр. / ред. В. Грабовецький ; упоряд. Ю. Крайчук. – Івано-Франківськ, 2012. – 336 с.

Методичні рекомендації з курсу „Історико-культурна спадщина Карпатського єврореґіону” / уклад. : В. Великочий, Н. Кіндрачук. – Івано-Франківськ : НАІР, 2012. – 83 с.

Європейська традиція у розвитку місцевого самоврядування на Прикарпатті : зб. наук. ст. / кол. авт.: В. С. Великочий, Б. І. Волошинський, І. С. Монолатій. – Івано-Франківськ : Лілея НВ, 2012. – 75 с.

Моє місто : хрестоматія з історії Івано-Франківська : 350-річчю надання місту магдебурського права присвяч. / редкол. : І. Бондарев, М. Головатий, З. Жеребецький (голова) [та ін.] ; упоряд. І. Монолатій. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2012. – 672 с. : іл. ; в супер. обкл.

Сигидин М. Народно-визвольні рухи в період польсько-шляхетського панування (ХVІ-ХVІІІ ст.) [на Прикарпатті] / М. Сигидин, А. Королько // Історія України. – 2012. – № 5-6 (лют.). – С. 15-20.

Некрополі Івано-Франківська : Пам’ятки історії та культури Івано-Франківська. Кн. 4 / авт.-упоряд. З. Федунків, Р. Гандзюк, М. Головатий [та ін.]. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2012. – 223 с. – (Моє місто ; № 31/4).

Харитон В. Стриганці: сторінки історії / В. Харитон. – Івано-Франківськ : ЛІК, 2012. –  99 с. : іл., фото.

Харитон В. Село моїх снів. Сторінки історії Чернієва / В. Харитон ; Івано-Франків. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2012. – 104 с. : іл.

Регіональний науково-методичний альманах «Краєзнавець Прикарпаття» № 19 – Івано-Франківськ, «Лілея-НВ», 2012 /До 350-річчя заснування м.Івано-Франківськ/

Регіональний науково-методичний альманах «Краєзнавець Прикарпаття» № 20 – Івано-Франківськ, «Лілея-НВ», 2012

Б.Гаврилів, Миронюк І., Сигидин М. Козацтво і Західна Україна: історія, культурна спадщина. – Івано-Франківськ, 2012. – 128 с.

Звіт про діяльність Кримської республіканської організації Національної спілки краєзнавців України за 2012 р.

Організаційна діяльність

Станом на 31 грудня 2012 р. в лавах Кримської республіканської організації є 43 члени. Однак не всі з них підтримують зв’язок із організацією.

Науково-дослідна робота

Члени Спілки С. В. Громенко, В. В. Каліновський, Є. В. Молочко, А. М. Савочка, І. Ф. Стельмах у 2012 році захистили кандидатські дисертації.

Просвітницька діяльність

  • працює екскурсійний лекторій.  Щонеділі з квітня по жовтень з Сімферополя організуються пішохідні та тролейбусні екскурсії для пенсіонерів та студентської й учнівської молоді.
  • на базі Кримської республіканської наукової бібліотеки ім. І. Франка та Кримського інженерно-педагогічного університету працює щомісячний краєзнавчий лекторій.

Видавнича справа

Підготовлено до друку збірник матеріалів 5-ї наукової конференції «Актуальні питання історії, культури та етнографії південно-Східного Криму» (вийшов друком 2013 р.).

Непомнящий А. А. Профессор Николай Эрнст: Страницы истории крымского краеведения.– Киев: Стилос, 2012.– 464 с.– (Серия: «Биобиблиография крымоведения»; Вып. 15).

Рецензии:Сминтина О. В. Портрет кримського краєзнавця перших радянських десятиріч // Праці Центру пам’яткознавства: збірник наукових праць / НАН України; Українське т-во охорони пам’яток історії та культури.– Київ, 2012.– Вип. 22.– С. 315–318; Тункіна І. Відкриваючи невідомі сторінки історії кримознавства // Краєзнавство.– Київ, 2012.– № 3.– С. 203–205.

Савочка А. Н. Благотворительность в Таврической губернии (1802–1920) / Под ред. А. А. Непомнящего; Таврический нац. ун-т им. В. И. Вернадского.– Симферополь, 2012.– 320 с.– (Серия: «Биобиблиография крымоведения»; Вып. 16).

Акимченков В. В. «Академия в миниатюре»: Севастопольский музей краеведения (1923–1939) / Под ред. А. А. Непомнящего.– Киев; Симферополь: АнтиквА, 2012.– 120 с., ил.– (Серия: «Биобиблиография крымоведения»; Вып. 17).

Рецензии: Севастьянов О. В. Невелика розповідь про велику справу // Праці Центру пам’яткознавства: зб. наук. праць / Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК.– Київ, 2012.– Вип. 21.– С 302–305.

Калиновский В. В. «Древностей – и замечательных, и интересных, и красивых – непочатый уголок»: Церковное крымоведение (1837–1920) / В. В. Калиновский; под ред., вступ. ст. А. А. Непомнящего.– Киев; Симферополь: Антиква, 2012.– 340 с., ил.– (Серия: Биобиблиография крымоведения ; Вып. 18).

Рецензии: Ковальова І. Ф. Гідне поповнення авторитетної книжкової серії // Праці Центру пам’яткознавства: зб. наук. праць / НАН України; УТОПІК.– Київ, 2012.– Вип. 22.– С. 319–321; Кутайсов В. А. Содержательное исследование по церковному крымоведению // Ученые записки Таврического нац. ун-та им. В. И. Вернадского. сер.: «Исторические науки».– Симферополь, 2012.– Т. 25 (64), № 2.– С. 128–131.

 

Згідно рішення загальних зборів організації членські внески не збираються.

ЗВІТ про діяльність Донецької обласної організації НСКУ за 2012 рік

І. Організаційна діяльність

  1. 1.За 2012 рік до лав НСКУ прийнято 10 осіб. На кінець 2012 р. на обліку в ДонОО – 105 дійсних членів НСКУ. (У зв’язку зі смертю 16.07.2009 р. вибув Жнакін В.В. – членський квиток № 416).
  2. Проведено 3 семінари: 2 з головами первинних осередків (10 осередків), на яких обговорено питання збору членських внесків, оформлення справ до вступу в члени НСКУ, підготовку до друку довідника «Сучасні краєзнавці Донеччини», уточнення планів роботи на рік та річна звітність тощо; 1 – для музейних працівників – «Виховний потенціал музею в системі інтегративної мистецької освіти «Перлини Донеччини» (обл. худ. музей).
  3. Проведено загальні збори на початку 2012 р. з повісткою денною: «Підсумки роботи за 2011 рік та завдання на 2012 рік. Відзначення кращих за підсумками року».
  4. Проведено 4 конференції регіонального характеру: «Василь Стус – вірний син України» (Донецьк), «Постать Михайла Петренка у культурному просторі рідного краю» (Слов’янськ), «Історія міста Сніжне – цікаві сторінки нашого життя», «Охорона природи – це охорона рідного краю» (Сніжне)
  5. Проведено 5 виставок: «Війна 1812 року і донецький край» (До 200-річчя Бородінської битви), м. Святогірськ, історико-архіт. заповідник; «Рідний край очима художників» – Слов’янськ, краєзн. музей; «Старовинна кераміка донецького краю» – Краматорськ, бібліотека ім. Маяковського; «230 років місту Єнакієве: про що свідчать архівні документи та фотографії» (м. Єнакієве)
  6. Проведено 15 конкурсів, в т.ч.: «Книга Донеччини-12», літературно-мистецький «Місто моє, ти для мене єдине» (Слов’янськ, Донецьк); фото та малюнків «Рідна природа очима дітей» (Слов’янськ); виразного читання творів письменників-земляків у рамках свята «Срібні дзвони» (Дебальцеве); виразне читання творів письменників-земляків.
  7. Презентації нових краєзнавчих видань – 25
  8. Відкрито пам’ятні знаки та меморіальні дошки – 3
  9. Відкрито кімнату-музей В.Стуса в обл.. бібл.-ці ім. Н.К.Крупської (м. Донецьк).
  10. Утворено 5 громадські об’єднання краєзнавчого характеру: «Краєзнавець Донецька» – кер. Гросов О.Я.;  «Оберіг» – Красноармійськ, кер. Гайворонський П.Є.; «Слов’яни» – м. Слов’янськ, кер. Скрипник В.П.; «Краяни» – м. Дружківка, кер. Качур В.В. , «Поиск» – м. Дружківка, кер. Кривоносова С.В.

 

 

ІІ. Науково-дослідницька робота

  1. Тема дослідження: «Голодомор в Приазов’ї. 1922 рік» – дослідник член НСКУ Мазур П.І. (Маріуполь). У результати вийшла його книга «Діти мої, діти…» (2012).
  2. Тема дослідження: «Голодомор в Єнакієвому» – дослідник член НСКУ Чубенко В.П. Підготував до друку книгу «Жнива сатани».
  3. Тема дослідження «Історія педагогіки та народної освіти Донеччини (18-поч. 19 ст.) – дослідники Татаринов С.Й. та Федотов С.А. Видано однойменну книгу (2012).
  4. Тема дослідження: «Історія костелу в Єнакієвому» – дослідник член НСКУ Опольський В.А. На цю тему надрукував ряд статей у місцевих газетах, виступав по Донецькому телебаченню.
  5. Тема дослідження: «Розшукуємо імена загиблих в роки Великої Вітчизняної війни, вшановуємо їхню пам’ять» – дослідники Бривко М.В., Бривко О.І. (м. Сніжне).
  6. Літературний Слов’янськ – дослідник В.Романько. Видано книгу «Слов’янськ літературний: перша пол. ХІХ – поч.. ХХІ ст.».
  7. Історія селища Олексієво-Дружківка Донецької обл. – дослідники – члени НСКУ на чолі з Шаповаловим Є.

 

ІІІ. Просвітницька діяльність

Проведено більше 200 вечорів, екскурсій, зустрічі зі школярами та студентами на різноманітні теми, конкурси краєзнавчого характеру.

Серед просвітницьких заходів:

–         творчий марафон «Донбас – це ми» у Великоновосілківському районі Донецької обл. (червень – жовтень 2012). Його мета: Активізація роботи клубних осередків на селі, прославлення своїх рідних місць, відомих односельців, майстрів різних видів мистецтва, ветеранів війни та праці.

–         Літературно-мистецьке свято «Срібні дзвони», присвячене пам’яті В.Сосюри (травень, 2012, м. Дебальцеве). У ході свята: конкурси поетичні, виразного читання, художників; зустрічі з письменниками-земляками.

–         Літературно-мистецьке свято «Рік Михайла Петренка на Словянщині»

ІV. Видавнича справа

Видано більше 50 книг (список уточнюється). Серед них:

  1. Блакитне небо Михайла Петренка: Зб. творів М.Петренка. Критичні статті про М.Петренка. – Слов’янськ «Друкарський двір», 2012
  2. Дорогами подвигов и славы: Снежнянцы на фронтах Великой Отечественной войны /Бривко О.И. (вступ. слово), Бривко Н.В. (отв. ред.). – Запорожье: АО «Мотор Сич», 2012.– 288 с.
  3. Земляки: Слава и гордость Енакиево /Сост. Пермяков Н. – 2012
  4. Романько В. Література донецького краю: Г.Бойко, Л.Колесникова, В.Стус. /Вибрані твори. Т.3.–Слов’янськ: Вид. Маторін Б.І., 2012.–255 с.
  5. Татаринов С.Й., Федотов С.А. Історія педагогіки та народної освіти Донеччини (18-поч. 19 ст.): Навч. посібник. – Харків: «Мачулін», 2012. – 116 с.
  6. Терещенко В., Терещенко О. В.Гаршин в Україні. – Донецьк: СВД, 2012
  7. Шептуха В.С. Моя “Донеччина”. Літер.-худ. видання. — Донецьк: “Каштан”, 2012. — 435 с., 32 стор., ілюстр.
  8. Відома і невідома Олексієво-Дружківка. Ч.2. /Уклад. Шаповалов Є., Фіалко Є. – Донецьк: «Донбас», 2012. – 340 с.
  9. Календар знаменних та пам’ятних дат. 2013 рік /Укл. Гайдишева І.В. – Донецьк: Обл. бібл.- кА  ім. Н.К.Крупської. – 2012.

 

 

Голова Донецької ОО НСКУ       Валерій Романько

ЗВІТ Одеської обласної організації Національної спілки краєзнавців України за 2012 рік

1.Організаційна діяльність

1.1.Завершена робота щодо організації осередку спілки краєзнавців у Кодимі.

2.1.Досягнута домовленість з Кодимським історико-краєзнавчим музеєм про проведення конкурсу школярів з краєзнавчої тематики.

3.1.Досягнута угода з Кодимським, Кілійським, Миколаївським районами про співпрацю з історичного краєзнавства.

2.Науково-дослідна робота

2.1.Розпочата робота з підготовки краєзнавчих матеріалів до збірки, присвяченої 70-літтю Т.І.Максим’юка.

2.2.Завершено збір архівних матеріалів до альбому «Народний стінопис українців Одещини»

3.2. Проведені польові дослідження мікрорайонів «Молдованка», «Пересип», «Слобідка» м.Одеси з метою виявлення елементів традиційної культури українців.

3.Просвітницька діяльність

3.1. Спільно з історико-краєзнавчими музеями Кодими, Кілії, адміністрацією Миколаївського району проведена зустріч з шкільною молоддю старших класів за темою «Роль історії і культури українців Одещини в сучасних умовах»

3.2. Проведена презентація науково-популярного видання Куликова О., Куликової А., Куликової М. «Любашівський район».

3.3.Проведена презентація ( в Одесі і Галаці – Румунія) альбому Кушніра В.Г. «Нижньодунайський рушник».

3.4.Зустріч студентів і викладачів – членів спілки – з дітьми-сиротами А-Іванівської школи-інтернат з лекцією і демонстрацією традиційних обрядів українців.

3.5. Участь у Круглому столі Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного«Історія малих міст України»з презентацією історії і культури м.Кодими.

4.Видавнича справа

4.1.Виданя фотоальбому «Катаржино».-Одеса, 2012.

4.2.Видання науково-популярного видання Куликова О., Куликової А., Куликової М. «Любашівський район».- Одеса, 2012.

4.3. Kushnir V.G.Stergarul din regiunea dunarii de jos. Editura muzeului de istirie Galati.- Galati, 2012.-141 p.

4.4.Савченко В.А. Неофициальная Одесса епохи НЭПА.- Москва, 2012.

4.5. Локальна і регіональна специфіка традиційної культури. –Одеса, 2012.

 

Голова правління                                                          Кушнір В.Г.

В ХНУ засновано премію імені П.Т. Тронька

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна,

академік НАН України, проф. В.С. Бакіров 21 грудня 2012 р.

ПОЛОЖЕННЯ

         про заснування премії на честь видатного науковця, Героя України, громадського і державного діяча, голови Національної спілки краєзнавців, першого голови Наглядової ради Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, академіка Тронька Петра Тимофійовича (1915-2011 рр.) ректоратом Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за кращу доповідь, присвячену біографіям видатних особистостей, які є уродженцями Слобідського краю, або тих, що зробили значний внесок у його розвиток:

 

  1. Заснувати премію імені академіка П. Т. Тронька за кращу доповідь на традиційних Краєзнавчих конференціях молодих учених, які з 1983 року проводяться на історичному факультеті ХНУ імені В. Н. Каразіна;
  2.  Кандидатуру висуває оргкомітет конференції спільно з керівництвом секцій;
  3. Диплом номінанта підписує ректор університету;

4. Премія у розмірі 500 гривень виплачується Центром краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за рахунок власних коштів.

Музей забутого етносу

Самбірський історико-етнографічний музей «Бойківщина» нині належить до числа найстаріших музейних закладів такого типу в Україні. Адже цього року виповнюється 85 років з часу його заснування групою місцевих інтелігентів-українців.

– Хто ж були ці люди, які з таким ентузіазмом і жертовністю взялися за організацію Товариства «Бойківщина» і музею у Самборі? – розповідає Роксоляна Данчин, відома краєзнавиця та незмінний його директор з часу відродження музею в 1991 році, – Це насамперед: Іван Филипчак – педагог, письменник і музеєзнавець, Володимир Гуркевич – адвокат і громадський діяч, Володимир Кобільник – лікар, етнограф, археолог і публіцист, Антін Княжинський – педагог, музеєзнавець і письменник, Михайло Скорик – педагог, публіцист і науковець, і Володимир Кордуба – інженер, картограф, культурно-громадський діяч. А особливо хочу відзначити колишнього громадського діяча Cамбірщини, що у 20-30-х роках вимушено перебував на Закарпатті (тоді Чехословаччина), адвоката Данила Стахуру, котрийй тоді відступив для експозиції музейних збірок увесь перший поверх свого власного будинку, що знаходився в Самборі.

Загалом же, на думку пані Роксоляни, й до сьогодні в інформаційному полі України такий найчисельніший карпатський субетнос як бойки є найменш присутнім. Між тим походження етноніму «бойко» й досі залишається однією з найбільших загадок української етимології. Виводили його й від російського слова «бойкий», і діалектної частки «бойє», й від форми звертання до Бога «богойку», й від волоського слова «боєм», що означає віл. А найбільш екзотичною є гіпотеза про походження бойків від кельтського племені боїв, які в VІ ст. опанували територію сучасних Австрії, Чехії та Словаччини. Проте, як би там не було, за підрахунками української діаспори в Північній Америці, перед ІІ світовою війною на території

тодішньої Польщі мешкало близько 1 мільйона бойків. А серед дослідників Карпат бойки мають репутацію «найчистішої» щодо українських рис групи, адже вони не мають ні помітних румунських впливів, як гуцули, ані польських та словацьких, як лемки. Поміж найславетніших бойків першим традиційно називають Івана Франка, уродженця с. Нагуєвичі на Дрогобиччині. Бойківську частку мав і Тарас Шевченко, корені матері котрого – Катерини – сягали Сколівщини. Видатний астроном і медик доби Відродження, ректор Болонського університету Юрій Дрогобич також походив з Бойківщини. Варто згадати й легендарного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного й о. Августина Волошина, президента Карпатської України. А найбагатшим українцем у світі до останнього часу називали громадянина Канади, нині покійного Петра Яцика, народженого в селищі Верхнє Синьовидне на Сколівщині. Проте впродовж всієї історії бойки ніколи не заперечували свого кровного зв’язку зі співвітчизниками на схід від Львова і Перемишля. До ХХ ст. вони ідентифікували себе як русини, а згодом – як українці.

Переломним же етапом у справі досліджень і популяризації своєрідності буття бойків було створення вже згадуваного суспільно-культурного товариства, а згодом і музею у Самборі. Починаючи від 1931 року з ініціативи й за кошти української інтелігенції виходить часопис “Літопис Бойківщини”. В місцеві села вирушають наукові експедиції, які вивчають матеріальну й духовну культуру бойківчан. Поступово поповнювавсяся експонатами й музей. Незабутнім, приміром, був випадок, коли старий газда з-за Турки привіз дерев’яну соху й раваші в дарунок музеєві. А незабаром священик і етнограф Юрій Кміт укладає й Словник бойківської говірки.

На жаль, у зв’язку з повоєнними репресіями на теренах Західної України, які зачепили й сподвижників ″Бойківщини″, доля музею була вирішена в 1954 році жорстоким наказом Міністерства культури УРСР щодо його ліквідації. А багатюща колекція була розпорошена по різним музейним

закладам. Багато раритетів осіли в українських музеях, а деякі речі так і залишилися за кордоном: стародруки – у Санкт-Петербурзі, історичні літописи – у Німеччині. Відродження ж музею співпало з відновленням Незалежної Української держави. Він знов розпочав свою діяльність у 1991 році як філія Львівського Національного музею в колишньому будинку парафіяльної школи, збудованої мешканцями міста ще у 1679 році на старожитніх фундаментах ХVІ ст. Організаційні ж трансформації завершилися в 2001 році, коли музей “Бойківщина” перейшов у підпорядкування управління культури облдержадміністрації як самостійний музей із власним балансом.

Сьогодні тут функціонують три постійно діючі експозиції, серед яких найбільшу увагу привертає виставка «Господарсько-матеріальна культура бойків та бойківської ноші», в якій представлені дерев’яні предмети бойківського хатнього побуту, жіночий і чоловічий бойківський одяг, зразки вишивок Турківщини, куточок бойківської хати (бамбетель, колиска, скриня, стіл, обрус вишиваний, рушники, свічник), предмети ткацтва (терлиці, осікачки, куделі, веретена, прядки, кросна, ткацькі верстати).

Нині музейне життя налагоджується. На сьогодні, загальна кількість фондових збережень, котрі завдяки самовідданості музейних працівників і безкорисливості пересічних самбірчан вдалося зібрати буквально по крупицям, становить понад 22000 одиниць.

 

Ігор Галущак

Самбір-Львів

Грані таланту і трагізм долі Василя Базилевича

НАУКОВО-КРАЄЗНАВЧА КОНФЕРЕ...

Євген БУКЕТ,

спеціально для nsku.org.ua

Чи можемо нині уявити, в другому десятилітті ХХІ століття, як люди жили майже сто років тому? У час, коли війни змінювали одна одну, коли терор, геноцид і масові репресії були буденним явищем, коли небезпечно було навіть думати всупереч системі. Бути тверезо мислячим науковцем, викладачем, творчою людиною у той час означало майже, напевне, власноручно підписаний смертний вирок – негайний або відтермінований. Тож кожен виживав як міг, творив як міг і намагався вберегти свої напрацювання у будь-який можливий спосіб. Мабуть, тому імена цих людей, а особливо рештки їхніх творів для нашого часу такі по-особливому цінні. Бо заслуговує на пошанування хоча б той факт, що вони дійшли до сьогодення.

У когорті непересічних особистостей першої половини ХХ століття чільне місце належить історику, архівісту, краєзнавцю, музеєзнавцю Василю Митрофановичу Базилевичу. Походив він з давнього купецького роду, був сином мирового судді. Закінчив історико-філологічний факультет Університету Св. Володимира (1915), де навчався у М. В. Довнар-Запольського й отримав срібну медаль за наукову роботу. Брав участь в Історико-етнографічному гуртку, був бібліотекарем історико-філологічного семінару. Ще студентом почав друкуватися в пресі. Згодом викладав у київському Археологічному інституті, на Всеукраїнських музейних курсах, був секретарем київської крайової комісії з охорони пам’яток старовини, з 1917 до 1930 року – Історичного товариства Нестора Літописця. По лінії київського Дому вчених як член його екскурсійної комісії керував численними екскурсіями до Межигір’я, Кирилівської церкви, на Звіринець, Поділ, для огляду фресок Софійського собору. Під керівництвом Д. Багалія працював у ВУАН над історією декабристів в Україні.

В. Базилевич лишив праці з різних питань києвознавства, про О. Пушкіна, О. Грибоєдова, Й.-В. Гете, виявив документи про перебування в Україні О. де Бальзака, опублікував мемуари Й. Руліковського про таємні товариства 1820-х років, зібрав бібліографічні матеріали про зв’язки М. Гоголя з українською літературою.

Ідеаліст, глибоковіруюча людина, Василь Базилевич вирізнявся на тлі тодішньої дійсності. Зазнав кілька арештів: двічі 1923 року, 1932-го, 1935-го засланий до Іркутського концтабору. Під час останнього арешту було вилучено його коштовну бібліотеку. Відомо, що він зберігав велику, майже повну збірку київських газет за 1917—1922 роки й книжку протоколів Історичного товариства Нестора Літописця за останні 14 років його існування.

На засланні В. Базилевич пробув до 1940 року. У зв’язку з забороною повернутися до Києва оселився у Таганрозі, де одержав посаду завідувача музею. Проте не припиняв спроб відновити втрачену бібліотеку. Але на заваді його намірам стала війна. 4 вересня 1942 року Василь Митрофанович розстріляний гестапо за спробу перешкодити вивезенню музейних коштовностей до Німеччини.

Про ці та багато інших віх біографії В. Базилевича, а також його спадщину, що частково збереглася в Києві та Ростовській області Росії говорили учасники науково-краєзнавчої конференції до 120-річчя від дня його народження “Грані таланту та трагізм долі”, яка 15 січня відбулася в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського. Організаторами конференції також виступили Історичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та Київська обласна організація Національної спілки краєзнавців України.

Організаторам вдалося зібрати досить поважну когорту доповідачів, які досліджують вплив постаті Василя Базилевича на українську науку. Серед них лауреат Національної премії України імені Тараса ШевченкаСергій Білокінь, професор Ірина Матяш, професор, Григорій Казьмирчук, завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУІгор Гирич, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАНУОксана Юркова, професор Григорій Савченко та інші.

Як зазначили учасники конференції, ще наприкінці 1980-х років наукова громадськість ініціювала гідне вшанування пам’яті відомого науковця. Проте досі не видано повного зібрання його праць, не встановлено жодного пам’ятника чи меморіальної дошки. Тож учасники конференції з нагоди 120-річчя від дня народження В. М. Базилевича ініціюють звернення до Київської міської ради, в якому закликатимуть уже найближчим часом встановити меморіальну дошку на будинку в Києві, де мешкав науковець, а також назвати одну зі столичних вулиць його ім’ям.

НАУКОВО-КРАЄЗНАВЧА КОНФЕРЕНЦІЯ «Грані таланту та трагізм долі» (до 120-річчя від дня народження історика, краєзнавця, музеолога, архівіста, бібліофіла Василя Базилевича) 

ОРГАНІЗАТОРИ КОНФЕРЕНЦІЇ:

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка – Історичний факультет  –  Кафедра новітньої історії України

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського – Київська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ

 Ігор Гирич, к. і. н., завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім.М.С.Грушевського НАНУ

Києвознавці 1920-х – початку 1930-х рр. в контексті збереження історичного середовища прадавньої столиці України

 Сергій Білокінь,д. і. н., лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, головний науковий співробітник, керівник Центру культурологічних досліджень Інституту історії України НАНУ

Невідомі джерела про Василя Базилевича

 

Олексій Вербовий, к. і. н., доцент кафедри історії для гуманітарних факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, заступник голови Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України

Вплив родини та навчальних закладів на формування наукового та громадського світогляду В.М. Базилевича

 

Ірина Матяш, д. і. н., професор, помічник Міністра юстиції України

Роль і місце Василя Базилевича у становленні та  розвитку архівної справи в Україні

 

Григорій Казьмирчук, д. і. н., професор, завідувач кафедри історії для гуманітарних факультетів Київського національногоуніверситету імені Тараса Шевченка

Декабристознавчі студії Василя Базилевича

 

Оксана Ємчук, к. і. н., головний консультант апарату Ради національної безпеки і оборони України

Співпраця музейників і бібліофілів Сергія Маслова та Василя Базилевича

 

Світлана Панькова, завідувач Історико-меморіального музею Михайла Грушевського

Василь Базилевич – києвознавець

 

Ольга Байталюк, ст.викладач кафедри правознавства Інституту суспільства Київського університету імені Бориса Грінченка

Василь Базилевич і діяльність Київської краєвої інспектури охорони пам’яток культури і природи (1927–1932 рр.)

 

Олександр Бонь, к. і. н., доцент кафедри історії України Інституту суспільстваКиївського університету імені Бориса Грінченка

Співпраця Василя Базилевича з Софійською комісією Всеукраїнського археологічного комітету ВУАН

Світлана Власенко, к. і. н., начальник відділу використання інформації документів Центрального державного архіву громадських об’єднань України

Архівно-слідчі справи як джерело вивчення біографії В. М. Базилевича

 

Григорій Стариков, к. і. н., науковий співробітник  Інституту української археографії та джерелознавства ім.М.С.Грушевського НАНУ

Будуканський період життя Василя Базилевича (за листами києвознавця до Наталії Полонської-Василенко 1930-х рр.)

 

Оксана Юркова, к. і. н., провіднийнауковий співробітник Інституту історії України НАНУ

Академічна солідарність в тоталітарну добу: Василь Базилевич та українські і російські історики у 1939–1941 рр.

 

Наталія Кашеварова, к. і. н., науковий співробітник Інституту історії України НАНУ

Нові архівні дані про життя та діяльність Вастля Базилевича в Таганрозі під час окупації (1941–1942 рр.)

 

Григорій Савченко, к. і. н., професор кафедри новітньої історії УкраїниКиївського національного університету імені Тараса Шевченка, голова Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України

Київщина в історико-краєзнавчих дослідженнях Василя Базилевича

 ПОРЯДОК РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ

11.00–11.30 – реєстрація учасників конференції

11.30 – початок роботи конференції

14.30 – огляд документальної виставки «Грані таланту та трагізм долі»

з колекції Історико-меморіального музею Михайлда Грушевського

та приватної збірки Сергія Білоконя

15.00–18.00 – продовження роботи конференції

 

РЕГЛАМЕНТ

Наукові доповіді – до 20 хвилин

Наукові повідомлення – до 15 хвилин

Наукова дискусія

Афіша конференціїЗапрошення, зовнішня сторонаЗапрошення, внутрішня сторона

Брідщина – край на межі Галичини й Волині

Бродівський історико-краєзнавчий музей запрошує взяти участь у

VII-ій науково-краєзнавчій конференції

«Брідщина – край на межі Галичини й Волині»,

 присвяченій 70-тій річниці створення української дивізії «Галичина»,

 яка відбудеться  у квітні 2013 року

В давній українській традиції територію сучасного Бродівського району Львівської області називали Брідщиною.

Географічно Брідщина охоплює, окрім Бродівського району, частину Радехівського, Буського  районів Львівської області та Зборівського району Тернопільської області. Брідщина — край, розташований на межі Галичини, Волині. Ця особливість позначилась на його історичному розвитку, культурі, традиціях, характері місцевого населення.

В 2013 р. виповнюється 70 років з часу створення української дивізії «Галичина». Це військове формування у липні 1944 р. взяло участь у відомій битві під Бродами. Цим подіям приурочена VII-а науково-краєзнавча конференція «Брідщина – край на межі Галичини й Волині».

Конференція покликана представити нові наукові дослідження з історії української дивізії «Галичина», військових дій, в яких вона брала участь, подальшої долі вояків у післявоєнний період. Передбачається також розглянути питання історії, міст і сіл Брідщини, культури та природознавства Галицько-Волинського пограниччя.

 

Пропонується наступна тематика досліджень

 I. Українська дивізія «Галичина»:

а) передумови та причини створення і формування дивізії;

б) вишкіл;

в) бій під Бродами 1944 р.;

г) бойові дії (осінь 1944-весна 1945 р.);

ґ) І-ша Українська дивізія УНА;

д) полон;

е) персоналії;

є) діяльність Братств колишніх дивізійників у різних країнах світу;

ж) вшанування пам’яті (меморіали, пам’ятники, музеї, рухомі пам’ятки тощо).

II. Національно-визвольні змагання на теренах краю. Воєнна історія.

III. Краєзнавчі дослідження:

а) суспільно-політичне та економічне життя;

б) видатні постаті краю;

в) культура (історичні пам’ятки, етнографія та фольклор Брідщини);

г) географія та природа краю.

IV. Музейна справа.

V. Джерелознавство, історіографія.

 

Для участі у конференції необхідно до 1 січня 2013 року надіслати заявку і текст доповіді.

Вимоги до матеріалів

  • Обсяг роботи 6-8 сторінок тексту, набраного в редакторі Word 1997 – 2007. (шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал 1,5. Поля: зліва – 2,5 см, справа – 2 см, зверху – 2 см, знизу – 2 см. Оформлення списку літератури та джерел – 12 кегль, інтервал – 1).
  • Посилання на джерела та літературу в тексті у квадратних дужках: [1, с.12], відповідно до списку використаних джерел та літератури (Джерела та література), що розміщується за абеткою наприкінці тексту.
  • Ілюстрації в електронному варіанті в форматі JPEG, TIF (300 dpi) з підписом до них.
  • Роботи подаються в роздрукованому і електронному вигляді (дискета 3.5, CD-, DVD-диск). Можна надсилати на електронну адресу музею: bikm@ukr.net
  • Роздрукований паперовий варіант доповідей повинен бути підписаний автором з правого боку. Відомості про автора подаються на окремому аркуші (домашня адреса, індекс міста, телефон, місце роботи або навчання, вчене звання, науковий ступінь, посада тощо).
  • Матеріали, які не відповідають зазначеним вимогам або раніше публікувалися чи були отримані після зазначеного терміну, до збірника не увійдуть.
  • Редколегія залишає за собою право відбирати та редагувати надіслані матеріали.

 

За довідками звертатись:

Бродівський історико-краєзнавчий музей,

майдан Свободи, 5, м. Броди, Львівська область, 80600

тел. +38 (03266) 4-21-13,

E-mail: bikm@ukr.net

Skype: museum_brody

Оргкомітет

Пленум правління Київської міської організації НСКУ та “круглий стіл” з проблем києвознавства

Пленум правління Київської...

24 грудня 2012 р. в конференц-залі Центру позашкільної роботи Святошинського району відбувся пленум правління Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України.

Пленум заслухав звіт президії правління Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України про діяльність у 2012 р. (доповідач – голова правління КМО НСКУ Олександр Гончаров).

У звіті, зокрема, наголошувалось на важливості організаційної роботи, оскільки організація є молодою, тому ця ланка роботи була і ще тривалий час буде пріоритетною. Протягом року велась робота з підтримання на належному рівні внутрішнього діловодства та обліку членів Спілки. Проведена звірка особових справ. Завершено створення електронного реєстру. Продовжувалась робота з розбудови організації, залучення в ряди Спілки нових членів. Столична організація налічує 115 чол.

У звіті також йшлося про необхідність удосконалення структури організації, зокрема формування комісій і секцій за напрямками діяльності. Результатом обговорення цього питання стало затвердження переліку комісій та секцій. Президії правління доручено розробити положення про комісії і секції КМО НСКУ та здійснити роботу з їх формування, підбору керівників.

Керівництвом організації здійснена значна робота з налагодження співпраці з іншими  установами та організаціями, укладено 3 угоди про  співробітництво. Загалом же столичною краєзнавчою організацією, або ж за її посередництвом і сприянням, було укладено 9 договорів про співробітництво між різними установами і організаціями.

Велика увага приділялася освітянському краєзнавству. Київська міська організація НСКУ бере активну участь в організації історико-краєзнавчої практики для студентів історичного факультету Київського національного  університету імені Тараса Шевченка, зокрема на базі тих установ, в котрих працюють осередки Спілки. Підтримана пропозиція започаткувати в рамках практики в установах – базах практики студентські історико-краєзнавчі читання.

Пленум правління розглянув питання про підготовку до III (звітно-виборчої) конференції Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України, яка відбудеться у лютому наступного року, а також питання про висунення кандидатур від Київської міської організації НСКУ на здобуття премій Національної спілки краєзнавців України.

 Новим членам Спілки урочисто вручено членські квитки.

 

На засіданні “круглого столу” з проблем києвознавства проаналізовано   хід виконання раніше накреслених заходів та обговорено основні позиції плану роботи з розвитку києвознавства на 2013 рік.

Наприкінці зустрічі учасники заходу ознайомилися з експозицією  Музею історії Святошинського району, який є складовою Центру позашкільної роботи.

Фото Петра Скрипника

Додаток ІДодаток ІIДодаток ІII

Через сніги та заметіль до квіткового раю Катерини Білокур

22 грудня 2012 р. в рамках підвищення кваліфікації для професорсько-викладацького складу Інституту туризму ФПУ було організовано науково-методичний семінар «Музеї Київщини» з відвідуванням Державного історичного музею та Картинної галереї м. Яготина Київської області.

Прослухавши змістовні екскурсії, учасники семінару дізналися про відданого своїй справі краєзнавця О.С. Непорожнього, діяльність якого сприяла отриманню місцевим історичним музеєм державного статусу. Сьогодні музей є осередком вивчення та дослідження місцевої історії та культури. Серед 5 тис. експонатів, представлених у 14 залах музею, почесне місце посідають ті, що пов’язані з іменами останнього гетьмана України К. Г. Розумовського, родини князів Репніних, Т. Г. Шевченка, М. В. Гоголя та ін.

Яготинщина дала світові народну художницю України Катерину Білокур. Понад 70 творів цієї самобутньої майстрині – живопис, акварель, графіка, ескізи представлено в Картинній галереї поряд з картинами інших вітчизняних художників М. Глущенка, І. Їжакевича, М. Малинки, С. Шишка, Т. Яблонської та ін.  Це про неї і про її творчість Пабло Пікассо, побачивши у 1954 р. картини К. Білокур на Міжнародній виставці в Парижі, зауважив: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили би про неї говорити цілий світ». Відвідини таких музеїв нікого не залишать байдужими, а будуть сприяти зростанню поваги до української культури, надихати та стимулювати розвиток українського народного мистецтва.

 

Людмила Соловей, голова первинного осередку КМО НСКУ в Інституті туризму ФПУ