10 жовтня 2014 року в м. Хмельницькому відбулася третя після створення Національної спілки краєзнавців України звітно-виборна конференція обласної Спілки краєзнавців. У її роботі взяло участь 46 делегатів від 55 обраних у 22 міських та районних організацій НСКУ Хмельниччини, а також запрошені та гості. Розпочалася конференція з вшанування присутніми хвилиною мовчання Пам’яті полеглих у війні на Сході держави українських воїнів та окремо – померлих за звітний період подвижників краєзнавчого руху в Україні та області.

Згідно з встановленим порядком денним були заслухані доповіді голови обласної Спілки, доктора історичних наук, професора Л.В. Баженова  «Звіт правління обласної організації НСКУ про роботу за період з 26 жовтня 2011 року по 10 жовтня 2014 року» та голови, вчителя історії, магістра І.П. Русого «Звіт про роботу ревізійної комісії Хмельницької обласної організації НСКУ» за цей же період діяльності. З матеріалу доповідей учасники конференції довідалися, що сьогодні обласна Спілка має в своєму складі 6 міських та 16 районних організацій краєзнавців, які об’єднують 308 членів НСКУ, зокрема міські – Хмельницька (голова Ю.І. Блажевич) – 51, Кам’янець-Подільська (О.Б. Комарніцький) – 52, Хмельницька районна – 30, Віньковецька, Старосинвська, Славутська районні – по 20 членів, решта осередків – від 15 до 4 членів Спілки. Серед них 15 осіб є доторами наук, професорами, 57 – кандидатами наук, доцентами, решта – педагоги, працівники культури, музеїв, архіві. 4 члени Спілки є Почесними краєзнавцями України, 6 – лауреатами Премій НСКУ імені Д. Яворницького та академіка П. Тронька. Читати далі Звітно-виборна конференція обласної організації →

Упродовж вже багатьох років в наукових колах ведуться дискусії навколо часу заснування міста Кам’янця-Подільського і його ранньої історії. З цього питання, 26 вересня 2014 р. в будинку Ратуші Польського магістрату, що в Старому місті Кам’янця-Подільського, відбувся круглий стіл на тему «Кам’янець – Литовський чи Руський?», приурочений 815-річчю з часу об’єднання князем Романом Мстиславовичем Волинської та Галицької земель. Його організаторами виступили Кам’янець-Подільська міська організація Національної спілки краєзнавців України (голова – кандидат історичних наук О.Б.Комарніцький), Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка (ректор – доктор історичних наук С.А.Копилов) та Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник (директор – В.С.Травінський). В роботі круглого столу взяли участь 9 осіб (з них 1 доктор і 2 кандидати історичних наук). Була присутня місцева преса, громадськість.

Модерував науковий форум старший науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника П.А.Болтанюк. Першим з доповіддю виступив кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Д.П.Ващук (тема: «Магдебурзьке право Кам’янця: концепція Юхима Сіцінського»). Глибокий науковий зміст носила доповідь доктора історичних наук, професора кафедри історії України Київського університету імені Бориса Грінченка В.М.Михайловського («Від місцевості до столиці Поділля: Кам’янець у другій половині XIV – першій третині XV ст.»). Грошовий обіг, зокрема «Подільський полугрошик» та «Подільська копа», як складові грошового ринку Подільського князівства Коріатовичів (ІІ пол. XIV ст.) відображені дослідженнях директора Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» О.Г.Погорільця.

Окрім результатів вивчення писемних джерел, новини надійшли від археологів. Зокрема, проблема датування Кам’янця-Подільського на основі керамічного матеріалу піднята кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником Інституту Археології НАН України Л.І.Виногродською. Вагомий внесок в давньоруську концепцію походження Кам’янця-Подільського було зроблено старшим науковим співробітником музею, археологом П.А.Болтанюком, який за підсумками археологічних експедицій підготував дослідження «Давньоруське укріплення на території Кам’янця-Подільського». Аспірант Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка І.О.Старенький підготував доповідь «Пам’ятки давньоруського часу на території Кам’янця-Подільського», а проблема Пониззя в контексті Великого Західного походу монгольських військ 1235-1242 рр. відображена в дослідженнях аспіранта того ж вишу С.М.Омарова. Тема історіографії прозвучала в доповіді молодшого наукового співробітника НІАЗ «Кам’янець» В.В.Пагора («Першопочатки історії Кам’янця-Подільського в студіях науковців Національного університету імені Івана Огієнка»). Краєзнавець С.М.Лисюк підняв проблему «Етимологічні (правдонаучні) корені походження назви та минулого міста Кам’янець, котре в под?лі навколишнього ландшафту, історично – на п?ділі цивілізацій, географічно – на сучасному Поділлі».

Кожна доповідь супроводжувалася обговоренням. Все це вилилося в жваву дискусію між дослідниками писемних джерел і археологами. За результатами круглого столу було вирішено в наступні роки організувати більш масштабний науковий форум (можливо конференцію), запросивши на нього широке коло фахівців з даної проблематики. Можна сподіватися, що проблема датування Кам’янця-Подільського близька до вирішення.

Валентин Пагор,

член НСКУ