8 червня 2016 року у Слов’янському коледжі Національного авіаційного університету відбулася презентація книги «Пам’ять жива». У книжці зібрані біографії воїнів, які загинули при визволенні міста Слов’янська та району. Ця книга є однією із форм вшанування пам’яті героїв. Це — літопис пам’яті солдатів, літопис про звитяжців українського духу.
Створення книги ініціювали і видали її за свій рахунок працівники Слов’янського коледжу НАУ. Авторська команда проекту «Пам’ять жива» — ВСП НАУ Слов’янський коледж НАУ та військові: заступник начальника коледжу з навчальної роботи, голова міського осередку Національної спілки краєзнавців України Тетяна Лисак;
15 березня 2016 року в місті Краматорську в житті Донецької обласної організації НСКУ відбулася історична подія — при управлінні культури і туризму Донецької ОДА була створена громадська Консультативна рада краєзнавців. Це один із реальних кроків тісної співпраці управлінців державної адміністрації з громадськими організаціями, залучення громадськості до питань управління. (на фото (зліва направо) Валерій Романько — голова Координаційної ради, Алана Певна — начальник обласного управління культури і туризму, Марина Ємцева —головний спеціаліст управління) Читати далі На Донеччині створено громадську Консультативну раду краєзнавців→
Місто Слов’янськ має свою давню та цікаву історію. Здавна це поселення славилося соляними промислами, керамікою, олівцями, курортом з лікувальними озерами тощо. Але однією з особливих сторінок краю є його літературно-мистецьке життя. Саме про літературні сторінки міста розповідається у книзі “Слов’янськ літературний: перша половина ХІХ — початок ХХІ століття: літературні портрети та хрестоматійний матеріал» (Слов’янськ, 2016. – 389 с.). Це друге видання, доповнене та уточнене, доцента Донбаського державного педагогічного університету, кандидата педагогічних наук, очільника краєзнавців Донеччини Валерія Івановича Романька. Чисельні праці краєзнавця та педагога, в тому числі і назване видання, широко використовують у своїй практиці вчителі шкіл та викладачі вишів для проведення літературно-краєзнавчої роботи. А сам Валерій Іванович уже майже три десятиліття у педагогічному університеті Слов’янська викладає навчальну дисципліну «Літературне краєзнавство». Читати далі Презентація літературно-краєзнавчого видання очільника краєзнавців Донеччини Валерія Романька→
На початку 2016 року краєзнавці Донецького краю презентували відразу три історико-краєзнавчі видання:
– 3-й випуск альманаху «Любимый город»;
– 10-й випуск «Святогірського альманаху – 2015»;
– 1-й номер історико-краєзнавчого альманаху «Добре поле».
У м. Красноармійську, в історичному музеї, широкій громадськості представили 3-й випуск альманаху «Любимый город» (Київ, вид-во «МП Леся», 2015, 110 с.). Номер присвячено духовній та культурній скарбниці регіону – історії та сьогоденню православних храмів та парафій. У передмові протоієрей Олександр Кондратюк висловив подяку редактору-укладачеві Петру Гайворонському та усім авторам, благодійному фонду «Надія», які провели велику роботу, щоб читач дізнався не тільки про храми та парафії, а й про нелегку долю людей, які відстоювали святилища, віру Божу.
Так трапилося, що Єнакієве, місто, яке свого часу прославили чимало відомих земляків, в т.ч. його засновник Ф.Єнакієв, космонавт Г.Береговий та президент-утікач, опинилося під владою сепаратистів та російських бойовиків. Знаходячись у нелегкому становищі: матеріальні нестатки, а, головне, моральна приниженість громадянської й національної гідності, відірваність від Великої України, – краєзнавці Єнакієвого, дійсні члени НСКУ, продовжують досліджувати історію та культуру рідного міста. Вони проводять збори, роблять підсумки зробленого, складають плани на рік наступний. Ми отримали звіт голови краєзнавчого осередку Василя Чубенка, протоколи їхніх зборів як доказ їхньої козацької витримки, віри та сподівань на кращі часи.
На обліку у Єнакієвому 6 членів краєзнавчої організації. У 2015 р. вони були активними учасники заходів з історії міста, які проводилися у міській бібліотеці, у музеї космонавта Г.Берегового, у багатьох навчальних закладах, де виступали з повідомленнями краєзнавчого характеру. Євген Чаленко проводив заняття в гуртку «Історичне краєзнавство» у ЦДЮТ, де разом з вихованцями випустили буклети «Балка Скельова», «Вулиця Тіунова», «Кам’яні вироби Вуглегірська»; підготував презентацію «Меморіальна дошка на вулиці Швигіна» і паспорт-опис «Пам’ятник загиблим шахтарям»; надрукував 14 краєзнавчих статей з історії краю та про відомих земляків.
Василь Чубенко працював над «Словником римованих слів» та керував літоб’єднанням «Чумацький шлях». Олександр Купцов продовжував збирати архівні матеріали про Ф.Єнакієва та підготував статтю «Память про Федора Енакиева хранит в своём имени его город». Марина Джеріхова підготувала виставки архівних документів і фотографій, присвячених знаменним датам з історії міста. Ірина Рубан підготувала цикл краєзнавчих радіопередач «Відомі люди міста» «Єнакієве у роки Другої світової війни».
На зборах, проведених членами Єнакієвської міської краєзнавчої організації 16 грудня, затверджено план роботи на 2016 рік. Краєзнавці, повні віри у кращі часи, продовжують виконувати свою любиму й відповідальну справу – досліджувати та правдиво й об’єктивно висвітлювати історію свого краю.
11 грудня 2015 р. у краєзнавчому музеї міста Бахмута відбулася презентація перевиданого №1 журналу «Вільні думки», який вийшов у цьому місті у січні 1918 року. Свого часу його підготували та видали члени гуртка Бахмутської української шкільної молоді за редакцією Гната Побігайла. Довгий час вважалося, що журнал втрачено назавжди, адже ні одного повідомлення про те, що його знайдено, не було. І ось майже через 98 років ми можемо гортати сторінки цього унікального видання, читати його матеріали. А вони про життя учнівської молоді нашого краю, з літературними творами, і що особливо важливо, з двома ранніми віршами Володимира Сосюри «Чи вже не пора» та «Вечір».
А віднайшов примірник журналу у фондах Національної історичної бібліотеки України (м. Київ) невтомний краєзнавець, головний зберігач краєзнавчого музею, голова Бахмутської міської краєзнавчої організації НСКУ Ігор Корнацький. Перший і останній номер журналу «Вільні думки» (на жаль, про подальші його номери нічого невідомо, скоріше всього, їх не було) ще потребує серйозного прочитання та детального аналізу.
Валерій Романько, доцент Донбаського державного педагогічного університету
7 грудня у Краматорську, в обласному управлінні культури і туризму, зібралися працівники культури, члени правління Донецької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, щоб обговорити Програму розвитку краєзнавства в Донецькій області на 2016-2018 рр.
У вступному слові начальник обласного управління культури і туризму Аліна Певна високо відгукнулася про результати діяльності та авторитет членів обласної краєзнавчої організації НСКУ. Вона запропонувала обговорити проект Програми розвитку краєзнавства на Донеччині, що його пропонує обласне управління. Зі своїми конкретними пропозиціями виступили краєзнавці В.Березін (Костянтинівка), А.Корнацький (Бахмут), В.Качур та Є.Шаповалов (Дружківка), В.Коцаренко (Краматорськ), В.Скрипник (Слов’янськ), голова ДонОО НСКУ В.Романько. Вони підтримали ідею про створення Координаційної ради з краєзнавства при ОДА, випуск щорічного альманаху «Літопис Донеччини», про проведення заходів, присвячених пам’яті визначних земляків: М.Петренку та В.Стусу у Слов’янську, Олексі Тихому у Дружківці, М. Рибалку та Л. Бикову у Краматорську, В.Сосюрі у Сіверську, М.Чернявському та Б.Горбатову у Артемівську та ін. Були запропоновані й нові форми краєзнавчої діяльності: провести Всеукраїнську краєзнавчу науково-практичну конференцію «Краєзнавство Донеччини», випускати щорічно «Календар знаменних та пам’ятних дат Донецької області» та бюлетень «Краєзнавець Донеччини», продовжити випуск періодичних краєзнавчих видань у ряді міст Донеччини, які уже виходили у попередні роки: «Мариупольский краеведческий сборник» (Маріуполь), «Святогірський альманах» (Святогірськ), «Любимый город» (Красноармійськ), «Добре Поле» (Добропілля), «Місто моє…» (Слов’янськ). Виступаючі пропонували вказувати відповідальних та терміни виконання до намічених заходів, на деякі з них конкретну суму витрат з тим, щоб можна було проконтролювати та реально виконати намічене.
Святогірська міська рада на виконання Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» 20 жовтня ц.р. ухвалила рішення про перейменування низки міських вулиць. Тепер у духовному та рекреаційно-туристичному центрі Донеччини є вулиці Соборна (Комсомольська), Курортна (60 років Жовтня), Шкільна (Леніна), Г.Сковороди (Свердлова). а вулицю Жовтневу перейменували у вулицю імені Миколи Сібільова.
Микола Вікентійович Сібільов – археологр, музейник, краєзнавець. Він зробив неоціненний внесок у збереження цінних музейних експонатів, пропаганду знань про Слобожанський край, особливо про території Ізюмщини та Святогіря.
М.Сібільов народився 2 лютого 1873 р. у м. Глухів Чернігівської губернії. У 1912 р. переїхав до м. Ізюм Харківської губ. Тут він зайнявся археологією та історією краю. Відкрив понад 350 стоянок первісних людей, древніх поселень, городищ, могильників. Зібрав у Придінців’ї більше 60 тисяч предметів побуту, знарядь праці наших далеких предків. Майже всі знахідки стали експонатами Ізюмського краєзнавчого музею, відкритого 1920 року, ініціатором та першим директором якого і став невтомний краєзнавець. Свої археологічні відкриття і знахідки на територіях Ізюмського, Слов’янського, Краснолиманського та Артемівських районів М.В.Сібільов описав у чотирьох книгах «Древности Изюмщины» та в деяких наукових статтях.
З 1934 р. М.В.Сібільов жив у Святогірську, продовжував археологічні дослідження. Разом з дружиною С.М.Одинцовою створювали краєзнавчий музей, директором якого призначили Софію Миколаївну. У 1936 р. М.Сібільова зарахували ст. науковим співробітником Інституту археології АН України.
Війна, нав’язана фашистською Німеччиною, змусила шукати можливість зберегти хоча б найцінніші експонати Ізюмського та Святогірського музеїв. У Святогірську Сібільову вдалося закопати чимало експонатів, деяку частину переправити до Уфи. Тільки у 2008 р. краєзнавцям вдалося віднайти яму, у якій Сібільов у 1942 р. сховав від окупантів музейні експонати. Завдячуючи подвижництву таких людей, як М.В.Сібільов, ми дізнаємося про минуле, зберігаємо свою пам’ять. А ім’я невтомного краєзнавця справедливо увічнено у назві вулиці, у його честь у Святогірську започатковані “Сібільовські читання”.
Віктор Скрипник, голова Слов’янської краєзнавчої організації, член НСЖУ.
Таку назву мав літературно-мистецький захід, який пройшов 19 вересня цього року у Слов’янській центральній міській бібліотеці – у день архангела Михаїла земляки вшанували відомого українського поета, автора безсмертної пісні «Дивлюсь я на небо…» Михайла Миколайовича Петренка. Відмітити 198-у річницю від дня його народження та вшанувати нових лауреатів премії імені Михайла Петренка в той суботній день зібралися краєзнавці, бібліотекарі, вчителі, учнівська та студентська молодь, викладачі місцевого педагогічного університету, воїни національної гвардії України, гості з Краматорська, Харкова, Києва.
Захід розпочався з покладання квітів до меморіальної дошки М. Петренку, яка розміщена при вході до бібліотеки. Промови виголосили секретар Слов’янської міськради, в.о. голови міськвиконкому Олег Зонтов, голова правління Донецької обласної краєзнавчої організації Валерій Романько.
Перша частина заходу розпочалася з привітання Лариси Мамедової, директора міської бібліотеки, у стінах якої вже традиційно проходять Петренківські свята, бібліотекарі якої кожного року готують широкі книжкові виставки, присвячені пам’яті поета – не став винятком і цей рік.
З хвилюванням присутні прослухали пісню «Дивлюсь я на небо…» у виконанні знаменитого земляка Анатолія Солов’яненка. Пісню «Слов’янськ» представила місцевий композитор Наталія Рамазанова, яка й написала музику на слова М.Петренка.
Директор Слов’янського педліцею Оксана Бабенко розповіла про історію створення кімнати пам’яті М.Петренка та про її роль у популяризації життя і творчості знаменитого земляка. Про проведення Петренківських заходів у міських школах говорив начальник відділу освіти Вадим Овчаренко. У виконанні учнів шкіл №1 та №8 прозвучали вірші Михайла Петренка.
Розмову про те, як зберігається пам’ять про М.Петренка продовжив доцент педуніверситету Валерій Романько – на слайдах присутні побачили пам’ятні петренківські місця, окремі видання, присвячені його життю та творчості. На високому рівні виконали українські пісні концертмейстер ДДПУ Олена Кравцова та бібліотекар Тетяна Малишко.
У другій частині свята відбулося вшанування дипломантів та лауреатів ІV Всеслобожанської літературно-мистецької премії імені Михайла Петренка, яку з 2012 року започаткувала Донецька обласна краєзнавча організація. Згідно рішення комісії від 5 вересня цього року дипломами за участь у конкурсі відзначені аспірант Донбаського педуніверситету Ярослав Слуцький, учитель-пенсіонер з Красноармійського району Донецької області Діана Білоконь, учениця ЗОШ №4 м. Слов’янська Олександра Капнік та член літоб’єднання «Світанок» Євгенія Корабльова.
Лауреатами премії імені М.Петренка за 2015 рік стали поет і журналіст Олександр Романько (м. Слов’янськ) у номінації «Поезія»; у номінації «Пропаганда життя і творчості М.Петренка» – учитель Оксана Гарна (с. Високопілля Олександрівського району) та краєзнавець і меценат Микола Шакін (м. Харків). Голова комісії з присудження премії Валерій Романько та начальник відділу культури Слов’янської міськради Марина Олійник вручили переможцям посвідчення, дипломи, нагрудні знаки та грошову винагороду. До речі, кошти на премію виділив цьогорічний лауреат, підприємець Микола Шакін.
Лауреатів Петренківської премії та усіх присутніх привітали полковник Нацгвардії Михайло Гринишин, редактор газети «Донеччина» Ігор Зоц. Валентина Шабанова повідомила про те, що 24 серпня 2009 року в Андрушівській астрономічній обсерваторії Петром Остафійчуком та Юрієм Іващенком було відкрито малу планету під номером 274843, яку назвали «Михайло Петренко» – іменем українського поета. Вона подарувала словянцям копію свідоцтва за номером 35, яка засвідчує цю подію.
Під кінець заходу присутні з хвилюванням прослухали пісню «Сокіл» – слова Алли та Віктора Антоненків, музика В. Лукянченка. Про те, як створювалася пісня, як уперше вона прозвучала у виконанні Миколи Федотова у перший день 2013 року, розповів один із її авторів Віктор Антоненко.
Присутні покидали гостинну залу центральної міської бібліотеки з надією, що рівно через рік, у день святого Михаїла, зберуться тут знову, щоб вшанувати талановитого поета-земляка Михайла Петренка та нових лауреатів конкурсу його імені.
Валерій Романько, голова правління Донецької обласної організації НСКУ, голова комісії з присудження премії імені Михайла Петренка
11 червня у читальній залі Донбаського державного педагогічного університету пройшов обласний краєзнавчий захід відкрите засідання правління ДонОО НСКУ, на якому про свої досягнення звітували дослідники рідного краю – наші земляки. У гості до слов’янців були запрошені краєзнавці з Артемівська, Димитрового, Дружківки, Костянтинівки, Краматорська, Красноармійська. Зацікавленість питаннями краєзнавства виявили представники освіти та культури міста й району – на захід прибули учителі та бібліотекарі Слов’янська та Слов’янського району. Від імені ректорату педуніверситету гостей привітав проректор, кандидат історичних наук С.М.Швидкий. Велику й цікаву виставку краєзнавчої літератури підготували бібліотекарі читального залу наукової бібліотеки ДДПУ.
Захід розпочався відео кліпом про рідне місто та піснею «Любимый мой Славянск» відомого барда-земляка Геннадія Тимофєєва. Подальші слайди нагадали присутнім про ті герби, які мав за свою довгу історію місто Слов’янськ.
Про досягнення краєзнавців Донецького краю розповів голова правління Донецької обласної краєзнавчої організації Валерій Романько. Він наголосив на тому, що даний захід проходить у рік, багатий на краєзнавчі ювілеї: 370 років від заснування міста Слов’янська, 25 років виповнилося Донецькій краєзнавчій організації, 90 років від дня заснування Національної спілки краєзнавців України. Валерій Іванович коротко повідомив про ювілейний пленум НСКУ, який пройшов у Харкові 27 травня і у роботі якого він взяв участь – із всеукраїнської трибуни голова ДонОО розповів про успіхи й проблеми краєзнавців Донеччини, в тому числі про досягнення слов’янських дослідників рідного краю.
Від імені голови правління НСКУ О.П.Реєнта Валерій Іванович вручив відомчі відзнаки групі краєзнавців. Серед нагороджених були й наші земляки: грамотою НСКУ відзначена заступник директора СКНАУ Т.К.Лисак, званням «Почесний краєзнавець України» – провідний науковий співробітник зі Святогірська В.М.Дєдов.
А потім про свої особисті досягнення звітували слов’янські краєзнавці – члени НСКУ: Володимир Давиденко, Володимир Дєдов, Тетяна Лисак, Геннадій Плотниченко, Марія Рижкова, Валентина Рогова, Валерій Романько, Віктор Скрипник. На жаль, не всі з тих, хто стоїть на обліку, змогли бути на цьому заході, але їхні фото, біографічні відомості та внесок у краєзнавство було висвітлено на екрані з нового біографічного довідника «Краєзнавці Донеччини», який уклав та видав на початку цього року В.І.Романько.
На зібранні розглянуто заяви молодих дослідників рідного краю бібліотекаря Тетяни Ремпель та вчителя Наталії Магули, які побажали вступити до лав краєзнавців й прийнято рішення рекомендувати правлінню НСКУ прийняти їх до Національної спілки краєзнавців України.
Від імені гостей виступили Олег Максименко з Краматорська та Діана Бєлоконь з села Петрівка Красноармійського району.
Після обідньої перерви гостям була запропонована екскурсія по Петренківським місцям Слов’янська.
Краєзнавчий захід підтвердив – на Донеччині багато зроблено по дослідженню історії рідного краю, і в авангарді цієї відповідальної й почесної місії йдуть краєзнавці Слов’янщини. Але попереду ще багато роботи. Присутні зійшлися на тому, що виховувати патріотизм, любов до свого краю необхідно у тісному поєднанні з вихованням національно-державницької свідомості, розуміння того, що Донеччина – це давня, прекрасна й невід’ємна частина України.