Президент України Віктор Янукович з нагоди Дня Соборності та Свободи України присвоїв почесне звання «ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ» ГРИГОР’ЄВІЙ Тетяні Федорівні – старшому науковому співробітникові відділу головної редколегії науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» при Президії Національної академії наук України, члену НСКУ. Відзнаку Тетяні Федорівні вручив Міністр культури України Михайло Кулиняк на підсумковій Колегії Міністерства культури України, яка проходила 31 січня в приміщенні Національної філармонії України. Привітати колегу прийшли краєзнавці міста Києва, на чолі з головою КМО НСКУ О.П. Гончаровим. Правління НСКУ приєднується до привітань і бажає Тетяні Федорівні подальших звершень на науковій і краєзнавчій ниві.

17 січня 2012 р. в залі засідань Інституту історії України НАН України відбулася II (позачергова) конференція Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України. Конференція була проведена відповідно до рішення грудневого 2011 року Пленуму Національної спілки краєзнавців України й розглянула рекомендовані питання: обрання делегатів від Київської міської організації НСКУ на V (позачерговий) з’їзд НСКУ (Доповідач Гончаров О.П. – голова правління КМО НСКУ); oбговорення та висунення кандидатури на посаду Голови НСКУ та кандидатур до складу Правління і Ревізійної комісії НСКУ від  Київської міської організації НСКУ (Доповідач Маньковська Р.В. – відповідальний секретар  НСКУ, член президії правління КМО НСКУ); про зміни і доповнення до Статуту НСКУ (Доповідач Дмитрук В.І. – член президії правління НСКУ, заступник голови правління КМО НСКУ).

17 січня 2012 року

м. Київ

Виконуючи рішення грудневого 2011 року Пленуму Національної спілки краєзнавців України про необхідність проведення V (позачергового) з’їзду НСКУ 23 січня 2012 р., який має розглянути питання обрання голови НСКУ, змін та доповнень до Статуту Спілки тощо, обговоривши  рекомендовані питання конференція ухвалила:

1. Обрати делегатів від Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України на V (позачерговий) з’їзд НСКУ у такому складі:

1.Аржевітін Станіслав Михайлович – член правління НСКУ, народний депутат України, кандидат економічних наук.
2.Бабенко Павло Валерійович – керівник міжнародних проектів НСКУ.
3.Бабушко Світлана Ростиславівна – завідувач кафедри іноземних мов Інституту туризму ФПУ, доцент, кандидат філологічних наук, відмінник освіти України.
4.Бажан Олег Григорович – голова Ревізійної комісії НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, доцент, кандидат історичних наук.
5.Боряк Геннадій Володимирович – член правління НСКУ, завідувач відділу  Інституту  історії України НАН України, доктор історичних наук.
6.Братчук Галина Йосипівна – педагогічний керівник Київського територіального відділення МАН України, заслужений працівник культури України.
7.Вакулишин Сергій Миколайович – заступник голови правління КМО НСКУ, голова Святошинського районного осередку КМО НСКУ, методист Центру позашкільної роботи “Північне сяйво” Св’ятошинської райдержадміністрації, відмінник освіти України.
8.Васильєв Валерій Юрійович – член правління НСКУ, член ревізійної комісії КМО НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, доцент.
9.Вербиленко Галина Анатоліївна – член Ревізійної комісії НСКУ та КМО НСКУ, молодший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Відмінник освіти України.
10.Гальченко Сергій Анастасійович – заступник директора Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації музеїв (ВУАМ), кандидат філологічних наук, заслужений працівник культури України.
11.Голота Надія Степанівна – член правління КМО НСКУ, директор СЗШ № 297 м. Києва.
12.Гончаров Олександр Петрович – член правління НСКУ, голова правління Київської міської організації НСКУ, доцент кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук.
13.Горбик В’ячеслав Олександрович – член правління НСКУ, керівник Центру “Зводу пам’яток історії та культури України” Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук.
14.Григор’єва Тетяна Федорівна – член правління НСКУ, старший науковий співробітник Відділу по розробці архівів ВУНК-ДПУ-НКВС-КДБ Головної редколегії науково-документальної серії книг “Реабілітовані історією”, кандидат історичних наук.
15.Гриценко Лалі Абесаломівна – бухгалтер НСКУ.
16.Денисенко Галина Григорівна – член правління НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.
17.Дмитрук Володимир Іванович – член президії правління НСКУ, заступник голови правління КМО НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.
18.Іршенко Валентина Михайлівна – член президії правління НСКУ, виконавчий директор Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара, заслужений працівник культури України.
19.Казьмирчук Григорій Дмитрович – член правління КМО НСКУ, завідувач кафедри історії для гуманітарних факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор.
20. Киркевич Віктор Геннадієвич – краєзнавець, літератор, колекціонер, заслужений працівник культури України.
21.Клепак Григорій Олексійович – заступник голови НСКУ, заслужений працівник культури України.
22.Колесник Віктор Федорович – член правління КМО НСКУ, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України.
23.Кот Сергій Іванович – член правління НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України.  
24.Коцур Анатолій Петрович – член правління КМО НСКУ, завідувач кафедри української історії та етнополітики Київського національного університету  імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України.
25.Маньковська Руслана Вікторівна – відповідальний секретар НСКУ, член президії правління КМО НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, доцент.
26.Олійник Борис Ілліч – член правління НСКУ, голова правління Українського фонду культури, академік НАН України, Герой України.
27.Омельченко Дмитро Григорович – член президії правління НСКУ,  заступник директора Українського державного центру туризму та  краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки.
28.Подкур Роман Юрійович – член правління НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.
29.Попович Сергій Іванович – заступник голови НСКУ, ректор Інституту туризму ФПУ, кандидат історичних наук.
30.Реєнт Олександр Петрович – заступник голови НСКУ, заступник директора Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, заслужений діяч науки і техніки України.
31.Рубльов Олександр Сергійович ¬– член президії правління НСКУ, учений секретар Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук.
32.Руденко Леонід Григорович – член президії правління КМО НСКУ, директор Інституту географії України НАН України, академік НАН України, доктор географічних наук.
33.Семенюк Володимир Євгенійович – голова первинного осередку Міжнародного центру дитячо-юнацького туризму КМО НСКУ, завідувач краєзнавчого відділу МЦДЮТ.
34.Ситник Анатолій Андрійович – член президії правління НСКУ, член редколегії журналу “Краєзнавство”, заслужений журналіст України.
35.Смолій Валерій Андрійович – член правління НСКУ, директор інституту Історії України НАН України, академік НАН України, доктор історичних наук.
36.Соловей Людмила Сергіївна – голова первинного осередку Інституту туризму ФПУ, викладач кафедри іноземних мов Інститут туризму ФПУ, кандидат педагогічних наук, відмінник освіти України.  
37.Терес Наталія Володимирівна – заступник голови правління КМО НСКУ, голова Голосіївського осередку КМО НСКУ, доцент кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук.
38.Толочко Петро Петрович – член правління НСКУ, директор Інституту археології НАН України, академік НАН України, доктор історичних наук.
39.Тронько Лариса Петрівна – голова Фундації імені П.Т.Тронька.
40.Устименко Василь Євдокимович – член правління КМО НСКУ, краєзнавець, лауреат Премії ім. Дмитра Яворницького.
41.Ходаківський Микола Степанович – член президії правління НСКУ,  професор Київського державного інституту декоративного прикладного мистецтва і дизайну ім. М.Бойчука, заслужений працівник культури України.

2. Підтримати рішення грудневого 2011р. Пленуму НСКУ та рекомендувати кандидатуру Реєнта Олександра Петровича – заступника голови НСКУ, заступника директора Інституту історії України НАН України, чл.-кор. НАН України, доктора історичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, кавалера ордена “За заслуги” ІІІ ступеня, лауреата Державної премії України у галузі науки і техніки на посаду Голови Національної спілки краєзнавців України.

3. Рекомендувати V (позачерговому) з’їзду НСКУ від Київської міської організації НСКУ до складу Правління Національної спілки краєзнавців України наступні кандидатури:
1.Аржевітін Станіслав Михайлович – член правління НСКУ, народний депутат України, кандидат економічних наук.
2.Бажан Олег Григорович – голова Ревізійної комісії НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, доцент, кандидат історичних наук.
3.Боряк Геннадій Володимирович – член правління НСКУ, завідувач відділу  Інституту  історії України НАН України, доктор історичних наук.
4.Вербиленко Галина Анатоліївна – член Ревізійної комісії НСКУ та КМО НСКУ, молодший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Відмінник освіти України.
5.Гончаров Олександр Петрович – член правління НСКУ, голова правління Київської міської організації НСКУ, доцент кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук.
6.Денисенко Галина Григорівна – член правління НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.
7.Дмитрук Володимир Іванович – член президії правління НСКУ, заступник голови правління КМО НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.
8.Іршенко Валентина Михайлівна – член президії правління НСКУ, виконавчий директор Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. Олеся Гончара, заслужений працівник культури України.
9.Клепак Григорій Олексійович – заступник голови НСКУ, заслужений працівник культури України.
10.Колесник Віктор Федорович – член правління КМО НСКУ, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України.
11.Кот Сергій Іванович – член правління НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України.  
12.Маньковська Руслана Вікторівна – відповідальний секретар НСКУ, член президії правління КМО НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, доцент.
13.Олійник Борис Ілліч – член правління НСКУ, голова правління Українського фонду культури, академік НАН України, Герой України.
14.Омельченко Дмитро Григорович – член президії правління НСКУ,  заступник директора Українського державного центру туризму та  краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки.
15.Подкур Роман Юрійович – член правління НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.
16.Реєнт Олександр Петрович – заступник голови НСКУ, заступник директора Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук.
17.Рубльов Олександр Сергійович ¬– член президії правління НСКУ, учений секретар Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук.
18.Ситник Анатолій Андрійович – член президії правління НСКУ, член редколегії журналу “Краєзнавство”, заслужений журналіст України.
19.Смолій Валерій Андрійович – член правління НСКУ, директор інституту Історії України НАН України, академік НАН України, доктор історичних наук.
20.Толочко Петро Петрович – член правління НСКУ, директор Інституту археології НАН України, академік НАН України, доктор історичних наук.
21.Тронько Лариса Петрівна – голова Фундації імені П.Т.Тронька.
22.Устименко Василь Євдокимович – член правління КМО НСКУ, краєзнавець, лауреат Премії імені Дмитра Яворницького.
23.Ходаківський Микола Степанович – член президії правління НСКУ,  професор Київського державного інституту декоративного прикладного мистецтва і дизайну ім. М.Бойчука, заслужений працівник культури України.

4. Рекомендувати V (позачерговому) з’їзду НСКУ від Київської міської організації НСКУ до складу Ревізійної комісії Національної спілки краєзнавців України такі кандидатури:         

1.    Попович Сергій Іванович (голова комісії) – ректор Інституту туризму ФПУ, кандидат історичних наук.
2.    Григор’єва Тетяна Федорівна (член комісії) – старший науковий співробітник Відділу по розробці архівів ВУНК-ДПУ-НКВС-КДБ Головної редколегії науково-документальної серії книг “Реабілітовані історією”, кандидат історичних наук.
3.    Катаргіна Тетяна Іванівна (член комісії) – старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук.

5. Рекомендувати V (позачерговому) з’їзду НСКУ внести зміни та доповнення до Статуту Національної спілки краєзнавців України (додаються).

Голова правління
Київської міської організації НСКУ                                            О.П. Гончаров

З листопада 2011 р. в приміщенні Музею історії університету Київського національного університету імені Тараса Шевченка експонується  виставка “В боротьбі за національну свободу”. Задум щодо самої виставки та виконання цього невеликого науково-просвітницького проекту належать громадській організації “Історико-культурологічне товариство “Герої Крут”, заснованій 1997 р. У своїй діяльності Товариство ставить за мету дослідження історії українського визвольного руху та патріотичне виховання молоді.
Виставка складається з шести великих кольорових планшетів, на яких розміщено ілюстративний матеріал та анотації за трьома тематичними розділами:

1.    Героїка Української революції 1917 – 1921 рр.: Бій під Кутами;
2.    Спадщина Тараса Шевченка в національно-визвольній боротьбі 1930 – 1950-х рр.;
3.    День Соборності України (1919 – 1990-ті рр.).

В ході підготовки виставки були використані матеріали Центрального державного історичного архіву України у м. Києві, Центрального державного кінофотофоноархіву ім. Г. Пшеничного, Наукової бібліотеки Центральних державних архівів України, а також  цінні світлини та ілюстрації, надані першим Головою Історико-культурологічного товариства “Герої Крут”, народним артистом України п. Ярославом Гаврилюком (упорядник збірки “Крути. Січень 1918 року: док., матеріали, дослідж., кіносценарій / Іст.-культурологічне т-во “Герої Крут”; упоряд. Я. Гаврилюк (перше видання – К.: Видавничий центр “Просвіта”, 2008), Директором Бібліотеки імені О. Ольжича (за сумісництвом Директор Музею УНР) п. Олександром Кучеруком, відомим політв’язнем та правозахисником, публіцистом п. Василем Овсієнком. У виставці використані також світлини з колекції фотоматеріалів “Радіо Свободи”, фото з статті Ігора Голода “День Злуки: східняк і західняк сильні тільки один з одним” (Інтернет-видання “Українська правда”), ілюстрації з видання “Українська Гельсінська спілка (1988–1990 рр.) у світлинах і документах“ (К.: “Смолоскип”, 2009).

З початку грудня 2011 р. виставка експонується на постійній основі на виставочному поверсі Музею. Запрошуємо всіх, хто цікавиться героїкою вітчизняної історії до головного корпусу університету Тараса Шевченка, де і розміщений Музей історії університету.

Адреса: вул. Володимирська 60, червоний корпус, третій поверх, історичний факультет, кімната 334.

Контактний тел.:  067 292 12 24.

12 січня 2012 року в стінах Києво-Могилянської академії відбулося урочисте відкриття художньої виставки „Людина на всі часи”, присвяченої 290 річниці від дня народження видатного українського просвітителя-гуманіста, філософа, поета, педагога Григорія Савича Сковороди. Основу експозиції склали твори багатьох відомих та молодих українських художників і скульпторів. Серед них роботи Леоніда Тоцького, Василя Перевальського, Феодосія Гуменюка, Василя Забашти, Валерія Франчука та інших. 

Це одна із перших акцій із цілої низки заходів, якими протягом року буде  вшановано великого філософа, славетного випускника Києво-Могилянської академії.

Куратор проекту – відомий краєзнавець, член НСКУ Борис Войцехівський. Виставку відкрив президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт. У відкритті бали участь діячі української культури, науки, освіти та представники різних громадських організацій. Прикрасою заходу стали виступи мистецьких народних та студентських колективів, зокрема українські пісні виконав студентський колектив Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Роксоланія” та народний колектив “Галявські вечорниці” із села Чорнухи, що на Полтавщині (батьківщина видатного поета). У відкритті також взяли участь студенти-актори театральної студії Києво-Могилянської академії. В стінах виставкового залу лунали колядки та музично оброблені твори із безсмертного “Саду божественних пісень” Григорія Сковороди.

Виставка працює з 12 січня по 2 лютого 2012 року в Галереї мистецтв імені Олени Замостян. Галерея працює з 11:00 до 19:00 щоденно, крім неділі та понеділка.

24.12.2011 р. для професорсько-викладацького складу Інституту туризму ФПУ було проведено виїзне практичне заняття з краєзнавства у м. Радомишль Житомирської області. Викладачі відвідали унікальний історико-культурний етнографічний комплекс “Музей української домашньої ікони і старожитностей”, заснований родиною меценатів Богомолець-Шереметьєвих. 

Цікава і змістовна екскурсія справила незабутнє враження, поглибила та розширила кругозір викладачів. Ця туристична атракція неодмінно буде включена в обов’язкову програму краєзнавчих маршрутів та екскурсій для студентів Інституту туризму ФПУ.

23 грудня 2011 р., уже вдруге, з ініціативи Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України в стінах Центру позашкільної роботи “Північне сяйво” Святошинської райдержадміністрації відбувся “круглий стіл” “Проблеми києвознавства”.

Особливістю цих заходів є те, що вони збирають разом представників  різних установ і організацій для обговорення широкого кола питань, пов’язаних з вивченням та викладанням києвознавства в закладах освіти, наукових установах, бібліотеках, архівах і музеях, формулювання наявних проблем і шляхів їх розв’язання.

У роботі цьогорічного круглого столу взяли участь представники Національної спілки краєзнавців України та її Київської міської організації: член президії правління НСКУ, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Володимир Дмитрук; член правління НСКУ,  голова правління КМО НСКУ, доцент кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Гончаров; заступники голови правління КМО НСКУ: Сергій Вакулишин – методист Центру позашкільної освіти м. Києва, завідувач Музею історії Святошинського району м. Києва та Наталія Терес – доцент історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка; відповідальний секретар КМО НСКУ, молодший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України Олена Соболєва.

Активними учасниками дискусії за круглим столом були Надія Голота – директор 297-ї столичної школи, Володимир Семенюк – завідувач відділу Міжнародного центру дитячо-юнацького туризму, Надія Грищенко – завідувач відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки, києвознавець Василь Галайба, вчителі, аспіранти.

C.Вакулишин у доповіді про концептуальне баченнярозвитку києвознавства в межах загальноукраїнських краєзнавчих студій зокрема зазначив, що проблема розвитку наукового києвознавства є сьогодні актуальною не лише для вузьких спеціалістів у цій сфері, а й для широкого загалу. Нині можна зустріти непоодинокі випадки некомпетентності як з боку туристичних організацій, так і з боку засобів масової інформації у висвітленні питань історії та культури міста Києва. Ця проблема набуває особливо негативного значення, з огляду на наближення чемпіонату Євро-2012, адже недостовірні та неперевірені факти потрапляють до довідкових видань, які мають формувати образ нашої держави серед іноземців.

В.Дмитрук проінформував присутніх про розпочату співпрацю Київської міської державної адміністрації з Інститутом історії України Національної академії наук України з підготовки академічного, презентаційного та дитячого видання “Історії Києва”.

У ході обговорення питань києвознавства В.Галайба розповів про досвід пошукової роботи краєзнавців минулого століття,  акцентував увагу на   такому перспективному виді дослідження, як мікроісторія одного будинку тощо. Києвознавець також указав на вкрай незадовільний стан охорони пам’яток у місті Києві, зокрема, руйнування казармених споруд на вул. Літній.

Учасники круглого столу висловили свої думки щодо концептуального бачення довідника “Київ. ХХ ст.”, який має вміщувати статті про видатних діячів, знакові події та найважливіші установи міста. Підкреслювалось, що особливо слід акцентувати увагу на тому матеріалі, котрий не увійшов у попередні енциклопедичні довідники 80-х років минулого століття.

Учасники зустрічіпідтрималипропозицію С.Вакулишина про те, що оскільки на сьогодні не існує загального довідника найвизначніших києвознавців, то в плани діяльності організації можна внести укладання такого видання, в нагоді може стати база даних, напрацьована відділом краєзнавчої літератури та бібліографії Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки.

Обговорювалися також питання покращення туристсько-екскурсійної роботи з молоддю. О. Гончаров зазначив, що досвід спілкування з учнями та студентами свідчить про те, що вони недостатньо, якщо не сказати погано, знають Київ. Потрібно сприяти покращенню ситуації, зокрема зробити свій внесок у розробку екскурсійних маршрутів, тим більше що такий досвід є у викладачів вищих навчальних закладів, працівників закладів позашкільної роботи (МЦДЮТ та ін.) Н. Голота наголосила на важливості підтримання координації між загальноосвітніми закладами та місцевими центрами дитячого туризму. Розповіла про досвід проведення для школярів середнього та старшого віку орієнтування в місцевості.

Було також підтриманепорушене С.Вакулишиним питання про доцільність перейменування вулиці Щербакова на проспект І. Сікорського та ін.

О.Гончаров, підводячи підсумки обговорення, подякував учасників круглого столу за те, що вони відгукнулися на запрошення і взяли участь у заході. Зазначив, що керівництво Київської міської організації НСКУ, ініціювавши ці заходи, мало на меті координацію діяльності різних установ і організацій, які працюють на ниві києвознавства, у жодному разі не намагаючись їх підміняти, а навпаки, посилювати їх співпрацю, вирішувати певні проблеми спільно. До того ж передбачалось, що досвід учасників круглих столів, бачення ними нинішнього стану розвитку києвознавства, конкретні пропозиції допоможуть міській краєзнавчій організації спланувати свою роботу на ближчу й більш далеку перспективу. Звідси й намагання подивитися на стан краєзнавства в столиці в цілому, висвітлити певний досвід і проблеми, які тут є, прослідкувати, по можливості, весь ланцюжок краєзнавчої роботи від позашкільних закладів освіти до наукових установ.

Сподівання виправдались і відбилися в, хоча ще й не значних, проте конкретних, результатах. Вони вбачаються, передусім, у налагодженні контактів між різними установами, завдяки чому дещо покращується інформованість про заходи і, відповідно, покращується співробітництво в галузі києвознавства. Зокрема, учасники круглого столу та члени КМО НСКУ взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції “Київ у соціокультурному просторі XIX – XXI століть: національний та європейський контекст” (квітень 2011 р.), яка проводилась у стінах університету Бориса Грінченка. Інформацію про конференцію було надруковано її організаторами в журналі “Краєзнавство”. Це також участь у круглому столі з проблем столичної топоніміки, який відбувся в Інституті журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Це й участь у XII Всеукраїнській  науковій історико-краєзнавчій конференції “Освітянське краєзнавство: досвід, проблеми, перспективи”, яка відбулася в Івано-Франківську.

Посилюється співпраця з бібліотеками. Члени КМО НСКУ брали участь у проведенні Всеукраїнської конференції з бібліотечного краєзнавства, яка відбулася нещодавно в Національній історичній бібліотеці. З відділом краєзнавчої літератури і бібліографії Публічної бібліотеки імені Лесі Українки проведено спільний захід, у ході якого учні школи-ліцею №38 імені В.Молчанова були ознайомлені з цьогорічними києвознавчими виданнями НСКУ. Бібліотеці передано 200 примірників книг, зокрема книги О.Тулуба “Київ та його давня давнина у творах народних”, монографія А.П.Коцура та О.В.Гордійчука “Становлення та діяльність Київського товариства грамотності” (1882 – 1908 рр.) та ін.

Разом із тим, зазначив О.Гончаров, координація наукових, громадських та освітянських форм краєзнавства в м. Києві, координація зусиль краєзнавчого загалу столиці є недостатньою. Слабкою ще залишається інформованість про заходи, які проводяться різноманітними установами та організаціями. З метою покращення ситуації Київській міській організації Спілки краєзнавців варто створити свій власний веб-сайт, який би широко висвітлював києвознавчу роботу за різними напрямами.

Підсумувавши сучасний стан розвитку краєзнавства в столиці, учасники круглого столу констатували наявність значного досвіду, накопиченого в цій сфері закладами освіти, науковими установами та мистецько-культурними закладами м. Києва, окремими києвознавцями. Водночас вони вказали на наявність ряду проблем, основними з яких є: відсутність достатньої координації наукових, громадських та освітянських форм краєзнавства в Києві, координації зусиль краєзнавчого загалу столиці; недостатність узагальнення та поширення кращого досвіду, форм краєзнавчої роботи; відсутність системного підходу у вивченні рідного краю, що виявляється в усьому ланцюжку краєзнавчої роботи: від позашкільних закладів освіти до вищих навчальних закладів. Виходячи з вищезазначеного й ґрунтуючись на висловлених думках при обговоренні проблем києвознавства, учасники круглого столу сформулювали рекомендації. що передбачають здійснення низки необхідних конкретних заходів щодо покращення краєзнавчої роботи в столиці.

Наприкінці зустрічі учасники “круглого столу” оглянули експозицію Музею історії Святошинського району, зокрема, змінні модулі щорічної виставки “Круглі дати місцевої історії”.

 Володимир Дмитрук,

Олена Соболєва

21 листопада у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії Публічної бібліотеки імені Лесі Українки м. Києва відбувся цікавий пізнавальний захід: урок-екскурсія для учнів школи-ліцею № 38 імені В.М.Молчанова на тему: “Київ Михайла Булгакова” та презентація нових видань Національної спілки краєзнавців України, присвячених краєзнавчій освіті, історії міста Києва. З розповіді екскурсовода та інших учасників заходу учні довідались багато цікавого про Київ кінця XIX – початку XX ст., життя та творчість видатного письменника Михайла Булгакова.

Голова правління Київської міської організації НСКУ Олександр Гончаров розповів присутнім про діяльність Національної спілки краєзнавців України та ознайомив з рядом її цьогорічних видань: останнім номером (№ 3) журналу “Краєзнавтво”, котрий цілком присвячений проблемам освітянського краєзнавства, в тому числі краєзнавчій роботі в загальноосвітніх навчальних закладах; книгою “Київ та його давня давнина у творах народних”; монографією А.П.Коцура та О.В.Гордійчука “Становлення та діяльність Київського товариства грамотності” (1882 – 1908 рр.); матеріалами Установчої конференції Київської організації НСКУ. Член НСКУ Віктор Пилипенко, один із упорядників книги “Київ та його давня давнина у творах народних”, розповів присутнім про її автора Олександра Тулуба, про зміст видання та підготовку до друку. Комплект презентованих видань представники НСКУ подарували бібліотеці школи-ліцею, а також 200 примірників книг було передано Публічній бібліотеці імені Лесі Українки м. Києва.

Валентина Гончарова, секретар-референт

Київської міської організації НСКУ

22 листопада 2011 р. рамках започаткованих Національною історичною бібліотекою України краєзнавчих читань, присвячених пам’яті П. Тронька, відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція „Бібліотечне краєзнавство у культурному просторі України”. Організатори конференції – Міністерство культури України, ДЗ „Національна історична бібліотека України”, Київський національний університет культури і мистецтв, Національна спілка краєзнавців України.

Як і передбачалося Програмою конференції, було проведено пленарне засідання, після чого учасники конференції – понад 100 фахівців бібліотечної справи, науковці (історики, архівісти, викладачі вищих навчальних закладів, працівники музеїв), аматори-краєзнавці – на секціях обговорили актуальні проблеми бібліотечного краєзнавства, практичні питання краєзнавчої роботи різних установ та громадських організацій.

Конференцію відкрила Генеральний директор Національної історичної бібліотеки України А.В. Скорохватова. Привітавши учасників з початком конференції, яка започатковує краєзнавчі читання, присвячені пам’яті видатного краєзнавця України – Петра Тимофійович Тронька, директор надала слово дочці вченого – Ларисі Петрівні Тронько.

Л.П. Тронько подякувала колективу Національної історичної бібліотеки України за підтримку і продовження кращих традицій вітчизняного краєзнавства, закладених її батьком, подарувала Бібліотеці портрет П.Т. Тронька.

Пленарне засідання почала Маньковська Р.В., відповідальний секретар Національної спілки краєзнавців України, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, канд. іст. наук. У своїй доповіді вона розкрила сучасний стан і перспективи вітчизняного краєзнавства, роль Національної спілки краєзнавців України та особисто П.Т. Тронька в розвитку краєзнавчого руху, висвітлила значення останніх ініціатив та проектів, започаткованих Спілкою. Зокрема, це – конкретні кроки з підготовки енциклопедичного видання “Історія міст і сіл України”, “Зводу пам’яток історії й культури України”, проведення науково-краєзнавчих експедицій тощо.

Про роль академіка НАН України Петра Тимофійовича Тронька у створенні національної бібліографії детально йшлося у доповіді Омельчука В.Ю., доктора іст. наук, професора, завідувача відділу національної бібліографії Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.

У повідомленні фахівців сектораНТІ науково-інформаційного відділу Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства Артамонової С.С. і Романовського Р.В. розкрито питання взаємодії архівів, бібліотек, музеїв як основи збереження національної архівної спадщини України.

Професор кафедри книгознавства і бібліотекознавства Київського національного університету культури і мистецтв, доктор пед. наук Петрова Л.Г. у своєму виступі акцентувала на необхідності використання конвергентного підходу в управлінні сучасною бібліотекою, зокрема, зазначила, що значним імпульсом для ініціювання інновацій та одночасно економії часу керівника бібліотеки є створення інноваційної групи (сектора, центра).

Питання управління саме проектами краєзнавчого спрямування розглянула у своїй доповіді завідувач кафедри менеджменту соціокультурної діяльності зовнішньокультурних зв’язків Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, заслужений працівник культури, канд. пед. наук, професор Скнарь В.К. Доповідач наголосила: „Основними принципами управління проектами краєзнавчого спрямування в бібліотечній сфері є: цілеспрямованість, що представлена в цільовій орієнтації проекту на забезпечення кінцевих цілей діяльності бібліотеки; системність, що передбачає розгляд проекту нововведень із системних позицій”.

З презентацією інноваційного проекту „Національна історична спадщина України – світовий доступ в цифровому форматі” виступила Зінькова І.Р., керівник проектів ТОВ „Електронні архіви України”. Мета цього проекту: збереження і популяризація культурно-історичної документальної спадщини світового і загальнонаціонального значення, зосередженої в фондах Національної історичної бібліотеки України.

На пленарному засіданні виступили також фахівці провідних бібліотек України: завідувач відділу «Україніка» Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка Полянська Н.І.; завідувач відділу “Одесика” Одеської національної наукової бібліотеки ім. М. Горького, канд. іст. наук Саєнко Л.І.; завідувач відділу літератури та інформації з питань краєзнавства Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва Котуз Т.В. Вони розповіли про здобутки краєзнавчих підрозділів своїх бібліотек, презентували нові краєзнавчі видання.

Робота конференції продовжувалась на секційних засіданнях.

Вийшли друком матеріали Установчої конференції Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України, яка відбулася 26 лютого 2010 року.

13 жовтня у приміщенні Центру позашкільної роботи „Північне сяйво” відбулася презентація Енциклопедичного довідника „Терени Святошинського адміністративного району Києва до 1973 року”. Його автор – відомий києвознавець Cергій Вакулишин, методист ЦПР, відмінник освіти України.

Перед початком заходу гості мали можливість ознайомитися з виставкою, присвяченою 20-річчю проголошення державної незалежності України, розгорнутою в музеї історії Святошинського району (юний екскурсовод – Олександр Холявчук).

У конференц-залі зібралася історична, музейна, педагогічна громадськість, відомі довгожителі. Працівникам освіти було передано краєзнавчий календар на 2011 / 12 навчальний рік, підготовлений С. М. Вакулишиним, – органічне поєднання всесвітніх традицій з місцевим потенціялом.

Прозвучав вокальний пролог у виконанні шкільного ансамблю СШ-235 та поетичне привітання Миколи СКРИПЦЯ, директора цієї школи. Оплесками зустріли присутні виступ Віктора ТКАЧЕНКА, відомого громадського діяча, який, власне, матеріалізував рукопис С. М. Вакулишина.

Довідник містить понад 150 статей з високоякісно опрацьованими відомостями з різних галузей – історії, географії, економіки, науки, культури, літератури тощо. В стислому енциклопедичному стилі подано ретроспективу життєдіяльної палітри західних околиць міста від середини ХІХ ст. до часу утворення Ленінградського району.

Наукову вагу довідника збільшує той факт, що епохам до 1945 року присвячено 56 % його обсягу. 20 статей з’ясовують „білі плями” києвознавства. 23 % обсягу Енциклопедичного довідника присвячено науково-технічним аспектам, зважаючи на вагомий внесок місцевих фахівців у розвиток авіації, машинобудування, кібернетики. Попри те, що бурхливо розвивалися передовсім північні мікрорайони, – належну увагу приділено висвітленню ретроспективної мозаїки південних (борщагівських) мікрорайонів.

Джерельною базою довідника є відомчі видання, періодика, мемуаристика, спогади довгожителів, державні архіви.

Енциклопедичний довідник „Терени Святошинського адміністративного району Києва до 1973 року” матиме зацікавленого користувача серед державних службовців, освітян, студіюючої та шкільної молоді, широкого кола киян.

Cергій Вакулишин не вперше виступає автором енциклопедичного продукту. Мешканцям Ленінградського / Святошинського району добре відомі укладені ним топонімічні довідники у його книжках: Тисяча років історії Ленінградського району Києва: Методичне видання. – Київ: Український центр духовної культури, 1998; Святошинський район столиці: Пос. з місцевої історії. – Київ, 2004. Аналогічний додаток містить також його стаття: Доля історичних земель селян Біличів та Борщагівок поза межами Святошинського району / У кн.: Про землю і про людей святошинських: Колективна монографія / Кер. проекту В. Мазепа. – Київ, 2008.

Варто наголосити на тому, що столичний Святошинський район має відтепер чотири пріоритети в ретро-інформаційній сфері. Адже саме тут, окрім видання згаданих посібників для педагогів та історичної колективої монографії, створено сучасний музей місцевої історії. Нині вирушає в науковий обіг презентований Енциклопедичний довідник…

Лідія Бродова, секретар районного осередку

Національної спілки краєзнавців України

НАУКОВО-ПОПУЛЯРНІ   ПРАЦІ   СЕРГІЯ   ВАКУЛИШИНА

П Р О    С В Я Т О Ш И Н С Ь К И Й    Р А Й О Н

1. Антоновський період / У кн.: Про землю і про людей святошинських: Колективна монографія / Кер. проекту В. Мазепа. – Київ, 2008. – С. 199 – 210.

2. Бункери під Києвом: КиУР – таємниця нашого часу // Військово-історичний альманах. – 2003. – № 1(6). – С.108 – 119.

3. В мирі, любові та злагоді // Все про все. – 2003. – С. 6 – 7.

4. Воєнна епоха / У кн.: Про землю і про людей святошинський… – С. 159 – 168.

5. Деякі питання виявлення, обліку, вивчення, збереження та пропаганди науково-технічних пам’яток Святошинського району / У зб.: Пам’ятки науки і техніки в Україні: історія, проблеми дослідження і збереження. – Київ: Центр пам’яткознавства, 2002. – С. 46 – 48.

6. Доля історичних земель селян Біличів та Борщагівок поза межами Святошинського району / У кн.: Про землю і про людей святошинських… – С. 386 – 392.

7. Західні околиці Києва / У кн..: С.Вакулишин. Голодова катастрофа в Києві. – Київ: Меморіал, 2005. – С. 51 – 64.

8. З історії Святошинського району Києва і з життя святошинців під час нацистської окупації / В зб.: Київ: Скарбниця документальної пам’яті. – Вип.1. – Київ: Держархів міста Києва, 2006. – С.11 – 14.

9. З нами Бог і Україна / У кн.: Про землю і про людей святошинських… – С. 221 – 234.

10. Міраж став „Екраном” // Вечірній Київ. – 2002. – 26 вересня.

11. Невідомий танкодром / У кн.: Про землю і про людей святошинських… – С. 169 – 172.

12. Останні п’ятирічки / У кн.: Про землю і про людей святошинських… – С. 211 – 220.

13. Після війни / У кн.: Про землю і про людей святошинських… – С. 190 – 198.

14. Погляд українського києвознавця на трагедію 1933 року // Самостійна Україна. – 1999. – № 43 – 44.

15. Початок комуністичної доби / У кн.: Про землю і про людей святошинських… – С. 135 – 153.

16. Природа „шаленого ентузіазму” // Вечірній Київ. – 2006. – 24 червня.

17. Салют піонерам і корифеям авіації // Вечірній Київ-100. – 2008. – 21 лютого.

18. Святошинський район столиці: Посіб. з місцевої історії. – Київ, 2004. – 95 с.

19. Терени Святошинського аміністративного району Києва до 1973 року: Енци-клопедичний довідник. – Київ, 2011. – 28 с.

20. Тисяча років історії Ленінградського району Києва: Методичне видання. – Київ: Український центр духовної культури, 1998. – 45 с.

21. „Я – Киянин” // Вечірній Київ. – 2005. – 20 липня.

22. 2 липня – день пам’яті Олександра Маноцкова // Святошинські вісті. – 2008. – Липень.

23. 6 червня – день народження Ігора Сікорського // Святошинські вісті. – 2008. – Червень.

24. 9 вересня – вперше в світі у небі Святошина // Святошинські вісті. – 2008. – Вересень.