Чому вчителі Костянтинівського району обурилися, почувши доповідь про “руський мір”?

10523688_806856549351918_476152798996126533_o-300x20025 березня ініціативна група членів Донецької обласної організації Національної спілки краєзнавців України провели в Костянтинівці, на базі районного відділу освіти наукову конференцію на тему «Заселення північної Донеччини в ХVII – ХІХ столітті».

В конференції прийняли участь голова Артемівського осередку, член правління ДОО НСКУ, старший науковець Артемівського краєзнавчого музею І. А. Корнацький, голова Дружківського осередку, член правління ДОО НСКУ В. В. Качур, аспірант Донецького Національного університету, член НСКУ Білько Д. В., голова Костянтинівського осередку, член правління ДОО НСКУ В. Б. Березін, член НСКУ, заслужений вчитель України, топоніміст М. О. Щвець, член НСКУ, голова Донецького Обласного Товариства ім. Олекси Тихого Шаповалов Є. О.

Це не перша конференція на цю тему, яку проводять краєзнавці регіону. До цього такі заходи відбулися в Красноармійську, Дружківці.

Головний доповідач Ігор Корнацький з Артемівська чітко і прийнятно на прикладах багаточисельних посилань на достойні джерела впевнено довів зворотнє. Більш ніж дві треті населення на донбасі завжди складали українці. Інших націй було багато. Після колонізації українських земель російські царі кого тільки не завозили на Донбас: серби, волохи, росіяни, греки, євреї – це тільки короткий перелік національностей, які завжди проживали у нас. Але основною, титульною нацією тут були українці.

Володимир Качур довів такі ж тези шляхом посилання на відомого літописця Макарієвського. Дмитро Білько наглядно розповів про те, як свого часу з’явилося таке явище, як «Руський мір», про його задачі і цілі. Саме руками активістів «Руського міру» минулої весни було розпалене протистояння на Донбасі, заведені до нас російські війська, розпочато російсько-українську війну.

Наприкінці конференції після виступу аспіранта ДонНУ Дмитро Білько про «руський мір», яке з великим інтересом і «на ура» (!) сприймалося в Дружківці та інших містах області, – з залу прозвучало кілька обурених голосів вчителів, що вимагали “не відхилятись від теми» … Явно, що правда про агресивну фашистську політику Росії щодо України і саме Донбасу їм була не до душі. Моя доповідь, в якій я представив Тихого, як передового вчителя, який, навіть в ті далекі 60-ті, крім усього іншого, піднімав і проблему заселення Донеччини, так само викликала невдоволення тієї ж групки вчителів. Вони, чомусь, всі сприйняли, як критику, і критику саме на їх адресу. Складалося враження, що «на злодієві шапка горить». Учитель з Віролюбівки став розповідати, як вони патріотично виховують молодь. Але метою нашої конференції було зовсім не те, що представили вони собі. Ми прийшли в науковому ракурсі розповісти про те, що сьогодні переживає Донеччина і як цьому протистояти. Без усвідомлення, хто наш ворог і якими методами він наступає, неможливо з ним боротися! Але склалося враження, що вороги у нашому розумінні і у розумінні деяких вчителів історії – різні.
А от молоді вчителі, які нещодавно закінчили ВНЗ були налаштовані зовсім протилежно. Вони жадібно ковтали кожне слово, сказане лекторами. А вечором після лекції одразу п’ятеро з них запросилися до мене в друзі на Фейсбуці. Це я вважаю головним досягненням нашої роботи! Читати далі Чому вчителі Костянтинівського району обурилися, почувши доповідь про “руський мір”?

Встановлено меморіальну дошку В’ячеславу Шкоді

0325 березня 2015 року відбулося відкриття меморіальної дошки В’ячеславу Євгеновичу Шкоді на приміщенні Знам’янського міського краєзнавчого музею (Кіровоградщина). Чимало людей знає про величезний пласт надбань і знань цього відомого краєзнавця, громадського діяча, шевченкознавця, почесного громадянина міста, лауреата краєзнавчої премії імені Дмитра Яворницького. Пам’ятає і глибоко шанує його як високоосвічену, інтелігентну людину, яка для багатьох стала зразком духовних цінностей та переконань у питаннях патріотизму і шанобливого ставлення до старовини, щирої і безмежної любові до рідної землі.

Багато знам’янчан долучились до того, щоб за власні пожертви встановити цю пам’ятну дошку, підтримавши благодійну акцію «Вшанування нащадків Шевченкового роду». Вагомий внесок у здійснення благодійної справи зробив автор дошки Віктор Васильович Френчко – відомий скульптор, член Національної спілки художників України з м. Кіровограда. Вартість  послуг майстра була символічною, бо мотивом стала особиста шана і повага до видатної людини і бажання внести свій вклад в благородну справу. Знам’янська громада щиро дякує йому за це!

Вручені також подяки установам, організаціям, небайдужим громадянам, які долучились до благодійної акції: педагогічному колективу НВК «Знам’янська ЗШ І-ІІІ ст. № 2-ліцей», педагогічному колективу Знам’янської дитячої музичної школи ім.М.Лисенка, депутатам Знам’янської міської ради і колективу виконавчого комітету, керівнику громадської дитячо-молодіжної організації «Оберіг» Світлані Філіповій, голові місцевого осередку організації «Просвіта» Анатолію Голікову, а також депутату обласної ради Ірині Малик і краєзнавцю Ларисі Гайді.01

Людина жива доти, доки жива пам’ять про неї. Навіть якщо вона у камені – вона говорить досвідом прожитого життя у любові до рідної землі. Своїм звичним мудрим поглядом відтепер В’ячеслав Шкода зустрічатиме усіх, хто завітає до міського краєзнавчого музею, надихаючи любити і знати свій край, пізнавати свою історію, коріння роду свого. Велику справу його життя продовжать і підхоплять ті, хто є шукачами краєзнавчих стежин і наукових відкриттів.

Усіх знам’янчан та гостей міста, які бажають доторкнутись рукописів, наукових робіт В’ячеслава Шкоди, запрошуємо до міського краєзнавчого музею, де продовжує діяти експозиція «Миттєвості долі…», присвячена нашому земляку та ексклюзивні матеріали з його особистого архіву.

 

Тетяна Кулик,

директор Знам’янського міського краєзнавчого музею