33-я Міжнародна краєзнавча конференція молодих учених

11 грудня 2015 р. відбулася  33-я Міжнародна краєзнавча конференція молодих учених «Історія повсякденності у локальному вимірі». Співорганізаторами заходу виступили історичний факультет та Центр краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Центр медичного краєзнавства Харківського національного медичного університету та кафедра історії і культурології Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова. Конференція була приурочена до 100-річчя з дня народження Героя України, почесного доктора Харківського університету, академіка НАН України Петра Тимофійовича Тронька (1915–2011).

Учасників форуму привітав декан історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна, доктор історичних наук, професор С. І. Посохов, який зробив наголос на ролі П. Т. Тронька у розвиткові краєзнавства та пам’яткознавства в нашій державі. На вшанування заслуг П. Т. Тронька у справі збереження та популяризації історичної спадщини в Україні до меморіальної дошки на його честь, установленій на будівлі Головного корпусу ХНУ імені В. Н. Каразіна, було покладено квіти.

Директор Центр краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька ХНУ імені В. Н. Каразіна, кандидат історичних наук, професор С. М. Куделко зачитав вітальний лист, що надійшов на адресу оргкомітету від голови Національної спілки краєзнавців України, член-кореспондента НАН України О. П. Реєнта.

Завідувач кафедри історії і культурології ХНУМГ імені О. М. Бекетова, доктор історичних наук, професор О. Л. Рябченко поділилася з присутніми своїми спогадами від участі у першій краєзнавчій конференції, що відбулася в Харківському університеті у 1983 році.

Директор Харківського організаційно-методичного центру туризму В. Д. Холодок зосередила увагу на тому, що Харківщина має потужний потенціал для розвитку внутрішнього й зовнішнього туризму, а проведення подібних конференцій сприяє об’єднанню зусиль вчених для реалізації цих перспектив.

Куратор Наукового товариства студентів, аспірантів і докторантів історичного факультету П. В. Єремєєв виголосив пленарну доповідь «Теоретичні узагальнення у локально-історичних дослідженнях».

Член Національної спілки художників України Н. С. Вербук презентувала традиційну творчу премію імені А. Ф. Луньова (картину «Рідний край»), що з 2004 р. вручається на Краєзнавчій конференції за кращу доповідь з історії мистецтва. Також було презентовано іменні премії, присвячені пам’яті професора А. Г. Слюсарського та академіка П. Т. Тронька.

В рамках конференції працювали 9 секцій, у роботі яких взяли участь понад 100 учасників з Харкова, Києва, Луцька, Черкас, Полтави, Одеси та інших міст України, а також Польщі та Білорусі.

«Родзинкою» конференції став приготований за старовинним народним рецептом традиційний слобожанський узвар, який учасники та гості мали змогу покуштувати під час кави-брейку.

СКЛАДАЄМО ПРОГРАМУ РОЗВИТКУ КРАЄЗНАВСТВА ДОНЕЧЧИНИ НА 2016-2018 РОКИ

7 грудня у Краматорську, в обласному управлінні культури і туризму, зібралися працівники культури, члени правління Донецької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, щоб обговорити Програму розвитку краєзнавства в Донецькій області на 2016-2018 рр.

У вступному слові начальник обласного управління культури і туризму Аліна Певна високо відгукнулася про результати діяльності та авторитет членів обласної краєзнавчої організації НСКУ. Вона запропонувала обговорити проект Програми розвитку краєзнавства на Донеччині, що його пропонує обласне управління. Зі своїми конкретними пропозиціями виступили краєзнавці В.Березін (Костянтинівка), А.Корнацький (Бахмут), В.Качур та Є.Шаповалов (Дружківка), В.Коцаренко (Краматорськ), В.Скрипник (Слов’янськ), голова ДонОО НСКУ В.Романько. Вони підтримали ідею про створення Координаційної ради з краєзнавства при ОДА, випуск щорічного альманаху «Літопис Донеччини», про проведення заходів, присвячених пам’яті визначних земляків: М.Петренку та В.Стусу у Слов’янську, Олексі Тихому у Дружківці, М. Рибалку та Л. Бикову у Краматорську, В.Сосюрі у Сіверську, М.Чернявському та Б.Горбатову у Артемівську та ін. Були запропоновані й нові форми краєзнавчої діяльності: провести Всеукраїнську краєзнавчу науково-практичну конференцію «Краєзнавство Донеччини», випускати щорічно «Календар знаменних та пам’ятних дат Донецької області» та бюлетень «Краєзнавець Донеччини», продовжити випуск періодичних краєзнавчих видань у ряді міст Донеччини, які уже виходили у попередні роки: «Мариупольский краеведческий сборник» (Маріуполь), «Святогірський альманах» (Святогірськ), «Любимый город» (Красноармійськ), «Добре Поле» (Добропілля), «Місто моє…» (Слов’янськ). Виступаючі пропонували вказувати відповідальних та терміни виконання до намічених заходів, на деякі з них конкретну суму витрат з тим, щоб можна було проконтролювати та реально виконати намічене.

Валерій Романько,

голова правління ДонОО НСКУ

Етнокультурна спадщина Прикарпаття

DSC041314 грудня 2015 року в приміщенні Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею відбулася Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція  «Етнокультурна спадщина Прикарпаття» (на пошану Михайла Паньківа з нагоди його 75-річчя).

 Конференцію проводили: Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Івано-Франківський обласний державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» Інститут історії, політології і міжнародних відносин, кафедра історії України, кафедра етнології та археології, Івано-Франківський краєзнавчий музей під патронатом департаменту освіти і науки та управління культури, національностей і релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації

У конференції взяли участь 34 учасники, а подали свої доповіді 57 науковців та краєзнавців З вітальним словом виступили Кугутяк Микола Васильович – доктор історичних наук, професор, директор Інституту історії, політології і міжнародних відносин ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», Косило Михайло Юрійович – голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, директор обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, Федорак Володимир Васильович – начальник управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Штиркало Ярослав Євгенович – директор Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею.

На пленарному засіданні з доповідями по такій тематиці виступили:

  • Федорак Володимир Васильович, начальник управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації Етнофестивалі на Прикарпатті: типологія, зміст та особливості їх проведення.
  • Штиркало Ярослав Євгенович – директор Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею. Музей. Роздуми про майбутнє.
  • Горбань Галина Василівна – заступник директора з наукової роботи Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. Франка. Бібліотеки Івано-Франківщини як центри етнографічних досліджень.
  • Волощук Мирослав Дмитрович – доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри агрохімії і грунтознавства ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника». Екологічна ситуація ґрунтів Покуття
  • Косило Михайло Юрійович – голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, директор обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді. Краєзнавчі дослідження Івано-Франківщини. Стан та перспективи.
  • Королько Андрій Зіновійович – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника». Михайло Паньків – дослідник історико-етнографічних районів Прикарпаття
  • Паньків Михайло Ілліч – кандидат історичних наук, професор кафедри етнології і археології ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника». Псевдоніми в українському національному русі

Після пленарного засідання учасники конференції взяли участь у роботі секцій: «Етнографія Прикарпаття в історико-краєзнавчих дослідженнях», Музейна справа на Прикарпатті. Наукова і громадсько-культурна діяльність Михайла Паньківа» «Етнографічні пам’ятки історії та культури краю. Туристично-краєзнавчий потенціал Івано-Франківщини».

Тиждень охорони природи

1444653669_ant03Закарпатська обласна організація НСКУ виступила співорганізатором «Тижня охорони природи Закарпаття», ініціатором якого стали громадські організації області, зокрема, громадська рада при Закарпатській облдержадміністрації. Відкриття акції відбулося в приміщенні обласної державної адміністрації. Там же проходили майже усі планові заходи, у тому числі і науково-практична конференція «Екологічні проблеми громад і Стратегія розвитку Закарпаття – 2020».

Метою проведення акції була консолідація здорових суспільних сил для активізації вирішення проблем охорони природи Карпатського краю. У програмі тижня були також природоохоронні дні з робочими зустрічами, лекціями, семінарами, презентаціями і консультаціями і школах і вищих навчальних закладах області, обласній бібліотеці; виставка фотографій, дитячих малюнків, демонстрації відеофільмів екологічного і природоохоронного спрямування; нагородження і відзначення переможців різних конкурсів з природоохоронної тематики, а також кращих громадських активістів , наукових і громадських організацій, розповсюдження тематичних видань.

У роботі Тижня взяв участь голова ЗОО НСКУ М. В. Делеган.

Сердечні співчуття

Untitled2На 88-му році життя відійшов у вічність видатний український вчений, історик, доктор історичних наук, професор кафедри історії України, Почесний професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, засновник і директор Історико-меморіального музею О.Довбуша, заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії наук Вищої школи України НАН України, почесний голова Івано-Франківської обласної організації національної спілки краєзнавців України

ГРАБОВЕЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ

Краєзнавці України та Прикарпаття схиляють голови перед світлою пам’яттю свого колеги.

Грабовецький Володимир Васильович – народився 24 липня 1928 року в с. Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області. У 1947–1952 рр. навчався на історичному факультеті Львівського державного університету імені Івана Франка. З 1953 до 1961 рр. працював на посаді молодшого наукового співробітника відділу історії України Інституту суспільних наук АН УРСР (м. Львів).

Науково-педагогічна діяльність В. В. Грабовецького поділяється на два періоди — Львівський та Івано-Франківський. 22 роки Володимир Васильович працював у Львові (1953—1975). З 1961 до 1975 рр. – старший науковий співробітник відділу історії України даного інституту. Протягом львівського періоду наукової діяльності захистив у 1958 р. кандидатську дисертацію (тема: «Селянський рух на Прикарпатті в другій половині ХVІІ ст.), а у 1968 р. – докторську (тема: «Антифеодальна боротьба карпатського опришківства ХVІ – ХІХ ст.»). У 1975 р. переїжджає до Івано-Франківська, де працює на посаді професора кафедри історії СРСР і УРСР історичного факультету Івано-Франківського педагогічного інституту імені Василя Стефаника. 1990–2006 рр. – завідувач кафедри історії України історичного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (до 1993 року – Педагогічний інститут).

Опублікував понад 1000 наукових і науково-популярних праць, серед яких 45 монографій, 75 окремих видань, 900 статей з історії України, в тому числі і Прикарпаття, автор шести опублікованих «Нарисів історії Прикарпаття» (1992-1995) та трилогії «Ілюстрована історія Прикарпаття» (2002-2004), дві монографії про життя і творчість та вшанування Маркіяна Шашкевича і Тараса Шевченка (2006-2007). Наукові праці Володимира Васильовича друкувалися в ряді країн Європи і Америки.

Володимир Васильович 50 років досліджував наукову проблему «Карпатське опришківство ХVІ – ХІХ ст.» та життя і діяльність легендарного героя України Олекси Довбуша, видав про нього 150 праць   і протягом пів століття збирав історико – літературно – мистецькі експонати, на базі яких спромігся відкрити Івано-Франківський історико – меморіальний музей Олекси Довбуша (1995р.).

Володимир Грабовецький нагороджений чотирма державними орденами «Пошани» (1989р.), «За заслуги ІІІ ступеня» ( 1998р. ), «За заслуги ІІ ступеня» ( 2008), «За заслуги І ступеня» ( 2015р.) та 6 медалями, в тому числі срібною медаллю з нагоди 2000 – ліття Різдва Христового ( 2000р.).

Володимир Васильович удостоєний премії імені Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців України.

Ухвалою Президента АН Вищої школи України від 19 грудня 2004 року академік Володимир Грабовецький отримав премію за книгу «Ілюстрована історія Прикарпаття» у номінація «Монографія».

У 2001 році отримав премію імені Василя Стефаника за книгу «Нарис історії Княгинина».

Володимир Васильович лауреат обласних премій імені Івана Вагилевича (1991), імені Івана Крип’якевича (1998), імені Володимира Полєка (2010).

«Герой України П.Т.Тронько: що залишилося нащадкам»

4 грудня 2015 року в приміщенні Державного архіву Київської області (м. Київ, вул. Мельникова, 40, кабінет 208 – читальний зал) відбулося відкриття документальної виставки  «Герой України П.Т.Тронько: що залишилося нащадкам».
Виставка включає 5 тематичних стендів: «Війна і комсомольські будні», «На державній роботі», «Наукова діяльність», «Боротьба за збереження історико-культурної спадщини» та «Шануємо… Пам’ятаємо…».
Під час її підготовки використані матеріали Державного архіву Київської області та документи нещодавно створеного персонального фонду П.Т.Тронька.
Серед представлених документів – протоколи засідань Київського обкому та міськкому ЛКСМУ, Київського обкому КП(б)У, постанови Ради Міністрів УРСР, робоче листування Київської обласної Ради депутатів трудящих, вітальні телеграми і листи приватних осіб, автобіографія, особисті спогади та копії документів П.Т.Тронька, фотографії з сімейного архіву.
1-ий стенд  «Війна і комсомольські будні» представляє документи 1943 -1945 років, пов’язані з участю у бойових діях і діяльністю П.Т.Тронька на посаді секретаря Київського обкому і міськкому ЛКСМ України: наказ начальника політвідділу 8-ї повітряної армії, списки членів бюро обкому ЛКСМУ, тексти виступів П.Т.Тронька з власноручними виправленнями, інструкція по збору матеріалу про комсомольсько-молодіжне підпілля, копія трудової книжки, автобіографія, грамота ЦК ЛКСМУ.
2-ий стенд «На державній роботі» присвячений періоду 1950 – 1970-х років, коли   П.Т.Тронько займав відповідальні партійні і державні посади. Особлива увага приділена його діяльності на посаді заступника Голови Ради Міністрів УРСР (1961 – 1978). Документи, представлені на виставці, висвітлюють його роль в увічненні пам’яті загиблих під час Великої Вітчизняної війни та внесок у збереження історико-культурної спадщини українського народу: впорядкуванні меморіальних місць на Букринському плацдармі, будівництві історико-монументального комплексу запорізького козацтва на острові Хортиця, створенні Музею народної архітектури та побуту у селі Пирогове, керівництві редакцією 26-томної «Історії міст і сіл України» тощо. Серед представлених документів центральне місце займає листування Київської обласної Ради депутатів трудящих з Радою Міністрів УРСР з усіх згаданих питань.
3-ій стенд «Наукова діяльність» висвітлює період роботи в Інституті історії АН УРСР і присвячений внеску П.Т.Тронька у розвиток історичної науки, роботі над «Зводом пам’яток історії та культури народів СРСР по Українській РСР», підготовці і випуску серії книг «Реабілітовані історією». Особливий інтерес викликають вітальні телеграми і поздоровлення П.Т.Тронька із захистом докторської дисертації та обранням академіком і Віце-президентом Академії наук УРСР. Які надійшли йому від відомих особистостей – скульптора Михайла Лисенка, Президента Академії наук УРСР Бориса Патона, члена Спілки письменників України Натана Рибака. Також демонструються документи особової справи П.Т.Тронька. – користувача читального залу Державного архіву Київської області, датовані 2006 р.
4-ий стенд «Боротьба за збереження культурної та історичної спадщини» розкриває діяльність П.Т.Тронька на посаді Голови Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Голови Комісії з питань відтворення видатних пам’яток історії та культури при Президентові України, Голови правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара у відновленні церкви Богородиці Пирогощі, Михайлівського Золотоверхого монастиря та Успенського собору Києво-Печерської Лаври, збереженні історичних назв і встановленні меморіальних дощок відомим особам, боротьбі за надання Музею народної архітектури та побуту України статусу національного. Ці напрями його діяльності висвітлені через широке листування з Головою Київської міської державної адміністрації О.О.Омельченком,  Прем’єр–міністром України В.А. Ющенком, Президентом України Л.Д. Кучмою.
Останній 5-ий стенд «Шануємо… Пам’ятаємо…» присвячений збереженню пам’яті про самого П.Т.Тронька. Тут представлені додатки до автобіографії із списком його нагород, фрагмент трудової книжки з відомостями про заохочення та нагороди, поздоровлення з днем народження від члена Спілки письменників України Полікарпа Шабатина, запрошення на ювілеї, посвідчення та указ про присвоєння П.Т.Троньку звання Герой України, фотографії, а також некролог, надрукований у газеті «Урядовий кур’єр».
Всі запропоновані документи демонструються широкому загалу вперше.

Відвідувачі виставки можуть ознайомитися з оригіналами документів, історико-краєзнавчим доробком П.Т. Тронька та літературою про його діяльність.

Державний архів Київської області висловлює щиру подяку особам, без участі яких створення цієї виставки було б неможливе:
–    Тронько Ларисі Петрівні, доньці академіка – за активну підтримку ідеї створення персонального фонду П.Т. Тронька та передачу документів з сімейного архіву;
–    Всеукраїнському фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара і особисто виконавчому директору фонду Іршенко Валентині Михайлівні – за активну підтримку ідеї створення персонального фонду П.Т. Тронька та передачу документів Комісії з питань відтворення видатних пам’яток історії та культури при Президентові України;
–    Булаєвській Наталії Іванівні, заступнику Голови правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України – за активну підтримку ідеї створення персонального фонду П.Т.Тронька.

Бути Василькову туристичним центром

кр.стіл-2Тисячолітній Васильків належить до числа найповажніших за віком міст України і є водночас унікальним населеним пунктом за концентрацією археологічних пам’яток на своїй території. Славетне минуле, накопичене за буремну історію, неодноразово приваблювало до міста археологів й істориків. Так, приміром, далекого 1947 року землю найбільшого міста-фортеці Стугнянської оборонної лінії дослідив Ф.Б. Копилов. 1960 року археологічна експедиція Б.О. Рибакова здійснила пробне дослідження валів. 1972 року М.П. Кучера описав городище та склав його детальний план. Наприкінці ХХ ст. середньовічний Васильків вивчав спочатку Ю.М. Малєєв, а згодом Р.С. Орлов. 2007 року зусиллями Північної експедиції Інституту археології були проведені роботи з вивчення городища літописного міста-фортеці Василева. Всі історики та археологи, яким поталанило доторкнутися до історії одного з найбільших міст Київської Русі, констатували, що у Василькові знаходяться унікальні земляні фортифікаційні споруди, які порівняно добре збереглися до наших днів. Отже, є всі підстави розглядати Васильків як цікавий туристичний об’єкт надзвичайно багатогранної України, де захід не схожий на схід, а північ – на південь.

Третього грудня в актовій залі Васильківського міського Центру дитячої та юнацької творчості поклали початок роботі зі створення історико-культурного заповідника. На запрошення Васильківського міського голови В.І. Сабадаша відгукнулися і взяли активну участь у засіданні за круглим столом знані в Україні вчені, науковці, дослідники: голова правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка Савченко Григорій Петрович; керівник постійної Північної археологічної експедиції Інституту археології Національної академії наук України Гатун Ігор Анатолійович; завідувач відділу охорони археологічної спадщини Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України Осадчий Руслан Миколайович; науковий співробітник державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» Кондратенко Олена Сергіївна; васильківський історик, член Національної спілки краєзнавців України Бабич Олександр Іванович. Вела засідання за круглим столом перший директор (1994-2000рр.) Батуринського державного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», а нині радник Васильківського міського голови з питань культури і туризму Олещинська Алла Павлівна. У своїй вітальній промові міський голова В.І. Сабадаш подякував гостям за візит до Василькова та окреслив своє бачення історичного, архітектурного, наукового, пізнавального, просвітницького потенціалу тисячолітнього міста для створення історико-культурного заповідника. Після міського голови слово брали гості, які поділилися цікавою інформацією, що на території сучасного Василькова дуже добре збереглися рештки земляних фортифікаційних споруд (валів) домонгольської доби (кінець Х – початок ХІ ст.), зокрема дитинця (стан збереженості бл.75%) та посаду (стан збереженості бл.60%). Василевський дитинець має унікальну особливість – його вал був зведений у вигляді підкови, стародавні зодчі вертикально зрізали природний схил під кутом 90 градусів, що робило його повністю неприступним. Для того, щоб унеможливити земляні зсуви, цей зрізаний схил обмуровували із зовнішнього боку сирцевою кладкою заввишки 9-10 метрів з плінфи (тонка плитчаста цегла) завтовшки 4-6 сантиметрів. А кладку мурували різними горизонтальними шарами зі старанно витриманою перев’яззю швів розчином глини. На особливу увагу дослідників, туристів заслуговують і Змієві вали – фортифікаційні споруди, що відігравали роль суцільних загороджень та були ефективними засобами захисту осілого населення лісостепу від степових кочівників, зводячи нанівець головну перевагу завойовників – швидкість просування і раптовість нападу. Крім добре збережених пам’яток давньоруської історії, славиться Васильків і численними об’єктами історико-культурної цінності, серед яких собор Антонія та Феодосія, Свято-Миколаївська церква, Свято-Володимирський храм (на місці Преображенської церкви), приміщення залізничної станції Васильків ІІ, будинок, в якому був штаб 9-го Київського гусарського полку та багато інших цікавих місць.

Зважаючи на те, що Васильків має давню та славетну історію: за часів Київської Русі був одним із найбільших міст, у литовсько-польську добу – найбільшим володінням Києво-Печерської лаври, а сьогодні має надзвичайно добре збережені пам’ятки тисячолітньої історії, навіть у порівнянні з Києвом, місто святого Володимира Великого та преподобного Феодосія Печерського повинне стати цікавим та унікальним центром культурно-історичного туризму. Задля цього Васильківський міський голова В.І. Сабадаш та науковці Інституту археології Національної академії наук України й Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України ініціюють проведення організаційних, наукових, проектних заходів щодо створення на території Василькова історико-культурного заповідника.

Сподіваюся, що незабаром тисячі туристів зможуть побачити красу і велич духовних, культурних, архітектурних, історичних скарбів, які дісталися васильківцям у спадок від попередніх поколінь.

Станіслав Яценко

Махновська веремія

титул махновська веремия26 листопада 2015 р. Дніпропетровська обласна організація НСКУ на базі краєзнавчого відділу Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки провела презентацію книги доктора історичних наук Дмитра Архірейського «Махновська веремія. Тернистий шлях революційної повстанської армії України (махновців) 1918–1921 рр.».
Книга присвячена військовим аспектам махновщини – яскравого різновиду селянського повстанського руху доби Української революції 1917–1921 рр. Висвітлюються причини селянського опору різноманітним політичним режимам, подається біографія Н.І. Махна. У контексті основних подій революції розглядаються бойові шляхи Революційної повстанської армії України (махновців), способи її кадрової комплектації та матеріально-технічного забезпечення, з’ясовуються причини остаточної поразки РПАУ(м). Описуються деякі важливі битви й бої махновських формувань.
Книга проілюстрована світлинами-реставраціями авторства художника Тараса Штика. Також автор вмістив у книзі власні схеми-реконструкції боїв махновської армії.

Самарівка у вирі історії

Самаривка_Титул25 листопада 2015 р. Дніпропетровська обласна організація НСКУ на базі бібліотеки ДВНЗ «Національний гірничий університет» за участі студентського історико-краєзнавчого клубу ГРАНІ провела презентацію книги Долгова Миколи Олексійовича «Самарівка у вирі історії».
В книзі вперше на підставі архівних матеріалів та розповідей односельців зроблено спробу показати історію, працю, побут та культуру мешканців одного з районів Дніпропетровська – Самарівка. Самарівка – давнє поселення, що існує з кінця XVIII ст. й лише у другій половині ХХ ст. стало частиною обласного центру.
У пропонованому дослідженні йдеться про одну з найдавніших вулиць колишнього хутора Золотого (нині Самарівка), яка носить назву Бутової. Простежено історію від козацьких часів до сьогодення: колонізація кінця XVIII ст., перша і друга світова війни, голодомор 1932–1933 рр., голод 1946–1947 рр., генеалогія та обряди мешканців Самарівки тощо.
Книга багато ілюстрована, має додаток, в якому представлено список мешканців хутора Золотого на 1932 р.