ПОСВЯЧЕННЯ НОВИХ ЧЛЕНІВ НСКУ

19 грудня 2015 р., на славетний день Святого Миколая, що є символічним для кожного миколаївця, відбулося урочисте вручення членських квитківНСКУ науковцям, вчителям і краєзнавцям-аматорам, які вступили до Миколаївської обласної організації протягом 2015 року.

Вручення відбулося у стінах одного з найстаріших вищих навчальних закладів Миколаївщини – Навчально-науковому інституті історії, політології та права (колишній історичний факультет, яким він для багатьох випускників і залишається) Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського.
В урочистій обстановці Голова Миколаївської обласної організації НСКУ, доктор історичних наук, професор Олександр Тригуб вручив квитки
– директору Навчально-наукового інституту історії, політології та права, доктору історичних наук, професору, Заслуженому діячу науки і техніки Миколі Миколайовичу Шитюку;
– директору Науково-дослідницького центру “Лукомор’є” Інституту археології НАНУ, старшому викладачеві ННІ історії, політології та права Кирилу Володимировичу Горбенку;
– кандидату історичних наук, доценту ННІ історії, політології та права Господаренко Оксані Валеріївні;
– старшему викладачеві ННІ історії, політології та права, заступнику директора НДЦ “Лукомор’є” ІА НАНУ, “Горожанину

року-2014″ у номінації “Наука та вища школа” Смирнову Олександру Ігоровичу;
– кандидату історичних наук, доценту ННІ історії, політології та права Погорєлову Анатолію Анатолійовичу;
– кандидату історичних наук, доценту, автору багатьох краєзнавчих праць історії Миколаєва та області, лауреату Миколаївської обласної премії імені Миколи Аркаса Горбурову Євгену Григоровичу;
– археологам-краєзнавцям, співробітникам НДЦ “Лукомор’є” ІА НАНУ Смирнову Леоніду Ігоровичу та Філатову Дмитру Вікторовичу;
– вчителю Миколаївської загальноосвітньої щколи І-ІІІ ступенів №35, археологу-краєзнавцю Олейниченку Євгену Валентиновичу.

У своїй урочистій промові Олександр Тригуб висловив надію на тісну співпрацю професійних істориків Миколаївщини у межах Національної спілки краєзнавців України. У рамках цього Голова МОО НСКУ закликав усіх долучатися до створення багатотомної “Історії міст і сіл Миколаївщини”, початок роботи над якою заплановано на 2016 рік.

Також Директор ННІ історії, політології та права доктор історичних наук, професор Микола Миколайович Шитюк нагадав усім присутнім, що плідна співпраця вже почалася, оскільки на базі Інституту історії, політології та права у травні 2016р. буде проходити урочистий Пленум НСКУ, присвячений 25-річчю створення Миколаївської обласної організації.
Окрім того вже було досягнуто попередні домовленності про активну участь археологів-краєзнавців у роботі над “Історією міст і сіл Миколаївщини”. Кирило Горбенко, Олександр Смирнов, Леонід Смирнов, Дмитро Філатов висловили щире зацікавлення до праці у проекті, наголосивши на особливій ролі археологів у вивченні питань історії зниклих населених пунктів області, оскільки інформацію про їх побут та економіку інколи можливо отримати лише завдяки археологічним матеріалам.
Загалом подія відбулася на достойному рівні та показала, що краєзнавство є об’єднуючою силою не лише для істориків різних спеціальностей, а й для усіх небайдужих до історії рідної землі.

Вчений секретар Миколаївської обласної організації

Національної спілки краєзнавців України,
кандидат історичних наук В. Погромський

Презентація книги краєзнавця

unnamed-4В Закарпатській обласній бібліотеці для дітей та юнацтва презентовано книгу активного члена Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, заслуженого діяча мистецтв України Івана Васильовича Хланти «Літературно-мистецьке життя Копашнова». Нова книга доповнила перелік його 90 книг, серед яких добре відомі «Пісня над Карпатами», «Закарпатський вертеп», «Літературне Закарпаття у XX столітті», «Вчора була неділенька», «Ой видно село», «Пісні Іршавщини», «Народні пісні українців Банату (Румунія)», «Співанки Закарпатських гір і долин» та інші.

«Літературно-мистецьке життя Копашнова» містить історико-біографічні статті про діячів літератури, культури та мистецтва, які побували в Народному літературно-мистецькому музеї Копашнова, виступали перед учнями і вчителями сільської загальноосвітньої школи і про котрих широко розповідають музейні експонати.

Народний літературно-мистецький музей, створений з ініціативи Івана Васильовича у рідному селі у 20015 році, відомий далеко за межами району і області. Нині у ньому нараховується більше 3 тисяч експонатів, зібраних особисто ініціатором створення музею. У музеї можна ознайомитися з біографією і творчістю майже всіх письменників Закарпаття.

На зібранні вірш про рідне село Копашново виконала внучка фольклориста Вероніка Хланта, учениця ужгородської загальноосвітньої школи № 6 ім. В. Гренджі-Донського. У презентації книги взяли участь слухачі курсів підвищення кваліфікації вчителів образотворчого мистецтва, української мови та літератури Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти та чимало відомих особистостей Ужгорода і області, нариси і статті про яких опубліковані у книзі. Саме вони – член правління обласної краєзнавчої організації, заслужений працівник культури України Василь Габорець, художник Василь Вовчок, архітектор Петро Гайович, член правління обласної краєзнавчої організації Дмитро Федака, педагог Дравицької ЗОШ I-III ст. Ганна Ковач, бібліотекар Центральної дитячої бібліотеки «Казка» Олена Левко, фотохудожник Семен Мельник, педагог і автор книг про с. Пацканьово Марія Панько та інші, висловили щиру вдячність творчій особистості Івау Хланті за сподвижництво у збереженні духовної спадщини народів Каарпатського регіону, імен його талановитих людей.

У презентації також взяв участь голова Закарпатської обласної організації Національної спілки краєзнавців України М. В. Делеган.

І. Хланта відомий не тільки як фольклорист, а й педагог, літературознавець, бібліограф. Він автор 20 бібліографічних покажчиків про відомих діячів культури Закарпаття: Володимира Ладижця, Петра Лінтура, Степана Жупанина, Семена Панька, Юрія Керекеша, Петра Угляренка, Василя Вовчка, Миколу Рішка, Василя Пагирю, Омеляна Довганича, Миколу Зимомрю, Івана Сенька, Василя Микитася та інших. А найбільший з покажчиків – «Літературне Закарпаття у XX столітті» – цілком обґрунтовано вважається закарпатською літературною енциклопедією.

Організатором презентації виступила Закарпатська обласна організація Національної пілки краєзнавців України спільно з І. В. Хлантою та обласною дитячою бібліотекою.