80 років тому – у розпал Великого терору 1937–1938 років – радянське керівництво дійшло висновку, що є не лише «вороги народу», а й цілі потенційно неблагонадійні «ворожі народи».
Відтак другий етап кампанії Великого терору відзначився так званими національними операціями.

Детальніше про це Радіо Свобода говорило із істориком, співробітником Інституту історії України Національної академії наук України, заступником головного редактора профільного видання «З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ», членом Президії Національної спілки краєзнавців України Олегом Бажаном.

“Якщо загалом подивитися на політичні репресії в Радянському Союзі, а вони були невід’ємною складовою становлення й функціонування командно-адміністративної системи, то політичні репресії до так званих нелояльних або ворожих націй ми спостерігаємо й раніше. Так, ще до початку Великого терору – в 1936-му – відбулися депортації німців та поляків з прикордонної зони УРСР. А якщо говорити про 1937 рік, то саме крізь призму національних операцій ми можемо зрозуміти бачення Сталіна підготовки СРСР до війни, якою запахло на той час у Європі. Національні операції відбувалися саме по лінії тих держав, які були ворожими щодо Радянського Союзу. І саме знищення потенційної п’ятої колони розглядалася як ефективний метод підготовки до Другої світової війни” – узагальнив Олег Бажан на початку розмови.

Із повною версією інтерв’ю можна ознайомитися на сайті “Радіо Свобода”.