14 лютого минуло 110 років з дня народження Петра Шелеста, який 9 років (1963–1972) очолював українську Компартію, а відтак і Українську Радянську Соціалістичну Республіку. 17 лютого – 100-ліття Володимира Щербицького, який після Шелеста 17 років (1972–1989) стояв на чолі УРСР та КПУ. Обидва вони кожен у свій час входили до складу Політбюро ЦК КПРС і були причетні до ухвалення рішень на найвищому загальносоюзному рівні.

Про українських радянських керманичів Радіо Свобода розмовляло з Олегом Бажаном, членом Президії Національної спілки краєзнавців України, старшим науковим співробітником Інституту історії України НАН України.

“Петро Шелест був більш сентиментальним стосовно України – її пісень, історії та культури. Дійсно, є факти, що Шелест прагнув перевести діловодство на українську мову. Але ми не можемо сказати, що Шелест займався українізацією, хоча він говорив і виступав українською мовою. Шелест багато уваги приділяв культурницьким ініціативам української інтелігенції. Він був одним з ініціаторів видання багатотомної краєзнавчої енциклопедії «Історія міст і сіл України»” – наголосив під час розмови Олег Бажан.

“Щербицький був виразником москвофільства, можна так сказати. Він вважав, що в Україні потрібно проводити курс Москви. Він ніколи не виступав із критикою, не наголошував на тому, що слід виборювати для України паритетні умови постачання з союзної скарбниці товарів, ресурсів і так далі” – зауважив історик, відповідаючи на питання про росіянізаторський імідж Володимира Щербицького.

Повна версія інтерв’ю у текстовому та аудіоформаті доступна на сайті  Радіо Свобода.