У Переяславі відбувся Всеукраїнський круглий стіл: «Затоплені села Переяславщини: краєзнавчі розвідки»

6 грудня 2018 року в Переяславі, у ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди”, в рамках проекту “Open University” за організаційної участі університету, ГО “Старий Дніпро”, НІЕЗ “Переяслав” та Національної спілки краєзнавців України, відбувся Всеукраїнський круглий стіл: «Затоплені села Переяславщини: краєзнавчі розвідки», на якому було презентовано книгу «Затоплений рай: Андруші у спогадах та документах».

«Затоплений рай: Андруші у спогадах та документах» ? це літопис півстоліття неймовірно важких випробувань: голодомори 1921-23, 1932-33 років, Друга світова війна, голод 1946-47 років, репресії, виселення з родового гнізда при будівництві Канівської ГЕС, документи, спогади про життя в Андрушах в 20-70-х роках XX століття. Це данина пам’яті славетному українському Роду, який славен у віках добрими справами, працьовитістю, стійкістю, чесністю, справедливістю, толерантністю.

Презентоване видання ? це результат спільної колективної праці членів ГО «Старий Дніпро», вихідців із затопленого села Андруші Переяслав-Хмельницького району на Київщині, науковців ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», НІЕЗ «Переяслав», працівників архівного відділу Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації.

Пропонована книга презентує серію «Затоплені села Переяславщини» і вийшла друком за фінансової підтримки: ВКФ «Укрпромпостач-95», ТОВ «Югенергопромтранс», ТОВ «Агрошляхбуд», БФ імені Марії Буряк, добродіїв Катерини Бузницької, Раїси Голованової, Надії Коваль, Валерія Малявчика, Ірини Прісич, Сергія Степаненка, Віктора Сулими.

Організаційний комітет заходу сформували представники ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди” (у тому числі й ректор закладу, доктор історичних наук, професор, академік НАПН України, заступник голови НСКУ Віктор Коцур), НІЕЗ “Переяслав”, ГО “Старий Дніпро”, видавництва “Український пріоритет”.

У рамках першої частини роботи круглого столу відбулася презентація та обговорення книги “Затоплений рай. Андруші у спогадах та документах”.

Захід розпочався із вітального слова кандидата політичних наук, доцента кафедри політології ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди” Віталія Коцура, який модерував роботу круглого столу. Підкресливши неабияку важливість здійснення подібних проектів, він наголосив не лише на суспільно-науковій актуальності презентованого видання, присвяченого затопленому селу Андруші, а також на його значенні для уродженців цього населеного пункту, які вже ніколи не зможуть побачити рідні місця.

Доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри професійної освіти ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди” Ірина Доброскок у своєму виступі акцентувала увагу на символізмі книги, уособленні нею єдності українського Роду, великої ролі для збереження і розвитку екопростору. Подякувавши всім, хто долучився до підготовки проекту, вона підкреслила, що видання з’явилося завдяки співпраці цілої плеяди людей, краєзнавців, фахівців, бізнесу, участі громадської ініціативи (ГО “Старий Дніпро”) тощо.

У сьогоднішніх умовах Україні просто мати багату історію недостатньо, варто її якісно презентувати та показувати за допомогою наукового інструментарію – зауважив кандидат історичних наук, професор кафедри історії та культури України ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди”, заступник генерального директора НІЕЗ “Переяслав” Олександр Колибенко. Він також ознайомив присутніх із історією краєзнавчого руху на Переяславщині, узагальнив особливості співпраці НІЕЗ “Переяслав” протягом останніх років із тутешнім університетом, ГО “Старий Дніпро” та Національною спілкою краєзнавців України.

Діяльність ГО “Старий Дніпро”, її створення та концепція практичної роботи стала об’єктом виступу голови цієї громадської організації Віталія Іващенка. Збереження усної історії, проведення опитування людей, записування їхніх спогадів стали основними завданнями для організації. Серед іншого, В.Іващенко розповів про проведення спортивно-просвітницької акції “Дніпро Ревучий” (включає заплив через Дніпро, спортивні та просвітницькі заходи), яка вже не перший рік проводиться задля збереження пам’яті про затоплені села Переяславщини. Підсумком його виступу стала констатація факту, що успішність подібної діяльності багато в чому залежить від допомоги меценатів та усіх, хто долучається до реалізації краєзнавчих проектів (у тому числі й підтримуючи морально).

Упорядник видання “Затоплений рай. Андруші у спогадах та документах”, журналіст Микола Михняк детально розповів про особливості збору усних свідчень для книги. Він наголосив, що багато людей, уродженців села, вже пішли із життя і цілий пласт спогадів пішов у небуття. Тим не менш, зібраний матеріал є унікальним, а підготовка подібних робіт, крім науково-просвітницької та культурної цілі, виконує об’єднавчу роль, адже ті, хто жив у затоплених селах часто не бачилися десятиліттями після розселення і завдяки таким проектам отримали можливість поспілкуватися із земляками. М.Михняк проінформував присутніх про активну підготовку наступних книг серії “Затоплені села Переяславщини” і не тільки (серед них, присвячена Трахтемирову).

Кандидат історичних наук, керівник навчально-наукового центру усної історії ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди”, завідувач науково-дослідного відділу історичного краєзнавства НІЕЗ “Переяслав” Тарас Нагайко зауважив, що презентоване видання є унікальним і присвячене унікальному селу. За його словами затоплені землі – це величезна рана України, трагічна сторінка історії, тому особливо важливо зберігати пам’ять про них. Т.Нагайко також анонсував продовження роботи у рамках проекту “Затоплені села Переяславщини” та наголосив на важливості співпраці різних установ і організацій (НІЕЗ “Переяслав”, ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди”, ГО “Старий Дніпро”, Переяслав-Хмельницький осередок НСКУ та ін.) для реалізації запланованих ініціатив.

Друга частина роботи круглого столу стосувалася обговорення низки краєзнавчих видань, які найближчим часом побачать світ, присвячених затопленим селам Переяславщини. Серед них такі населені пункти як В’юнище, Козинці, Городище, Комарівка, Підсінне, Трахтемирів, Монастирок.

Член ГО “Старий Дніпро”, краєзнавець Микола Чирков анонсував видання книги “В’юнище, яке любив Шевченко” та презентував присутнім матеріали з історії села. Він наголосив, що під час підготовки цієї праці було накопичено 2,5 тис. фото попередніх десятиліть, зокрема й початку ХХ ст. Під час свого виступу М.Чирков підкреслив, що краєзнавча робота – це як “залежність”, якої неможливо (і не варто) позбутися.

Про підготовку книги про село Комарівку на Переяславщині розповіла старший науковий співробітник НІЕЗ “Переяслав” Наталія Ревега. Напрями відповідної роботи охоплюють формування каталогу музейних предметів, дослідження топографії, експедиційну діяльність, пошукову роботу з виявлення фотосвітлин та фіксацію усних свідчень.

Висока оцінка краєзнавчої роботи пролунала із вуст представників місцевої влади – заступниці міського голови Переяслава-Хмельницького Валентини Губенко та заступниці голови Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Анни Скляренко. Вони подякували краєзнавцям за плідну працю, відзначили ентузіазм учасників проекту “Затоплені села Переяславщини” та наголосили на важливості цієї роботи для збереження, примноження і популяризації історії та культури Переяславщини.

Керівник видавництва “Український пріоритет”, поет-прозаїк Володимир Шовкошитній ознайомив учасників круглого столу із особливостями підготовки книги про Андруші, яке надруковане вказаним видавництвом, пригадав сторінки власної біографії, що пов’язують його життя із згадуваними затопленими селами та відзначив професіоналізм краєзнавців.

Завідувачка відділу архівних наукових фондів, рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України, доктор історичних наук, професор Валентина Борисенко у своєму виступі констатувала, що радянською владою були затоплені села з надзвичайно багатою історією, але “ми плекаємо пам’ять [про них], тому нас знищити не можна”. Вона охарактеризувала презентоване видання як таке, що заслуговує на найвищу оцінку з боку фахівців та громадськості.

Вітальне слово від імені Національної спілки краєзнавців України виголосив кандидат історичних наук, член Президії, прес-секретар НСКУ Володимир Милько. За його словами робота, яка здійснюється місцевими краєзнавцями цілком аргументовано може вважатися не лише унікальною і надзвичайно важливою, а й титанічною, адже потребує неабияких багаторічних зусиль, високої фахової компетентності. Констатувавши необхідність фіксації усних свідчень як важливого джерела з історії затоплених сіл, він запропонував дослідникам звернути увагу на використання можливостей підводної археології, яка дозволить підкріпити спогади інформацією про матеріальні артефакти.

Місцевий спортсмен, краєзнавець Микола Богатир презентував проект туристично-краєзнавчих річкових маршрутів та розповів про досвід їх практичного втілення.

Під час роботи круглого столу присутні мали можливість ознайомитися із експозицією вишитих картин, присвячених затопленим селам.

Проведення круглого столу засвідчило, що на Переяславщині краєзнавці здійснюють фундаментальну роботу. Для них дослідження історії та культури рідного краю (в тому числі й уже фактично неіснуючого, адже мова йде про затоплені села) є справою всього життя. Презентовані напрацювання свідчать про неабияку ефективність та значущість подібної роботи, яку неможливо переоцінити.