22 травня 2019 р. Інститут історії України НАН України та Національна спілка краєзнавців України провели Всеукраїнську наукову конференцію: “Я в усьому світі не находжу спокою…”. До 200-ліття Пантелеймона Куліша.
Свої заявки для участі у заході надіслали історики та краєзнавці з Києва, Чернівців, Дрогобича, Маріуполя, Івано-Франківська, Чорткова, Калуша тощо.
Обговорювався широкий спектр питань: творча та громадська діяльність П.Куліша, його публічне та приватне життя, коло спілкування, вплив на сучасників, значення постаті П.Куліша в історії України та ін.
На початку заходу із вітальним словом до учасників звернувся 
академік НАН України Валерій Смолій – директор Інституту історії України НАН України, член Президії НСКУ. У своєму виступі він окреслив основні віхи життя та діяльності Пантелеймона Куліша, наголосив на необхідності перевидання та переосмислення його творчої спадщини і побажав присутнім плідної роботи.
Пленарне засідання включало заслуховування та обговорення 
декількох доповідей. Голова НСКУ, заступник директора Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України Олександр Реєнт свій виступ присвятив аналізу місця та ролі Пантелеймона Куліша в українському відродженні ХІХ століття. Доктор історичних наук, член Правління НСКУ, професор НПУ ім. М.П.Драгоманова Ігор Коляда зосередив увагу на висвітленні такої проблеми як “Ментальні риси українців та росіян в оцінках Пантелеймона Куліша”. Доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, професор Валентина Шандра розповіла про значення постаті вченого для сучасності. Історіософська концепція Пантелеймона Куліша в контексті українського національного відродження стала 
предметом доповіді кандидата філософських наук, професора МАУП Анатолія Твердохліба. Історію створення Тарасом Шевченком портрета Пантелеймона Куліша у 1843 році висвітлила головний зберігач фондів Музею історичного центру міста Києва Наумова Надія.
Далі робота конференції продовжувалася навколо заслуховування та обговорення інших доповідей та повідомлень.
Серед них варто назвати наступні:
– «Пантелеймон Куліш: ґенеза особистості» – Надія Шип, д-р. іст. наук, проф. кафедри філософських та суспільних наук КНТЕУ;
– «До питання про Куліша як перекладача Біблії» – Ярослав Дзісяк, канд. іст. наук, Чортківський коледж економіки та підприємництва ТНЕУ;
– «Постать П.Куліша на презентаційній банкноті Національного банку України» – Андрій Бойко-Гагарін, канд. іст. наук, пров. наук. співр. Національного музею історії України;
– «П.Куліш і М.Костомаров у калейдоскопі українофільського руху» – Ольга Гончар, канд. іст. наук, ст. наук. співр. Інституту історії України НАН України;
– «Пантелеймон Куліш та Кирило-Мефодіївське товариство» – Олександр Донік, канд. іст. наук, ст. наук. співр. Інституту історії України НАН України;
– «Пантелеймон Куліш та Михайло Юзефович: реконструкція відносин в контексті розвитку освіти середини ХІХ ст.» – Володимир Милько, канд. іст. наук, ст. наук. співр. Інституту історії України НАН України та ін.