6 листопада 2020 року Черкаський державний технологічний університет, за ініціативи кафедри історії та права, вже втретє об’єднав істориків, музеєзнавців, експертів, науковців, досвідчених фахівців, студентів навколо ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю) «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження».

Цьогоріч конференція проходила з дотриманням необхідних протиепідемічних заходів, відтак чимало учасників мали можливість долучитися до події онлайн.

Співголовою організаційного комітету конференції вже втретє поспіль є голова Національної спілки краєзнавців України, д.і.н., проф., член-кореспондент НАН України Олександр Реєнт.

• Сьогодні ми ставимо за мету формування свідомої, патріотичної молоді для зміцнення потенціалу нашої країни. Залучаючи студентів до таких заходів, ми спонукаємо молодих людей не просто творити майбутнє, а досліджувати історичне минуле, без якого, як відомо, не може бути майбутнього, – зазначив у вітальному слові ректор ЧДТУ Олег Григор.

Конференцію підтримали і є її співорганізаторами: Управління культури  та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації; Національна спілка краєзнавців України;  Державний архів Черкаської області; Національний історико-культурний заповідник «Чигирин»; Кам’янський державний історико-культурний заповідник; Комунальна установа «Обласний художній музей» Черкаської обласної ради; Громадська організація “Національна академія наук вищої освіти України”.

Третій рік поспіль робота конференції «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження» продовжує теоретичне узагальнення наукових досліджень, аналіз та розробку практичних рекомендацій щодо збереження, використання культурно-історичної спадщини, ролі музеїв в її збереженні, а також формування професійних компетенцій фахівців у сферах пов’язаних із вивченням і дослідженням культурно-історичної спадщини.

• Важливо, що кафедра історії та права Черкаського державного технологічного університету дала поштовх до організації цієї конференції, одним зі співорганізаторів якої є і Управління культури  та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації. Говорити про нашу історію, про наші національні цінності дуже на часі, адже зараз відбувається становлення нашої національної ідентичності. Сьогоднішня конференція, до якої ви залучили всю Україну, по праву є відкритою платформою для обміну думками і невдовзі, я сподіваюся, з нами буде весь світ, – наголосила у вітальній промові начальниця Управління культури  та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації Людмила Фіть.

Із вітальними словами до учасників конференції звернулася і директор Черкаського обласного краєзнавчого музею Ірина Собко.

• Дуже приємно, що тематика цієї конференції є практично статутною діяльністю краєзнавчого музею та всіх музеїв і заповідників. Хочу відзначити, що Черкаський державний технологічний університет актуалізує тему збереження, дослідження історичної спадщини і сподіваюся, що сьогодні будуть напрацьовані практичні рекомендації щодо збереження культурної спадщини, а також узагальнені наукові дослідження, – висловила очікування від конференції директорка Черкаського обласного краєзнавчого музею Ірина Собко.

Пленарне засідання розпочалося з прямого включення зі столиці, під час якого доктор історичних наук, професор, професор кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ярослав Калакура приділив увагу електронним джерелам у структурі соціокультурної інформації. Доповідь науковця викликала живу дискусію і спонукала до низки запитань, зокрема стосовно актуальної теми плагіату.

Продовжив пленарне засідання доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, завідувач Навчально-наукової лабораторії експертизи культурно-історичних цінностей Олександр Потильчак, який зупинився на проблематиці, що, за його словами, перегукується з попереднім виступом про електронні джерела. Олександр Потильчак під час доповіді на тему: «Нововиявлений комплекс Джучидських дирхемів із околиць селища Маньківка на Черкащині: атрибуція нумізматичної пам’ятки» акцентував увагу на необхідності фіксування культурно-історичних знахідок, створення актуальної нумізматичної бази.

Перед тим як говорити про Михайлівську церкву в Суботові як об’єкт для сучасних наукових дискусій, доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України, проректор з гуманітарно-виховних питань ЧДТУ, заступник голови Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Валентин Лазуренко повідомив, що Черкаський державний технологічний університет активно відгукнувся на заклик Управління культури  та охорони культурної спадщини Черкаської облдержадміністрації надавати ідеї та проєкти щодо розвитку сфери культури, креативних індустрій та охорони культурної спадщини для створення проєкту обласної Програми розвитку культури Черкаської області. Відтак, Валентин Лазуренко поінформував учасників конференції про низку пропозицій, які університет надіслав на адресу управління задля збереження культурної спадщини та ефективного розвитку культури регіону.

Зокрема ЧДТУ пропонує: створити на Черкащині Музей Вільного козацтва, перший загін якого виник у селі Гусакове Звенигородського району у квітні 1917 року. Музей відкрити в уцілілому приміщенні колишньої волосної управи, де було проголошено створення Вільного козацтва. Це – місця пам’яті Української революції 1917–1921 рр.; розробити і затвердити на державному рівні комплексну Програму новітнього дослідження пам’ятки національного значення Іллінської церкви в селі Суботів Чигиринського району на предмет підтвердження чи спростування сучасної наукової гіпотези, щодо виявлення в церкві на глибині від 4 метрів і нижче аномалії, яка вказує на наявність там можливого поховання великого українського державотворця, гетьмана України Богдана Хмельницького; з метою ефективної (в нормальних людських умовах) роботи працівників Суботівської філії НІКЗ “Чигирин” закласти в бюджеті області кошти на побудову невеликого адміністративного приміщення на місці “залізного вагончика”, в якому стоїть як метод обігріву в зимовий період “самодільна опалювальна конструкція”.

У таких умовах вже понад 30 років поспіль самовіддано працюють працівники філії заповідника та куди приїздить тисячі туристів із усієї держави та із-за кордону; Завершити капітальний ремонт колишньої садиби Енгельгардтів в селі Будище Звенигородського району Черкаської області та привести до комфортного стану Будищанський парк, які включені в Національний заповідник імені Т.Г.Шевченка; Затвердити план заходів по відзначенню в 2021 році: 160-річчя перепоховання Т.Г.Шевченка на Чернечій горі; 200-річчя Платона Симиренка; 150-річчя Івана Піддубного; 150-річчя Агатангела Кримського;130-річчя Юрка Тютюнника; 130-річчя Володимира Симиренка;  Вивчити питання створення історико-культурного заповідника «Родина Симиренків» у Млієві Городищенського району; Встановити пам’ятний знак затопленим селам Черкащини; Зобов’язати дорожні служби, районні державні адміністрації,  ОТГ облаштувати в’їздні знаки до міст і сіл із короткими історичними повідомленнями; Створити при Черкаській ОДА дорадчий громадський орган – Гуманітарну раду з питань культури  з представників авторитетних у регіонів діячів культури, освіти, науки; Створити редколегію з підготовки та видання енциклопедичного довідника (або серії брошур) «Видатні черкащани».

Принагідно  доктор історичних наук, професор Валентин Лазуренко анонсував прийдешній вихід своєї нової книги, у якій він продовжує тему розвінчання міфів навколо місця поховання українського державотворця України Богдана Хмельницького. Тема його доповіді була “Михайлівська церква в Суботові як об’єкт для сучасних наукових дискусій.

Заслужений художник України, майстриня народного мистецтва, член Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Олександра Теліженко зауважила що, за тридцять років незалежності України вже мали б зникнути білі плями в історії культури, мистецтва, але їх залишається ще чимало. Відтак, Олександра Василівна продовжує інформувати спільноту про сакральність народної вишивки і цього разу майстриня приділила увагу рушнику в історичному контексті та епохам і стилям вишивки.

Із змістовними доповідями на конференції виступили: старший науковий співробітник відділу нематеріальної традиційної культури Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» Анатолій Богород, розповівши про особливості музеєфікації традиційної етнохореографічної спадщини українців; магістр історії, заступник голови правління громадського об’єднання «Черкаський колекціонер» Анатолій Шостопал, ознайомивши авдиторію з проблемами і перспективами нових нумізматичних знахідок; екскурсовод відділу «Музей Б.Хмельницького» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Надія Левченко поділившись особливостями симпозіуму народного мистецтва «Холодний Яр» – 2017.

Не менш інформативними стали доповіді завідувача відділу досліджень у сфері інформаційних технологій Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центур МВС України Ігоря Солодовнікова, старшого наукового співробітника відділу «Музей Богдана Хмельницького» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Ольги Брель та завідувача відділу історії краю Черкаського обласного краєзнавчого музею Сергія Ганницького.

Актуальним для сьогодення був виступ завідувача відділу науково-просвітницької та виставкової роботи Черкаського обласного краєзнавчого музею Марини Бугері на тему “Комунікаційні стратегії Черкаського обласного краєзнавчого музею під час пандемії коронавірусу”.

Окрім виступів, відомий історик, краєзнавець, журналіст із міста Кам’янка Олександр Вєтров презентував історико-документальний роман «На скрижалях історії», про події у Холодному Яру.

Загалом, за словами завідувачки кафедри історії та права ЧДТУ та модераторки заходу Ірини Стадник, на конференцію надіслано 95 доповідей із багатьох куточків Черкащини та обласних центрів України та із-за кордону.

Хочеться також зазначити, що сьогодні ЧДТУ за освітньою програмою “Історія, музеєзнавство та експертиза культурно-історичних цінностей” навчаються студенти, які також взяли активну участь у конференції, а їх тези були надруковані у збірнику матеріалів конференції (у двох частинах), який вийшов до початку заходу.

Відтак, ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження» в чергове стала відкритою платформою для взаємного обміну думками та напрацювання спільних практичних дій задля знаходження, дослідження, збереження та примноження культурно-історичних цінностей нашої держави.

За матеріалами прес-служби
Черкаського державного
технологічного університету