Відбулася Всеукраїнська науково-практична онлайн-конференція «Краєзнавчі читання імені Лаврентія Похилевича» на тему «Київщина: історія рідного краю»

читання імені Похилевича222 квітня 2021 року в Комунальному навчальному закладі Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів» за підтримки Київської обласної організації НСКУ відбулася Всеукраїнська науково-практична онлайн-конференція «Краєзнавчі читання імені Лаврентія Похилевича» на тему «Київщина: історія рідного краю» для науковців, дослідників-краєзнавців, учителів історії закладів освіти, керівників музеїв Київщини.

читання імені ПохилевичаЗдобуття Україною незалежності стало могутнім стимулом відродження духовності й історичної пам’яті народу. Відкрилися можливості й розширилися межі наукового пошуку й коло людей, причетних до вивчення і збереження багатовікових культурних традицій, правдивих історичних джерел в Україні.

На тлі загального посилення інтересу суспільства до витоків духовності з кожним роком примножується потенціал та урізноманітнюються функції краєзнавства, зростає його виховна роль.

Під час реформування сучасної національної освіти в Україні потрібно враховувати позитивні тенденції становлення й розвитку історичного краєзнавства. Історія краю або краєзнавство – один із найцікавіших напрямів сучасної науки, який є одним із головних у гуманітарній освіті. Це зумовлено тим, що ніколи не вичерпається допитливість людини, яка прагне дізнатися, що відбувалося на землі, де вона народилася й живе, як вікували її прародичі. Минуле, сьогодення й майбутнє тісно пов’язані, а пізнати давнину можна лише тоді, коли вивчити історію рідного краю. Великий філософ Г.С.Сковорода стверджував: «Пізнай свій край, себе, свій рід, свій нарід, свою землю, і ти побачиш свій шлях у життя».

читання імені Похилевича3Мета конференції – представлення й популяризація розвідок з історії рідного краю й освіти Київщини; розвиток краєзнавчих досліджень – відродження й продовження справи славетного краєзнавця ХIХ століття Лаврентія Похилевича; використання результатів краєзнавчих досліджень в освітньому процесі.

У роботі інтернет-конференції «Київщина: історія рідного краю» взяли участь 58 осіб: відомі вчені, співробітники наукових установ, викладачі вищих навчальних закладів, провідні науковці й дослідники краєзнавчої справи Київщини та України, педагоги, методисти, історики, бібліотекарі, краєзнавці та музеєзнавці, які презентували нові наукові дослідження із краєзнавства.

Предметом вивчення й дослідження учасників Всеукраїнської науково-практичної краєзнавчої конференції «Київщина: історія рідного краю» є історія рідного краю в цілому, різних періодів його становлення й розвитку: від часу Київської Русі до сучасних подій на Сході України. У представлених матеріалах на основі архівних, історичних і науково-педагогічних джерел висвітлено пам’ятки історії й культури, історико-культурні та етнічно-історичні процеси, визначні події Київщини, особливості становлення та функціонування закладів освіти в різні періоди розвитку. Особливу увагу приділено відомим особистостям, які проживали або працювали в різні періоди на Київщині, та сучасним героям-захисникам України.

Захід відкрила в.о. ректора КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів», кандидат педагогічних наук, доцент Наталія Бендерець, яка привітала учасників конференції та наголосила на важливості нових відкриттів у галузі краєзнавства для національної освіти в Україні. Учасників заходу також привітала Олена Часнікова, в.о. проректора інституту, кандидат педагогічних наук.

читання імені Похилевича4

Із вітальним словом до учасників конференції звернувся Євген Букет, заступник голови Правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, член Правління НСКУ, головний редактор газети «Культура і життя», який зазначив, що історико-краєзнавчі дослідження складають духовне підґрунтя державотворчих процесів у незалежній Україні, відіграють важливу роль у національно-культурному відродженні, патріотичному вихованні молоді.

Пленарне засідання відкрив та провів Володимир Перерва, доцент кафедри педагогіки, психології та менеджменту освіти КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів», кандидат історичних наук, Почесний краєзнавець України, член Правління Київської обласної організації НСКУ, який акцентував увагу присутніх на тому, що історичне краєзнавство є одним із ефективних способів формування історичної пам’яті українського народу.

Виступи учасників конференції ілюструвалися архівними фото, відеоматеріалами та підготовленими презентаціями. У пленарному засіданні конференції взяв участь професорсько-викладацький склад вищих закладів освіти України: Володимир Студінський, професор кафедри методики професійної освіти та соціально-гуманітарних дисциплін Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти, доктор історичних наук, Почесний краєзнавець України («Вплив досліджень Лаврентія Похилевича історій населених пунктів Радомисльського повіту на розвиток сучасного краєзнавства регіону»); Костянтин Івангородський, доцент кафедри історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, доктор історичних наук, доцент («Етносоціальна трансформація козацтва Південної Київщини в XVI – першій половині XVII століть»); Лідія Лазурко, доцент кафедри історії України Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, доктор історичних наук («Освіта на річпосполитському пограниччі у висвітленні польської наукової преси Східної Галичини доби автономії»); Віталій Масненко, завідувач кафедри історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, доктор історичних наук, професор, член НСКУ («Громадсько-політична та господарська діяльність В’ячеслава Липинського в Уманському повіті»); Іван Романюк, професор кафедри історії України Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, доктор історичних наук, професор, член НСКУ («Київщина в житті й діяльності першого митрополита УАПЦ Василя Липківського»); Анатолій Трембіцький, завідувач Хмельницьким міським відділом Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, Почесний краєзнавець України («Особистісно-індивідуальний потенціал відомих представників родини Чехівських»); Ірина Петренко, завідувач кафедри педагогіки та суспільних наук ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», доктор історичних наук, професор, відповідальний секретар Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України («Історикиня Наталія Мірза-Авакянц (1889-1940?) як жертва політичного терору в Україні»);  Євген Букет, заступник голови Правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, член Правління НСКУ,  головний редактор газети “Культура і життя” («Духовні наставники парафій колишнього Макарівського району у XVIII столітті»); Володимир Перерва, доцент кафедри педагогіки, психології та менеджменту освіти КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів», кандидат історичних наук, Почесний краєзнавець України, член Правління Київської обласної організації НСКУ («Протоієрей-педагог о. Петро Лебединцев та проєкт виселення українського православного духовенства Київської митрополії 60-х роках ХІХ століття»); Олександр Міхно, директор Педагогічного музею України, кандидат педагогічних наук, Оксана Матвійчук, доцент Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук, доцент («Іменні стипендії в освітніх закладах Київщини  кінця ХІХ – початку ХХ століть (за матеріалами Циркулярів по Київському навчальному округу у фондах  Педагогічного музею України»); Тарас Нагайко, завідувач науково-дослідного відділу історичного краєзнавства Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», кандидат історичних наук, член Правління Київської обласної організації НСКУ, Катерина Нагайко, старший науковий співробітник науково-дослідного відділу «Музей Заповіту Т.Г.Шевченка» Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», кандидат історичних наук, член НСКУ («До питання створення реєстру працівників Переяслав-Хмельницького педагогічного училища»); Світлана Мірошник, завідувач кафедри суспільно-гуманітарної освіти КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів», кандидат педагогічних наук («Вихід крізь призму мистецтва у тему народу, його буття у світі»: публіцистика Ліни Костенко»).

Під час роботи конференції працювали секції: «Пам’ятки історії та культури, етнічно-історичні процеси на Київщині», «Видатні особистості в історії рідного краю», «Історія освіти Київщини», «Героїзм захисників України» – у яких узяли участь учителі історії, викладачі закладів освіти, краєзнавці, керівники музеїв Київщини.

Учасники презентували нові дослідження з історії рідного краю. Педагогічна спільнота внесла багато нових і цікавих пропозицій щодо впровадження результатів краєзнавчих досліджень в освітній процес.

Захід підготували та провели: Володимир Перерва, доцент кафедри педагогіки, психології та менеджменту освіти КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів», кандидат історичних наук, Почесний краєзнавець України, член Правління Київської обласної організації НСКУ, Ольга Пількевич, методист відділу музейної освіти та бібліотечної справи КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів».

За матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції буде укладено та видано збірку матеріалів «Київщина: історія рідного краю».

Ольга Пількевич,
методист Київського обласного інституту
післядипломної освіти педагогічних кадрів

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *