Краєзнавці провели ІІ Міжнародну конференцію «ЮНеско і молодь», присвячену 70-річчю членства України в ЮНЕСКО

30 квітня 2024 р. Національна спілка краєзнавців України провела ІІ Міжнародну конференцію «ЮНеско і молодь», присвячений вступу України 12 травня 1954 р. в ЮНЕСКО. Захід відбувся спільно з науковцями Центру досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України.

Фото 1

 

З вступним словом виступив голова Спілки, заступник директора Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України Олександр Реєнт, який наголосив на конструктивній та важливій співпраці України з ЮНЕСКО в умовах російсько-української війни, зупинився на історії їх взаємин з 1954 р., коли Україна стала членом ЮНЕСКО та активно просувала міжнародні програми та проєкти. Серед них: розробка «Програми культури миру», звернення до ООН з метою відзначення Міжнародного року захисту, збереження та відродження культурної спадщини, проголошення ООН 2002 року Міжнародним роком із захисту світової культурної спадщини та ін.

Фото 2

Про історію створення ЮНЕСКО доповіла відома дослідниця культурної спадщини зарубіжжя, науковця Центру досліджень історико-культурної спадщини України, кандидат історичних наук Тетяна Катаргіна, відзначивши, що витоки цієї міжнародної організації пов’язані з діяльністю в 1920-і та 1930-ті рр. Міжнародного бюро освіти в Швейцарії, Ор­ганізації з питань інтелектуальної співпраці. Лише 16 листопада 1945 р. у Лондоні на Конференції ООН започатковано Організацію з питань освіти та культури, Статут якої підписали 37 із 44 присутніх держав. Перша сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО відбулася 19 листопада в Сорбонні у Парижі, де було окреслено основний напрям діяльності – сприяти миру і взаєморозумінню між народами у сферах освіти, науки, культури та комунікації.

Фото 3

Учасник наукових обговорень, перший заступник головного редактора журналу «Краєзнавство», кандидат історичних наук, доцент Олег Бажан, зауваживши, що ЮНЕСКО об’єднує 194 держави-члени та 12 асоційованих членів, а в 2023 р. офіційно повернулися до ЮНЕСКО США після 5-річної перерви. Вчений акцентував увагу на діяльності Асоційованих шкіл ЮНЕСКО, яких з 1953 р. нараховується понад дванадцяти тисяч у 182 країнах-членах, зокрема в Україні – 70 закладів, та кафедр ЮНЕСКО, створених з 1992 р. при 950 університетах у 120 країнах. В Україні з 1995 р. в університетах Києва та Харкова діє 12 кафедр ЮНЕСКО.

Фото 4

Тему підтримки України в умовах російсько-української війни міжнародною організацією ЮНЕСКО висвітлила заступник голови НСКУ, керівник Центру досліджень історико-культурної спадщини України, доктор історичних наук, професор Руслана Маньковська, яка зупинилася на основних напрямах допомоги в умовах воєнного стану: розробка міжнародних механізмів захисту об’єктів культурної спадщини України; створення правових умов для міжнародної відповідальності країни-агресора за злочини проти культурної спадщини України; методологія фіксації втрат культурної спадщини; технології оцифрування культурної спадщини тощо. Доповідачка розповіла про роботу Центру з підготовки Каталогу-довідника зруйнованих та знищених нерухомих пам’яток історії та культури України, яка здійснюється в Інституті історії України спільно з НСКУ, Національною історичною бібліотекою України за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України.

photo_2024-05-01_22-05-25

В обговореннях взяв участь прес-секретар Спілки, кандидат історичних наук Дмитрій Ніколайчук, який розкрив тему членства України в органах ЮНЕСКО таких, як Комітет із захисту культурної спадщини у випадку збройного конфлікту, Міжурядовий комітет зі сприяння поверненню культурних цінностей до країн походження або їх реституції у разі незаконного привласнення, Міжурядова рада Міжнародної програми розвитку комунікацій, Комітет всесвітньої спадщини, Міжурядовий комітет з фізичного виховання та спорту та ін. Відповідальний секретар НСКУ, дослідниця Центру досліджень історико-культурної спадщини України Світлана Архипова, означивши об’єкти України у Списку ЮНЕСКО: 7 культурно-архітектурних та 1 природній об’єкт, зупинилася на історико-культурних пам’ятках Києва в Списку світової спадщини – Софійський собор та Києва-Печерська лавра – в умовах воєнного часу.

Фото 6

Підсумовуючи наукові виступи та обговорення учасників форуму, можна констатувати, що тісне багаторічне співробітництво України з ЮНЕСКО та міцна підтримка цієї авторитетної міжнародної організації під час російсько-української війни засвідчують гідне місце культурного надбання України в світовій спадщині та його захист в умовах воєнного часу.

photo_2024-05-01_22-06-35

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *