12 липня 2024 року у день народження фундатора і першого голови Національної спілки краєзнавців України (1990–2011), відомого державного діяча і вченого, академіка, Героя України, Петра Тимофійовича Тронька (1915–2011) відбулося вшанування його пам’яті Президією Національної спілки краєзнавців України. За доброю традицією цей день розпочався з урочистого покладання квітів до могили П. Т. Тронька за участі голови Спілки Олександра Реєнта, членів Президії НСКУ, представників краєзнавчих осередків та громадськості.

Наступним заходом із вшанування пам’яті П. Т. Тронька 12 липня стало вручення щорічної краєзнавчої премії його імені. Цього року всеукраїнська премія імені Петра Тронька вперше вручалася не в Києві. Символічно, що ця подія відбулася на Черкащині – батьківщин іпророка українського народу Тараса Шевченка.

У церемонії вручення премії, що відбулася у Черкаській обласній військовій адміністрації взяли участь заступник очільника області Олександр Шамрай, керівники управлінь обладміністрації – освіти і науки (Валерій Данилевський) та культури і охорони культурної спадщини (в.о. начальника Людмила Товстоп’ят), директор державного архіву Черкаської області Тетяна Клименко, заступник голови Черкаської обласної організації НСКУ Лариса Синявська, представники краєзнавчої громадськості та творчих спілок Шевченкового краю.

Національну спілку краєзнавців України представляли голова Національної спілки краєзнавців України, заступник директора Інституту історії України НАНУ, член-кореспондент НАНУ Олександр Реєнт; заступник голови НСКУ, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України, член-кореспондент НАНУ Олександр Лисенко, відповідальний секретар НСКУ Світлана Архипова, головний редактор журналу «Краєзнавство» Олег Бажан, відповідальний працівник Спілки Лалі Гриценко.

Цього року лауреатом премії імені Петра Тронька став Василь Мельниченко – професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (1993–2023), багаторічний голова Черкаської обласної організації НСКУ (2001–2021), а нині – перший заступник голови обласної організації Спілки. Він брав участь в організаційному відродженні краєзнавства на Черкащині – у грудні 1989 р. був одним із ініціаторів проведення установчої конференції обласного краєзнавчого товариства, яке після утворення у 1990 р. Всеукраїнської спілки краєзнавців (нині Національна спілка краєзнавців України) стало її обласною організацією. Обирався делегатом ІІ–VІ з’їздів Спілки. Член президії НСКУ.

Автор багатьох історико-документальних книг та навчальних посібників. Серед напрацювань лауреата – книги «Шевченкіана Черкащини», «Черкащина – земля прадавня, щедра і свята», «Історія преси Черкащини», «Краєзнавство Черкащини: сторінки історії», навчальні посібники «Історичне краєзнавство», «Черкащина у добу Української революції 1917–1921 рр.», «Історична географія України» та інші праці. Член авторських колективів підручника «Основи краєзнавства» для вищих навчальних закладів України, наукових видань «Українське козацтво: Мала енциклопедія» та «Україна Тараса Шевченка». Редактор журналу «Краєзнавство Черкащини» та збірника «Черкащина в контексті історії України». Науковий керівник схваленого МОН України освітянського проєкту з вивчення історії рідного краю в закладах середньої освіти області. Автор навчально-методичного посібника «Моя Черкащина» для реалізації цього проєкту, починаючи з 2023/2024 навчального року у школах Черкащини.

Багаторічна сумлінна праця В. М. Мельниченка відзначена медаллю «25 років незалежності України», грамотами Кабінету Міністрів України, МОН України, обласної ради і адміністрації, знаками «Відмінник освіти України», «За заслуги перед Черкащиною», «Гордість Черкащини» та іншими нагородами. Удостоєний звань «Заслужений працівник культури України» та «Почесний краєзнавець України».

– Наші краєзнавці продовжують працювати над новими проєктами, – наголосив заступник очільника області Олександр Шамрай, відкриваючи захід. – Роблять максимум, щоб показати і розказати про наш край та Україну в цілому. Це на часі та важливо. В історичній пам’яті наша сила і українська незламність.

Премію імені академіка Петра Тронька Василю Мельниченку вручав голова Національної спілки краєзнавців України, заступник директора Інституту історії України НАНУ, член-кореспондент НАНУ Олександр Реєнт. Він зазначив, що краєзнавство в сучасних умовах стає дедалі дієвішим засобом формування історичної свідомості та патріотичного виховання громадян, передусім молодого покоління, нашої держави. Вагомий внесок у це робить Черкаська обласна організація НСКУ, яка разом з Івано-Франківською, Вінницькою, Хмельницькою, Київськими міською і обласною та іншими регіональними організаціями має у своєму творчому доробку багато цікавих і суспільно значимих справ. У цьому заслуга і цьогорічного лауреата премії Василя Мельниченка та нинішнього очільника краєзнавців Черкащини Валентина Лазуренка.

Про те, що вивчення і знання історії, у тому числі і регіональної, набуло особливої актуальності в умовах російсько-української війни, говорив у своєму виступі заступник голови НСКУ Олександр Лисенко. Тому у вивченні історії рідного краю, всебічному пізнанні своєї малої батьківщини, її минулого та сучасного як складової частини історії України важливу роль має відігравати шкільна історична освіта та її важливий компонент краєзнавство.

• Для мене ця відзнака дорога і цінна не тільки як знак визнання багаторічної праці на краєзнавчій ниві, а й тим, що вона носить ім’я людини, яка посідає особливе місце в історії збереження національної історико-культурної спадщини українського народу та організації пам’яткоохоронної роботи в Україні, – сказав, отримуючи премію, Василь Мельниченко. Він нагадав, що за ініціативи та безпосередньої участі Петра Тимофійовича Тронька створювалися музей-заповідник запорозького козацтва на Хортиці, музей української народної архітектури та побуту під відкритим небом у Пирогові. У Києві відтворювалися пам’ятки часів Русі-України – Золоті ворота, Михайлівський Золотоверхий монастир, Успенський собор Києво-Печерської лаври та багато інших унікальних об’єктів національної культурної спадщини України. Він приділяв багато уваги історико-культурним пам’яткам Черкащини, передусім шевченківським, місцям історії козацтва на Чигиринщині. Почесний громадянин міста Канів.

Перебування делегації НСКУ на Черкащині завершилося відвідинами історичного козацького села Деньги Золотоніського району. Там голова районної організації Григорій Голиш ознайомив гостей з пам’ятними місцями села. Одне з них – Свято-Михайлівська церква, приміщення якої у 2015 році постало на місці спорудженого у 1833 році храму і зруйнованого у роки войовничого атеїзму. Біля неї встановлено меморіальний знак на честь святого Луки (В. Войно – Ясенецького).

Представники НСКУ вшанували пам’ять Сергія Павловича Шелухіна, який народився у селі Деньги. Славному державотворцю доби Української революції 1917–1921 рр. у селі з ініціативи місцевих краєзнавців відкрито пам’ятний знак.

За матеріалами Черкаської ОО НСКУ