31 жовтня 2024 р. в Черкаському державному технологічному університеті у змішаному форматі за підтримки Національної спілки краєзнавців України відбулась VІІ Всеукраїнська науково-практична конференція (з міжнародною участю) «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження», започаткована кафедрою історії та права.
Усьоме подія об’єднала небайдужих до культурно-історичної спадщини та її збереження краєзнавців, істориків, науковців, освітян, музеєзнавців, етнографів, громадських діячів, студентів.
Перед початком конференції гості університету та учасники події вшанували пам’ять «батька Конституції України», поклавши квіти до пам’ятного знаку Михайлу Сироті. Черкаський державний технологічний університет пишається тим, що у його стінах свого часу навчався і працював Сирота Михайло Дмитрович (1956–2008) – відомий український державний, політичний та громадський діяч, один із авторів Конституції України, якого по праву називають її «батьком».
Урочисте відкриття події розпочалося зі слів вдячності Збройним силам України та вшанування пам’яті полеглих Героїв хвилиною мовчання.
Далі учасників конференції привітав вокальний колектив ЧДТУ під керівництвом заслуженої артистки України Лідії Зайнчківської.
– Черкащина – багата історією та культурою, тут народилися відомі на весь світ люди: державники, діячі культури… На Черкаській землі багато історичних місць, які необхідно відновлювати і зберігати для нащадків. І ми маємо це зробити спільними зусиллями, – наголосив у вітальному слові ректор ЧДТУ, доктор політичних наук, професор Олег Григор, побажавши учасникам конференції цікавої та плідної роботи.
Своєю чергою заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації, кандидат історичних наук, доцент Олександр Шамрай зауважив, що Черкаська обласна військова адміністрація підтримує всі ініціативи зі збереження історико-культурної спадщини, адже спільними діями ми зберігаємо нашу національну ідентичність, зберігаємо всі надбання нашого народу, популяризуємо її серед молоді, зокрема і завдяки таким заходам, як ця наукова конференція конференція у ЧДТУ.
У своїй вітальній промові ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур неодноразово наголошував на важливості популяризації історичної і культурної спадщини, на синтезі історії та сучасних технологій, на формуванні національно-громадянської ідентичності молодого покоління.
– Для того, щоб зробити історію популярною, публічною, треба працювати. Черкащина – це про історію, це той край, на прикладі якого має формуватися національна ідентичність. Щодня треба говорити про історико-культурну спадщину і про формування національної громадянської ідентичності, адже нам треба виховати ту людину, яка б залишилася в Україні, яка потім би будувала цю державу і яка була б на українських позиціях, – акцентував Віталій Коцур.
Про важливість вивчення історії, відновлення історичної правди, збереження розмаїтої історико-культурної спадщини та її популяризації у своїх вітальних виступах говорили: доктор філологічних наук, професор, доцент Економіко-гуманітарного університету у Варшаві (м. Варшава, Республіка Польща) Ян Капранов; доктор філософії (соціальні науки), доцент Економіко-гуманітарного університету у Варшаві (м. Варшава, Республіка Польща) Божена Івановська; директорка Державного архіву Черкаської області, кандидатка історичних наук, доцентка Тетяна Клименко та доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін Університету Григорія Сковороди в Переяславі Валентина Молоткіна.
Також модератор конференції – голова Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук, професор, заслужений працівник освіти України, проректор з гуманітарно-виховних питань ЧДТУ Валентин Лазуренко переказав учасникам щирі вітання від голови Національної спілки краєзнавців України, доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України Олександра Реєнта та доктора історичних наук, професора, віцепрезидента, академіка-секретаря відділення масової комунікації ГО «Національна академія наук вищої освіти України» Віктора Шпака.
Пленарне засідання розпочав український громадський діяч, доктор політичних наук, кандидат історичних наук, професор, засновник Фонду «Рідна країна», член Національної спілки краєзнавців України, член Експертної ради з питань подолання наслідків русифікації і тоталітаризму (2022–2023) Микола Томенко з доповіддю про уроки державної політики дерусифікації та деколонізації публічного простору України.
До обговорень актуальних питань спонукали виступи: директора Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею, заступника голови Кіровоградської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Бориса Шевченка, який поділився історією становлення Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею від природничо-історичного кабінету в Єлисаветграді; доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін історичного факультету Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Олександра Потильчака, який представив комплекс монет ХІV–XV століть з Озірної Звенигородського району Черкащини; кандидатки історичних наук, доцентки кафедри політології Університету Григорія Сковороди в Переяславі Лесі Коцур, у поле досліджень якої потрапив соціально-економічний потенціал України у сфері музейного туризму; доктора історичних наук, професора, заслуженого працівника освіти України, академіка Національної академії наук вищої освіти України, голови Черкаської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Валентина Лазуренка, який зауважив системне нищення релігійних пам’яток у парадигмі більшовицької ідеології 20-х – 30-х років XX ст. за матеріалами студій краєзнавців Черкащини; кандидатки історичних наук, практикантки Служби управління музеями міста Кельн (Museumsdienst Köln) Ярослави Коваленко, яка розповіла про принципи організації експозиційної діяльності в музеях м. Кельн та їх значення в сприйнятті виставкових матеріалів відвідувачами; старшої судової експертки сектору мистецтвознавчих та археологічних досліджень відділу мистецтвознавчих, археологічних та психологічних досліджень лабораторії досліджень у сфері інформаційних технологій Державного науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС (м. Київ) Ольги Подосьонової, яка вивчала римські срібні зливки доби Костянтина І: до проблеми наукової атрибуції та оцінки унікальних предметів нумізматики; кандидатки історичних наук, доцентки, завідувачки кафедри історії та права ЧДТУ Ірини Стадник з темою «Цифрові колекції та відкритий доступ: трансформація ролі музеїв у глобальному інформаційному суспільстві»; завідувачки науково-дослідного відділу «Резиденція Богдана Хмельницького» Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Людмили Абашіної, яка поділилася 15-річним досвідом роботи в історико-архітектурному комплексі «Резиденція Богдана Хмельницького»; докторки історичних наук, професорки кафедри міжнародних відносин та суспільних наук Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП) України, директорки Музею історії НУБіП України Оксани Силки, яка поінформувала про публічні лекції як засіб культурно-просвітницької діяльності історичних товариств на межі ХІХ ТА ХХ ст.
Після пленарного засідання учасники конференції працювали у секціях за трьома напрямами: історико-культурна спадщина: стан, проблеми, перспективи; роль музеїв у формуванні історичної пам’яті нації; актуальні питання історичної науки.
VІІ Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження» ставила за мету теоретичне узагальнення наукових досліджень, аналіз та розробку практичних рекомендацій щодо збереження й використання культурно-історичної спадщини, ролі музеїв в її збереженні, а також формування професійних компетенцій фахівців у сферах, пов’язаних із вивченням і дослідженням культурно-історичної спадщини.
Загалом, 85 авторів (співавторів) з України, Польщі, Німеччини, Норвегії надали 75 статей для збірника матеріалів конференції, які отримали усі учасники: представники Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», Національного історико-культурного заповідника «Чигирин»; Кам’янського державного історико-культурного заповідника; Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника; Національного музею «Чорнобиль»; Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею; Черкаського обласного краєзнавчого музею; Служби управління музеями (м.Кельн, Німеччина); Суботівського історичного музею (відділу Національного історико-культурного заповідника «Чигирин»); Державного архіву Черкаської області; Інституту української археології та джерелознавства імені Михайла Грушевського НАН України; Національної спілки краєзнавців України; Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС (м. Київ); Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України; Комунального закладу «Черкаський обласний центр робіт з обдарованими дітьми Черкаської обласної ради»; Черкаського територіального відділення Малої академії наук України; University of Economics and Human Sciences in Warsaw (Економіко-гуманітарного університету у Варшаві); Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського; Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного; Національного університету біоресурсів і природокористування України; Рацівського ліцею Чигиринської міської ради Черкаської області; Українського державного університету імені Михайла Драгоманова; Університету Григорія Сковороди в Переяславі; Черкаського державного технологічного університету; Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля НУЦЗ України; Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького; Фонду «Рідна країна»; Громадської організації «Національна академія наук вищої освіти України»; Черкаського обласного геральдичничого товариства.
Упродовж роботи конференції діяла виставка тематичних плакатних робіт учасників Міжнародної мистецької акції «ВОЛЬНАНОВА», присвяченої героїчному спротиву Українського народу в російсько-українській війні та майбутньому розквіту України, організатором якої є кафедра дизайну ЧДТУ і Черкаський обласний художній музей.
VІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Культурно-історична спадщина України: перспективи дослідження та традиції збереження» вчергове стала відкритою платформою для взаємного обміну думками та ідеями, напрацювання спільних практичних ідей задля знаходження, дослідження, збереження та примноження культурно-історичних цінностей нашої держави, відродження історичної справедливості, зміцнення національної свідомості та ідентичності.
Співорганізаторами конференції виступили: Міністерство освіти і науки України; Черкаський державний технологічний університет (кафедра історії та права); Державний архів Черкаської області; Національна спілка краєзнавців України; Університет Григорія Сковороди в Переяславі; Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля НУЦЗ України; Національний історико-культурний заповідник «Чигирин»; Кам’янський державний історико-культурний заповідник; Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник; Черкаський обласний краєзнавчий музей; Центральноукраїнський обласний краєзнавчий музей; Черкаський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України; Фонд «Рідна країна»; Громадська організація «Національна академія наук вищої освіти України».
Оля Квятковська, начальник пресслужби Черкаського державного технологічного університету