6 червня 2012 р. в читальному залі Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного в рамках соціально-бібліотечного проекту «Історія малих міст України» в форматі бібліотечного клубу «Національні святині» відбулося двадцять перше засідання, присвячене місту Кодимі Одеської області.
Співорганізаторами заходу стали Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Одеська обласна державна адміністрація, Кодимська районна державна адміністрація, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, ДНАББ ім. В. Г. Заболотного.
Відкрила засідання клубу т. в. о. директора ДНАББ ім. В. Г. Заболотного Ольга Пацеля. Вона представила делегацію з міста Кодими та побажала учасникам і гостям плідної роботи.
Лейтмотивом заходу стали слова Наталії Палашевської, члена Національної спілки письменників України, голови Кодимського районного літературного об”єднання, що присвячені Кодимі:
«Вітри Поділля й степу овівають
Просвітлені обличчя кодимчан.
Міста, можливо, кращі десь бувають,
Та ти для нас єдина, як життя».
Про чарівний куточок України на півночі Одеської області – Кодимщину, його унікальний культурний і духовний потенціал розповіла присутнім начальник відділу культури і туризму Кодимської райдержадміністрації Людмила Басько. Вона також повідала про роботу, яку проводить відділ зі збереження народних українських ремесел, популяризації декоративно-вжиткового мистецтва, адже основною національною групою в місті є українці – 94,8 %, ознайомила присутніх з архітектурними пам”ятками краю, історією зведення храмів.
Про найдавнішу історію й археологію Кодимщини з доповіддю виступила кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Наталія Бурдо. Вона зазначила, що завдяки дослідженням, які проводяться протягом останніх 60 років переважно співробітниками Одеського археологічного музею, отримано цінні відомості з історії краю. На території Кодимського району знайдено 80 археологічних пам”яток різних епох, зокрема 10 з них – на околицях Кодими. Хронологічний діапазон знахідок – від найдавніших часів до раннього середньовіччя. Вона розповіла про найцікавіші археологічні знахідки.
Почесний житель міста, академік, історик, письменник Богдан Сушинський закоханий у місто, вивчає його історію і своєю творчістю вписую свою сторінку в літопис краю. Він є автором багатьох книжок і публікацій в періодиці, активним учасником відродження українського козацтва. У своєму виступі академік зробив огляд історії Кодимського краю, звідки, на його думку, виникла козаччина. На підставі історичних документів він довів, що зародження козацтва відбувалося саме на території між річками Кодимкою, Сапранкою, Південним Бугом (перша історична згадка про козацтво знайдена в польській хроніці Мартіна Бельського: у ній згадується, що в авангарді війська сина польського короля Казиміра IV Яна Альбрехта, який ішов походом проти татар через подільські степи у 1489 р., був загін тамтешніх козаків). Інші історичні документи також підтверджують, що козацтво зароджувалось у цьому регіоні. Сушинський запропонував створити меморіальний комплекс засновникам козацтва, окрім Черкащини, на Кодимі.
Декан історичного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова В”ячеслав Кушнір присвятив свою доповідь особливостям орнаментики ткацьких виробів Кодимщини, яка, починаючи з другої половини XIX ст. й до початку XX ст., була потужним центром вироблення ткацької продукції. Завдяки своєму географічному розташуванню Кодима не була відірвана від України. Саме тому тут збереглися зразки давніх українських вишивок XIV ст. Цей край був не лише центом збереження традицій орнаментики і техніки ткацтва та вишивки, але й центром, звідки вийшли переселенці, які зберегли і під впливом сусідніх народів трансформували на півдні Одеської області кодимську техніку вишивання, що пізніше проявилася в нових якостях.
Ще один представник Одеського національного університету імені І. І. Мечникова – доцент кафедри археології та етнології України Наталія Петрова – відкрила секрет особливості традиційного весільного обряду українців Кодимщини, який розвивався у специфічних умовах і дещо відрізняється від інших регіонів не лише України, але й Одещини. Науковець висвітлила питання, що стосуються весільного одягу, окремих елементів весільних ритуалів, компонентів весільної обрядовості 20-80-х років ХХ ст., а також зазначила на необхідності продовження досліджень впливу російської, болгарської, гагаузької, молдавської та інших культур на традиційну культуру українців Кодимщини в цілому і на весільну обрядовість зокрема.
У розвитку культури міста значну роль відіграє Кодимський районний історико-краєзнавчий музей. Він знаходиться в колишньому маєтку Розенфельда – пам”ятці архітектури та містобудування місцевого значення. Будівля двоповерхова, прикрашена цегляними стилізованими лиштвами, різними дерев”яними декоративними елементами, орнаментами із цегли у вигляді стилізованої хвилі. Виконана у так званому цегляному стилі, який був розповсюджений на території Російської імперії наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.
Посаду директора музею обіймає Зінаїда Севастьянова. З її слів присутні дізналися
про велику просвітницьку роботу закладу, якому виповнилося лише п”ять років. За короткий період свого існування музей відвідало більше 20 тис. чоловік, проведено близько тисячі екскурсій і понад 200 заходів. Кодимчани пам”ятають зустрічі з актором театру і кіно Василем Лановим, українською співачкою Ніною Матвієнко, письменником Богданом Сушинським, художником Василем Шпаком та іншими відомими й цікавими людьми.
Співробітники музею ведуть активну пошуково-дослідницьку роботу з історії краю, створення нових експозицій. Проте вони потребують допомоги науковців у пошуку достовірних даних та архівних документів про маєток Розенфельда, його архітектора й власників, а також матеріальної допомоги на реставрацію фасаду будівлі.
Книжкову виставку «Місто Кодима Одеської області у виданнях фонду ДНАББ ім. В. Г. Заболотного» презентував Дмитро Мироненко, бібліограф І категорії, в. о. завідувача відділу ДНАББ ім. В. Г. Заболотного. Присутні на засіданні клубу – архітектори, історики, мистецтвознавці, науковці, викладачі профільних вищих навчальних закладів, краєзнавці, музейні та бібліотечні працівники – із цікавістю переглянули матеріали виставки та ознайомилися з виданнями, подарованими кодимчанами бібліотеці.