У Кіровограді відбулися ІХ літературно-краєзнавчі Куценківські читання

456715 лютого 2016 р. у Кіровоградському міському літературно-меморіальному музеї І.К. Карпенка-Карого  пройшли ІХ обласні літературно-краєзнавчі Куценківські читання, традиційно організовані Кіровоградською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України, КЗ «Кіровоградським міським літературно-меморіальним музеєм І.К. Карпенка-Карого», КЗ «Кіровоградським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, започатковані свого часу з ініціативи Почесного краєзнавця України Лариси Гайди. Щоб вшанувати пам’ять знаного в Україні вченого-літературознавця, краєзнавця, професора Леоніда Васильовича Куценка зібралися науковці, вчителі, письменники, краєзнавці, громадські активісти, студентська та учнівська молодь.
До колишнього 1будинку І. Тобілевича завітали учні, колеги і друзі Леоніда Васильовича, які поділилися теплими спогадами про вченого, згадуючи його як неординарну особистість, людину кипучої енергії, рідкісного працелюба й життєрадісного оптиміста; вченого, котрий сприяв ліквідації багатьох білих плям у науковому та культурному житті України.
Нагадаємо що, Леонід Васильович:
– сприяв поверненню на батьківщину імені та творчого спадку уродженця нашого краю, поета Євгена Маланюка;
– вивчав невідомі сторінки життя визначних письменників та культурних діячів, серед яких: Дмитро Чижевський, Микола Зеров, Юрій Дараган, Микола Куліш, Микола Вороний, Леонід Чернов-Малошийченко, Наталія Лівицька-Холодна, Микола Чирський та інші;
– повернув із-за кордону цінні документи, зокрема рукописи Фотія Мелешка, повстанського отамана періоду національно-визвольних змагань.
Леонід Васильович — автор близько двох десятків книг та великого масиву публікацій у періодичних виданнях.3Генеральною проблемою цьогорічних читань, присвячених 25-річчю Незалежності України, стали «Державотворчі процеси на Кіровоградщині на межі ХХ–ХХІ століть», актуальність яких у сучасних соціально-політичних реаліях не викликає сумнівів. Розкриттю проблематики читань було присвячено понад 40 доповідей. Доречно відзначити низку цікавих, зокрема, виступ кандидата історичних наук Митрофаненка Ю.С., кандидата педагогічних наук Ратушняка О.М. та радника голови Кіровоградської обласної державної адміністрації Атаманчук В.В. на тему «Діяльність «Українського клубу» у Кіровограді на початку 21 століття» . Про роль україноцентричної особистості та підтримку талантів йшлося у доповіді методиста КЗ «Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, Почесного краєзнавця України Лариси Гайди «Мистецька премія Григорія Гусейнова «Глодоський скарб» як вагомий чинник у формуванні позитивного іміджу нашого краю».
Не залишила бай2дужими гостей зворушлива доповідь наукового співробітника Кіровоградського обласного художнього музею Правди М.М. «З Україною в серці» про загиблого у сучасній російсько-українській війні героя і краєзнавця зі Знам’янки Віктора Голого. Цитуючи автора: «Під час виконання бойового завдання колона потрапила у засідку. Ворожий снайпер смертельно вразив водія їхнього автомобіля Миколу Сінченка, розвернувши зенітну установку, хлопці вступили в бій, випустивши по ворогах більше двохсот снарядів, завдавши їм чималих втрат. Віктор разом з іншими військовослужбовцями прикривали відхід колони. У результаті бою колона відступила, але якою ціною — взявши вогонь на себе загинув Вітя-козак».
Присутні вшанували пам’ять героя хвилиною мовчання.

4Цікавими були доповіді наукових співробітників Держархіву області. Кандидат філологічних наук Білоус В.Б. представив спільноті сучасне прочитання п’єси Володимира Винниченка «Між двох сил». Кандидат історичних наук Колєчкін В.П. розповів про головні напрямки та особливості пошукової діяльності краєзнавців держархіву з історії Другої світової війни. За словами автора сьогодні з’явилася можливість об’єктивно дослідити перебіг тієї страшної війни та розвінчати головні міфи радянської пропаганди. Базака Р.В. прочитав ґрунтовну доповідь про Українську пресу Єлисаветграда періоду національно-визвольних змагань (1918–1919 років). Пізнавальним було повідомлення Аніпченко Т.В. про родину Шульгіних.
5У рамках заходу відбулася презентація виставки «Стилетом і стилосом», створеної науковцями музею І.К. Карпенка-Карого і присвяченої борцям за незалежність України. До експозиції увійшли матеріали про Володимира Винниченка, Євгена Маланюка, Юрія Дарагана, Фотія Мелешко, Євгена Чикаленка, Яра Славутича та інших особистостей, які чи то стилетом, чи то стилосом боронили рідну землю.

Голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України О.О. Бабенко пообіцяв присутнім, що матеріали найвагоміших доповідей побачать світ на сторінках науково-краєзнавчого збірника «Між Бугом і Дніпром».

Минають роки, з того дня як не стало з нами Леоніда Васильовича, але його справа продовжує жити. Розриваючи архаїчну штучність, зарозумілість наукової лексики, Леонід Васильович писав доступною для народу мовою, спрямувавши науку служити громаді. Згадаймо, хоча б, прекрасну працю дослідника «України самосійні діти», про долі української станової та духової аристократії, тих хто творив український духовний світ. Його легкий та доступний читачеві стиль, викликав не раз суперечки у наукової громади. Але сьогодні молоді серця, які не знали особисто Леоніда Куценка, надихаються його працею до нових звершень у науці та краєзнавстві. До його справи долучаються нові, небайдужі енергійні люди, зокрема, студентська та учнівська молодь, які переймаються долею рідної землі.

Базака Роман,
провідний археограф Державного архіву Кіровоградської області

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *