15 травня у приміщенні Тернопільського академічного обласного драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка відбулася презентація енциклопедичного тритомного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл». Подібного масштабного видання до цього часу не має жодна область України. Воно охоплює цілісну історію всіх існуючих та з різних причин зниклих населених пунктів.
На початку презентації ведучі імпрези зачитали вітальне слово від голови Національної спілки краєзнавців України, доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України, заступника директора Інституту історії України НАН України, члена редколегії з підготовки видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл» Олександра Реєнта.
Згодом із словами вітань виступили голова Тернопільської обласної ради Василь Хомінець, виконувач обов’язків заступника голови обласної державної адміністрації Іван Бабійчук, заступник міського голови Тернополя Олександр Смик. У святковому дійстві взяли участь представники обласної та міської рад, духовенства, науковці, інтелегенція краю, студенти, громадськість області.
Як зазначив І. Бабійчук: «Сьогодні мені пригадалося, як півтора року тому я був присутній на засіданні комісії обласної ради. Там було прийнято рішення доручити роботу над тритомником нашому місцевому історику Віктору Уніяту. Я впевнений, що без нього це свято не відбулося б. Тому я щиро дякую Віктору Уніяту за наполегливу працю, час, зусилля, які він доклав, щоб видання побачило світ. Тритомник «Тернопільщина. Історія міст і сіл» видано, тому зараз наше завдання – творити сьогодення і майбутнє наших міст сіл».
Цікавою та насиченою була концертна програма. Літературно-музичні композиції дарували артисти Тернопільського академічного українського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка, хор Тернопільського музичного училища ім. С. Крушельницької, академічний ансамбль народної музики «Візерунок» Тернопільської обласної філармонії, хор духовної семінарії імені Патріарха Йосифа Сліпого, ансамбль танцю «Галичанка» обласної експериментальної комплексної школи мистецтв ім. І. Герети та інші.
На імпрезу прибуло чимало гостей, у тому числі письменник, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, уродженець Тернопільщини Роман Лубківський. «Кожен український край має свою родзинку. Моя Тернопільщина відзначається тим, що є найбільш енциклопедичною – стільки видань не продукує жодна область», – наголосив письменник.
В історії нашого краю, міста, села, чи навіть малого хутора, наче в краплині води, відбиті вікопомні сторінки історії українського народу. Минуле Тернопільщини надзвичайно багате історичними подіями, культурою, власними традиціями. Тут жили наші предки, тому кожен район, куточок міста чи села овіяні подихом історії.
Усі ми пам’ятаємо «Історію міст і сіл УРСР. Тернопільська область», яка вже давно і безнадійно застаріла. Вона містила здебільшого інформацію про досягнення комуністичного будівництва, туди увійшла лише половина населених пунктів краю, де були представлені села у котрих були сільські ради, що вже й говорити, коли у більшості інформацій про населенні пункти там була перша письмова згадка – 1785 рік…Тому видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл» уже давно було на часі. Воно вартувало зусиль інтелектуального загалу області. Видання проілюстроване картами, світлинами, копіями документів тощо.
У першому томі (668 стор.) у вступних статтях про Тернопільську область, які підготували місцеві науковці, подану загальну географічну, археологічну, історичну, релігієзнавчу, демографічну інформацію про наш край від початків до сьогодення, а також представлені матеріали про м. Тернопіль, населенні пункти Бережанського, Борщівського і Бучацького районів. Чи не вперше висвітлено події Революції гідності, Антитерористичної операції (війни на сході України) та участь у ній тернополян. Узагальнено героїчне минуле (Національно-визвольна революція українського народу 1648–1676 рр., діяльність Українських Січових Стрільців, Української Галицької армії, ЗУНР, ОУН й УПА та ін.) рідного краю.
У другому томі (692 стор.) подана інформація про населені пункти Гусятинського, Заліщицького, Збаразького, Зборівського, Козівського, Кременецького і Лановецького районів.
Третій том (608 стор.) охоплює інформацію про населені пункти Монастириського, Підволочиського, Підгаєцького, Теребовлянського, Тернопільського, Чортківського і Шумського районів.
Окрім існуючих нині населених пунктів краю, подано інформацію (понад 1200 статей) про хутори та села, які колись були на карті нашого краю. Сюди увійшло понад 10 тисяч імен, які тут народилися або своєю працею прислужилися до розвитку Тернопільщини. Про кожний район, місто подано вставку кольорових фото.
Головні рецензенти тритомника – Михайло Ониськів, Петро Гуцал, Ярослав Стоцький, Богдан Строцень. Редакційно-видавнича група: Віктор Уніят, Богдан Мельничук, Оксана Безгубенко, Дмитро Дембіцький, Ганна Івахів, Уляна Коропецька, Володимир Щавінський, Ірина і Мар’ян Федечки, світлої пам’яті Богдан Петраш, Галина Олексюк, Тарас Савчук, Олександр Шибистий.
Краєзнавчі дослідження рідного краю, знаходження маловідомих і забутих актів – копітка робота. Особливо це стосується населених пунктів, про які мало згадок в історичних джерелах. Гортаючи сторінки енциклопедичного видання можна отримати інформацію про археологічні знахідки, різні історичні перепитії, церкви, костели, фіґури, пам’ятні хрести, пам’ятники, символічні могили, тут справді можна пізнати трагічні та славні сторінки української історії та Тернопільщини зокрема.
Як зазначив В. Уніят: «Я щасливий, що на мою долю випало брати участь у двох таких проектах як «Тернопільський Енциклопедичний Словник» і «Тернопільщина. Історія міст і сіл». Особливо важким був 2014 р. Тоді вся увага громадськості була прикута до телеканалів, радіо, інтернету, стежили за розвитком доленосних подій в Україні. Революція гідності, Небесна сотня, війна на сході України, – повірте важко працювати у такий період. За реалізацію цього здавалося вже остаточно втраченого проекту «Тернопільщина. Історія міст і сіл» перш за все хочу подякувати голові Тернопільської обласної ради Василеві Хомінцю. Нашим краєзнавцям, які до останнього допомагали в реалізації проекту Б. Мельничуку, М. Ониськіву, Ярославові Стоцькому, Володимирові Щавінському, Володимирові Бойку та іншим. Верстальникам видання Галині Олексюк, Тарасові Савчуку, Олександрові Шибистому. Також хочу подякувати районним радам і райдержадміністраціям, які краще, гірше, але долучилися до проекту, окремим краєзнавцям з районів. Окремо хочу висловити вдячність тодішньому директорові тернопільського облдержархіву Юрію Гумену, завдяки якому опрацював сотні архівних папок. Також варто відзначити людей, котрі не зважаючи ні нащо підтримували видання – Сергій Надал, Михайло Головко, Іван Стойко, Ігор Турський. Зрештою «Тернопільщина історія міст і сіл» – це певний підсумок досягнень тернопільських краєзнавців, це пам’ять про Петра Медведика, Ігора Герету, Володимира Хому, Романа Матейка, Гаврила Чернихівського, Богдана Петраша та інших, які внесли свій вагомий доробок у дослідження історії нашого краю».
Після обрання Василя Хомінця головою Тернопільської обласної ради, роботу над підготовкою видання (здавалося б уже проект назавжди втрачено), до друку було продовжено. Тобто ми маємо вдалий приклад співпраці влади і краєзнавців, коли упродовж 2014 р. з обласного бюджету не потрачено коштів, але було створено умови для завершення роботи над тритомником.
У підготовці тритомника брали участь члени Тернопільської обласної НСКУ: член Правління НСКУ, доктор історичних наук Микола Москалюк, голова Тернопільської обласної НСКУ Степан Костюк, заступники Тернопільської обласної організації НСКУ Ігор Дуда і Віктор Уніят (керівник редакційно-видавничої групи), а також Богдан Мельничук (секретар редколегії, головний редактор видання), Михайло Ониськів, Петро Гуцал, Богдан Головин, Богдан Хаварівський, Дмитро Дембіцький, Остап Черемшинський, Олександр Петровський, світлої пам’яті Богдан Петраш та інші.
Загалом енциклопедичне видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл», а ще й можна добавити хуторів, стане не тільки добрим порадником і дороговказом для майбутніх дослідників історії нашого краю, а й взірцем для написання майбутніх енциклопедичних видань про населені пункти різних областей України. Тритомник буде корисним для науковців, істориків, філологів, географів, вчителів, краєзнавців, політологів, релігієзнавців, студентів і школярів, усіх хто цікавиться минулим і сучасним реґіону.
Віталій Левицький
кандидат історичних наук
16 травня 2015 р., напередодні Міжнародного дня музеїв Національна спілка краєзнавців України у селі Богданівка Яготинського району Київської області організувала і провела за підтримки Київської обласної державної адміністрації, Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000», Яготинського історичного музею свято «Катеринин день. Мистецтво жити на землі», присвячене 115-й річниці від дня народження геніальної української художниці Катерини Білокур, 90річчю заснування Національної спілки краєзнавців України та 100річчю від дня народження академіка П. Т. Тронька. Ініціаторами культурологічного проекту стали Галина Братчук – почесний краєзнавець України, заслужений працівник культури України та Руслана Маньковська – заступник голови Спілки, які прагнули пробудити інтерес до життя та творчості народної художниці, показати, що Меморіальний музей-садиба Катерини Білокур у Богданівці є місцем особливої духовної сили. Саме тут були написані картини, цінність яких визнав увесь світ.
