200-річчя від дня народження Тараса Григорович Шевченка відзначається в Україні на загальнодержавному рівні, але не менш широкі можливості із вшанування його пам’яті відкриваються і перед нами – мешканцями Кіровоградщини, адже Кобзар – особлива постать у житті нашого суспільства, і водночас, важливий об’єднуючий чинник української нації.

Більшість молодих людей знайомиться із життям і творчістю Кобзаря у школі під час вивчення начальних дисциплін, до програм яких включено відомості про Тараса Шевченка. Питання вшанування його пам’яті на території нашого краю мало досліджене, тому і виникла ідея наблизити шевченківську тему до конкретного навчального закладу міста, селища чи села.

Регіонально-культурологічний проект «Кіровоградщина – Кобзареві» розроблено науково-методичною лабораторією виховної роботи і формування культури здоров’я комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського» і реалізується з метою привернення уваги педагогів, учнівської та студентської молоді, широких кіл громадськості краю до постаті Тараса Шевченка, осмислення та усвідомлення його ролі і місця у процесі самовизначення українців.

Створюючи проект засобами краєзнавчої діяльності, ми ставили такі завдання:

v    вивчення питання увічнення пам’яті Тараса Шевченка мешканцями краю;

v    дослідження шевченкознавчого потенціалу місцевих музеїв, бібліотек, приватних колекцій;

v    залучення молоді та педагогічної громади до процесу вивчення, дослідження, збереження та популяризації творів та пам’яток, пов’язаних з іменем Тараса Шевченка.

Термін реалізації проекту: 2013-2014 роки, його учасники – учнівська та студентська молодь, шкільні наукові товариства, музеї та гуртки, педагогічна громадськість Кіровоградщини; а партнери – науковці, працівники державних та відомчих музеїв, бібліотек, журналісти, члени творчих спілок.

Складові проекту:

1. Ювілейні заходи, присвячені до 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка – це тематичні конференції, конкурси, виставки, концерти, культурологічні проекти, читання, громадські акції, виховні години, вікторини, зустрічі з людьми творчих професій, літературні вечори, квести, кіноперегляди, створення шкільних тематичних куточків і музейних кімнат тощо.

2. Навчальні заклади Кіровоградщини, які носять ім’я Тараса Шевченка, а таких на сьогодні в області тільки шість:

v    Березовобалківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка Вільшанської районної ради.

v    Знам’янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 ім. Т. Г. Шевченка Знам’янської міської ради.

v    Комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання «Спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад І ступеня «Гармонія» – гімназія імені Тараса Шевченка – центр позашкільного виховання «Контакт» Кіровоградської міської ради.

v    Навчально-виховне об’єднання «Олександрійська гімназія ім. Т. Г. Шевченка – загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступеня – школа мистецтв» Олександрійської міської ради.

v    Навчально-виховний комплекс «Голованівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка – гімназія» Голованівської районної ради.

v    Підвисоцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка Новоархангельської районної ради.

На сайті ми спробували зібрати короткі відомості про педагогічні й учнівські колективи, особливо цікавою є інформація про присвоєння школі імені Кобзаря та досвід роботи з увічнення його пам’яті.

3. Пам’ятники Тарасу Шевченку на території області.

За підсумками нашої дослідницької роботи виявилось, що на Кіровоградщині встановлено19 пам’ятників у таких містах та районах:

Бобринецький район (с. Костомарівка), Гайворонський район (м. Гайворон, с. Долинівка), смт. Голованівськ, м. Долинська, м. Знам’янка, м. Кіровоград, м. Олександрія, м. Світловодськ, Новархангельський район (с. Підвисоке), смт. Новгородка, м. Новомиргород, Новоукраїнський район (с. Кропивницьке), Олександрівський район (смт. Олександрівка – 2, с. Несваткове) Олександрійський район (с. Попельнасте), Ульяновський район (м. Ульяновка, с. Грушка).

До питання вивчення історії місцевих пам’ятників Тарасу Шевченку долучились як працівники місцевих музеїв (В. Маруценко, В. Білошапка, О. Моліс), так і педагоги (О. Комірний, І. Топольник, Ю. Колісник, Д. Кравченко, Л. Рибакіна, В. Жванко, О. Бирзул, Л. Гововрун), представивши абсолютно нову інформацію про авторів пам’ятників (скульптор та архітектор), дату виготовлення та встановлення, імена земляків, які були ініціаторами встановлення. Пам’ятники Тарасу Шевченку відіграють особливу роль у суспільному житті місцевих громад, до них покладають квіти у дні державних свят, проводяться екскурсії та урочисті заходи.

4. Шевченкіана на карті Кіровоградщини. Це тематичні краєзнавчі проекти «Ім’я Тараса Шевченка у топонімах» та «Історія сіл та вулиць його імені», які включають вивчення історії вулиці, села, колгоспу; пошуки ініціаторів увічнення пам’яті Кобзаря; створення віртуальних виставок, презентацій, відеофільмів, написання книг тощо.

5. Лауреати Шевченківської премії – наші земляки.

Республіканську премію імені Т. Г. Шевченка було засновано 20 травня 1961 року Постановою Ради Міністрів УРСР. Першими Диплом та Почесний знак лауреата 9 березня 1962 року отримали Павло Тичина, Олесь Гончар в галузі літератури і Платон Майборода в галузі музики.

27 вересня 1999 року, згідно з Указом Президента України № 1228/99, з метою піднесення ролі і престижу Державної премії України імені Тараса Шевченка як найвищої в Україні премії в галузі культури, літератури і мистецтва, премія отримала нову назву – «Національна премія України імені Тараса Шевченка»

Кіровоградщина має 14 лауреатів Шевченківської премії:

v    Анато?лій Тимофі?йович Авдіє?вський – український хоровий диригент, композитор, педагог. Першим із наших земляків отримав Шевченківську премію у 1968 році, спільно з Григорієм Вірьовкою за створення високохудожніх концертних програм заслуженого українського народного хору імені Григорія Вірьовки.

v    Костянтин Йосипович Параконьєв – радянський український актор, народний артист УРСР, отримав премію у 1970 році за виконання головної ролі у виставі «Ярослав Мудрий».

v    Василь Павлович Козаченко – український письменник. У 1971 році за цикл повістей «Листи з патрона» присуджено Державну премію УРСР ім. Т. Г. Шевченка.

v    Євдокі?я Васи?лівна Коле?сник – українська співачка, народна артистка УРСР, лауреат Шевченківської премії (1976) за партію Катерини Ізмайлової в однойменній опері Д. Шостаковича у постановці Київського театру опери та балету.

v    Георгій Антонович Урсатій – архітектор. Отримав Шевченківську премію за 1979 рік разом з В. Г. Гнєздиловим (архітектором і скульптором), Є. Д.  Смирновою (інженером) за комплекс ландшафтного парку в м. Черкасах.

v    Фе?дір Кузьми?ч Сарана? – український бібліограф, літературознавець та шевченкознавець. 1980 – Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка (разом ще із чотирма дослідниками — Євгеном Кирилюком, Василем Бородіним, Петром Журом, Юрієм Івакіним) за «Шевченківський словник» у двох томах.

v    Валентин Григорович Штолько – український художник-архітектор, доктор архітектури, народний архітектор України. 1984 року присуджена Державна премія України ім. Т. Г. Шевченка в галузі архітектури (за готельний комплекс «Градецький» у Чернігові.

v    Ніла Валеріївна Крюкова – українська актриса, народна артистка України. Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1989), Герой України (2008).

v    Юлій Сергійович Мейтус – український радянський композитор, народний артист України, лауреат Шевченківської премії за 1991рік.

v    Григорій Никонович Логвин – український мистецтвознавець, архітектор, лауреат Державної премії України імені Т. Шевченка за 1993рік.

v    Володи?мир Олекса?ндрович Базиле?вський – український письменник, літературний критик, перекладач. Член Національної спілки письменників України від 1972 року. Премію отримав у 1996 році.

v    Григо?рій Джама?лович Гусе?йнов – український письменник, журналіст, член Національної спілки письменників України, лауреат премії за 2006 рік.

v    Дмитро Йосипович Іванов – український поет, Заслужений журналіст України, лауреат Шевченківської премії 2010 року.

v    Лі?дія Леоні?дівна Забіля?ста – народна артистка України, оперна співачка, лауреат Шевченківської премії 2011 року у номінації «концертно-виконавче мистецтво».

Останнім часом в Україні спостерігається підвищення уваги громадськості до вивчення життя і діяльності видатних земляків, створення меморіальних куточків та музеїв у навчальних закладах. Тому пропонуємо здійснити пошук відомостей про відомих земляків у мережі Інтернет, створити презентації про їх життя та діяльність, а також твори, за які вони були номіновані на здобуття премії. Варто відвідати також Кіровоградський літературно-меморіальний музей І. К. Карпенка-Карого, де зібрано відомості про лауреатів Шевченківської премії наших земляків та проводяться тематичні виставки.

6. Шевченківські місця на території краю.

Цікаві матеріали з цього напряму підготували працівники Знам’янського міського краєзнавчого музею (директор Т. Кулик), який презентує унікальну Кобзареву світлицю, розповідаючи про гілку Шевченкового роду – рід Красицьких-Шкод на Кіровоградщині.

Пропонуємо розміщувати у межах нашого проекту відомості про шкільні музейні кімнати і творчі куточки Т. Шевченка, як наприклад, у Канізькій загальносвітній школі І-ІІІ ступенів Новомиргородського району.

7. Музеї Тараса Шевченка в Україні і світі – тут нами представлені електронні ресурси музеїв, які діють в Алма-Аті, Києві, Львові, Оренбурзі, Орську, Переяславі-Хмельницькому, Сант-Петербурзі, Торонто, у форті Шевченко та на Черкащині (м. Черкаси, м. Канів, с. Моринці). Відвідувачі сайту можуть здійснити віртуальні екскурсії та ознайомитись із світовою музейною шевченкіаною.

8. Тарас Шевченко у творчості та професійній діяльності наших земляків – художників, письменників, поетів, літературознавців, краєзнавців, драматургів, музикантів, скульпторів, вчених, журналістів, музейників, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва.

9. Інформаційні ресурси – розділ популяризує новітні твори у галузі шевченкознавства, включаючи інтернет ресурси та медіатеку.

У переддень відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка запрошуємо більш детально ознайомитись із змістом нашого проекту за електронною адресою: http://koippo414.at.ua/index/kirovogradshhina_kobzarevi/0-103. Мешканці нашого краю та земляки, які проживають за його межами, можуть стати його віртуальними учасниками, надіславши свої нариси, спогади, фото і відео матеріали.

Член Національної спілки краєзнавців України

Л. А. Гайда

31 жовтня 2013 року комунальним закладом «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського» разом з обласною універсальною науковою бібліотекою імені Дмитра Чижевського була проведена презентація книги «Злинка: від витоків до сьогодення». Автор-упорядник – член Кіровоградської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Ольга Володимирівна Голованова.

Слобода Розкольнича Злинка заснована російськими селянами-старообрядцями у 1757 році, а потім була козачою станицею, військовим поселенням з назвою Новоукраїнськ, містечком з багатотисячним населенням, волосним центром та окремим Злинським районом. Через село проходили тракти державного значення Петербурзького і Московського напрямку, тому через Злинку проїздили і зупинялися ІІ Російська армія під командуванням генерала П. Паніна (1770 р.), військовий корпус М. Кутузова (1774 р.), О. Пушкін (1820 р.).

У селі діє єдиний в Україні Єдиновірчий приход (з 1798 року) у Свято-Покровській церкві, який вирізняється своїм знаменним співом крюкової нотації.

У 1913 р. на честь святкування 300-річчя царювання династії Романових у селі було встановлено пам’ятник царю Олександру ІІ. В період політичних змін, а саме у 1920 році, злинчани вчинили збройне повстання проти армії С. Будьонного.

Нині у селі проживає близько 4 тисяч населення, діють дві загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад, Будинок культури, музей історії села, лікарня, 2 елеватора, кар’єр, є залізниця.

Детальніше:

http://koippo414.at.ua/news/prezentacija_knigi_zlinka_vid_vitokiv_do_sogodennja/2013-11-07-193

Підготувала Л. Гайда

Відповідно до розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації та голови Кіровоградської обласної ради від 27 грудня 2012 року № 790-р/449-гр «Про підготовку та відзначення 75-ї річниці утворення Кіровоградської області» розроблено навчальну програму гуртка, зміст якої упорядковано за структурою навчального посібника для загальноосвітніх навчальних закладів Кіровоградської області «Кіровоградщина. Історія рідного краю» / за ред.: І. А. Козир. – Кіровоград: Імекс-ЛТД. – 304 с.», де вперше викладено і пропонується системне вивчення історії та культури області.

Навчальну програму гуртка «Кіровоградщина. Історія рідного краю» затверджено наказом директора департаменту освіти і науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації від 21 червня 2013 року № 370 «Про затвердження та запровадження навчальної програми гуртка», а також рекомендується використати у системі навчально-виховного процесу закладів освіти Кіровоградщини, у позаурочній роботі з вивчення навчальних предметів, роботі класних керівників та організаторів виховного процесу, а також у позакласній роботі та навчальній практиці з учнями. Цікавим буде організація діяльності гуртків краєзнавчого профілю у позашкільних навчальних закладах. В області також діють більше 150 музеїв при навчальних закладах, які можуть слугувати базою для реалізації програми.

Кіровоградщина на початку 2014 року буде відзначати ювілей – 75-річчя від утворення Кіровоградської області. Ювілей це завжди привід привернути увагу педагогів, учнів студентів, мешканців краю до процесу дослідження, вивчення, збереження та популяризації історико-культурного потенціалу рідного краю.

Детальніше читайте за посиланнями:

http://koippo414.at.ua/news/pro_zatverdzhennja_ta_zaprovadzhennja_navchalnoji_programi_gurtka_kirovogradshhina_istorija_ridnogo_kraju_ukladach_gajda_l_a/2013-08-20-164

20 серпня 2013 року проведено обласний ярмарок педагогічних ідей «Освітянські обрії Кіровоградщини – 2013», де було презентовано навчальний комплект з історії краю, а саме: посібник та навчальну програму.

http://koippo.kr.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1014:-l-2013r&catid=1:latest-news

6 червня в КДПУ ім. Винниченка розпочала роботу Міжнародна наукова конференція на тему «Синьоводська битва 1362-го року в контексті середньовічної історії Східної Європи».

Про це повідомили в управлінні у справах преси та інформації Кіровоградської ОДА.

Участь у конференції беруть відомі історики з України, Литви, Росії та Білорусі.

За твердженням науковців, битва відбулася у 1362-му році на річці Синюха поблизу селища Торговиця Новоархангельського району на території сучасної Кіровоградщини. Перемога об’єднаного українсько-литовського війська під проводом литовського князя Ольгерда над військами трьох татарських ханів вважається однією з найвизначніших подій в середньовічній історії Східної Європи. Подія ознаменувала початок звільнення українських земель від 122-річного панування Золотої Орди.

«У нас в області протягом останніх років чимало зроблено саме в аспекті вивчення історії рідного краю, популяризації, особливо серед молоді, історичних імен, постатей, подій. Викладачі-історики, науковці педуніверситету, відгукнулися на нашу ідею – створити посібник для старшокласників «Історія рідного краю», який має побачити світ вже у новому навчальному році. Сподіваюся, що події сивої давнини, зокрема, Синьоводської битви, знайдуть своє місце на сторінках цього посібника», – відкриваючи конференцію, наголосив голова Кіровоградської ОДА Сергій Ларін.

7 червня в програмі конференції – ознайомлення учасників з ходом археологічних досліджень у Торговиці.

Джерело: УНІАН

6-7 червня 2012 р. Національна спілка краєзнавців України, продовжуючи традицію щорічних науково-краєзнавчих експедицій, спільно з Кіровоградською обласною організацією НСКУ, яку очолює відомий дослідник краю, заступник начальника Управління культури Кіровоградської ОДА О.О. Бабенко, здійснила наукову розвідку на Кіровоградщину. Метою подорожі було ознайомлення з історико-культурною спадщиною краю, з’ясування стану збереження пам’яток, зустрічі з науковцями, музейниками, краєзнавцями щодо розвитку краєзнавчого руху на Кіровоградщині.

До складу делегації Спілки входили Р.В.Маньковська – заступник голови НСКУ, с.н.с. Інституту історії України НАН України, О.П.Гончаров – голова Київської міської організації НСКУ, доцент Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Г.П.Савченко – голова Київської обласної організації НСКУ, професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, А.В. Блануца – член НСКУ, с.н.с. Інституту історії України НАН України, Л.В. Ясновська – відповідальний секретар Чернігівської обласної організації НСКУ, доцент Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка.

Програма експедиції включала участь представників Спілки в Міжнародній науковій конференції «Синьоводська битва 1362 р. в контексті середньовічної історії Східної Європи»,  відвідання Археологічного музею Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В.Винниченка, Державного заповідника-музея І.К. Тобілевича (Карпенка-Карого) –  «Хутір Надія», ознайомлення з видатною пам’яткою ХУІІІ ст. – фортецею Святої Єлизавети, огляд археологічних розкопів в с. Торговиця Новоархангельського району, зустріч з краєзнавчим активом  Кіровоградського обласного краєзнавчого музею та м. Новоархангельська в краєзнавчому музеї міста.

На Міжнародній науковій конференції, що  була приурочена 650-річчю битви на Синіх Водах і  у відповідності до доручення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 р. відзначалась на державному рівні, Р.В.Маньковська зачитала вітання голови НСКУ до учасників зібрання, в якому підкреслювалось значення спільних досліджень вчених і краєзнавців у пошуках відповідей на дискусійні питання історії. З доповідями про проблеми середньовічної доби виступили учасники делегації А.В.Блануца та Л.В. Ясновська. Проректор з науково-педегогічної роботи Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В.Винниченка І.А.Козир представила краєзнавцям Археологічний музей університету, де зберігаються  знахідки багаторічних археологічних експедицій викладачів та студентів закладу. Музейні колекції свідчать про створену потужну археологічну школу на Кіровоградщині, центром якої виступає університет.  

Учасники експедиції відвідали відомий культурно-мистецький осередок області «Хутір Надія». Колектив заповідника опікується  збереженням пам’яті про родину Тобілевичів, розбудовуючи експозицію музею, що розмістився в хаті 1871 р., а також паркову зону в 9 га зі ставом, але подальший розвиток заповідника потребує фінансових вкладень. Нагальною проблемою закладу є зміцнення науково-методичної роботи, збільшення штату наукових працівників, проведення реекспозиції музею із використанням сучасних підходів у музейництві, реставрація кімнат матеріалами, що відповідали б епосі ХІХ – поч. ХХ ст.

Краєзнавці ознайомились із самобутнім музейним закладом, який присвячений історії хореографічного мистецтва Кіровоградщини. Таке мистецьке поєднання на «Хуторі Надія» з 1990 р.  стало початком з 1990 р. щорічного всеукраїнського свята театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти».

За програмою експедиції делегація побувала на території пам’ятки історії, культури, архітектури і фортифікаційного мистецтва 1754 р. – фортеці Святої Єлизавети, оглянули її бастіони і равеліни. О.О.Бабенко підкреслив, що зберегли пам’ятку завдяки зусиллям П.Т.Тронька, який в 1980-х рр. зініціював створення на території фортеці Військово-меморіального комплексу в пам’ять загиблим у війнах. Унікальність фортеці в збереженні земляного валу у формі замкнутого багатокутника, проте післявоєнні зелені насадження перешкоджають огляду пам’ятки.

В Новоархангельську учасники експедиції зустрілись з краєзнавцями області, обговорили питання охорони культурної спадщини, концептуальні засади реекспозиції Кіровоградського обласного краєзнавчого музею, перспективи туристичних рекреаційних зон області, оглянули місцевий краєзнавчий музей, створений в 2005 р. колишнім вчителем математики Ю.Б.Садовенком. Серед музейних експонатів предмети Трипільської культури, обрядово-сакральні матеріали та залишки металургійного виробництва скіфської доби, знахідки Черняхівської культури, наконечники та фрагменти шаблі з с. Торговиці, етнографічна колекція тощо. В музейній експозиції дотримані всі основні вимоги до експонування пам’яток історії та культури.

Учасники експедиції здійснили виїзд в с. Торговиця на археологічні розкопи біля р. Синюхи. Розповідь керівника археологічної експедиції І.А. Козир та коментарі фахівців, зокрема члена-кореспондента НАН України О.П.Моці, висвітлили історію археологічних досліджень місцевості, на підставі яких реконструюються історичні події ХІУ ст. Унікальні археологічні знахідки збагатили джерельну базу дослідження дискусійних питань в історії України.

Кіровоградщина є важливою складовою краєзнавчого руху України. Природа та історія визначають особливості розвитку краєзнавства краю, багата історико-культурна спадщина Кіровоградщини потребує широкої популяризації, необхідно залучати молодь до вивчення історії краю, краєзнавчих досліджень.

 

Вл. інф.

З метою реалізації регіональної ініціативи голови Кіровоградської облдержадміністрації С. Ларіна «Історія рідного краю» 19 жовтня 2011 року відбувся обласний науково-методичний семінар керівників краєзнавчих гуртків та музеїв при навчальних закладах з проблеми «Краєзнавча діяльність гуртків та музеїв при навчальних закладах у контексті підготовки проекту з історії міст і сіл України».

Організатори – Кіровоградський обласний інститут післядипломної освіти імені Василя Сухомлинського та Державний архів Кіровоградської області.

У роботі семінару взяли участь керівники краєзнавчих гуртків та музеїв при навчальних закладах Кіровоградщини, серед яких відомі вчителі-краєзнавці Н. Армашова, В. Постриган, І. Порхун, З. Шевченко, Ю. Мажаєв, Н. Дудник, С. Пістрюга, Г. Тимошенко, Н. Царенко, С. Філіпова, Г. Смірнова та інші.

Присутні  розглянули і обговорили питання:

• Про сучасні форми і методи діяльності учнівських об’єднань щодо підготовки проекту з історії міст і сіл України (Гайда Л. А., завідувач навчально-методичного кабінету українознавства та краєзнавства ОІППО ім. В. Сухомлинського).
• Про проведення обласного етапу Всеукраїнської історико-краєзнавчої експедиції «Історія міст і сіл України» (Сердюк О. М., завідувач відділу краєзнавства обласного центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді).
• Про участь у підготовці обласної програми охорони культурної спадщини на 2012-2022 роки (Собчук В. В., провідний спеціаліст відділу охорони культурної спадщини облдержадміністрації).

Плідними виявились практичні заняття на базі Державного архіву Кіровоградської області. Разом з начальником відділу інформації та використання документів Трибуцькою О.А. вчителі обговорили форми співпраці педагогів з архівними відділами місцевих органів влади та алгоритм краєзнавчих пошуків у фондах Державного архіву Кіровоградської області.

На сьогодні у нашій області видаються книги з історії сіл та районів, здійснюються дослідницькі проекти, важливо, що до них залучається педагоги та учнівська молодь. Адже це одна із складових формування у дітей патріотичних почуттів, як основи розвитку регіону.

Л.Гайда

14 жовтня 2011 року у відділі мистецтв Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського відбулась лекція-презентація «Українське музейництво розвивається!» за підсумками ІІІ Всеукраїнського музейного фестивалю «Музеї України у всесвітньому культурному просторі», який проходив з 15 по 19 вересня 2011 року у Дніпропетровську.

Автор проекту, член Національної спілки краєзнавців України Лариса Гайда, представила присутнім аналіз сучасного стану розвитку українських музеїв, їх інноваційні форми діяльності.

Провідними завданнями зустрічі були – адаптувати досвід кращих музеїв України до наших умов та специфіки регіону, популяризувати потенційні можливості вітчизняних музеїв, залучити кіровоградських музейників до активного фахового спілкування через розкриття змісту, сутності і значення музейних фестивалів як форми професійного зростання.

Під час зустрічі присутнім було запропоновано: ознайомитись із виставкою видань з музеєзнавства, переглянути презентацію про хід та результати фестивальних конкурсів (міні-виставок, видань та просвітницьких заходів), долучитись до обговорення резолюції учасників фестивалю щодо подальшого розвитку музейної справи в Україні.

У зустрічі взяли участь: представники державних та громадських музеїв, обласного центру туризму , краєзнавства та екскурсій учнівської молоді, обласних організацій Українського товариства охорони пам’яток історії та культури і Національної спілки краєзнавців України, журналісти.

Особливу зацікавленість присутніх викликали відомості про сучасні підходи до роботи з цільовими групами відвідувачів музеїв, а саме: моделі та технологічні карти тимчасових виставок; програми сімейного відвідування музеїв; проекти «Музей як центр спілкування громади», «Казки богині Кліо», «Музей і журналістика», «Школа при музеї», «Музейна світлиця на телебаченні»; літературні та художні студії тощо.