Архів категорії: Київська обласна організація

Науково-краєзнавча експедиція НСКУ “Козацька доба Переяславщини”, присвячена Всеукраїнському дню краєзнавства

DSC_014629 травня 2017 р. відбулася науково-краєзнавча експедиція НСКУ “Козацька доба Переяславщини”. Програма заходу передбачала екскурсію до сіл Єрковці та Циблі Київської області, проведення у конференц-залі ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Г.Сковороди” виїзного засідання Президії Національної спілки краєзнавців України, відвідування місцевого Музею “Заповіту” Т.Г.Шевченка. Експедиція за участі представників керівних органів НСКУ, голів декількох регіональних організацій (Житомирської, Вінницької, Київської обласної та міської тощо) та ін., була приурочена Всеукраїнському дню краєзнавства (28 травня), святкування якого ініційоване Спілкою.

DSC_0192Її метою стало привернення уваги громадськості до вивчення місцевої історії, зокрема до проблеми зниклих сіл, висвітлення вагомого внеску краєзнавців Переяславщини у дослідженні краю та розвиток українського краєзнавства.

DSC_0007Виконання програми експедиції розпочалося з відвідування школи (її історія починається ще з 1863 р.) та музею історії села Єрковці, що на Київщині. Спілка вдячна керівництву навчального закладу та DSC_0025місцевому краєзнавцю і меценату Гичу Михайлу Миколайовичу за пізнавальну екскурсію. На завершення цього візиту голова НСКУ Олександр Реєнт вручив педагогічному колективу спілчанські відзнаки і презентував літературу, видану Спілкою.

DSC_0065Далі краєзнавці вирушили до Переяслава-Хмельницького, де в місцевому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди відбулося виїзне засідання Президії Національної спілки краєзнавців України. На ньому  розглянули низку питань, зокрема про:

Продовжувати читання Науково-краєзнавча експедиція НСКУ “Козацька доба Переяславщини”, присвячена Всеукраїнському дню краєзнавства

Краєзнавчі розвідки Володимира Дросенка (презентація видання “Фастівщина. Краєзнавчі розвідки”)

Фастівщина. Краєзнавчі розвідки22 лютого 2017 року в приміщенні Фастівського державного краєзнавчого музею відбулася презентація чергового видання науково-інформаційного бюлетеню “Прес-музей” “Фастівщина. Краєзнавчі розвідки”, автором якого є до­слідник історії рідного краю, член Національної спілки краєзнавців України Володимир Дросенко.

Нове число науково-інформаційного бюлетеня “Прес-музей”, який з 1993 року видає Фастів­ський державний краєзнавчий музей , цього разу об’єднало під палітуркою краєзнавчі розвідки про Фастівщину, написані палким патріотом рідного краю Володимиром Дросенком.

Я познайомився із Володимиром Івановичем кілька років тому на конференції, яку органі­зував Фастівський міський “Музей на колесах” з нагоди Дня Соборності України. Із перших хвилин розмови було зрозуміло, що переді мною — непересічний пошуковець, глибокий дослідник, людина щирої козацької вдачі. І хоча науковці приписують Дросенкам шляхетське походження (від молдовсько-волоського роду Дросів), один із перших відомих предків пана Володимира — компанійський ротмістр Іван Дросенко, який починав вій­ськову кар’єру в різних походах фастівського (білоцерківського) пол­ков­ника Семена Палія. Хочу зазначити, що генеалогічне древо, яке корінням сягає XVII століття, — результат багаторічної кропіткої праці в архівах і до того ж велика удача.

Продовжувати читання Краєзнавчі розвідки Володимира Дросенка (презентація видання “Фастівщина. Краєзнавчі розвідки”)

Презентація книги «Історико-хронологічний літопис Фастівщини» краєзнавця Едуарда Мондзелевського

9 березня 2017 року в рамках відзначення 203-ї річниці від дня народження Т. Г. Шевченка у Фастівській міській бібліотеці за участі керівників міста, району, Почесних громадян Фастова та громадськості відбулася презентація книги «Історико-хронологічний літопис Фастівщини», автором якої є краєзнавець, член Національної спілки краєзнавців України, директор Меморіального музею К.Г.Стеценка в селі Веприк Фастівського району Київської області Едуард Мондзелевський.

Пропонуємо до перегляду відеосюжет про захід.

Едуард Адольфович розповів присутнім, що це видання вже друге, розширене і доповнене. Книга побачила світ за сприяння Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т.Г.Шевченка, Фастівського об’єднання КЗ КОР «Меморіальний музей К.Г.Стеценка» та за фінансування Фастівської райради.

Продовжувати читання Презентація книги «Історико-хронологічний літопис Фастівщини» краєзнавця Едуарда Мондзелевського

Звітно-виборча конференція Київської обласної організації НСКУ (23.12.2016)

Звітно-виборча Київська обласна-2016-623 грудня 2016 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася звітно-виборча конференція Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України.

Звітно-виборча Київська обласна-2016Серед присутніх — керівництво та члени правління обласного осередку, краєзнавці з різних районів Київщини, представники громадськості.

Захід відкрив та проводив голова Київської обласної організації НСКУ, кандидат Звітно-виборча Київська обласна-2016-4історичних наук, професор Григорій Петрович Савченко.
На конференції був присутній також голова Національної спілки краєзнавців України, член-кореспондент, професор Звітно-виборча Київська обласна-2016-3Олександр Петрович Реєнт, який у своєму виступі подякував обласній організації за плідну роботу та вручив нагороди й відзнаки Спілки активним краєзнавцям, членам обласного осередку.

До порядку денного входив розгляд декількох питань:
— затвердження звіту про роботу за п’ятирічний період, у тому числі й звіту Ревізійної комісії;
— вибори керівних органів обласної організації на наступний період;
— підготовка до VI з’їзду НСКУ, зокрема обрання делегатів від організації;
— різне.

Продовжувати читання Звітно-виборча конференція Київської обласної організації НСКУ (23.12.2016)

«Герой України П.Т.Тронько: що залишилося нащадкам»

4 грудня 2015 року в приміщенні Державного архіву Київської області (м. Київ, вул. Мельникова, 40, кабінет 208 – читальний зал) відбулося відкриття документальної виставки  «Герой України П.Т.Тронько: що залишилося нащадкам».
Виставка включає 5 тематичних стендів: «Війна і комсомольські будні», «На державній роботі», «Наукова діяльність», «Боротьба за збереження історико-культурної спадщини» та «Шануємо… Пам’ятаємо…».
Під час її підготовки використані матеріали Державного архіву Київської області та документи нещодавно створеного персонального фонду П.Т.Тронька.
Серед представлених документів – протоколи засідань Київського обкому та міськкому ЛКСМУ, Київського обкому КП(б)У, постанови Ради Міністрів УРСР, робоче листування Київської обласної Ради депутатів трудящих, вітальні телеграми і листи приватних осіб, автобіографія, особисті спогади та копії документів П.Т.Тронька, фотографії з сімейного архіву.
1-ий стенд  «Війна і комсомольські будні» представляє документи 1943 -1945 років, пов’язані з участю у бойових діях і діяльністю П.Т.Тронька на посаді секретаря Київського обкому і міськкому ЛКСМ України: наказ начальника політвідділу 8-ї повітряної армії, списки членів бюро обкому ЛКСМУ, тексти виступів П.Т.Тронька з власноручними виправленнями, інструкція по збору матеріалу про комсомольсько-молодіжне підпілля, копія трудової книжки, автобіографія, грамота ЦК ЛКСМУ.
2-ий стенд «На державній роботі» присвячений періоду 1950 – 1970-х років, коли   П.Т.Тронько займав відповідальні партійні і державні посади. Особлива увага приділена його діяльності на посаді заступника Голови Ради Міністрів УРСР (1961 – 1978). Документи, представлені на виставці, висвітлюють його роль в увічненні пам’яті загиблих під час Великої Вітчизняної війни та внесок у збереження історико-культурної спадщини українського народу: впорядкуванні меморіальних місць на Букринському плацдармі, будівництві історико-монументального комплексу запорізького козацтва на острові Хортиця, створенні Музею народної архітектури та побуту у селі Пирогове, керівництві редакцією 26-томної «Історії міст і сіл України» тощо. Серед представлених документів центральне місце займає листування Київської обласної Ради депутатів трудящих з Радою Міністрів УРСР з усіх згаданих питань.
3-ій стенд «Наукова діяльність» висвітлює період роботи в Інституті історії АН УРСР і присвячений внеску П.Т.Тронька у розвиток історичної науки, роботі над «Зводом пам’яток історії та культури народів СРСР по Українській РСР», підготовці і випуску серії книг «Реабілітовані історією». Особливий інтерес викликають вітальні телеграми і поздоровлення П.Т.Тронька із захистом докторської дисертації та обранням академіком і Віце-президентом Академії наук УРСР. Які надійшли йому від відомих особистостей – скульптора Михайла Лисенка, Президента Академії наук УРСР Бориса Патона, члена Спілки письменників України Натана Рибака. Також демонструються документи особової справи П.Т.Тронька. – користувача читального залу Державного архіву Київської області, датовані 2006 р.
4-ий стенд «Боротьба за збереження культурної та історичної спадщини» розкриває діяльність П.Т.Тронька на посаді Голови Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, Голови Комісії з питань відтворення видатних пам’яток історії та культури при Президентові України, Голови правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара у відновленні церкви Богородиці Пирогощі, Михайлівського Золотоверхого монастиря та Успенського собору Києво-Печерської Лаври, збереженні історичних назв і встановленні меморіальних дощок відомим особам, боротьбі за надання Музею народної архітектури та побуту України статусу національного. Ці напрями його діяльності висвітлені через широке листування з Головою Київської міської державної адміністрації О.О.Омельченком,  Прем’єр–міністром України В.А. Ющенком, Президентом України Л.Д. Кучмою.
Останній 5-ий стенд «Шануємо… Пам’ятаємо…» присвячений збереженню пам’яті про самого П.Т.Тронька. Тут представлені додатки до автобіографії із списком його нагород, фрагмент трудової книжки з відомостями про заохочення та нагороди, поздоровлення з днем народження від члена Спілки письменників України Полікарпа Шабатина, запрошення на ювілеї, посвідчення та указ про присвоєння П.Т.Троньку звання Герой України, фотографії, а також некролог, надрукований у газеті «Урядовий кур’єр».
Всі запропоновані документи демонструються широкому загалу вперше.

Відвідувачі виставки можуть ознайомитися з оригіналами документів, історико-краєзнавчим доробком П.Т. Тронька та літературою про його діяльність.

Державний архів Київської області висловлює щиру подяку особам, без участі яких створення цієї виставки було б неможливе:
–    Тронько Ларисі Петрівні, доньці академіка – за активну підтримку ідеї створення персонального фонду П.Т. Тронька та передачу документів з сімейного архіву;
–    Всеукраїнському фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини імені Олеся Гончара і особисто виконавчому директору фонду Іршенко Валентині Михайлівні – за активну підтримку ідеї створення персонального фонду П.Т. Тронька та передачу документів Комісії з питань відтворення видатних пам’яток історії та культури при Президентові України;
–    Булаєвській Наталії Іванівні, заступнику Голови правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України – за активну підтримку ідеї створення персонального фонду П.Т.Тронька.

Бути Василькову туристичним центром

кр.стіл-2Тисячолітній Васильків належить до числа найповажніших за віком міст України і є водночас унікальним населеним пунктом за концентрацією археологічних пам’яток на своїй території. Славетне минуле, накопичене за буремну історію, неодноразово приваблювало до міста археологів й істориків. Так, приміром, далекого 1947 року землю найбільшого міста-фортеці Стугнянської оборонної лінії дослідив Ф.Б. Копилов. 1960 року археологічна експедиція Б.О. Рибакова здійснила пробне дослідження валів. 1972 року М.П. Кучера описав городище та склав його детальний план. Наприкінці ХХ ст. середньовічний Васильків вивчав спочатку Ю.М. Малєєв, а згодом Р.С. Орлов. 2007 року зусиллями Північної експедиції Інституту археології були проведені роботи з вивчення городища літописного міста-фортеці Василева. Всі історики та археологи, яким поталанило доторкнутися до історії одного з найбільших міст Київської Русі, констатували, що у Василькові знаходяться унікальні земляні фортифікаційні споруди, які порівняно добре збереглися до наших днів. Отже, є всі підстави розглядати Васильків як цікавий туристичний об’єкт надзвичайно багатогранної України, де захід не схожий на схід, а північ – на південь.

Третього грудня в актовій залі Васильківського міського Центру дитячої та юнацької творчості поклали початок роботі зі створення історико-культурного заповідника. На запрошення Васильківського міського голови В.І. Сабадаша відгукнулися і взяли активну участь у засіданні за круглим столом знані в Україні вчені, науковці, дослідники: голова правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, професор кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка Савченко Григорій Петрович; керівник постійної Північної археологічної експедиції Інституту археології Національної академії наук України Гатун Ігор Анатолійович; завідувач відділу охорони археологічної спадщини Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України Осадчий Руслан Миколайович; науковий співробітник державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» Кондратенко Олена Сергіївна; васильківський історик, член Національної спілки краєзнавців України Бабич Олександр Іванович. Вела засідання за круглим столом перший директор (1994-2000рр.) Батуринського державного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», а нині радник Васильківського міського голови з питань культури і туризму Олещинська Алла Павлівна. У своїй вітальній промові міський голова В.І. Сабадаш подякував гостям за візит до Василькова та окреслив своє бачення історичного, архітектурного, наукового, пізнавального, просвітницького потенціалу тисячолітнього міста для створення історико-культурного заповідника. Після міського голови слово брали гості, які поділилися цікавою інформацією, що на території сучасного Василькова дуже добре збереглися рештки земляних фортифікаційних споруд (валів) домонгольської доби (кінець Х – початок ХІ ст.), зокрема дитинця (стан збереженості бл.75%) та посаду (стан збереженості бл.60%). Василевський дитинець має унікальну особливість – його вал був зведений у вигляді підкови, стародавні зодчі вертикально зрізали природний схил під кутом 90 градусів, що робило його повністю неприступним. Для того, щоб унеможливити земляні зсуви, цей зрізаний схил обмуровували із зовнішнього боку сирцевою кладкою заввишки 9-10 метрів з плінфи (тонка плитчаста цегла) завтовшки 4-6 сантиметрів. А кладку мурували різними горизонтальними шарами зі старанно витриманою перев’яззю швів розчином глини. На особливу увагу дослідників, туристів заслуговують і Змієві вали – фортифікаційні споруди, що відігравали роль суцільних загороджень та були ефективними засобами захисту осілого населення лісостепу від степових кочівників, зводячи нанівець головну перевагу завойовників – швидкість просування і раптовість нападу. Крім добре збережених пам’яток давньоруської історії, славиться Васильків і численними об’єктами історико-культурної цінності, серед яких собор Антонія та Феодосія, Свято-Миколаївська церква, Свято-Володимирський храм (на місці Преображенської церкви), приміщення залізничної станції Васильків ІІ, будинок, в якому був штаб 9-го Київського гусарського полку та багато інших цікавих місць.

Зважаючи на те, що Васильків має давню та славетну історію: за часів Київської Русі був одним із найбільших міст, у литовсько-польську добу – найбільшим володінням Києво-Печерської лаври, а сьогодні має надзвичайно добре збережені пам’ятки тисячолітньої історії, навіть у порівнянні з Києвом, місто святого Володимира Великого та преподобного Феодосія Печерського повинне стати цікавим та унікальним центром культурно-історичного туризму. Задля цього Васильківський міський голова В.І. Сабадаш та науковці Інституту археології Національної академії наук України й Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України ініціюють проведення організаційних, наукових, проектних заходів щодо створення на території Василькова історико-культурного заповідника.

Сподіваюся, що незабаром тисячі туристів зможуть побачити красу і велич духовних, культурних, архітектурних, історичних скарбів, які дісталися васильківцям у спадок від попередніх поколінь.

Станіслав Яценко

“Де шумів сосновий бір”

6 DSC0119120 жовтня 2015 року в актовій залі Борівської школи І–ІІІ ступенів Фастівського району Київської області відбулася презентація книги “Де шумів сосновий бір”, упорядником якої є Зоя Вікторівна Чередниченко, вчитель української мови та літератури, учитель вищої категорії, вчитель-методист, “Відмінник освіти України”, член Київської обласної організації Фастівського міськрайонного осередку Національної спілки краєзнавців України.

Привітати Зою Вікторівну з довгоочікуваним виданням прийшли голова селищної ради Анатолій Франчук, спонсор видання Віктор М’ялик, адміністратор сайту “Борова орг”, член НСКУ Андрій Гладченко, краєзнавці Фастівщини, представники Фастівського державного музею, Фастівського районного еколого-етнографічного центру, колеги, учні та небайдужі до історії борівчани.

Премії імені Михайла Сікорського вручено втретє

пхм13 жовтня в актовій залі Переяслав-Хмельницького педагогічного університету ім. Григорія Сковороди відбувся четвертий Всеукраїнський історико-культурологічний форум «Сікорські читання». Стало вже доброю традицією проводити цей захід в день народження великого музейника, Героя України Михайла Сікорського. Співзасновниками форуму є Національна спілка краєзнавців України, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, а також громадська культурно-просвітницька організація «Переяславський Скарб».
Цьогорічний культурологічний форум зібрав яскраву плеяду учасників. У складі делегації Національної спілки краєзнавців України (НСКУ) його відвідали голова спілки Олександр Реєнт, його заступник Руслана Маньковська, відповідальний секретар Володимир Дмитрук, член президії і голова Київської обласної організації НСКУ Григорій Савченко. Гостями зібрання були заступник голови КОДА Дмитро Христюк, член Національної спілки журналістів України Людмила Мех, краєзнавець-меценат Михайло Гич. На форум завітало чимало колишніх та діючих працівників Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» – друзів та колег Михайла Сікорського.
З вітальними словами до учасників форуму звернулися ректор вишу, академік Національної академії наук України Віктор Коцур, заступник голови КОДА Дмитро Христюк, генеральний директор НІЕЗ “Переяслав” Олексій Лукашевич, минулорічні лауреати премії Михайла Сікорського: Борис Войцехівський та Микола Махінчук, міський голова Тарас Костін.
Основною подією урочистої частини форуму стало третє за ліком вручення премій імені Михайла Сікорського Національної спілки краєзнавців України – за вагомий внесок у дослідження і збереження культурної спадщини України та розвиток музейної справи. Цього року її отримали вчитель історії Сакунівської школи Недригайлівського району на Сумщині Петро Коцур (посмертно), соратниця Михайла Сікорського, головний хранитель фондів заповідника у 1976-1984 роках Олена Юзвікова, директор Фастівського державного краєзнавчого музею Тетяна Неліна, дослідник археологічних пам’яток Переяславщини, кандидат історичних наук Олександр Колибенко, член президії Волинської обласної організації НСКУ, директор районного комунального краєзнавчого музею Олександр Остапюк і заслужений юрист України, краєзнавець, меценат Михайло Гич. Премії вручав голова НСКУ Олександр Реєнт. По завершенні урочистої частини відбулося розширене засідання президії правління НСКУ, на якому розглядалися питання про діяльність спілки в 2015 році, вручення членських квитків новим її членам. Під час засідання відбулася презентація краєзнавчих видань навчально-наукового центру усної історії Переяслав-Хмельницького університету. Заслухали на ньому і дві доповіді. Одна присвячена Михайлу Сікорському – «Інтелектуальний портрет краєзнавця», інша – «Село Єрківці на Переяславщині в краєзнавчих дослідженнях та джерелах».
Форум продовжить свою роботу у п’ятницю, 16 жовтня, засіданням круглого столу. Тема його – «Краєзнавство Переяславщини: дослідження, проблеми, постаті».

Виставка “Мистецька колекція Петра Тронька: я тобою, Україно, живу…”

11 вересня у рамках відзначення днів пам’яті М. І. Сікорського за ініціативи Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» (Київська область) та підтримки відділу культури і туризму міської ради в музеї «Заповіту» Т. Г. Шевченка відбулося відкриття виставки «Мистецька колекція Петра Тронька: я тобою, Україно, живу…», присвяченої 92-річчю з дня народження Героя України, фундатора музейної справи Сікорського Михайла Івановича.
З вітальним словом на заході виступили: міський голова Тарас Костін, донька Петра Тронька Лариса Тронько, виконуючий обов’язки голови правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. О. Гончара Роланд Франко, голова Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Григорій Савченко, заступник голови ради обласної організації Товариства охорони пам’яток історії та культури Наталія Булаєвська, завідувач науково-дослідного відділу музею археології Заслужений працівник культури України Галина Бузян. У концертній програмі заходу взяли участь вокальний ансамбль «5/8» у складі викладачів дитячої музичної школи ім. П. Сениці, директор ДМШ ім. П. Сениці Анна Іфтоді, учениця музичної школи Надія Томчук, солістка НЦК «Зустріч» Наталія Александрова та її вихованка Катерина Гігійчук. По завершенню церемонії відкриття всі бажаючі мали змогу переглянути виставку.

ПЕТРО ТРОНЬКО: ПАМ’ЯТАЄМО, ШАНУЄМО. ВКЛОНЯЄМОСЯ

DSC_020512 липня 2015 р. видатному вченому, краєзнавцеві, історику Петрові Тимофійовичу Троньку виповнилося б 100 років. По всій Україні проводяться урочисті заходи з ушанування його пам’яті. Наукові співробітники Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», долучившись до цієї благородної справи, створили виставку «Петро Тронько: з любов’ю до Переяславщини».

Відкриття виставки відбулося 10 липня 2015 р. у приміщенні Музею «Заповіту» Т.Г. Шевченка. На заході були присутні: Генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» Олексій Михайлович Лукашевич, донька П.Т. Тронька Лариса Петрівна Тронько, в.о. голови правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. О. Гончара Роланд Тарасович Франко (онук І. Франка), виконавчий директор Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. О. Гончара Валентина Михайлівна Іршенко, відомий український письменник, автор книги «Переяславський скарб», присвяченої М.І. Сікорському, Микола Гаврилович Махінчук, Заслужений працівник культури України, перший лауреат Премії імені Петра Тронька, заступник голови ради обласної організації Товариства охорони пам’яток історії та культури Наталія Іванівна Булаєвська, лауреат Премії імені Героя України Михайла Сікорського, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка, Почесний громадянин м. Переяслава-Хмельницького, шевченкознавець, громадський діяч Борис Михайлович Войцехівський, керуюча справами виконкому Переяслав-Хмельницької міської ради Тетяна Давидівна Швидка, відповідальний секретар Національної спілки краєзнавців України Володимир Іванович Дмитрук.

У промовах виступаючі відзначили видатний внесок Петра Тимофійовича у відродження української культури, духовності, науки, музейної справи, сприяння Михайлу Сікорському у створенні в м. Переяславі-Хмельницькому Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, Меморіального музею Г.С. Сковороди, Музею-діорами «Битва за Дніпро в районі Переяслава і створення Букринського плацдарму восени 1943 року». Валентина Іршенко вручила колективу заповідника відзнаку Фонду – медаль «За благодійність та доброчинність у відтворенні втрачених святинь».

Експонатами виставки є особисті речі, книги, документи, відзнаки П.Т. Тронька, передані на тимчасове збереження до НІЕЗ «Переяслав» його донькою – Л.П. Тронько, світлини, книги та періодичні видання, передані Національною спілкою краєзнавців України, Українським товариством охорони пам’яток історії та культури, Всеукраїнським фондом відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини ім. О. Гончара, архівним відділом виконкому Переяслав-Хмельницької міської ради.

Такі виставки завжди будуть актуальними і цікавими, пробуджуючи у численних відвідувачів переяславських музеїв почуття щирої любові до Батьківщини, глибокої вдячності і пошани до непересічних особистостей ‒ П. Тронька, М. Сікорського, які присвятили усе своє життя відновленню та збереженню унікальної скарбниці історії українського народу.

Олена Калінович, зав. сектору НІЕЗ «Переяслав», фото Юрія Пасічника DSC01430DSC_0274 IMG_9560w