Архів категорії: Черкаська обласна організація

П’яті Міжнародні Шевченківські читання “ТАРАС ШЕВЧЕНКО: НЕЗЛАМНА ПОСТАТЬ НА ШЛЯХУ ДО ВОЛІ”

DSC_0285Цього року виповнилося 160 років від часу повернення Тараса Григоровича Шевченка із заслання (1847–1857). Відзначення цієї дати розширює знання про Т.Г.Шевченка, постать якого є символом волі, мужності та справедливості для кожного українця.

Знущання і наруга над людською гідністю завдавали Шевченкові неймовірних моральних мук і страждань. Роки заслання підірвали його здоров’я, що згодом позначилося на загальному фізичному стані й призвело до передчасної смерті. Однак у ці найтяжчі роки життя зміцнів і загартувався його дух і воля. Незважаючи на жорстоку кару і суворі репресії, у важких умовах підневільного солдатського життя поетичний геній Шевченка не згас, а проявився з новою силою у багатьох прекрасних творах.

DSC_0275З ініціативи Шевченківського національного заповідника, Черкаської обласної організації НСКУ, Черкаського обласного краєзнавчого музею, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Українського центру науки і культури при Посольстві України в Республіці Казахстан та Громадського науково-просвітницького «Інституту Тараса Шевченка» 12–13 вересня 2017 року в Каневі відбулися П’яті Міжнародні Шевченківські читання з промовистою назвою «Тарас Шевченко: незламна постать на шляху до Волі», присвячені 160-річчю від часу повернення Тараса Григоровича Шевченка із заслання (1847–1857).

Продовжувати читання П’яті Міжнародні Шевченківські читання “ТАРАС ШЕВЧЕНКО: НЕЗЛАМНА ПОСТАТЬ НА ШЛЯХУ ДО ВОЛІ”

Книга знайшла дорогу до читача (до роковин Почесного краєзнавця України Миколи Щербини)

Щербина 1Минув рік як обірвалася життєва дорога Почесного краєзнавця України Миколи Щербини – непересічної особистості, краєзнавця та педагога, автора книг і великої кількості публікацій з історії Черкащини.

Топонімія ГородищиниЗалишилися нездійсненними багато його задумів і мрій. Серед них – довідник «Топонімія Городищини», над яким він напружено працював до останнього дня свого життя, майже завершивши підготовку до друку. Не випадково, що саме цьому унікальному виданню він віддавав свої знання й сили і хотів, щоб воно якомога швидше побачило світ. Адже Городищина – благословенний куточок черкаського краю, посідала особливе місце у його житті – її  він полюбив усім серцем і душею, хоча жив і працював вчителем у Черкасах.

Дослідник ГородищиниНаділений талантом пошуковця, він зумів реалізувати себе в краєзнавстві, залишивши значний доробок та пам’ять в серцях своїх учнів, рідних, друзів і колег, широкої громадськості Черкащини. Фахові історичні знання та безпомилкова дослідницька інтуїція допомагали краєзнавцю виокремлювати й досліджувати найбільш  актуальні і малодосліджені  краєзнавчі теми. Він залишив по собі чималий науковий спадок, який ще буде вивчатися, систематизуватися і досліджуватися. Його книги та публікації увійшли до скарбниці українського краєзнавства.

Продовжувати читання Книга знайшла дорогу до читача (до роковин Почесного краєзнавця України Миколи Щербини)

Засідання краєзнавчого клубу “Моя Черкащина”, присвячене Всеукраїнському дню краєзнавства

IMG_1321Своє чергове засідання, що відбулося 25 травня 2017 року,  краєзнавчий клуб «Моя Черкащина», організований Черкаською обласною організацією НСКУ, присвятив Всеукраїнському Дню краєзнавства.

IMG_1332Відкриваючи засідання, голова облорганізації НСКУ Василь Мельниченко зазначив, що Черкащина має славні краєзнавчі традиції та зупинився на сторінках історії краєзнавчого руху, приділивши увагу подвижникам краєзнавства, завдяки яким краєзнавство набуло розвитку у 1920-х рр., зазнало репресій, але  вистояло в часи тоталітарного режиму і відродилося в роки незалежності. Зокрема, були названі такі краєзнавці довоєнного часу як Теодосій Мовчанівський з Умані, Софія Терещенко та Михайло IMG_1312Іванченко зі Звенигородщини, Дмитро Бочков з Черкас, дослідники рідного краю наступного періоду Костянтин Кушнір-Марченко з Чорнобаївщини, Олександр Найда з Чигиринщини, Михайло Пономаренко із Золотоноші, Іван Городинець із Драбівщини, Марія Шкаліберда з Кам’янки, Іван Волошенко з Монастирища, Іван Сорокопуд з Канева, Павло Соса, Фаїна Непийвода і Микола Щербина з Черкас та багато інших. У виступі Василя Мельниченка йшла мова і про сучасні справи краєзнавців області.

IMG_1315Валентин Лазуренко — голова конкурсної комісії з присудження обласної краєзнавчої премії імені Михайла Максимовича, повідомив, що з 1994 року її  лауреатами стали 27 краєзнавців та 12 авторських колективів Черкащини. З наступного року передбачено ще одну номінацію цієї премії — за активну роботу з розвитку громадського музейництва.

IMG_1323На постаті відомого уродженця Черкащини, фундатора українського краєзнавства Михайла Максимовича зупинився член НСКУ Григорій Голиш — директор наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Він наголосив, що саме Михайло Максимович поклав початок науковому дослідженню окремих регіонів України, в тому числі й Черкащини. Гідним продовжувачем його справи був золотоніський краєзнавець Михайло Пономаренко.

Продовжувати читання Засідання краєзнавчого клубу “Моя Черкащина”, присвячене Всеукраїнському дню краєзнавства

ВІДБУЛОСЯ ЗАСІДАННЯ КРАЄЗНАВЧОГО КЛУБУ «МОЯ ЧЕРКАЩИНА»

Олександр ШевченкоУ Черкасах обласною організацією національної спілки краєзнавців України спільно з обласною універсальною науковою бібліотекою імені Тараса Шевченка цього року утворено краєзнавчий клуб «Моя Черкащина». Його учасники — громадськість міста, освітяни, творча інтелігенція, усі хто цікавиться і шанує історію і культуру рідного краю.

На черговому засіданні, 10 травня, гостем клубу був уродженець села Моринці Олександр Іванович Шевченко (нині проживає у Запоріжжі), який презентував землякам книгу «Шевченковому роду нема переводу». Книгу він присвятив своєму батькові Івану Івановичу Шевченку (1914–1979).

Презентація ЧеркасиАвтору вдалося схематично відтворити фрагменти родового дерева Т.Г.Шевченка і показати на ньому відгалуження свого Шевченківського роду, які інколи перепліталися з іншими паростками Шевченків. Він зміг по крупинках віднайти матеріали — спогади, листи, документи, світлини, а також розповісти історію сіл, де проживали, працювали і живуть сьогодні представники Великої Шевченківської родини. Ця книжка стане в пригоді краєзнавцям, науковцям, шевченкознавцям.

Продовжувати читання ВІДБУЛОСЯ ЗАСІДАННЯ КРАЄЗНАВЧОГО КЛУБУ «МОЯ ЧЕРКАЩИНА»

КРАЄЗНАВЧА КОНФЕРЕНЦІЯ ЧЕРКАЩИНИ, ПРИСВЯЧЕНА 100-РІЧЧЮ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

IMG_725720 квітня в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбулася VІІІ науково-краєзнавча конференції «Черкащина в контексті історії України», присвячена 100-річчю Української революції 19171921 рр.

IMG_7333На адресу конференції надійшов вітальний лист голови Національної спілки краєзнавців України, члена-кореспондента НАН України О.П.Реєнта, в якому зазначено, що «проведення конференції є підтвердженням того, що черкащани знають і шанують свою історію, своїх видатних земляків, які жили і творили в ім’я України, щиро вболівали за її долю і майбутнє».

ЗаставкаНауково-краєзнавчі конференції «Черкащина в контексті історії України» започатковані обласною організацією Національної спілки краєзнавців України. Перша відбулася у 2003 році і присвячувалася 50-річчю утворення Черкаської області. Відтоді конференції проводяться раз у 23 роки і присвячуються актуальним проблемам історії краю.

Продовжувати читання КРАЄЗНАВЧА КОНФЕРЕНЦІЯ ЧЕРКАЩИНИ, ПРИСВЯЧЕНА 100-РІЧЧЮ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Навчальний посібник голови Черкаської облорганізації НСКУ Василя Мельниченка «Черкащина в добу Української революції 1917–1921 рр.»

OBL_POSIBNYK_2016_SВідповідно до Указу Президента України про відзначення 100-річчя Української революції 1917–1921 років в Черкаській області за участі обласної організації НСКУ розроблена програма підготовки та відзначення цієї дати.
Вона передбачає проведення комплексу заходів щодо увічнення на Черкащині пам’яті про події і визначні постаті Української революції, облаштування та благоустрій меморіальних місць.

5В окремий розділ виділено інформаційні, науково-освітні та культурно-мистецькі заходи, зокрема видання навчальної та інформаційно-довідкової літератури, до підготовки якої долучилася обласна організація Національної спілки краєзнавців України. Першим серед таких видань побачив світ навчальний посібник «Черкащина в добу Української революції 1917–1921 рр.».  Його автор голова Черкаської обласної організації НСКУ, професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Василь Мельниченко.

Продовжувати читання Навчальний посібник голови Черкаської облорганізації НСКУ Василя Мельниченка «Черкащина в добу Української революції 1917–1921 рр.»

Звіт про роботу правління Черкаської обласної організації НСКУ за 2012–2016 рр.

Черкаси-звіт-фотоУ рамках підготовки до чергового VI з’їзду Національної спілки краєзнавців України пропонуємо ознайомитися із звітом про роботу правління Черкаської обласної організації НСКУ за 2012–2016 рр. Осередок очолює Мельниченко Василь Миколайович — професор кафедри архівознавства, новітньої історії та спеціальних історичних дисциплін Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, кандидат історичних наук, професор.

Звіт про роботу правління Черкаської обласної організації НСКУ за 2012–2016 рр.
(повний текст)

ОСНОВНІ ТЕЗИ ЗВІТУ:

У 2012–2016 рр. правління Черкаської обласної організації, виконуючи рішення V позачергового з’їзду Національної спілки краєзнавців України, спрямовувало свою практичну роботу на організаційне зміцнення і розширення мережі осередків Спілки, надання їм допомоги в розгортанні краєзнавчого руху на місцях як важливого засобу громадянсько-патріотичного виховання.

Організаційна робота

Передусім, зусилля спрямовувалися на зміцнення обласної організації як суб’єкта творчої діяльності. Продовжувалася робота з прийому до Спілки найбільш досвідчених і авторитетних дослідників рідного краю, оформлення та вручення членських квитків. Станом на 1 січня 2012 р. на обліку перебувало 64 члени НСКУ.
У 2012–2016 рр. до Спілки прийнято 65 нових членів (2012 р. — 17, 2013 р. — 10, 2014 р. — 11, 2015 р. — 16, 2016 р. — 11). Станом на 1 січня 2017 р. на обліку в обласній організації перебуває 124 членів НСКУ. Вибуло 5 (2 — вибули за межі області, 2 — померли, 1 — виключений).
Місцеві організації створені та діють в містах Черкаси, Умань, Сміла, Канів; Городищенському, Драбівському, Звенигородському, Золотоніському, Кам’янському, Лисянському, Чигиринському, Чорнобаївському районах. Найбільшими є первинні осередки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Черкаського державного технологічного університету, Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», Шевченківського Національного заповідника у Каневі та Кам’янського державного історико-культурного заповідника.

Продовжувати читання Звіт про роботу правління Черкаської обласної організації НСКУ за 2012–2016 рр.

У Черкасах вручили краєзнавчу премію

Черкаси11 листопада 2016 року в Черкасах вручили обласну краєзнавчу премію імені Михайла Максимовича. Церемонія вручення премії та дипломів вже традиційно відбулася у науковій бібліотеці імені Михайла Максимовича Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

ХрестоматіяПереможців визначали у двох номінаціях: індивідуальній та колективній. У першій лауреатом став науковець із Корсуня-Шевченківського Степенькін Станіслав Юрійович — автор книги «Хрестоматія з історії Корсунщини ХІ — початку ХІХ століття». Серед авторських колективів перемогу здобули 12 авторів (Т.Бичок, Л.Висоцька, Ю.Ляшко, С.Магльована, О.Мушта, Н.Пугач, Г.Таран, О.Ткаченко, Л.Туренко, С.Філіпова, Т.Чупак, М.Шкаліберда) видання про відомих  жінок Кам’янщини «Незбагненна, земна героїчна». Обидві книжки побачили світ у видавництві Юлії Чабаненко.

Продовжувати читання У Черкасах вручили краєзнавчу премію

У ДРАБІВСЬКОМУ РАЙОНІ НА ЧЕРКАЩИНІ ЗАСНОВАНО КРАЄЗНАВЧУ ПРЕМІЮ

КозорізБільше року у Драбівському районі Черкаської області діє затверджена сесією районної ради програма розвитку краєзнавства до 2018 року, участь у розробленні якої взяла обласна організація та місцевий осередок Національної спілки краєзнавців України.

Метою програми депутати визначили підвищення обізнаності різних верств населення, передусім дітей і молоді, з історією та сучасністю Драбівщини. Програма спрямована на формування у жителів району цілісного уявлення про багату на події історію рідного краю, про видатних земляків, які жили, боролися і творили на благо українського народу. Реалізація запланованих заходів підпорядкована вихованню у громадян патріотизму і гордості за свій рідний край і Україну, готовності відстоювати незалежність держави. Програмою передбачено дослідження та висвітлення історичних подій, пам’ятних дат та культурних надбань краю, підтримка видання краєзнавчої літератури та навчально-сертифікатметодичних матеріалів з історії Драбівщини, розширення мережі громадських музеїв та музейних кімнат, вивчення та відродження народної творчості, проведення краєзнавчо-просвітницьких заходів.

На виконання програми за участю місцевих краєзнавців засновано районну краєзнавчу премію (5 тис. гривень) імені Івана Городинця (03.09.1927–3.05.2014) — відомого педагога і краєзнавця, уродженця села Безпальче.

Продовжувати читання У ДРАБІВСЬКОМУ РАЙОНІ НА ЧЕРКАЩИНІ ЗАСНОВАНО КРАЄЗНАВЧУ ПРЕМІЮ

У КАНЕВІ ВІДТВОРЕНА «ТАРАСОВА СВІТЛИЦЯ» – РОВЕСНИЦЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Тарасова світлиця-1У Каневі відзначено 25-річчя відтворення першого  народного музею Т.Г.Шевченка.
Вперше хата-музей постала ще у 1884 році, коли на могилі Тараса Шевченка встановили чавунний хрест. Упорядкування першого Шевченківського меморіалу здійснювалося за народні кошти. В правій половині хати жив багатолітній доглядач національної святині Іван Ядловський (1846–1933), а в лівій було створено народний музей поета. Коли в 1930-х роках минулого століття почалося будівництво сучасного музею Тараса Шевченка, первісну хатину розібрали.

Тарасова світлиця-2До 175-ї річниці від дня народження Кобзаря на побажання численних його шанувальників за урядовою постановою «Тарасову світлицю» було відтворено відповідно до архівних матеріалів, розшуканих провідним науковим співробітником Шевченківського національного заповідника, заслуженим працівником культури України Зінаїдою Тарахан-Березою. Кошти на будівництво надало Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, очолюване тоді академіком Петром Троньком — в роки незалежності — голова Національної спілки краєзнавців України.

Продовжувати читання У КАНЕВІ ВІДТВОРЕНА «ТАРАСОВА СВІТЛИЦЯ» – РОВЕСНИЦЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ