30-річчя літературно-краєзнавчого і мистецького альманаху «Ямгорів»

2Івано-Франківщина має 12 періодичних видань краєзнавчого спрямування серед яких виокремлюється літературно-краєзнавчий і мистецький альманах «Ямгорів».

У м.Городенка відбулася подія, яка поєднала святкування двох ювілеїв: вихід у світ тридцятого числа журналу та 30-річчя душпастирства отця-мітрата Ігоря Левицького декана Городенківського деканату Української Греко-Католицької Церкви, мецената і краєзнавця. Багато часописів, які засновувалися у вісімдесятих роках, давно перестали існувати.

3Засновник і незмінний головний редактор «Ямгорова» Володимир Никифорук та отець-декан Ігор Левицький, разом боролися за відродження і становлення української Незалежності. Дякуючи наполегливості й невичерпній енергії пана Володимира, його вмінню знаходити потрібні шляхи, «Ямгорів» не тільки існує. 9Велика перевага цього часопису, що він не є виключно академічним або виключно аматорським. Його сторінки відкриті для всіх – журналістів, істориків, філологів, технологів, духовних осіб. На сторінках альманаху завжди можна побачити перші кроки тих, хто хоче творити. Щоразу ми знаходимо неординарні підходи з приводу тяглості буття українського народу й зокрема покутян.

10Добрі слова й щирі побажання теплими хвилями раз по раз накривали винуватців свята. Голова Городенківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області Володимир Лавасов побажав колективу альманаху «Ямгорів» та о.-м. Ігорю міцного здоров’я та ще багато років плідної праці.

5Професор, доктор історичних наук, член редколегії журналу «Ямгорів», член правління Національної спілки краєзнавців України Володимир Великочий відзначив, що в історії області «Ямгорів» займає особливе місце. Володимир Степанович подарував для журналу від студентів факультету туризму та колективу Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника покутську «Одигітрію» – унікальний образ Матері Божої з маленьким Ісусиком, які одягнуті в покутські строї.

6Голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Михайло Косило щиро поділився своїм постійним захопленням від культурного багатства Покуття й наголосив, що сьогоднішнє вшанування таких поважних дат і людей ще раз утверджує нас у думці, що тільки національна церква й мова можуть творити націю, а згодом і національну армію, економіку.

1Відповідальний секретар Івано-Франківської обласної організації НСПУ, член правління Івано-Франківської ОО НСКУ Євген Баран наголосив на взаємопідсиленні при поєднанні духовного і світського, бо «ми всі робимо одну велику справу – служимо Богові й Україні, дбаємо, щоб наше українське слово було поширене, захищене і зберігало свою велич!».

12Про історію створення часопису та його тридцятирічну стезю розповів його засновник і упорядник Володимир Никифорук, член Національної спілки краєзнавців України. Краєзнавець представив поважну редколегію, яка невтомно творить альманах упродовж усіх років його існування. Це доктор історичних наук Володимир Великочий, кандидат фізико-математичних наук Роман Лучицькимй, член НСЖУ Володимир Приймак, художник Ігор Михайлюк. Не обійшлося без утрат – 15 років тому помер професор Михайло Марунчак із Канади, нещодавно відійшли у засвіти майстер видавничої справи, Володимир Карий і очільниця музею Марка Черемшини зі Снятина Руслана Кірєєва, які також були членами НСКУ. Їхню пам’ять вшанували хвилиною мовчання.

16До колективу творців часопису натомість влилися нові сили – до редколегії увійшли лауреат премії ім. В.Полєка, член НСКУ Богдан Купчинський та молодий історик-краєзнавець Андрій Кравець, який ще й одним із перших боронив нашу землю в зоні АТО.

8Для учасників свята лунали музичні твори у виконанні Світлани Березовської, оркестру духовної музики «Сакрум», солістки Галини Новицької, «Троїстих музик» з Торговиці, юного онука отця Ігоря Маркіяна Вонсуля. Мистецькі подарунки додавали атмосфері пишності й вишуканості.

Легка й натхненна пісня подяки Божій Матері, яку на завершення заходу виконала Галина Музичка під акомпанемент оркестру духовної музики «Сакрум», залишила в пам’яті натхненний настрій свята й очікування нових творчих і неординарних відкриттів, торжеств духовного та патріотичного руху краян.

Довідка
Краєзнавчі видання у Івано-Франківській області:

  1. Гуцульщина і Покуття – етнологічно-етнографічний культурологічний та історико-краєзнавчий журнал, Коломия (2 рази в рік);
  2. Галичина – науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис, Івано-Франківськ (щорічно);
  3. Снятин – краєзнавчий і літературно-мистецький журнал, Снятин (щорічно);
  4. Жаб’є – еколого-просвітницький краєзнавчий журнал, Верховина (щорічно);
  5. Перевал – літературно-краєзнавчий журнал, Івано-Франківськ (2 рази на рік);
  6. Гуцульський календар – літературно-краєзнавчий журнал, Верховина (щорічно);
  7. Писанка – літературно-краєзнавчий альманах, Верховина (щорічно);
  8. Гуцули і Гуцульщина – етнографічно-краєзнавчий журнал, Косів (щорічно);
  9. Карпати: людина, етнос і цивілізація – науковий журнал з проблем карпатознавства, Івано-Франківськ (щорічно);
  10. Краєзнавець Прикарпаття – регіональний науково-методичний альманах, Івано-Франківськ (2 рази на рік);
  11. Ямгорів – літературно-краєзнавчий і мистецький альманах, Городенка;
  12. Карпатський край. Наукові студії з історії, культури і туризму – Івано-Франківськ, ПНУ ім. В.Стефаника (піврічник, факультет туризму).

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *