25 вересня відбулася важлива подія у громадському і культурному житті Черкащини. У цей сонячний, по-справжньому золотоосінній день у селі Богуславець Золотоніського району – на батьківщині видатного вченого-енциклопедиста Михайла Максимовича, відбулося вручення обласної краєзнавчої премії його імені.

Заснована у 1994 році обласна краєзнавча премія імені Михайла Максимовича за понад чверть століття стала дієвим стимулом та формою державної підтримки краєзнавчого руху на Черкащині.

В перші роки свого існування премія мала статус літературно-краєзнавчої, оскільки краєзнавство в області тільки починало організаційно оформлюватись як громадський рух та важливий напрямок дослідницько-просвітницької роботи і ще не мало вагомих здобутків.

З часом, враховуючи зрослий рівень і масштаби краєзнавчих досліджень та надаючи важливого значення ролі краєзнавства у справі громадянсько-патріотичного виховання, обласна державна адміністрація та обласна рада з 2001 року премію імені Михайла Максимовича виокремили як виключно краєзнавчу.

А з 2006 року за пропозицією обласної спілки краєзнавців до положення про премію сесія обласної ради внесла зміни, згідно яких переможці конкурсу на здобуття премії почали визначатися у двох номінаціях – для окремих авторів і для авторських колективів. Цілком слушним видається і внесене до положення доповнення про те, що роботи виконані на основі дисертаційних досліджень комісією не розглядаються.

Однак, час не стоїть на місці. За останні роки, що минули, значно розширилися хронологічні і тематичні рамки, науковий рівень краєзнавчих досліджень, активізувалася участь громадськості у збереженні історико-культурної спадщини рідного краю. І цілком закономірним стало те, що на сесії обласної ради у липні 2020 року затверджено оновлене положення про обласну краєзнавчу премію імені Михайла Максимовича, спрямоване на підтримку краєзнавства.

Окрім збільшення втричі грошового еквіваленту премії (45 тис. гривень), з’явилася нова номінація «за вагомий внесок у створення та розвиток музеїв, що функціонують та перебувають у віданні підприємств, установ та організацій». Цим самим заохочуватиметься і віддаватиметься належне подвижницькій праці ентузіастів музейної справи на місцях, які в більшості випадків створюють і опікуються музеями на громадських засадах, підтримуючи їх як дієві осередки історичної пам’яті і патріотично-виховної роботи.

У новому положенні збережено дві номінації за видання краєзнавчої літератури, але без поділу на індивідуальне і колективне авторство.

Згідно оновленого положення цього року переможці визначалися у трьох номінаціях.

Переможцями у номінації «За видання краєзнавчої літератури» стали:

• Віктор Козоріз – за книгу «Драбів і Драбівщина. Нариси з історії рідного краю»;
• Володимир Поліщук – за підбірку із 7 книг, виданих ним в останні п’ять років: «Мій Михайло Максимович», «Мій Василь Доманицький», «Мій Павло Филипович», «Мій Тодось Осьмачка», «Шевченківські студії», «Слово до високих літ», «Майже столітня історія… Кафедра української літератури в Черкасах».

Першим переможцем у номінації «За особливий внесок у розвиток музеїв, що функціонують та перебувають у віданні підприємств, установ та організацій» визнано музейний комплекс історії рідного краю Тернівського ліцею Тернівської сільської ради Смілянського району (керівник закладу – Анатолій Шулежко).

Музейний комплекс об’єднує тематичні музеї і музейні кімнати, метою яких є цілеспрямований збір, збереження та демонстрація експонатів матеріальної та духовної культури рідного краю. Експозиція музейного комплексу широко використовується в освітньо-виховному процесі ліцею та просвітницькій роботі серед жителів Тернівської об’єднаної територіальної громади, сприяє національно-патріотичному вихованню молодого покоління.

До музейного комплексу входять: краєзнавчий музей, історико-етнографічний музей козацтва, кабінет-музей Захисту Вітчизни, Зал Бойової слави, музей освіти села Тернівка, музей воїнів-інтернаціоналістів Смілянщини, куточок Всеукраїнської військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»). Музейний комплекс удостоєний звання «Зразковий музей» (2011), заклад посів І місце в обласному та ІІІ місце – у Всеукраїнському огляді-конкурсі на кращий шкільний музей (2017).

Вшанування переможців конкурсу відбувалося на місці, де стояла хата, в якій народився Михайло Максимович (колишній хутір Тимківщина). Дипломи лауреатів обласної краєзнавчої премії імені Михайла Максимовича вручали начальник управління культури і охорони культурної спадщини Черкаської облдержадміністрації Людмила Фіть, голова конкурсної комісії Валентин Лазуренко та голова обласної організації НСКУ Василь Мельниченко.

Лауреатів 2020 року вітали голова Золотоніської районної ради Валерій Саранча, заступник голови Золотоніської райдержадміністрації Володимир Денисенко, голова Драбівської районної ради Володимир Дзега, директор Богуславецького НВК Віра Бондар і заступник директора Тетяна Москаленко. Пісні на слова Михайла Максимовича виконав відомий кобзар із села Великий Хутір Драбівського району Михайло Коваль.

Учасники заходу на згадку сфотографувалися біля «Липи Максимовича», відвідали музейну кімнату Михайла Максимовича у місцевій школі.

Василь Мельниченко,
голова Черкаської облорганізації НСКУ