У Центральній бібліотеці міста Слов’янська з ініціативи президії правління Донецької обласної організації Національної спілки краєзнавців України відбувся круглий стіл, присвячений відзначенню ювілейної дати – 200-річчя від дня народження українського поета-романтика першої половини ХІХ століття Михайла Петренка. Участь у заході взяли мешканці Слов’янська, а також гості з Ізюма та Харкова.
Серед обговорених питань – увічнення пам’яті поета-романтика на його батьківщині, а також обговорення заходів з відзначення ювілею Михайла Петренка в Україні. Як місцеву ініціативу було розглянуто та одноголосно ухвалено рішення про присвоєння Центральній міській бібліотеці Слов’янська імені Михайла Петренка.
А свої пропозиції до керівництва держави, органів влади, наукових установ, творчих спілок і громадських організацій учасники круглого столу виклали у зверненні. Зокрема, вони запропонували оголосити 2017 рік в Україні роком Михайла Миколайовича Петренка та відзначити його 200-річчя на рівні держави.
«Закликаємо шанувальників творчості М.Петренка, небайдужих громадян України та зарубіжжя об’єднатися у справі вшанування поета», – йдеться у зверненні. На думку учасників круглого столу, вже до кінця 2016 року в Києві, а також в Ізюмі, Вовчанську, Харкові, Лебедині, Слов’янську мають бути створені оргкомітети з відзначення пам’ятної дати.
Нагадаємо, що ще наприкінці минулого року редакція газети «Культура і життя» започаткувала громадську ініціативу «Дивлюсь я на небо», що має на меті популяризацію творчості Михайла Петренка і сприяння відзначенню його ювілею. Нами було ініційовано переклади вірша «Дивлюсь я на небо» мовами світу, окремі з яких були надруковані в «КіЖ». Сьогодні вже маємо майже два десятки перекладів: албанською, туркменською, арабською, англійською, башкирською, удмуртською, кримськотатарською, вірменською, болгарською, чеською та іншими мовами.
Ініціативу газети «Культура і життя» підтримали: Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України, Міжнародна літературно-мистецька Академія України, нащадки поета-романтика, зокрема, керівник проекту «Ідентифікація Петренків» Олександр Петренко. Як відомо, протягом кількох років учасники проекту «Ідентифікація Петренків» провели величезну дослідницьку роботу, результатом якої стала документальна версія слов’янського періоду життя Михайла Петренка та його батьків.
Сьогодні ми також підтримуємо слов’янців щодо включення 200-річчя поета-романтика Михайла Петренка до переліку ювілеїв, що відзначатимуться 2017 року на державному рівні.
Євген БУКЕТ,
головний редактор газети «Культура і життя»,
член Правління Національної спілки краєзнавців України
Джерело: Всеукраїнська газета “Культура і життя”
(№33 від 12 серпня 2016 року)
Хочу лише нагадати, що документальний дослідницький проект “Ідентифікація Петренків” не має ніяких стосунків з так званими місцевими “краєзнавцями” зі Слов’янська (та зі згаданими двома “гостями” з Харкова та Ізюму), які продовжують перекручувати життєпис нашого древнього козацікого роду. Дивно в 21-му столітті бачити людей з науковими ступенями, які поняття про наукові дослідження не мають. Бажання попіаритися на якійсь темі – це єдине на що вони здатні.