29 березня 2017 року на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Другі києвознавчі читання: історія та етнокультура», присвячена 100-річчю Української революції 1917–1921 рр.

Організували конференцію Київський національний університет імені Тараса Шевченка (історичний факультет, кафедра етнології та краєзнавства), Національна спілка краєзнавців України (Київська міська організація) та Софійський університет «Св. Климент Охридський» (історичний факультет, кафедра етнології).

У заході взяли участь 116 осіб, серед яких — відомі вчені, співробітники  наукових установ, викладачі вищих навчальних закладів, аспіранти, працівники бібліотек та музеїв, краєзнавці, студенти. Крім того, учасниками конференції були й іноземні представники з Болгарії, Білорусі, США, Фінляндії. Третина учасників — члени Національної спілки краєзнавців України. Науковий форум розглянув широку києвознавчу тематику, але в центрі уваги були події Української революції 1917–1921 рр., такі ж актуальні й злободенні сьогодні, як  і сто років тому.

Пленарне засідання відкрив і вів завідувач кафедри етнології та краєзнавства КНУ, доктор історичних наук Валерій Капелюшний. З вітальним словом до учасників конференції звернувся проректор з науково-педагогічної  роботи університету Володимир Бугров. Учасників заходу також привітав заступник декана історичного факультету  Володимир Лободаєв.  Представниця посольства Республіки Болгарія в Україні Стояна Русинова зачитала вітальний лист від Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Болгарія в Україні Красіміра Неделчева Мінчева. У листі було окреслено історичні зв’язки між Болгарією і Україною, зазначено, що проведення подібних заходів свідчить про плідні й дружні стосунки між науково-освітніми закладами України і Болгарії.

Від науковців Софійського університету «Св. Климент Охридський» учасників конференції привітав Веселин Тепавічаров – доцент кафедри етнології історичного факультету університету.

Від Київської міської державної адміністрації до учасників наукового форуму звернувся Ярослав Шибанов — начальник відділу з суспільно-політичних питань управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Департаменту суспільних комунікацій. Він зауважив, що викладачі історичного факультету мають активну громадянську позицію.

Присутніх на конференції привітав заступник директора з наукової роботи Інституту історії України НАН України, голова Національної спілки краєзнавців України Олександр Реєнт. Він відзначив активну діяльність Київської міської організації Національної спілки краєзнавців України, яку  очолює доцент історичного факультету університету Олександр Гончаров і до складу якої входить значна частина викладачів  факультету. Доповідач наголосив, що пропозиції КМО НСКУ стосовно розвитку культури та виховання історичної пам’яті, якими  передбачено  здійснення комплексу заходів, спрямованих на активізацію досліджень і популяризацію києвознавчої тематики, увійшли до концептуальних документів Київради (КМДА), що  регламентують розробку міських цільових програм. Голова Національної спілки краєзнавців України вручив відзнаки (грамоти й подяки НСКУ)  викладачам історичного факультету — членам Київської міської організації НСКУ, активним учасникам краєзнавчого руху.

Олександр Реєнт виголосив доповідь «Національно-державницький вимір українського народу у 1917–1920-х рр.», що відобразила провідну тематику конференції.

Про сучасні тенденції розвитку музейного простору Києва доповіла старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН, заступник голови НСКУ Руслана Маньковська.

Про київські путівники, історію їхнього створення та роль у розвитку києвознавства розповів відомий києвознавець Михайло Кальницький.

Літописній річці Почайні, що історично відігравала важливу роль у  житті наших предків ще з дохристиянських часів і де  відбулося хрещення киян,  проблемам її відродження й збереження  (це про неї поетеса Ліна Костенко писала, що вона може зникнути «через віки, а може вже й роки» та стати лише «спогадом ріки»), влаштування  ландшафтного парку присвячена емоційна доповідь Аннабелли Моріної — керівника ГО «Громадський рух «Почайна» та Сергія Гусовського — депутата Київради, голови фракції «Самопоміч». Доповідачі відзначили безпрецендентний  випадок зміни містобудівних планів заради відродження й облаштування річки. Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради готується проведення Всеукраїнського архітектурного закритого конкурсу на ескізний проект відродження річки Почайни з благоустроєм території «Парк Почайна». Цих успіхів вдалося досягти  завдяки активним зусиллям громадськості, адже навколо суспільно-значимої ідеї об’єдналися представники наукових, творчих, освітніх кіл країни, духовенство та ін.

Цікавою й актуальною була також доповідь кандидата історичних наук, учасника бойових дій на Сході України Сергія Горохова про добровольчий рух в зоні АТО у 2014–2015 рр. на прикладі «Київської Русі» — батальйону, що сформований переважно з киян і жителів Київської області. Сергій Горохов повідав історію формування батальйону, розповів про його бойовий шлях, провів  паралелі сучасних подій  з подіями столітньої давності. Учасники конференції, тамуючи подих, слухали про важкі випробовування, що випали  на долю  бійців-добровольців батальйону.

Закінчилось пленарне засідання повідомленням працівників Національної історичної бібліотеки України про документи з історії Києва у краєзнавчому ресурсі «Історія міст і сіл України» на сайті  бібліотеки. З такою доповіддю виступили завідувачка сектору історичного краєзнавства науково-методичного відділу Ніна Волошінська та головний бібліограф науково-методичного відділу Інна Чеховська.

Далі учасники конференції продовжили роботу на п’яти секційних засіданнях: «Події Української революції 1917–1921 рр. у Києві. Видатні особи в історії революції»; «Дослідники історії Києва. Діяльність наукових установ та товариств, навчальних закладів у галузі києвознавства»; «Маловідомі сторінки історії Києва. Дослідження адміністративно-територіального устрою, топонімії та соціально-економічного розвитку»; «Наука, освіта, культура та мистецтво Києва»; «Антропологія міста: духовність, етнічність, повсякдення».

Доповіді та повідомлення учасників конференції будуть опубліковані   в науковому збірнику.

Олександр Гончаров,
голова правління Київської міської організації
Національної спілки краєзнавців України