Більше року у Драбівському районі Черкаської області діє затверджена сесією районної ради програма розвитку краєзнавства до 2018 року, участь у розробленні якої взяла обласна організація та місцевий осередок Національної спілки краєзнавців України.

Метою програми депутати визначили підвищення обізнаності різних верств населення, передусім дітей і молоді, з історією та сучасністю Драбівщини. Програма спрямована на формування у жителів району цілісного уявлення про багату на події історію рідного краю, про видатних земляків, які жили, боролися і творили на благо українського народу. Реалізація запланованих заходів підпорядкована вихованню у громадян патріотизму і гордості за свій рідний край і Україну, готовності відстоювати незалежність держави. Програмою передбачено дослідження та висвітлення історичних подій, пам’ятних дат та культурних надбань краю, підтримка видання краєзнавчої літератури та навчально-методичних матеріалів з історії Драбівщини, розширення мережі громадських музеїв та музейних кімнат, вивчення та відродження народної творчості, проведення краєзнавчо-просвітницьких заходів.

На виконання програми за участю місцевих краєзнавців засновано районну краєзнавчу премію (5 тис. гривень) імені Івана Городинця (03.09.1927–3.05.2014) — відомого педагога і краєзнавця, уродженця села Безпальче.

Читати далі У ДРАБІВСЬКОМУ РАЙОНІ НА ЧЕРКАЩИНІ ЗАСНОВАНО КРАЄЗНАВЧУ ПРЕМІЮ →

У Каневі відзначено 25-річчя відтворення першого  народного музею Т.Г.Шевченка.
Вперше хата-музей постала ще у 1884 році, коли на могилі Тараса Шевченка встановили чавунний хрест. Упорядкування першого Шевченківського меморіалу здійснювалося за народні кошти. В правій половині хати жив багатолітній доглядач національної святині Іван Ядловський (1846–1933), а в лівій було створено народний музей поета. Коли в 1930-х роках минулого століття почалося будівництво сучасного музею Тараса Шевченка, первісну хатину розібрали.

До 175-ї річниці від дня народження Кобзаря на побажання численних його шанувальників за урядовою постановою «Тарасову світлицю» було відтворено відповідно до архівних матеріалів, розшуканих провідним науковим співробітником Шевченківського національного заповідника, заслуженим працівником культури України Зінаїдою Тарахан-Березою. Кошти на будівництво надало Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, очолюване тоді академіком Петром Троньком — в роки незалежності — голова Національної спілки краєзнавців України.

Читати далі У КАНЕВІ ВІДТВОРЕНА «ТАРАСОВА СВІТЛИЦЯ» – РОВЕСНИЦЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ →