На 7-му міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал» (2017 р.) відбулася публічна дискусія «Київ нон-фікшен». У дискусії взяли участь культуролог-києвознавець Владислава Осьмак та члени Київської міської організації НСКУ доктор історичних наук Марина Гримич, кандидати історичних наук Олена Брайченко, Оксана Овсіюк, Тіна Полек.
У рамках цього обговорення пройшла презентація двох видань. Одне з них має назву «Культурний ландшафт Києва та околиць». Книгу підготовлено колективом відділу культурологічних досліджень Науково-дослідного інституту українознавства МОН України. У виданні представлено статті українських та зарубіжних вчених (антропологів, етнологів, істориків, соціологів та культурологів), в яких розглядаються проблеми міського та приміського культурного ландшафту Києва. Особливістю презентованої книги є те, що дослідники звернули увагу не лише на «неживі» об’єкти київського простору (вулиці, архітектурні деталі), а й на людські практики в межах міського ландшафту, зокрема велику увагу присвячено значенню міграційних процесів у розвитку міста, щоденних культурних практик (релігія, дозвілля).
Друге презентоване видання – книга Оксани Овсіюк «Життя після окупації: побут киян 1943-1945 рр.» розповідає про те, як жили кияни, на долю яких випало випробування жахіттями Другої світової війни, яким було саме місто і як воно змінилося під впливом найстрашнішої трагедії ХХ століття. Як люди, дочекавшись нарешті свободи від нацистського панування, поринули у вир інших випробувань – щоденної боротьби за виживання у вже звільненому місті. Ця книга про деталі, без яких неможливо осягнути особливості життя киян у ті складні «перехідні» півтора року від війни до миру. Текст насичено дрібними подробицями приватного зрізу життя. Він містить описи різноманітних ситуацій, з якими стикалися мешканці міста на шляху до задоволення своїх базових потреб – дах над головою, харчі та речі першої необхідності. Увага до дрібниць є необхідною, оскільки саме дослідження мікроситуацій приватного життя дає можливість наблизитись до розуміння становища містян у той час.
Важливою темою обговорення на заході було питання, як потрібно писати наукові книги про Київ, щоб вони ставали затребуваними у читачів? Кожна із дискутанток так чи інакше зазначили, що якщо у науковому тексті можна побачити звичайну людину, в її щоденному побуті, в переживаннях, то таке видання не залишиться непоміченим серед зацікавлених читачів.
Олена Соболєва,
кандидат історичних наук,
голова осередку КМО НСКУ
в Науково-дослідному інституті українознавства